|
|
ЖАСКО рідко. Присл. до жаский — який викликає, наводить страх; страшний.
Попереду каріатиди.
Супроти них — супроти них – всі наші біди.
Час наближається, але
як жаско! (П-2:168). ЖЕВРІСТЬ -і, інд.-авт. Абстр. ім. до жевріти – догоряти без полум'я; тліти.
...ти вибродиш на співі, на джмелях,
котрі вбирають в себе сонця жеврість... (ЗД:131). ЖЕРДЕЛЯ -і, ж., бот. Вид абрикосів з дрібними плодами, що виростають безпосередньо з насіння.
Раз на тиждень
хорошо бутись в колі старого лісівника,
що, вивчаючи жерделі,
знає Персію, Малу … ЖИВИЦЯ -і, ж. Густа, прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот.
Бо кожну ніч порипують бори
і ладаном мені живиця пахне... … ЖИВЛО -а, с., діал. Усе живе, жива природа.
І пам'ять несхолола
ще тужилася вберегти тепло
долонь і лиць, щоб усміхи забуті
на мене чатували на розпутті,
щоб не стихало сну метке … ЖИВОДНІ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від живий і дні.
Коли протліла згага живоднів
ураз попустить серце, ніби напад
нагальної недуги, в смертний запад,
у феєричні полиски жалів. (П-1 :62). ЖИВОСМЕРТЬ -і, ж., інд.-авт. Похідне від живий і смерть.
Доходь самообмежень. То — причал.
Укритися. Сховатися. Втекти
у живосмерть. (ЧТ:102). ЖИТТЄІСНУВАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від життя і існування.
У затишку прожити не судилось:
ударив грім — і зразу шкереберть
усе пішло, що ніби тільки снилось,
як життєіснування й життєсмерть. … ЖИТТЄСМЕРТЬ -і, ж., інд.-авт. Похідне від життя і смерть.
У затишку прожити не судилось:
ударив грім — і зразу шкереберть
усе пішло, що ніби тільки снилось,
як життєіснування й життєсмерть. … ЖИТТЄСТРУМУВАННЯ -я, с., інд.- авт. Похідне від життя і струмування.
Дороги далі круто повелись
туди, де грає життєструмування,
оце уводноволене кохання,
правдива уселенська благовість. (ЧТ:164). ЖИТТЄТОКИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від життя і токи.
Нарешті збір, нарешті збір померлих днів і років,
мов ґрати чорних спроневір і ярих життєтоків... (П-2:131). ЖОЛОБИТИСЯ -биться; недок. Робитися нерівним, кривим, вигнутим; вигинатися, кривитися.
Моя дорога вигоряє,
спрагою жолобиться душа. (ЗД:91) ЖОРСТВА -и, ж., збірн. Шматочки гірських порід або мінералів, утворених внаслідок вивітрювання чи обробки штучним способом.
Якраз навпроти, на ослоні
сидить нужденна удова,
і на змозолених … ЖОСТІР -у, ч., діал. Крушина.
Вельможно виростає простір,
і нескінченний ти сси,
одцвів у Видубичах жостір
і одлунали голоси. (41:181);
Спросоння скидаються пижмо і жостір,
і падолу … ЖУР інд.-авт. Похідне дієслово нак. сп. від журити.
Лише не жур мене і не клени,
що я, мов янгол із крилом підбитим,
сколошкав сон твій, люба, і пригнітив. (ЧТ:129). ЖУРКІТНИЙ -а, -е. Прикм. до журкіт – монотонні звуки під хлюпання води.
...і незабуді світанковий рій
легенько пінять журкітною мовою
метелики, комашки, комарі. (ЗД:50).
|
|
|
