РІВ КАНАВА, ТРАНШЕЯ, д. фоса, зап. кювет; рівчак, рівець; п! ЯМА. РІВЕНЬ г. позем; (води) висота стояння; (освіти) міра, ступінь, щабель, обсяг; (життєвий) міра добробуту; (загальний) розвиток, освіченість; (виробництва) культура; Т. ватерпас, г. рівнило. РІВНИЙ гладкий; (як промінь) прямий, простий; (як стіна) крутий, стрімкий; (стан) стрункий; (лоб) не опуклий; (пай) однаковий, такий самий; (з чим) рівновартий, рівноцінний, рівнозначний; (-
РІВНИНА (гірська) полонина, плоскогір'я, (з крутими краями) плято; рівнява. РІВНОВАГА (між А і Б) балянс, сов. баланс, стійке співвідношення; (душевна) П. врівноважений стан . РІВНОВАРТИЙ рівновартісний, рівнозначний, рівноцінний, (силою) рівносильний. РІВНЯТИ вирівнювати, розрівнювати, (трохи) підрівнювати; (до кого) порівнювати, уподібнювати, ототожнювати з; (з чим) зіставляти, прирівнювати до; (А з Б) ставити в один ряд , зрівнювати, о.
РІГ муз. ріжок; (вулиці) д. вугол; (стола) край, кут; (берега) мис; (місяця) кінчик; (якоря) сов. лапа; мн. РОГИ, д! ЗРАДЖУВАТИ. РІД родина, рідня, як ім. рідні; (кельтів) клан, (царів) династія; Р. порода; (військ) тип, категорія, вид; ФР. ґатунок, сорт; п! ПОКОЛІННЯ, КОДЛО. РІДКІСТЬ раритетність; (музейна) рідкісна річ, раритет; рідкощі. РІДКИЙ текучий, плинний, пливкий; (борщ) не густий; (птах) рідкісний; (туман) розріджений; (- нагоду) нечастий; ріденький, обрідкий, |об|рідкуватий. РІДКО пр., ЗРІДКА, мало коли, нечасто і пох. від РІДКИЙ; (не вкупі) розкидано. РІДНИЙ (брат) кровний, кров від крови, кість від кости; (- місто) родинний, родимий; (духом) близький, споріднений; (- діло) улюблений; (звук) знайомий; (край) батьківський, ур. отецький, отчий;
РІДНЯ зб., родичі, родина, як ім. кревні; (кому) родич, родичка. РІЗАНИНА П. кроволиття, кровопролиття, душогубство, г. мордерство, масакра. РІЗАТИ тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) краяти, розрізувати, розтинати, жм. панахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати;
РІЗАТИСЯ тятися і всі мож. пох. від РІЗАТИ; (з ворогами) битися, рубатися, воювати; (- зуби) прорізуватися; (у карти) дутися, грати. РІЗАЧКА (біль) колька; (хвороба) дисентерія, червінка, пронос, сов. дизентерія. РІЗКА пруток, прутик, п! ПРУТ; (кормів) січка; мн. РІЗКИ, кара різками. РІЗКИЙ (вітер) шпаркий, пронизливий; (поворіт) крутий; (запах) загострий; (- світло) заяскравий; (- риси) виразний, чітко окреслений, не розпливчастий; (прогрес) значний і раптовий; (контраст)
РІЗНИЙ несхожий, неоднаковий, відмінний, інший; (бік барикад) протилежний; (- трави) РІЗНОМАНІТНИЙ, всілякий; (з нст. сл. там) усякий; ріжний. РІЗНИТИ (А від Б) відрізняти, розрізняти; (людей) роз'єднувати, розсварювати. РІЗНИЦЯ 1. несхожість, відмінність, різність; (цін) невідповідність; (поглядів) розбіжність; (із сл. без) розрізнення, розмежування; МАТ. остача, решта, результат віднімання; (між дебетом і
РІЗНО пр., неоднаково, по-різному, всяко, всіляко; різноманітно, по-всякому; у різні боки, врізнобіч; окремо, порізно, не разом. РІЗНОБАРВНИЙ строкатий, рябий, різнокольоровий, о. різношерстий, різномастий, сов. різноколірний; П. РІЗНОМАНІТНИЙ, неоднаковий; різнобарвий. РІЗНОВИД видозміна, відміна, (від мутації) мутант; (мистецтва) жанр; п! ВАРІЯНТ. РІЗНОМАНІТНИЙ різний, розмаїтий, п. різноликий, РІЗНОБАРВНИЙ, о. столикий, стобарвий; (хист) багатогранний, рясногранний, різносторонній, РІЗНОБІЧНИЙ. РІЙ (комах) сім'я; (у війську) сов. відділення; мн. РОЇ, (кого) зграї, маси. РІК 12 місяців, 52 тижні, 365 днів; мн. РОКИ, літа, (дитячі) пора, період, (революції) епоха; П. час. РІЛЬНИЧИЙ хліборобський, (- бригаду) сов. польовий; рільницький, рільний. РІНЬ жорства, (штучна) шутер, сов. галька, гравій, щебінь; ріняк. РІСКА росинка; П. краплинка, капелинка, капелиночка, д. капелька; рісочка. РІСТ (людей) зріст, сов. висота; П. зростання, розвиток; ЗАП. лихва, відсоток. РІЧ предмет, кн. реалія; ФР. справа, діло ; ЖМ. мова, розмова; мн. РЕЧІ, майно, жм. манатки, причандали, П. вчинки . РІЧИЩЕ (ріки) ложе, корито; (життя) П. напрям|ок|, курс, дорога; п! ФАРВАТЕР РІЧКА (мала) струмок, потік, г. звір, (велика) ріка; (людей) маса, п. море; річечка, річенька. РІЧНИЙ (ярмарок) роковий, щорічний; (- свято) з. рочистий. РІЧНИЦЯ роковини, знаменна дата; (чиєїсь діяльности) ювілей. РІШАТИ (задачу) розв'язувати; (що діяти) вирішувати, надумувати, класти собі; (діло) завершувати, доводити до кінця, вінчати; (нараді) ухвалювати; (чого) позбавляти; (гроші) витрачати; дк. РІШЕНЕЦЬ (суду) вирок, присуд, постанова, рішення, ухвала. РІШЕННЯ (збору) резолюція; (суду) РІШЕНЕЦЬ; (проблеми) розв'язання, РОЗВ'ЯЗКА. РІШИТИ розсудити, дійти висновку РІШУЧІСТЬ звага, сміливість і всі мож. пох. від РІШУЧИЙ. РІШУЧЕ пр., категорично, твердо, без вагань; (відмовляти) сов. навідріз; (діяти) безстрашно, сміливо; і всі пох. від РІШУЧИЙ. РІШУЧИЙ сміливий, безстрашний, р. наважливий, с. безоглядний, відчайдушний; (протест) категоричний; (норов) незламний, непохитний; (- ходу) упевнений, твердий; (бій) безкомпромісний, завзятий,
РАБ невільник, р. невольник, як ім. під'яремний, підневільний; (февдала) кріпак; П. сліпий виконавець ; (Божий) вірянин; ФР. слуга, віддана особа. РАБСТВО кормига, неволя, невільництво, іст. кабала, п. ярмо; (февдальне) кріпацтво, кріпаччина; (духове) плазування, низькопоклонство, сервілізм. РАБСЬКИЙ невільничий, невільницький; (уярмлений) яремний, під'яремний, підневільний, поневолений; (- залежність) кабальний; (- наслідування) низькопоклонський. РАД врадуваний; ФР. радісний, веселий; (діяти) згодний, згідний, щасливий; раденький, д. радний. РАДІО бездротовий телеграф; ЖМ. радіопередача , радіоприймач , радіостанція . РАДІСНИЙ веселий, життєрадісний, о. сонцелюбний, сонцеликий, просвітлий; пор. ВТІШНИЙ, ОСЯЙНИЙ. РАДІСТЬ задоволення, приємність; (єдина) втіха; радощі; зв. РАДОСТЕ! (моя) серце! золото! раю! РАДІТИ (з чого) тішитися, с. тріюмфувати, землі не чути під собою. РАДІЮС б.з. промінь; (колеса млина) рамено; П. (дії) г. засяг, (лету) віддаль. РАДА ПОРАДА, пропозиція, вказівка, рекомендація; (обранців) нарада, засідання, збори; (міністрів) кабінет, (лікарів) консиліюм, (кардиналів) конклав, (архипастирів) синод; пор. АСАМБЛЕЯ. РАДИ прий., заради, задля, для. РАДИЙ врадуваний; ФР. радісний, веселий; (діяти) згодний, згідний, щасливий; раденький, д. радний. РАДИКАЛЬНИЙ (захід) найдійовіший, найрезультативніший; (- зміни) докорінний, рішучий, фундаментальний, кардинальний. РАДИТИ давати |по|раду, дораджувати, консультувати, д. раяти; (над чим) радитися; (у скруті) вживати заходів ; (ким) Б. З. ПОРЯДКУВАТИ; док. ПОРАДИТИ, піддати думку. РАДИТИСЯ радити раду, д. нараджуватися, радити над чим; (з лікарями) консультуватися; (що робити) обговорювати, обмірковувати. РАДНИК порадник, дорадник, як ім. радний, зст. радця; (посольства) урядовець. РАДО пр., охоче, з охотою, ЗАЛЮБКИ; (зустрічати) привітно. РАДШЕ пр., охочіше, з більшою охотою; З. П. скоріше, краще; радніше. РАЗ один раз; ФР. випадок ; разок; ПР. якось, одного разу , колись; СП. якщо, коли . РАЗ-У-РАЗ пр., раз-по-раз, раз-за-разом, раз-поза-раз, реґулярно, систематично, безперервно, жм. одно, знай, тільки й знає, що. РАЗИТИ уражати, завдавати удару кому; (ворога) трощити; (очі) вражати, с. сліпити, осліплювати. РАЗОМ пр., спільно, вкупі, гуртом, купою, при купі, в одній лаві, р. купно, посполу, собором, хором, (- двох) у парі, на пару; (сказати) ОДНОЧАСНО, заразом, воднораз, в одне слово, мов на
РАЗЮЧИЙ (факт) разливий, приголомшливий, дивовижний, подиву гідний; (контраст) різкий; (гумор) нищівний, нещадний, влучний; (- красу) сліпучий. РАЙ (біблійний) сад, едем; (небесний) Небо, Небеса, вічне царство, житлище святих, Єлисейські поля; (земний) казковий край, Аркадія; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. РАЮ! д!
