|
|
ТІНІ-ГОЛОСИ тіней-голосів, мн., інд.-авт. Похідне від тіні і голоси.
Щоб ти збагнув нарешті, хто єcи
і задля чого ти єси у світі,
а задля чого в'яли на суцвітті
оці отерплі тіні-голоси,
що … ТАЛАПАТИСЯ -аюся, -аєшся, недок., розм. 1. Хлюпатися, плавати, плескатися й т. ін. 2. рідко. Те саме, що возитися.
О як нам видно вже легкий очам
навкіл, що став за чорноводдям долі
(та гріх – в … ТАМБІК -боку, ч., інд.-авт. Похідне від там і бік. На тому боці.
А товщею, в кризі, в імлі,
за тамбоком,
сяє срібне серце землі
скорбним оком. (П-1:173). ТАМБЕРЕЖНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від там і берег. Який знаходиться там, на тому березі.
Коли земля повертається від сонця,
ховаючись у тінь капіта-
лістичної сутності тамбережного … ТАМСВІТ -у, ч., інд.-авт. Похідне від там і світ. Те саме, що той світ.
У безберегім морі – кораблі.
Вітрила, повні молодих енергій,
проносять нас туди, куди провадить
голодна невідь темних … ТАНАР -у, ч. У тюркських мовах — "Бог, Всевишній".
Дві брами, вгрузлі в землю, тьма
колошкає Танар,
і духу — продиху нема
од жалібниць, од мар. (П-1:38). ТАТАМІ незм. Щільний килим з синтетичних матеріалів для боротьби дзюдо.
Розпросторся, душе моя,
на чотири татамі,
або кулься від нагая,
чи прикрийся руками. (ЧТ:17). ТАТЬ -я, ч., заст. Грабіжник, розбійник.
...дружина
відчує: див голосить, тать
на голому гіллі, на вітрі... (П-1:106-107);
Діти сплять.
А той, що в довгому подирі,
з усіх кутків … ТАХЛИЙ -а, -е. Дієприкм. до тахкати – утворювати розмірені, уривчасті звуки "тах-тах" під час роботи, руху (про мотор і т. ін.) та звуки, утворювані цією дією.
Злом пишу, мов пишу любов'ю
та … ТАХНУТИ -ну, -неш. Дія за знач. тахкати (похідне від тахлий).
...у курних степах, по кураях, по рідних селах, по містах,
чужих містах — ти тax і кляк і однокрило ріс угору. … ТАШУВАТИ -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Розміщувати; розташовувати.
І світ заліззям облягло,
вселенська ніч ташує шатра... (П-1:150). ТЕНАР -у, ч. Один з трьох відрогів на півночі Пелопонесу, де було збудовано храм Посейдону – місце переховування-притулку ілотів (аборигени Лаковії та Мессенії, які були підкорені спартанцями і … ТЕРЕБИЩЕ -а, с., заст., іст. Те саме, що требище. Місце, де відбувалося принесення жертви богам.
Горить стерня, де половіло жито,
о вересню, теребище смеркань! (П-1:145). ТИВЕРІАД -а, ч. Озеро на території між Ізраїлем та Сирією.
...прорвались трави пагоном і квітом,
і молода зоря горить над світом,
а десь хлюпочеться Тиверіад. (ЧТ:120). ТИРЛИЧ -у, ч., бот. Одно- й багаторічна трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте переважно на високогірних луках.
На узбережжі німоти з пораннього … ТИРЛО -а, с. 1. Місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою. 2. Лігво, кубло звірів. // перен. Місце зосередження, притулку злочинців. 3. заст. Місце тимчасового поселення.
Європи … ТИТЛА -и, ж. Надрядковий знак над скороченим словом або над буквою, вжитою в значенні цифри в древній та середньовічній писемності (грецькій, латинській, слов'янській).
Вам треба — я можу за … ТИХОМУДРИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від тихо і мудрий.
Колись припадком їх приб'є до бухти,
аби зажили спокою тамтого
колишнього, юначого блукання,
бо той бік — тихомудрий і благий. (ЧТ:134). ТИХОПЛИН -у, ч., інд.-авт. Ім. до тихоплинний, поет. – який тихо плине.
Земного болю брилу — підбився я на силу
разком сліпучих днин. Ти знаєш чий ти син?
Атож, запевне знаю. А душу проминаю … ТОГА (лат. toga < tegere — покривати), -и, ж. Верхній одяг давньоримських громадян — довга біла накидка.
Наопашки сповилася вогняною тогою
І страждання в темно-карих у зіницях залягло. … ТОЙЯЩОБАТЬКО -а, ч., інд.-авт. Похідне від той, я, що і батько.
Я тіло нагострив на чаї та акридах,
а душу — пошукай. І не питай.
Тойящосин не чує вже мене.
