|
|
ПІВВАГАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від пів і вагання.
Напівступою,
як над собою винесений крок
задумався і скляк. Напівбажання,
на півваганні втяте. (П-1:57). ПІВДУШІ півдуш, мн., інд.-авт. Похідне від пів і душі.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВЗАМІРИ -ів, ми., інд.-авт. Похідне від пів і заміри.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВЗМАГИ півзмаг, мн., інд.-авт. Похідне від пів і змагання.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВНАДІЇ півнадій, мн., інд.-авт. Похідне від пів і надії.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІВНЕБЕС півнебес, мн., інд.-авт. Похідне від пів і небеса.
І з тих затятих здвоєних ночей
на півнебес зажевріло б іржання
чи сиваша чи привиду. (П-1:156). ПІВПРИЧАЛИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від пів і причали.
О царство півсерць, півнадій, півпричалів,
півзамірів царство, півзмаг і півдуш! (П-1:98). ПІДОСІНЕНИЙ -а, -е, інд.-авт. Такий, що буває на початку осені.
Ходімо, розпачу мій підосінений,
в високу рань. (ЗД:141). ПІДПАДЬОМ незм., рідко. Дія за знач, підпадьомкати – видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).
Зима, і сніг, і соловей
співає — підпадьом...( ЗД:118);
...і це відьомське – з жита —
ПІККОЛО (італ. piccolo, букв. – маленький), незм., муз. Назва найменшого за розмірами і найвищого за звучанням музичного інструмента будь-якого типу.
...і ластівок ласкаве чорне
ПІРОФОРНИЙ (< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається.
Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку
од олігоценових епох,
пірофорний, ти, як квітка,
ПІТИ -ію, -ієні, недок., рідко. Співати.
Задуже піють українські гони
і потечуть колись по ринвах рліль. (Т.1, кн.2:61);
Лиш модрини гудуть, гудуть
мо-
дрини,
а вітри лекалами
ПАВІТТЯ -я, збірн., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і віття. Щось, що нагадує віття.
Ледь очі стулиш — дерево росте
і павіттям, немов судини чорні,
тобі всю душу оплете... (ЧТ: 120). ПАВЕРХ -у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") верх. Щось, що нагадує верх.
Тут наверх, наниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо меж,
і рідні лиця за порожні маски
тобі
ПАЖИТТЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і життя. Щось, що нагадує життя.
Тут наверх, паниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо меж,
і рідні лиця за порожні
ПАЛІМПСЕСТ (грец.) -а, ч. Древній рукопис на пергаменті, написаний по змитому тексту. "Палімпсести" назва поетичної збірки В.Стуса, куди ввійшли вірші періоду ув'язнення 1972-1977 pp. і заслання
ПАЛІСАНДР (франц. palissandre) -а, ч. Назва цінної деревини деяких південноамериканських видів дерева родини бегонієвих.
Ні, скрути палісандровим хрестом
ти не прикрив. (П-1:77). ПАНІГОТЬ панігтя, ч., інд.-авт. Похідне від ніготь.
І разом з тобою ми заходимося визбирувати
роздаровані уста, очі, пам 'яті,
погляди, губи, плечі,
розшукаємо – все до найменшого панігтя...
ПАНЕГІРИТИ -ю, -иш, недок., перех. Дієслово до панегірик (грец. panegyrikos — урочиста промова). 1. Похвальна промова на честь кого-небудь. 2. перен. Екзальтована та надмірна похвала. 3. перен.
ПАНИЗ -у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і низ. Щось, що нагадує низ.
Тут наверх, паниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо меж,
і рідні лиця за порожні маски
тобі
ПАНИЧ кручений панич, бот. багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками.
Коли б світло
поширювалось із швидкістю
300 тисяч кілометрів за
ПАНТИ -ів, мн. Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів, які використовуються для виготовлення лікувальних препаратів.
І самоти згорьовані дарунки —
рожеві панти
ПАНТОКРАТОР (грец. вседержитель), -а, ч. Назва різних божеств, пізніше переважно ім'я Бога іудеїв та християн, а за часів грецької патристики — синонім Христа. Образ Христа Пантократора один з
ПАНТРУВАТИ -ую, -уєш, недок., перех і неперех. 1. Дивитися пильно, уважно. 2. Доглядати кого-, що-небудь, дбати про когось.
Внизу вода струмує
і закипає небо угорі,
де раптом заяріло три
ПАПУША -і, ж., розм. Те саме, що пачка, в'язка, тюк.
Був дощ. Була пора смеркань.
І зворохобшшся душі,
і роздуми лягли в папуші,
мов листя ув осінній скруші. (П-1:169). ПАРАВАН -а, ч., діал. Ширма.
І в ту хвилину
я збагнув:
ховається життя
за смерті паравани ажурові... (ЧТ:42). ПАРКИ (лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі.
Лише тримайсь руками обома
за нитку парок. І почезлий обрій
тобі життя відслонить позакрай. (ЧТ:63);
По
ПАРСУНА -и, ж., розм., заст. Обличчя.
Ти, наче Богородиця, мені
ввижаєшся, лише склепляю очі,
а довкурги страшні парсуни вовчі
колошкають і сонну уві сні (ЧТ:126);
так течія приземлених
ПАРУРА -и, ж., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і рура. Щось, що подібне до рури.
Те безмежжя сил,
розбурханих од молодого болю,
ті парури зусиль... (П-1:57). ПАСКІН паскону, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і скін. Щось, що нагадує скін, почуття скону.
Тут паверх, паниз, пажиття і паскін,
переступай лискуче лезо меж,
і рідні лиця за
ПАТИК -а, ч. Те саме, що палиця.
Ти досі висох на патик?
То долучайся до казарми. (ЧТ:97). ПАТИНКИ -ів, ми., заст., іст. Туфлі без закаблуків у деяких східних народів.
За третім сном,
В хатні уступаючи патинки,
Не відчути біль як власне дно. (Т.1,кн.2:223). ПАХОЛОК -лка, ч., заст. Слуга.
Сколінені мужі і ниці пахолки
німотні руки перед себе рвуть. (ЗД:69). ПАХОЩ -у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі.
З ціложиттсвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук — на
ПЕКЕЛЬНОЗОРИЙ -а, -е, інд.- авт. Похідне від пекельний і зір.
Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий,
за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31). ПЕЛЕХАТИЙ -а, -е, розм. 1. Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). 2. Який має вигляд клаптів або нерівні краї (про пару, туман, хмару і т.
ПЕНАТИ (лат. Penates), -ів, мн. 1. У давньоримській міфології – боги-охоронці, що забезпечували добробут держави, родини та домашнього вогнища. 2. перен. Рідна домівка, домашнє вогнище.
То як
ПЕРЕДЖИТТЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від перед і життя.
...пробути
в переджитті, наприпочатку спроб
в недоновонародженні. Дарма. (ЧТ:102). ПЕРЕДЗИМ -и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і зима.
Бо відколи із передзим
накотився гримучий грім,
і клубочиться сивий дим
у безодню. (ЧТ:102). ПЕРЕДКІНЕЦЬ -нця, ч., інд.-авт. Похідне від перед і кінець.
Прагни стрімголов
на ту тропу, що яра, наче кров,
воліє душ, що щирі і одверті
так і живуть своїм передкіпцем,
як припочатком.
ПЕРЕДУМИ передум, мн., інд.-авт.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемети. (ЧТ:50). ПЕРЕДУТРАТА -и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і утрата.
Обгасли зорі. Лиш одна світила
передутратою усіх прощань. (ЧТ:56). ПЕРЕЗЛО -а, с., інд.-авт. Похідне від пере... і зло.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемсти. (ЧТ:50). ПЕРЕМОВКЛИЙ -а, -е, дієпр. інд.- авт. Похідне від пере... і мовчати.
Сюрчали сторожі, громохкі постріли
колошкали омирений мій сон
і одміняли перемовклий спокій. (ЧТ:145). ПЕРЕМСТА -и, ж., інд.-авт. Похідне від пере... і мста.
Світ залито густою смолою
передум, перезла, перемсти. (ЧТ:50). ПЕРЕТИКА -и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін.
Тюремний квітень надворі,
паркани, вишки, загорожі,
перетики, наслання Божі,
плафонів жовчні пухирі.
ПЕРУН -а, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників.
Як відпливуть мужі — круглясті чари
благатимуть з простертими руками
Перуна – окропити грішну землю... (ЗД:71). ПИЖМО -а, с., бот. Багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини складноцвітних, окремі види якої використовуються в медицині та як декоративні.
Спросоння скидаються пижмо і жостір,
і
ПИРІЙ -ю, ч., бот. Травниста багаторічна рослина родини злакових, звичайно бур'ян; інколи використовують як корм для худоби.
Прижухлий клониться пирій
на призаходи дня. (П-2:92). ПЛАЙ -ю, ч., діал. Стежка в горах.
Так тільки Євген, лиш Євген так один розмовляє —
струмок повесняний чи плаєм нагірня вода. (П-2:130). ПЛЕКСИГЛАС (нім. Plexiglas, plexus — переплетений і нім. Glas – скло), -у, ч. Прозора безбарвна пластмаса, міцне органічне скло.
Дерев'янів надбіглий час,
неначе пес. Як плексиглас
розведений і
ПЛИСКА -и, ж., орн. Перелітний невеличкий птах з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм.
Горобчик цвіркнув на бантині.
І плиски білоногий злет,
і сніг останній — синій-синій,
і
ПЛОСКІННИЙ -а, -е. Виготовлений з плосконі.
Заснеш — і волохаті, як клубки,
намотані віками, глухо бродять
плоскінні сни (ЗД:49);
Дарунок ваш – плоскінний, ніби зашморг. (Т.1, кн.2:123). ПЛОСКІНЬ плосконі, ж. Чоловічі рослини конопель, а також волокно з них.
А дні біжать і поплавець колишуть,
і тіпають, мов плоскінь, і ворожать
мені провалля пам'яті... (П-2:179). ПОВІЙ -вою, ч., бот. Багаторічний виткий трав'янистий бур'ян із дзвіночкоподібними квітками; березка.
Клуні чорніє стріха,
темний, як ніч, повій
терпкістю дме з горіха,
сумом з диточих
ПОВЕСІННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від по... і весна.
А за вікном
Реве повесіння,
Вантажене снігом і кригою... (Кр:210). ПОВЕЧІР'Я -я, с., інд.-авт. Похідне від по... і вечір.
І над тим над вишневим, над карим твоїм повечір'ям,
як веселка тремка, лазуровий твій усміх сумний
затріпоче... (ЧТ:116). ПОВНОГОРЛЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від повний і горло.
До гори, до рік, до повногорля,
повногруддям зобов'яж мене.
Кожним днем боліти, кожним днем
виповняти серце власним горем. (П-2:200). ПОГРЕБ -у, ч., заст. Похорон.
Надибую пісню, ловлю їй до тону
шовкового голосу (зацний погреб). (П-1:28). ПОДЗВІН -вону, ч., інд.-авт. Ім. до подзвонювати.
За частоколом років
і зчастих бід, за німотою снів
лягла долина. Мати і мосянжний
ранковий подзвін од монастиря. (ЧТ:95). ПОДИР -а, ч. Довга риза старозавітних священиків.
Діти сплять.
А той, що в довгому подирі,
з усіх кутків зорить, як тать. (П-1:131). ПОДОЩІВ'Я -я, с., інд.-авт. Похідне від по... і дощ.
Це спокій Людмили? Це самозречення Валі?
Це нестерпна жага подощів'я? (Т.1,кн.2:190). ПОЖЕЖНОВИЇЙ -я, -є, інд.-авт. Прикм. до пожежа і вия, -ї, заст. – шия.
Я круторогий, я пожежновиїй,
зміїно вогневіє жовтий хвіст... (Т.1, кн.2:77). ПОЗАПРОСТІР -стору, ч., інд.-авт. Похідне від поза і простір — той, що перебуває поза простором.
Як вікна в позапростір, позачас,
за мури німоти і всепокори,
так світяться свічада, світлом
ПОЗАЧАС -у, ч., інд.-авт. Похідне від поза і час — той, що перебуває поза часом.
Як вікна в позапростір, позачас,
за мури німоти і всепокори,
так світяться свічада, світлом хорі,
і пильно
ПОКОТЬОЛО -а, с. Дерев'яна дитяча іграшка, що мас форму обруча.
О покотьоло губ, і рук, і ніг,
о вовча хіть і острахи ягнятка! (ЗД:113);
Бредуть берези, калюжі, сонця —
і в покотьолі провесни
ПОЛІФЕМ -а, ч. У давньогрецькій міфології циклоп, син Посейдона і німфи Тооси, страшний і кровожерний велетень з одним оком, якого осліпив Одісей.
...і оком Поліфема угорі
світив червоний
ПОЛИК -а, ч., діал. Верхня частина рукава сорочки. // Поперечна вишивка на верхній частині рукава сорочки, на кінцях рушника і т.ін.
Ще пахне сонцем біла стежка,
медами пахне сон лугів,
і
ПОЛЛЕДРО (іспан. polledro), незм. Багатогранник.
Яма крокодиляча і велья
і полледро — тільки це твоє! (П-1:163). ПОМЕЖІВ'Я -я, с., інд.-авт. Похідне від по... і межа — за межею.
Кажи — занадто
ми передовіряємо себе
тому, чому наймення ще немає,
але яке вже суть значить свою
на помежів'ї шалу? (ЗД:46). ПОНІЧ поночі, ж., інд.-авт. Похідне від по... і ніч.