РАЙОН (гірський) регіон, терен, зона, область, місцевість; (адміністративний) одиниця . РАЙСЬКИЙ небесний; (мотив) чудовий, чарівний; (куток) блаженний; (- умови) ідеальний; (голос) чистий-пречистий, мелодійний. РАКОМ пр., рачки, рака, задом, задом наперед, назадгузь. РАЛО ур. орало; (залізне) плуг. РАМА (дзеркала) оправа; (ікони) оклад; (віконна) коробка; (машини) станина; (авта) шасі; (воза) осада; П. облямівка; рамка, обрамок, мн. рямці. РАМПА (перед сценою) бар'єр; П. сцена, кін, театр; (залізнична) п-о перон. РАНІШ пр., див. ДАВНІШЕ, ПЕРЕД ТИМ; спочатку, перше; у минулому. РАНІШЕ пр., див. ДАВНІШЕ, ПЕРЕД ТИМ; спочатку, перше; у минулому. РАНІШНІЙ ранковий, (- росу) дозірній, д. поранній; (птах) ранній. РАНА поранення; (натерта) садно; (невигойна) виразка; (душевна) травма, біль, страждання; П. пекуча проблема; мн. РАНИ, (війни) збитки, шкідливі наслідки. РАНЕЦЬ наплічник, наплечник, з. нараменник. РАНИТИ зранювати, прв. док. поранювати, о. пускати кров; (душу) уражати, завдавати болю чому; док. ПОРАНИТИ, (легко, кулею) зачепити. РАНКОМ пр., ВРАНЦІ, РАНО, рано-вранці, поет. рано-пораненьку, ок. на ранок; (раннім) ІД. на світанні. РАННІЙ (- росу) РАНІШНІЙ; (цвіт) перший; (сніг) передчасний; (етап) початковий. РАНО пр., ранньою порою, РАНКОМ; (сивіти) ПЕРЕДЧАСНО; ПР. СЛ. не пора, не час. РАНОК початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза. РАНҐ звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд. РАНҐА звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд. РАПТОВИЙ наглий, несподіваний, непередбачений, жм. ґвалтовний; (рух) миттєвий, блискавичний. РАПТОМ пр., зненацька, враз, нараз, несподівано, ЗНАГЛА, раптово і пох. від РАПТОВИЙ, о. як сніг на голову, як грім з ясного неба, ні сіло, ні пало, ні з того, ні з сього; блискавично, миттю. РАСА (тварин) порода, ФР. походження; (людська) ф. масть. РАТАЙ ур., орач, ПЛУГАР; оратай. РАТУВАТИ зп., (за що) обставати, стояти горою, розпинатися, обстоювати що. РАФІНОВАНИЙ очищений, звільнений від домішок; (зміст) вишуканий, витончений; (Дон Жуан) довершений, викінчений. РАХУБА лічба, рахунок, рахування; П. клопіт, морока. РАХУВАТИ лічити, вести лік, числити; (гроші) ПЕРЕРАХОВУВАТИ; (виторг) підраховувати, вираховувати, обчислювати; (з ч. не) скидати з рахунку , не враховувати, не брати до уваги; (на що)
РАХУВАТИСЯ розраховуватися; (з чим) зважати на, враховувати що; (з ким) поважати кого; (за кого) вважатися, мати славу кого. РАХУНОК г. конто; (змагань) підсумок, Результат; (за крам) квитанція, квиток; Р. Рахування; П. розрахунок, доцільність, рація, вигода ; (кому) звіт; (на товар) фактура; мн. РАХУНКИ, (особисті)
РАЦІОНАЛЬНИЙ (вжиток) корисний, доцільний; (одяг) практичний, вигідний, зручний; (- знання) перевірений логікою, базований на розумі; (- число) МАТ. цілий або дробовий. РАЦІЯ 1. (пересувна) радіостанція; 2. підстава, обґрунтовання; ФР. доцільність, розрахунок ; (величальна) орація, промова. РАЮВАТИ (в раю) жити, перебувати, ур. царствувати; (в добрі) РОЗКОШУВАТИ, жм. богувати, купатися в щасті; П. кн. зазнавати насолоди . РВАТИ дерти, (на шматки) розривати, роздирати, шматувати; (вуха) різати, вражати; (з рук) виривати, шарпати; (жили) надривати; (овочі) зривати; (волос) скубти, смикати; (зуб) видаляти; (здобич)