Тойящобатько вже не чую сина. … ТОЙЯЩОСИН -а, ч., інд.-авт. Похідне від той, я, що і син.
Я тіло нагострив на чаї та акридах,
а душу — пошукай. І не питай.
Тойящосин не чує вже мене.
Тойящобатько вже не чую сина. (П-2:191). ТОНКОГОЛОСИТИ -шу, -сиш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від тонко і голосити.
Десь цілу ніч тонкоголосить мати
а доля пише пальчиком хрести. (ЧТ:103);
Нехай-но і помру —
та він за мене … ТОНКОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від тонкий і горло.
Середина жовтня – твоїх тонкогорлих розлук... (ВЦ:159). ТОНКОЖАЛО присл., інд.-авт. Похідне від тонкий і жало.
І буде ще щось. Буде ще щось. День
стоїть — гінкий, неначе телевежа,
і все вивищується тонкожало... (П-2:103). ТОРА (давньоєвр. Torah, букв. – наука, вчення), -и, ж. Давньоєврейська назва перших п'яти книг Біблії (П'ятикнижжя).
Горить твій слід — немов болід, як Тора,
і ти гориш — то вічний твій … ТОРОС -а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.
Скинь оком — і минай. Громаддя ночі
береться у тороси. Мокрий сніг,
і збоку … ТОСКНИЙ -а, -е, рідко. Те саме, що тужний, тужливий.
Чого ж ти спраглі руки подаєш,
обпершися на тоскний стовбур? (Т.1,кн.2:228). ТРЕБНИЙ -а, -е. Прикм. до треба, -и, ж., заст., іст. — жертвоприношення.
Довгоголосся діатриб
І требні витребені трати. (Т.1, кн.2:137). ТРЕМОЛО (італ. tremolo, букв. тремтячий), незм., с., муз. Швидке багаторазове повторення одного чи кількох звуків, що справляє враження тремтіння.
Осточортіє білий папір,
Осточортіє розпачу … ТРЕМТ -у, ч., інд.-авт. Те саме, що тремтіння.
...опуст, розпадання
материка, раптовий зсув і дляння,
і трепет рук, і тремт повік німий. (П-1:37). ТРЕНИ -ів, мн., заст. Плачі.
Чиюсь печаль
пронесли на крилі у тренах
останні журавлі... (Кр:216);
Той спочин
даровано за злигодні, за трени
згорьованого часу. (П-2:243). ТРЕПЕТА -и, ж., діал. Осика.
Це досвіт, оспалі! Це день народився, нездари,
вітрець повіває в триб-листі обмерлих трепет. (П-1:107). ТРИБ -у, ч., заст. Хід, порядок.
Це досвіт, оспалі! Це день народився, нездари,
вітрець повіває в триб-листі обмерлих трепет. (П-1:107);
Видіння марні. Клякни — ось твій триб
довіри і … ТРИКЛІНІЙ -я, ч, заст., іст. 1. У давніх римлян — обідній стіл, оточений трьома ложами. 2. Назва приміщення, в якому стояли пологі ослони для лежання за столом.
А там стоїть трикліній
для … ТРИПАЛИЙ -а, -е. Із трьома пальцями, який має три пальці.
Трипільських сонць шалена коловерть
волого ллється у трипалі руки
богів поганських. (ЗД:69). ТРИРЕМА -и, ж. Судно з трьома рядками весел у давніх греків та римлян.
Шурхоти і шепоти і щеми —
то твого спогадування дні
хлюпотять під веслами триреми,
що горить в антоновім огні. … ТРОПАР -я, ч., церк. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні.
Не забувся тобі з кондаками тропар? (ЗД:95). ТРОЮДА -и, ж. Ім. до троюдити – роз'ятрювати, дратувати.
Троюдо, розрадо непевна,
моє вікодавнє тройзілля,
тебе недопити. Прощай же,
геть осиротілий мій біль. (П-1:206). ТРУМНА -и, ж., діал. Труна.
Стоїть, як мрець, що трумну покидає,
аби переповісти сім досад. (П-2:25);
так течія приземлених бажань,
ласуючи парсун потворні трумни,
мене затисав в шпарі … ТУГОГРУДИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від тугий і груди.
Ти ввіходиш в тишу мою
Тугогрудою піснею,
Печальною, як ластів'їне крило... (Т.1, кн.2:191). ТЩЕМАЛЬСТВО -а, с., інд.-авт. Похідне від тще (марний, даремний) і мальство (похідне від малий). Незначущість, безкорисність.
...бо не прочуєшся, як збрешешся ти раптом
і станеш підспівайлом … ТЩЕНАРОДИ -ів, ми., інд.-авт. Похідне від тще (марний, даремний) і народи. Народи, що не мають значення, користі.
...бо не прочуєшся, як збрешешся ти раптом
і станеш підспівайлом стягачів,
що …
|
|
|
