ШАБАШ (у гебреїв) субота, суботнє свято; (відьомський) збіговисько; ЖМ. кінець праці; ПР. СЛ. кінець, край, АМБА. ШАБЛЬОН сов. шаблон; д! ТРАФАРЕТ; (у струментарстві) калібр; (у мові) загальник, штамп; п! СТАНДАРТ. ШАБЛЬОННИЙ трафаретний, сов. шаблонний; П. банальний, стандартний. ШАБЛЬОНОВИЙ трафаретний, сов. шаблонний; П. банальний, стандартний. ШАБЛЯ палаш, (двогостра) меч, (крива, на Сході) ятаган, (з ребруватим клинком) шпада, сов. шпага; (у кінноті) П. один кіннотник; шабелька, шаблюка. ШАКАЛ див. ХИЖАК; П. дрібний дряпіжка; (- злодійчука) торбохват, хапокниш. ШАЛ раж, навіженство; (битви) розпал, кульмінація; (нестримний гнів) лють; (юнацький) запал, молодецтво; шаленість; п! БОЖЕВІЛЛЯ. ШАЛІТИ лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ. ШАЛАПУТ див. ВІТРОГОН; (нероба) ледар; (гульвіса) гультяй; (витівник) шкода, пустун; шалапутник. ШАЛАПУТНИЙ пустотливий, ЛЕГКОВАЖНИЙ, непутящий, вітрогонський. ШАЛЕНІТИ лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; (- пристрасті) вирувати, нуртувати, палати; п! БОЖЕВОЛІТИ. ШАЛЕНИЙ (хто) нерозсудливий, с. навісний, навіжений, біснуватий, божевільний; (крик) несамовитий, нестямний, дикий; (вітер) сердитий, злющий, скажений, нестримний; (- агітацію) безпардонний, … ШАЛЕНО пр., (гавкати) щосили; (мчати) щодуху, (закохатися) по вуха, (пити) без норми; (швидко) неймовірно;(кричати) несамовито і п. ф. від ШАЛЕНИЙ. ШАЛЕНСТВО раж, навіженство; (битви) розпал, кульмінація; (нестримний гнів) лють; (юнацький) запал, молодецтво; шаленість; п! БОЖЕВІЛЛЯ. ШАЛЬКА (терезів) тарілка; мн. ШАЛЬКИ і ШАЛІ, терезки. ШАЛЯ (терезів) тарілка; мн. ШАЛЬКИ і ШАЛІ, терезки. ШАМКАТИ (ротом) шавкати, шавкотіти; Р. шелестіти; шамкотіти. ШАНА пошана, повага, шаноба, шанування, поважання, пошанівок; (царська) почесті; (частування) ур. учта. ШАНЕЦЬ окіп , закіп, вал, рів, траншея; (схов від бомб) в-й щілина. ШАНОБЛИВИЙ жм. поштивий; (вираз обличчя) с. святобливий. ШАНОВЛИВИЙ жм. поштивий; (вираз обличчя) с. святобливий. ШАНОВНИЙ поважний; (пане!, як зв.) дорогий, ласкавий, поважаний, с. вельмишановний, г. вельмиповажаний, ф. люб'язний. ШАНС (для втечі) нагода, можливість, оказія, змога; (останній) п. карта. ШАНУВАТИ поважати, ставитися шанобливо до; (героїв) вшановувати; (пам'ять) складати шану чому, (глибоко, що) цінувати, дорожити чим; (одяг) берегти; (волю) виконувати; (в родині, кого) доглядати, … ШАНУВАТИСЯ поводитися пристойно, гідно триматися, зберігати самоповагу. ШАПКА (бараняча) кучма, (з суконним верхом) папаха, (моряцька) зюйдвестка, (вухата) вушанка; П. (над чим) накриття, дашок, ковпак, (дерева) крона, (снігова) намет; (у газеті) заголовок; п! … ШАПКУВАТИ УКЛОНЯТИСЯ; (перед ким) холопствувати, стелитися, запобігати ласки у кого; (перед ким, за що) клопотатися. ШАПОВАЛ сукновіп, повстяр, валій, р. валюшник. ШАР (тонкий) прошарок, (тонюсінький) плівка; (вугілля) пласт, (осадових порід) ярус, нашаровання, сов. нашарування; (суспільний) верства. ШАРВАРОК (праця гуртом) толока; П. РОЗГАРДІЯШ, содом|а|, буча, веремія, гармидер, циганський табір; ФР. галас, гамір; ІСТ. трудова повинність селян. ШАРЖ (олівцем) карикатура; (у грі артиста) шаржування; п! ЖАРТ. ШАРЖА (олівцем) карикатура; (у грі артиста) шаржування; п! ЖАРТ. ШАРЖУВАТИ вдаватися до шаржу; (виконуючи комічну ролю) пересолювати, переперчувати, передавати куті меду, перетягати струну; п! ВИСМІВАТИ. ШАРЛАТ багрець, пурпур, пурпура, кармазин, червінь. ШАРПАТИ сіпати, смикати, тіпати, термосити, торгати, д. шамотати; (на шматки) розшарпувати; (вітром) рвати; (нерви) сотати; п! ШМАТУВАТИ. ШАРПАТИСЯ смикатися, рватися, сіпатися, д. шамотатися; (у путах) борсатися, пручатися, вириватися з чого; (- серце) тіпатися. ШАРУВАТИ (буряки) сапати, прашувати; (казан до блиску) терти, д. шурувати. ШАРУДІТИ (в соломі) шурхотіти, шерхотіти, шерхотати, шамотіти, шамтіти; (- листя) шелестіти; (рукою) шолопати; п! ШКРЯБАТИ. ШАСТАТИ шмигляти, шмигати, сновигати, швендяти, никати, нишкати, д. нипати. ШАСТАТИСЯ шмигляти, шмигати, сновигати, швендяти, никати, нишкати, д. нипати. ШАТИ д! ОДЯГ; ц. ризи; (дерев) убрання; (сну) обійми; (на образах) оправа. ШАТРО намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД. НЕБО, баня неба. ШАФЕР г., (на весіллі) дружба, боярин, дружко; д-о ШАФЕРУВАТИ, бути за дружбу. ШАХРАЙ хитрюга, махляр, махляй, крутій, дурисвіт, ошуканець, ПРОЙДИСВІТ, ШЕЛЬМА, облудник, плутяга, (що вдає знавця) шарлатан; (у картах) шулер; шахрун. ШАХРАЙСТВО крутійство, дурисвітство, махляйство, махлярство, крутня, циганство, плутня, шарлатанство, д. шалапутнява, р. обдурювання. ШАХРУВАТИ дурити, обдурювати, ошукувати, махлювати, пересмикувати карти; шахрати, шахраювати. ШАХТА Т. шахтний колодязь ; ЖМ. копальня, рудня; (нафтова) г. яма. ШАХТАР рудокоп, гірник; (вугільної шахти) вугляр, вуглекоп, (нафтової) г. ямар. ШВАЙЦАР дверник, придверник, ф. вишибайло, викидайло; сов. швейцар. ШВАЦЬКИЙ сов. швейний; (цех) кравецький. ШВАЧКА шваля, кравчиха, кравчиня, модистка; (що вишиває) вишивальниця; (що гаптує) гаптарка. ШВАҐЕР (брат дружини) шуряк; (сестрин чоловік) зять. ШВЕНДЯТИ тинятися, шастати, сновигати, походеньки справляти; (швидко) гасати; (по світі) волочитися, віятися, валасатися, валандатися; п! БЛУКАТИ. ШВЕЦЬ чоботар, р. черевичник, жм. полатайко, ж. тягнишкіра; (учень) шевчук; шевчик, шевчина. ШВИДКІСТЬ прудкість, хуткість, бистрота, темп і п. ф. від ШВИДКИЙ. ШВИДКИЙ прудкий, хуткий, скорий, бистрий, ір. борзий, о. прудконогий, легконогий, швидкобіжний; (у праці) беручкий, жвавий, ШПАРКИЙ, з. шамкий; (темп) навальний, с. ШАЛЕНИЙ; (- мову) квапливий, … ШВИДКО пр., прудко і п. ф. від ШВИДКИЙ, с. з усіх ніг, ПРОЖОГОМ, стрілою, о. скоком; (в скорім часі) невдовзі, скоро, незабаром; (падати) каменем; швидкома. ШВИДШАТИ набирати швидкости ; (- ріст) прискорюватися. ШВИДШЕ пр., мерщій, хутчій, скоріше / п. ф. від ШВИДКО, р. борше, боржій. ШВО сов. шов; місце з'єднання; (у шитві) рубець, рубчик, руб; (від операції) шрам, знак ШВОРІНЬ д! СТРИЖЕНЬ, п! ПРОГОНИЧ, шкворінь, з. швірень ШВОРКА мотузок, шнурок, шпагат, швірка ШЕЛЕПАТИ (по грязюці) ЧАЛАПАТИ, (- мишу) шарудіти, шолопати ШЕЛЕСНИЙ (звук) зап приголосний, ЯК ІМ. шелестівка ШЕЛЕСТ шелестіння, шерхіт, шурхіт, шемрання, шарудіння, шамотня, р. шелех, (корогов) лопотіння, (слів) шепіт, фр. жм. розголос, рух ШЕЛЕСТІТИ (- листя) шурхотіти, шарудіти, шамотіти, шелепотіти, (- прапор) лопотіти, (- одяг) шамтіти, (устами) шепотіти, док. ШЕЛЕСНУТИ, (у воду) шубовснути, ід. неос. НІ ШЕЛЕСНЕ, ні шеберхне, ні … ШЕЛЬМА хитрун, хитрюга, лукавець, ф. бестія, каналія, як ім. лукавий, с. ошуканець, п! ШАХРАЙ ШЕЛЬМУВАТИ паплюжити, таврувати, ганьбити, знеславлювати, безчестити ШЕПІТ пошепт, шепотіння, (хвиль) дзюрчання, (листя) шелест, мн. ШЕПТИ, нашепти, нашіптування, (баб'ячі) чутки, поголоски ШЕПТ пошепт, шепотіння, (хвиль) дзюрчання, (листя) шелест, мн. ШЕПТИ, нашепти, нашіптування, (баб'ячі) чутки, поголоски ШЕПТАТИ говорити пошепки, бубоніти, шушукати, шепотіти, шепотати, ід. шелестіти устами, (на вухо) нашіптувати, (з ким) шептатися, шушукатися, (- воду) дзюрчати, (від хвороб) П. ворожити, замовляти, … ШЕПТУХА ворожка, бабка, знахурка, п! ВІДЬМА, ЧАРІВНИЦЯ ШЕРЕГ (вояків) лава, шик, лінія, ряд, сов. шеренга, стрій, п! ШПАЛЕРА ШЕРЕГА (вояків) лава, шик, лінія, ряд, сов. шеренга, стрій, п! ШПАЛЕРА ШЕРЕТУВАТИ (зерно на шеретівці) вилущувати, об-, (язиком) молоти, торохтіти ШЕРЕХ (льодова плівка на воді) шуга, сало, п! КРИГА ШЕРЕХАТИЙ шорсткий, ЖОРСТКИЙ, шерсткий, шерхлий, шкарубкий, репаний ШЕРСТЬ (овеча) вовна, (коротка, цупка) щетина, (клубком) пряжа, шерстка ШЕФ ЗВЕРХНИК, КЕРІВНИК, НАЧАЛЬНИК, (у ресторані) старший кухар ШИБА (віконна) скло, з. тахля, оболона, оболонка ШИБАЙГОЛОВА паливода, одчайдуша, одчайдух, одчаяка, урвиголова, зайдиголова, п. шибеник, р палисвіт, д. отряха, п! БЕШКЕТНИК ШИБЕНИК (вартий шибениці) вислюга, вішальник, (- дитину) капосник, каверзник, пустун, збитошник, БЕШКЕТНИК, шкода, п. ф. ШИБЕНИЦЯ, вішальниця, П. ґільйотина ШИБКА (віконна) скло, з. тахля, оболона, оболонка ШИК розкіш , у. дженджуристість, ФР. помпа , п! ФАСОН, (вояків) ШЕРЕГА ШИКАРНИЙ (дім) багатий, розкішний, (одяг, ще) елегантний, вишуканий, пишний, г. люксусовий ШИКУВАТИ (вояків) шерегувати, збирати в лаві, сов. строїти, жм. розкошувати, (одягом) хизуватися, хверцювати, д. фасонитися ШИЛО (грубе) швайка, шильце, п! ШПИЧКА, ПРОБІЙ ШИНА (на колесі, прв. металева) обруч, (гумова) г. опона, сов. покришка ШИНК КОРЧМА, іст. оран да, а. бар, п! РЕСТОРАН ШИНКА вудженина, вуджениця, будженина, (вуджене свиняче стегно) окіст ШИНОК КОРЧМА, іст. оран да, а. бар, п! РЕСТОРАН ШИП (на гілці) виріст, наріст, (на взутті) гак, виступ, (в механізмі) шпень, шпеник, (гадюки) сичання, шипіння, шипик, (- звук) шипіт ШИПІТИ (- гадюку) сичати, (на вогні) шкварчати, шипотіти ШИРИТИ поширювати, розповсюджувати, (очі) розширювати, (освіту) сіяти зерна чого, (аромат) видихати, (запах) неос. проносити, (проміння) випромінювати, (рух) розвивати, розгортати, (жах) наганяти … ШИРИТИСЯ поширюватися і п. ф. від ШИРИТИ, (- рух) розгортатися, (- чутки) розповсюджуватися, п. іти, розходитися, о. шугати ШИРМА переносна перегородка, прв. г. параван, П. камуфляж, маскування, димова завіса, ок. масковання, п. фіговий листок, ФР. МАСКА ШИРОКИЙ не вузький; (світ) просторий, (степ) розлогий, розложистий, (простір) безмежний, НЕОСЯЖНИЙ, (одяг) вільний, (бриль) крисатий, ширококрисий, (- крону дуба) крислатий, гіллястий, (- права) … ШИРОЧІНЬ (безмежна) простір, ок. просторінь, (плянів) П. розмах, широкість, широчина, широчиня, шир, сов. ширина, широта ШИРШАТИ розширюватися, р. широчитися, (- коло друзів) більшати, збільшуватися, ширитися, поширюватися, (- опір) зростати, посилюватися ШИРЯТИ шугати, ЛІТАТИ, (очима) перебігати, нишпорити, (думкою) линути ШИТВО шиття, (золоте, срібне) вишивання, гаптування ШИТИ (стібками) стьобати, (на машині) строчити, (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати. ШИТИСЯ П. (в пани) пнутися, п'ястися, лізти, пхатися, (у дурні) пошиватися, жм. (до кого) лататися, (- струмок) в'юнитися, кривуляти, зап. петляти ШИФР умовне письмо, код, (на архівних документах) реєстраційний знак ШИФРУВАТИ писати шифром, (текст) зашифровувати, кодувати ШИЯ карк, жм. гамалик, ФР. потилиця , шийка, шияка
|