Громадились тороси криги, поніч
голодними світилася очима... (Т.1, кн.2:129);
Я чую враз зірвусь. Риданням поночі.
І перетягну горло,
ПОНЕВАЖАТИ -аю, -єш, недок., перех., рідко. Те саме, що зневажати.
Ти один. Ти самотник. Усамітнився світ од тебе.
Поневажив твоїм "добридень",
поневажив усмішкою твоєю. (Т.1,
ПОПЕРЕДСМЕРТНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від поперед і смертний. Те, саме що передсмертний.
...але не 'ддай нікому
ні крихти зі стола
своїх недовідомих
попередсмертних учт. (ЧТ:143). ПОРАННІЙ -я, -с, інд.-авт. Те саме, що ранній.
Коли проводять нас поранні пристрасті,
вони — ведуть. (ЗД:141). ПОРЕНЧАТА -чат, мн., діал. Поручні, бильця.
Що не сподівався, недовірку,
лиха ждав, а не хотів добром.
Потім ще й поріг переступила
сперлась об поренчата й мовчить. (П-2:150-151). ПОРОЖНЬОСЕРДИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від порожній і серце.
Порожньосердий вибільшився світ,
мов простору запрагло німування... (П-2:174). ПОСМЕРК -у, ч., інд.-авт. Похідне від смерк.
Як сонце посмерку пече!
Як приском обдає! (ЗД:89);
Та невідомінь, чорна плівка посмерку,
вертає відчуття себе самого... (ЧТ:166). ПОСТАВЕЦЬ -вця, ч., заст., іст. Рід ковша для пива, меду, квасу і т. ін.
Звіром вити, горілку пити —
і не чаркою, поставцем... (ЗД:91). ПОСТОРОНОК -нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком.
Світ збожеволів і рве посторонки румак.
Нагло розскочився обрій. (П-2:125). ПОТАЙМИР -у, ч., інд.-авт. Інший вимір, інший світ.
Високі думи промайнули,
в потаймиру — водовир
стражденних літ. (ЗД:84);
і десь там гасне потаймир,
а між торосами крижин
я сам-один і
ПОТЕРПАТИ -аю, -єш, недок., розм. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися.
...але потерпаєш, що вона дізнається про таку любов
і розсердиться. (ЗД:125). ПОТЕРЧА -ати, с., фольк., заст. Дитина, що вмерла нехрещена.
І стіл, і череп, і свіча,
що тіні колихає,
і те маленьке потерча,
що душу звеселяє. (П-1:35);
Ступай-но в дивен день, як дивен
ПОТИР -а, ч. Чаша чи келих для ритуальних християнських релігійних обрядів.
Кохана спить. У ярому потирі —
вино кохання і вино проклять. (П-1:40);
О вирвись, залишивши вирву
у грудях, і
ПОТОРОЧ (потороча), -і, ж. Те саме, що привид.
...а я, малий і недолугий гном,
тягнусь до неї крізь округлі ґрати,
як потороч. (ЧТ:36);
О, скільки слів, неначе поторочі!
І всі повз мене,
ПОЧЕЗАТИ -аю, -аєш, недок., неперех., розм. Те саме, що зникати.
Смерть розлетілася на друзки,
замерехтіла в сотні днів.
Схотів почезнути? А дзуски!
А що ти на віку зробив? (ЧТ:49);
Тепер
ПРАДЖЕРЕЛО -а, с., інд.-авт. Похідне від пра... (в значенні давній, пор. прародич, прадід) і джерело. Давнє джерело.
Бо унизу – праджерело. Початки
твоїх початків. (ЧТ:95). ПРАЛІТА праліт, мн., інд.-авт. Похідне від пра... (в значенні давній) і літа. Минулі літа.
Забудься. Стань. І зачекай мене
на самоті в такому велелюдді,
де спогади стовбичать, наче судді,
і
ПРАПЕРВНІ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від пра...(в значенні давній) і первень. Першоелемент, першоначало.
Що б то нам
посовгнути — ці межигони часу,
марудні межигони живоття,
коли змарнілі
ПРИГРА -и, ж., заст. 1. Акомпанемент. 2. Час, коли рояться бджоли.
Самотність аркою повисла
над райські кущі в пригри снів. (ЗД:43);
Ці пригри відчаю горять, немов порфіри,
коралями
ПРИЗАХОДИ -ів, мн., інд.-авт. Час, коли заходить сонце.
Прижухлий клониться пирій
на призаходи дня. (П-2:92). ПРИПОЧАТОК -у, ч, інд.-авт. Те саме, що початок.
