|
|
НАВЗВОДИ присл., інд.-авт. Голосно, лунко.
...крильми лелека ляснув — й навзводи
понісся літеплений гомін жаб. (ЗД:50). НАВПРОШКИ присл., розм. Навпростець.
Осліпле листя відчувало яр
і палене збігало до потоку,
брело стежками, навпрошки і покотом
донизу... (ЗД:51)
надвивищення
-я, с., інд.-авт. Похідне
НАДВИЩ -і, ж., інд.-авт. Похідне від височінь.
У небо, у надвищ, за хмари за чорні
до сонця, Ікаре, спрямовуй свій лет! (П-1:98). НАДГРОЗЗЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від гроза.
Сумирна жди. За видноколом сизим
Надгроззя кущиться. А піде дощ —
ми з книжкою додому подамося... (Т.1,кн.2:166). НАДНЕБО -а, с., інд.-авт. Похідне від над і небо.
Були мої моління всує –
Бог не почув і не простив,
і вже її душа прямує
в наднеба синь. (П-2:114). НАДОКРУЖ незм., присл., інд.- авт. Навкруги.
А надокруж — майстри заплічні
стежок — ганебних і величних. (П-2:165). НАДТОРОСИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від над і тороси.
...оце світіння полохких світань
світів жертовних, що мене запалює
всенепогасним і ламким, як крига,
огнем співучих надторосів — криг.
НАКРИК -у, ч., інд.-авт. Похідне від крик.
Отой прощальний змах тонкоголосий
тремтливої руки, той голий накрик —
пункти рами — щербати й яр, той пагорб —
яким зигзагом путь тобі значив?
НАЛОМИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від ламати.
О наломи гіркоти,
що трудять груди! (ЗД:47). НАМЕРЗИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від мерзнути.
О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця,
зникають намерзи і вже хмеліє гін
дзвінкого дерева... (П-2:155). НАПІВБАЖАННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від напів і бажання.
Напівступою,
як над собою винесений крок
задумався і скляк.
Напівбажання,
на півваганні втяте. (П-1:57). НАПІВДУШІ напівдуш, мн., інд.-авт. Похідне від напів і душі.
О це протистояння напівдуш —
цих двох кавалків серця, що надію
все не доточать спогадом... (ЧТ:48). НАПІВСТУПА -и, ж., інд.-авт. Похідне від напів і ступа.
Напівступою,
як над собою винесений крок
задумався і скляк.
Напівбажання,
на півваганні втяте. (П-1:57). НАПАСТЕ-ЗЛИГОДНІ-ПОЕЗІЇ напасте-злигодне-поезій, мн., інд.-авт. Похідне від напасть, злигодні і поезії.
Наприостанку в себе повернись,
щоб провернуть немилосердне лезо
оцих напасте-злигодне-поезій,
а вже
НАТОРОСЕНИЙ -а, -е. Дієпр до торос.
Твої серпокрильці протнуть наторосені хмари,
така чорнота, чорнота, чорнота угорі! (П-1:107). НАХЛЮПИ -ів, мн., інд.-авт. Похідне від хлюпати.
Покірні вітру, нахлюпи щедрот
з убогого жебрацького бенкету,
відвирувавши, котяться у Лету,
в таночок взявши кревних і заброд. (П-1:101). НЕБАВОМ присл., діал. Незабаром, скоро.
Усесвіту пустеля
небавом нас огорне,
і мертва не воскресне
всемолода біда. (П-1:212). НЕВІДОМІНЬ -і, ж. Абстр. ім. до невідомий.
Та невідомінь, чорна плівка посмерку,
вертає відчуття себе самого... (ЧТ:166). НЕВІДЬ розм. Те саме, що невідомо.
У безберегім морі — кораблі.
Вітрила, повні молодих енергій,
проносять нас туди, куди провадить
голодна невідь темних тамсвітів. (ЧТ:134). НЕВІДЬ-СОН невідь-сну, ч., інд.-авт. Похідне від невідь і сон.
Отож, живи, марудься: невідь-сон,
холодний, як вода ув ополонці,
одслонить справжній смисл твого єднання
і прагнення — від себе.
НЕДОВІДОМИЙ -а, -е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий.
Межею ж, креслячи невтомною рукою
якісь недовідомі письмена,
прошкує осінь. (ЗД:88). НЕДОНОВОНАРОДЖЕННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від недо, новий і народження.
...пробути
в переджитті, наприпочатку спроб
в недоновонародженні. Дарма. (ЧТ:113). НЕДОРІКИЙ -а, -е, рідко. Те саме, що недорікуватий.
О шанталавий, недорікий,
а чи поцілиш, ти мене?
Свіча в задумі — не мигне. (П-1:154). НЕЗАБУДЬ -і, ж., діал. Незабудка.
...незабуді світанковий рій
легенько пінять журкітною мовою
метелики, комашки, комарі. (ЗД:50). НЕЛИНЬ -я, ч. Дуб, з якого не опадає листя.
Запорожець — нелинь-дуб
Край борів отаборився. (Кр:213). НЕНАТЛИЙ -а, -е, діал. Ненаситний.
Ненатла ніч
проминає зачадним щемом... (ЗД:116);
А спондилова глина крем'яніє
і так натужно пише мить дозріння
(але чого? Ненатлого кохання
чи тугою
НЕНАТЛЯ -і, ж., діал. Жадібність, ненаситність.
І з ордою під дикі галаси прорешечуватись гробами,
раз жене нас непатля сказу по роках, по віках, по горбах! (ЗД:91). НЕТЯГА -и, ч., розм. Бідна, неімуща людина.
Гасав нетяга на коні
в зеленім лузі,
він кілька літ, не кілька днів
в турецькій жив нарузі. (П-2:217). НОЙ -я, ч. За Старим Заповітом герой повіствування про всесвітній потоп, врятований праведник і будівник ковчега.
Наречи себе Ноєм і подайся уплав.
Що ж такого ти скоїв, аби світу не мав?
НОЧЕ-ДНІ -ноче-днів, мн., інд.-авт. Похідне від ночі і дні.
Уводноволені течуть
як ноче-дні, так і дне-ночі,
лиш серце вірити не хоче
і цідить сіру каламуть
на вечори, і дні, і ранки...
|
|
|