|
|
БІЛОПІННЯ -я, с., інд.-авт. Похідне від біла і піна.
Ми їдемо на схід крізь білопіння гречок,
Незнаним видиться нам плетиво доріг... (Т.1, кн.2:13). БІЛЬ -і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір, білість.
Прив'язана за коси до сосни,
біліє, наче біль, за біль біліша,
гуляють козаки, а в небі тиша,
а од землі – … БІЛЬ-ЖАДА -й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і жада.
Річки тепла ковбаня,
літеплена вода.
Ось тобі, сну— смеркання,
спогад твій – біль-жада. (П-2:28). БІЛЬ-САМОТА -й, ж., інд.-авт. Похідне від біль і самота.
...і вже ти, як цятка, і вже над пітьмою
спалахуєш зойками біль-самоти. (П-2:18). БАГАТОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від багато і горло. Голосний.
Заховай
багатогорлий крик в морській безодні (Т.1,кн.2:99). БАЙДАК -а, ч., заст., іст. Великий човен, яким плавали по річках і морю.
Несуться бистриною
розгонисті слов'янські байдаки...(ЗД:71). БАЛЯНДРАС -а, ч., розм. Пуста, весела розповідь, розмова про щось незначне, несерйозне.
...у жили — в ці порожні коридори —
зайшов, як безум, п'яний баляпдрас. (П-2:158). БАНТИНА -и, ж. Поперечна балка між кроквами. // Взагалі поперечина.
Горобчик цвірнкув на бантині.
І плиски білоногий злет,
і сніг останній – синій-синій,
і перегуда-очерет. (П-1:105-106). БАСАМАН (басамань), -у, ч., розм. Смуга на тілі від ударів.
Довга дорога і порожня,
дві чорні колії в огні
плафонів. І на серці кожна,
як басамани вогняні. (П-1:51);
Із випатраних … БАСАМАНИТИ -ню, -ниш, недок., перех., інд.-авт. Дієслово до басаман.
Гойдається вечора зламана віть,
і синню тяжкою в осінній пожежі
мій дух, басаманить. (П-1:27). БАСАН -а, ч., розм. Пасмо.
Прив'язана за коси до сосни,
біліє, наче біль, за біль біліша,
гуляють козаки, а в небі тиша,
а од землі – червоні басани. (П-1:95). БАСОЛЯ -і, ж, муз. Український народний смичковий інструмент, схожий на віолончель.
Біда тут грала на басолі,
чорти казились по кутках. (П-1:74). БАТЯР -а, ч., діал. Розбишака; волоцюга.
Бо що мені трунок, цей трачений чар
оцих знакомитих батярів,
як колеться небо — за вдаром удар,
і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80). БАЯДЕРА (< португ. bailaderia – танцівниця), -и, ж. Європейська назва індійських танцівниць і співачок — служительок релігійного культу, а також танцівниць, які за певну плату виступали в … БЕДРИК -а, ч., бот. Рід родини зонтичних; багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим стеблом і пірчастим листям.
Довкола сопки і хрести,
людські кістки біліють щедро,
од божевілля й … БЕЕШТАТИ -аю, -аєш, недок., перех., діал. Ганити, лаяти.
І не бештати, пане-брате,
а триматися на землі! (ЗД:91). БЕЗ -у, ч., діал. Бузок.
Під борлаками як запах безу
убрався обрій вороноконий
у смерк, у репет, у крик, у кров. (П-1:64). БЕЗОКРАЙ -ю, інд.-авт. Похідне від без... і край.
І тільки ти. І вечір. І безокрай —
надколотих світів. І тиша тиш. (ЧТ:105). БЛАГОСТИНЯ -і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння.
Отак і ти постанеш знов, поете,
з майбутнього високих благостинь... (ЧТ:74);
Бо зійшла на мене благостиня,
обуяла мить... (ЧТ:86). БЛАКИТИНКА -й, ж., інд.-авт. Ім. до блакитний.
І залоскоче серце язичок —
маленькою блакитинкою. (Кр:210). БЛИЗНА -и, ж. Рубець, зморшка.
...утративши чуття самодовіри,
став наростати шпичаками близни,
мертвіючи, пустився до речей
ходою власною. (Т.1, кн.2:121);
Тюремних вечорів смертельні … БОЛІД (< грец. bolis — метальний спис), -у, ч. Великий, дуже яскравий метеор з довгим хвостом, що світиться.
А ти шугай – у самокружелянні
(немов планета згасла? чи болід?)
Тут ані дня, ні … БОРВІЙ -ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган.
Не рвися, коню мій, не рвись
Шаблюко-жалко,
Спаде громами, як борвій,
і блисне жахом. (Т.1, кн.2:225). БОРЛАК -а, ч., розм. Верхня випнута частина горла; кадик.
І рветься зойк, високий до нестями,
тугими борлаками кобилиць. (ЗД:69);
У зашморзі бід
аж зайшовся кривий од волання борлак,
аж … БОРНЯ -і, ж., поет., уроч. Те саме, що боротьба.
...співзвучна мить
Його зуміла, до борні збудить... (Т.1, кн.2:24). БРАТКИ -ів, мн. Народна назва деяких видів фіалки, зокрема фіалки триколірної.
Щось сталося мені – зайшов бузковий безум,
бо зацвіли братки по цих сумних грядках. (П-1:127);
Довкола нього … БРЕЗКЛІСТЬ -ості, ж. Абстр. ім. до брезклий.
Крайнебо вже посіли ветхі відьми
із брезклості смарагдом на очах. (ЧТ:153). БРЕЗКЛИЙ -а, -е. Набряклий, опухлий.
Рухається, зазираючи в брезклу воду. (ВЦ:160). БРОСТЬ -і, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг.
...на планеті
квітневі брості
у глухі барабанять шиби... (Кр:222). БРУСТВЕР (нім. Brustwehr, від Brust — груди і Wehr — захист), -а, ч., військ. Земляний насип або кам'яне підвищення на зовнішній стороні окопу чи траншеї для прикриття бійців од ворожого вогню.
Бо … БУГИЛА -и, ж., бот. Трав'яниста рослина з родини зонтичних із солодким стеблом.
проростень, і бугила,
і жалом жалощів тріпоче
доба і не пустити хоче
стежина, терням, поросла. … БУЙНОГРАЙНИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від буйно грати. Який буяє, грає буйно.
Давнього дня буйнограйними сплесками
Тіні хилили долоні до моря... (Т.1,кн.2:21).
|
|
|