Набухле серце облютус —
як не урветься твій терпець,
і вже в мені многолітує,
мов припочаток і кінець. (ЧТ:103);
Тим себе тіш,
що більше не
ПРИСК -ску, ч., рідко. Гарячий попіл з жаром; жар.
Як сонце посмерку пече!
Як приском обдає! (ЗД:89). ПРИСМОКТИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від присмоктати.
...і п'ють з тебе душу:
присмоктами хвиль,
присмоктами недолюбленого,
присмоктами незбагненного,
присмоктами недопитх спогадів (ЗД:45). ПРИТІНЬ -і, ж., інд.-авт. Те саме, що тінь.
Ти тінь. Ти притіпь. Смерк і довгий гуд
і зелень бань... (П-1:1 34). ПРИТУГА -и, ж., інд.-авт. Похідне від туга.
...що не рядок — то самота жіноча,
притуга, біль, і гіркота, і злидні... (ЧТ:101). ПРОВЕСНА -и, ж. Рання весна, початок весни.
У нас тепер провесна в селищі... (ЗД:64). ПРОДУМИ продум, мн., інд.-авт. Похідне від продумати.
Досить:
живи у продумах. Так бог велів. (ЧТ:118). ПРОКІЛЬЧИТИСЯ Див. кільчитися. Пускати кільчики, паростки; проростати. ПРОКРУСТ -а, ч. В давньогрецькій міфології знаменитий розбійник, який виготовив два ложа. На велике ложе вкладував невеликих на зріст путників й бив їх молотом, щоб розтягнути тіла, на маленьке –
ПРОМИГЦЕМ незм. Присл. до промигтіти, промайнути.
А час мене веде, а час мене жене,
і промигцем горить на ранах жар- калина. (П-2:191). ПРОРОСТЕНЬ -стня, ч., інд.-авт. Ім. до проростати.
І проростень, і бугила,
і жалом жалощів тріпоче
доба і не пустити хоче
стежина, терням поросла. (П-2:122) ПРОСТОГОЛОСИТИ -шу, -сиш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від просто і голосити.
Чого триндичити всякчас:
„душа простоголосить” нещастя. (Т.1, кн.2:173). ПРОТИПОТІК (протипотоки), -току, ч., інд.-авт. Похідне від проти... і потік.
Протипотік — запраг гори, як горя -
без світу, спогадів і навіть снів. (ЧТ:107);
Розбратані протипотоки
'дне одного
ПРОТОБАЖАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від гр. protos — перший і бажання. Первинне бажання.
Може, Бог чуттями править,
чуттями править, може, дика товч
ще неоговтаних протобажапь людських...
ПРОШВА -и, ж. 1. Смужка мережива або вишитої тканини, вшита чи призначена для вшивання у виріб з тканини. 2. Вузька смужка тканини чи шкіри, вшита в шви одягу або взуття.
Жила-була: ходила на
ПРОШКУВАТИ -ую, -уєш, недок., розм. Йти навпростець, напрямки.
Межею ж, креслячи невтомною рукою
якісь недовідомі письмена,
прошкує осінь. (ЗД:88). ПРУЖНОГОЛОСИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від пружний і голос.
...янгольський мосянжний хор
гучить на присілки і села
і проста пісенька весела
пружноголосий барвить хор. (П-2:277). ПРУЖНОТІЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від пружний і тіло.
Утоплюсь
І в зубах затисну слово те
пружнотіле, як плотва,
що хвостом всю душу збовтає. (Т.1, кн.2:227). ПРЯСЛО -а, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги.
Ліпота благого супокою
І відрада світлої душі
поспускали прясла над тобою
ПУГА -и, ж. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; батіг.
А ця урубана пуга,
збатожена дорога,
не вирветься з-під батога
до отчого порогу. (П-2:20). ПУГАЧНИЙ -а, -е. Прикм. до пугач — хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться нічними гризунами.
Через нечемність і падучу
дарів, поборів і побоїв,
через світання. орифлами,
через
ПУРГ-СНІГИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від пурга і сніги.
Лиш модрини гудуть, гудуть мо-
дрини,
а вітри лекалами хуг
піють,
що заблуклий в сопках пестун
скоро
без ведмедиці в
ПУРХАВИЙ -а, -е. Прикм. до пурхати — легко перелітати з місця на місце.
І червоні цятки
пурхавих птиць, немовби снігурів,
дзьобаючи, дощили чорноводдя. (ЧТ:144). ПУСТОГРАФКИ -ок, мн., інд.-авт. Порожні, незаймані місця.
Душ намарне ґвалтування
без причини, без мети.
Соти ярого страждання,
пустографки самоти. (ЧТ:30).
|
|
|