|
|
ШАМОТІТИ -очу, -отиш, недок., розм. 1. Видавати, утворювати звуки "шам-шам"; шарудіти; 2. Ідучи, ступаючи, човгаючи ногами, видавати шелесткі звуки. 3. Говорити, шепотіти невиразно, нерозбірливо,
ШАМРІТИ -рю, -риш, недок., діал. Шарудіти, шелестіти.
І штори край вікна
шамріли з вітром. (ЗД:98). ШАНДАР -я, ч., діал. Жандарм.
Ото перегони! Як спечно-червоний шандар
летить Тамерлана, позаду кати і підніжки... (П-2:285). ШАНТАЛАВИЙ -а, -е, діал. Рваний, у лахмітті.
А за вікном — крізь чадний гуд,
крізь пугача ощадні крики —
твій шанталавий, без'язикий
твій недорікуватий люд. (П-1:103);
О шанталавий,
ШАНЦІ -ців, мн., військ. Земляні укріплення у вигляді ровів з насипом; окопи.
...рубають віру і закон
ламають, і кати — державцями
готують судний свій синкліт.
Стікають, як баюри,
ШАРВАРОК -рку, ч., заст., іст. Додаткова до панщини феодальна повинність по будівництву і ремонту мостів, шляхів, гребель, будинків і т. ін.
Так і ти. Довго рід твій ріс,
пив горілку, ходив на
ШАРИЙ -а, -е, діал. Сірий, сіруватий.
День крутоберегий
уклався спати, ніби шарий віл. (ЗД:109);
Полиски вогнів
враз висвітлять на шарому екрані
той саркофаг терпінь... (П-1:66). ШАРЛАТОВИЙ -а, -е, заст. Прикм. до шарлат — пурпур. Пурпуровий.
Скалкам світла і кристалом болю,
з візерунком шарлатових барв,
ледве прозираючи зі шпар
темряви, я все тебе здоровлю,
світе
ШАФАР -я, ч., заст., іст. 1. Збирач податків. 2. діал. Старший лакей, дворецький. // Ключник, економ.
Ідуть етапи — без кінця і краю.
Реве шафар.
На світ зійшла пітьма. (П-1:44);
Червоний
ШЕЛЕПАННЯ -я, с., діал. Дія за знач, шелепати — шарудіти, ляскати, ляпати.
І гайвороння геть заговорило
нерадісним шелепанням розкрилля
нерадісну покору куширів. (ЗД:109). ШЕЛОМЯ -я, с., заст. Підвищення, пагорб. Взято зі "Слова о полку Ігоревім" ("О Руская земля, уже за шеломянем еси").
Уже ви за шелом'янем єсте,
діброви, що окрились чужиною,
ви ауспіціями
ШЕЛЬВАХ -а, ч., діал., заст. Вартовий.
В небі місяць стоїть, як шельвах... (ЗД:115). ШЕЛЮГИ -ів, мн., бот. 1. Верба гостролиста. 2. збірн. Зарості верби гостролистої.
Заким пролізеш у голки вушко —
обдерешся, як пес у шелюгах. (ЗД:88);
Біліли стегна в хижих шелюгах...
ШИБЕР -а, ч. Заслінка, засувка в димарях заводських та інших печей, котельних установок, а також у водопровідних та деяких інших спорудах,
Хай-но топку закидаєш – буде призвілля,
хай-но шибер
ШКАРБУНЦІ -ів, мн. Старе, стоптане, рване взуття (чоботи, черевики і т. ін.).
...і човгають на ніжках шкарбунці
об перемерзле груддя бездоріжжя. (ЧТ:82). ШПЕТИТИ шпечу, шпетиш, недок., перех., розм. Лаяти, сварити кого-небудь. // Суворо відчитувати, ганити кого-небудь.
Хтось шпетив
тебе, питавши, хто ти й де ти,
а перелети й недолети
не
ШРОТИНА -и, ж. Свинцева кулька рушничного шроту; дробина.
Все б те звалось
тобою, тільки приопалих мет
ще крила не просторились, підбиті
шротиною покори. (ЧТ:155). ШТУРПАК -а, ч., діал. Залишок зрубаної або зламаної рослини; шпичастий пеньок.
Оце доб'єм просіку заступами
і скидаєм на купу штурпаки,
і — гайда! (ЗД:104). ШУТИЙ -а, -е. Який не має рогів; безрогий.
...твої пшеничні руки білі,
неначе шутий корч жалів,
де чорні коси на світанні
і жаром спечені вуста. (П-1:168).
|
|
|