РВУЧКИЙ (рух) поривчастий, шпаркий, різкий, сов. стрімкий; (сміх) уривчастий, різкий; (до науки) беручкий; рвачкий. РЕЄСТР список, перелік; (словника) слова; зап. реґістр. РЕЄСТРУВАТИ записувати, пере-, вносити до реєстру , д. списувати; (судно) приписувати; (шлюб) оформляти; (параметри) фіксувати. РЕАБІЛІТУВАТИ поновлювати репутацію, повертати права, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) виправдувати. РЕАКЦІЙНИЙ не прогресивний, назадницький, ретроградний; п! КОНСЕРВАТИВНИЙ; ім. РЕАКЦІОНЕР, ретроград. РЕАКЦІЯ відголос, відгук, РЕЗОНАНС; (у державі) антидемократія, антидемократичні сили; (на подразнення) рефлекс. РЕАЛІЗУВАТИ (плян) здійснювати, втілювати в життя; (товари) продавати. РЕАЛЬНИЙ дійсний, не УЯВНИЙ; (- науки) практичний, прикладний; Р. реалістичний. РЕАҐУВАТИ (на критику) відповідати, відгукуватися, виявляти ставлення до. РЕБРО (стик площин) руб, грань, пруг; (Адамове) ІД. Ж. жінка; реберце. РЕБУС див. ЗАГАДКА; П. головоломка, (щось загадкове) таємниця. РЕВ ревіння, (людей) КРИК, ҐВАЛТ, ЛЕМЕНТ; (пре. хижаків) рик; (мотора) гуркіт, стугін; (дітей) плач; ревище, ревнява. РЕВІЗУВАТИ контролювати, перевіряти; (учення) піддавати ревізії, переглядати. РЕВІТИ (- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти. РЕВА чол. і жін., рюма, рюмса, нюня, тонкослізка, мішок сліз; тлк. чол. плаксій; тлк. жін. плаксійка. РЕВАНШ (за поразку) відплата; (у спорті) вирівняння рахунку. РЕВИЩЕ див. РЕВ; Р. різниця, сов. бойня. РЕВНИВИЙ який ревнує, ЯК ІМ. ревнивець; (до щастя інших) ЗАЗДРИЙ; КН. ревний. РЕВНИЙ запопадливий, дуже старанний , дбайливий; (- пісню) зворушливий; (- тугу) болісний; (- сльози) гіркий; (погляд) ревнивий. РЕВНОЩІ (в коханні) з. ревниці; (до успіхів інших) заздрість, заздрощі. РЕВНУВАТИ відчувати ревнощі; (до сліз) сохнути РЕВТИ (- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти. РЕГІТ голосний сміх; реготня, регітня, реготання. РЕГАБІЛІТУВАТИ поновлювати репутацію, повертати права, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) виправдувати. РЕГОТАТИ реготатися, гигикати, лягати зо сміху, заходитися сміхом, ф. іржати. РЕДАКЦІЯ (газети) редакційний колектив ; П. приміщення редакції; (твору) варіянт; (виразу) формульований, формула, форма викладу; (дія) редаґування, формулювання. РЕДАҐУВАТИ (текст) перевіряти, виправляти, доводити до кондицій; (газету) керувати виданням чого. РЕЖИМ (царський) лад, устрій, порядки; (праці) розпорядок, розклад, правила; (зберігання) умови. РЕЗЕРВІСТ запасник; п-к РЕЗЕРВНИЙ, запасний, д. припаснйй; резервовий. РЕЗЕРВА запас, сов. резерв; мн. РЕЗЕРВИ, можливості, потенції; (сил) джерело; (трудові) СОВ. кадри. РЕЗЕРВУАР посудина, вмістище; (циліндричний) цистерна; (водогону) водосховище, басейн; П. джерело, резерви.
|