/
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
АКЦЕНТ I
позначення наголосу на письмі.
II
характерні особливості вимови, зумовлені особливостями артикуляційної бази рідної мови.
/
Орфографічний словник української мови/
АКЦЕНТ акце
АКЦЕНТАТОР акцента
АКЦЕНТНОРИТМІЧНИЙ акцентноритмі
/
Українсько-російський словник/
АКЦЕНТОЛОГІЯ лингв.
акцентология
АКЦЕНТУВАННЯ лингв.; перен.
акцентирование
АКЦЕНТУВАТИ лингв.; перен.
акцентировать
/
Словник іншомовник слів/
АКЦЕНТ акцент; ч.
(лат., наголос)
1. Характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалекту) чи особі.
2. лінгв. Наголос у
АКЦЕНТОЛОГІЯ акцентологія; ж.
(акцент і ...логія)
розділ мовознавства, що вивчає особливості словесного наголосу.
АКЦЕНТУАЦІЯ акцентуація; ж.
(лат.)
1. Позначення наголосів.
2. Підвищення голосу при вимові.
/
Стилістичні терміни/
АКЦЕНТ (від лат. аccentus — наголос) особливості вимови, що зумовлені специфікою артикуляційної бази рідної мови і виявляються у
/
Eкономічна енциклопедія/
АКЦЕНТУВАТИ рос. акцентировать
(латин. accentuo — наголошую) — 1. Виразно вимовляти, наголошувати, виділяти. 2. Переносно — звертати,
/
Архітектура і монументальне мистецтво/
АКЦЕНТУВАННЯ (лат. — наголос)
Композиційний прийом виділення, підкреслення або збагачення архітектурної форми, який досягається засобами
/
Музичні терміни/
АКЦЕНТ (від лат. accentus - наголос) - виділення окремого звука або акорду за допомогою його динамічного або агогічного підсилення.
/
Літературне слововживання/
АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ
, АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ – АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ
Акцентологічний. Який стосується акцентології – розділу мовознавства про
← АКЦІЯ процес, процедура; (державний) указ, грамота, постанова, ухвала, універсал; (документ) лист , жм. папір, бар. бомага; (поліційний) протокол,
В iнших словниках: знайдено 15 збігiв