ТІКАТИ (від кого) бігти, утікати, о. брати ноги на плечі, мазати п'яти , показувати потилицю , давати драла , братися в ноги, жрґ. нарізати, рвати кігті; (з ппр. сл. почати) ІД. док. вдарити … ТІЛЕСНИЙ (- кару) фізичний; (- втіхи) плотський; (колір) р. тілистий. ТІЛО (геометричне) фігура; (небесне) плянета, зірка, комета; (грішне) плоть; (мертве) труп; (дуба) стовбур; (тварини) туша; (судна) корпус; (гармати) люфа, о. хобот, сов. ствол; (єдине) ІД. … ТІЛОГРІЙКА (без рукавів) безрукавка; (з рукавами) фуфайка, ватянка, ватник. ТІЛЬКИ Ч. лише, виключно, всього-на-всього; ПР. щойно, тільки но, оце зараз; ледве, трохи ; ЯК СП. але, проте, однак. ТІНЬ (місце з тінню) затінок, холодок, затінь, тіньок, тінява; (вечірня) сутінок, присмерк, с. темрява, морок; М-О відтінок ; (від кого) силюета, св. силует; П. підозра, пляма ; (між ким) … ТІНЬОВИЙ (бік) не соняшний; П. зворотний, негативний; (уряд) паралельний, опозиційний, що претендує стати урядушим; (- економіку) неоподатковуваний. ТІПАТИ трясти, стрясати; (головою) хитати, махати; (тіло) СМИКАТИ; (волос вітром) тріпати, шарпати, розвівати; (губи) судомити; (у трясці) трусити. ТІПАТИСЯ хитатися, коливатися, гойдатися; (- поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, СІПАТИСЯ, смикатися; (- серце) калатати убитися. ТІСНИЙ не просторий; (- вулицю) не широкий, вузький; (день) короткий, малий; (- кільце) щільний, зімкнений; (- коло) обмежений; (зв'язок) міцний; (контакт) найтісніший; тісненький, тіснуватий. ТІСНИТИ (ворога) тиснути, відтискати, гнати, налягати на кого; П. гнітити, утискати; (груди) стискати, давити. ТІСНО пр., щільно і п. ф. від ТІСНИЙ, ід. ніде пальця просунути . ТІТКА батькова сестра, дядина, д. вуйна, г. тета; тітуся, тітонька. ТІШИТИ РАДУВАТИ; (самолюбство) підігрівати; (дітей) забавляти, бавити, РОЗВАЖАТИ, пестити, доглядати; (гостей) ЗВЕСЕЛЯТИ; (у горі) втішати, розганяти сум, розраджувати; (себе думкою) ІД. багатіти … ТІШИТИСЯ (чим) втішатися, радіти з чого, зазнавати втіхи від чого; (надією) мати що; (з ким) бавитися, розважатися, веселитися; (славою) користуватися, мати що. ТАЄМНИЙ потайний, захований, секретний, замаскований, прихований; (зміст) таємничий; (- думи) затаєний, потаємний, с. заповітний; (шлюб) крадений; (нагляд) негласний; (клюб) підпільний, … ТАЄМНИЦЯ СЕКРЕТ, поет. таїна, р. тайна, (церковна) таїнство, с. святая святих; мн. ТАЄМНИЦІ, (світу) загадки. ТАЄМНИЧИЙ оповитий таємницею, загадковий, нерозгаданий, незбагненний, не-вивчений, г. містерійний; (- зілля) чарівний; (- сили) потойбічний; п! ПОТАЄМНИЙ. ТАЄМНО пр., по секрету, за спиною, під полою, (торгувати) з-під поли, (радитися) за закритими дверима, ТАЙКОМА і п. ф. від ТАЄМНИЙ. ТАЇТИ крити, приховувати, (в душі) ховати, затаювати, не виказувати, не розголошувати; (у пам'яті) зберігати, ІД. пам'ятати; (в собі) містити, мати. ТАЇТИСЯ критися, ховатися; (в чому) приховано існувати, приховуватися. ТАБІР (військовий) іст. кіш, обоз; (ворога) стан; (політичний) угруповання, середовище; (ідеологічне спрямування) напрям, течія. ТАБЛИЦЯ (грифельна) дошка; (меморіяльна) плита; Р. вивіска; (рекордів, на стадіоні) табл|ь|о; п! ПЕРЕЛІК; табличка. ТАБОРИТИСЯ ставати табором , р. таборувати; док. ОТАБОРИТИСЯ, окошитися. ТАБУ д! ЗАБОРОНА і ЗАБОРОНЯТИ. ТАБУН СТАДО, д. стаднина, (невеликий) косяк; (риб) зграя; (людей) ЗН. ЮРБА. ТАВРО штемп, знак, зст. клейно; (на кому) печать, пляма; (зради) Каїнова печать; п! ШТАМП. ТАВРУВАТИ випікати тавро, штемпувати; П. картати, с. плямувати ганьбою, піддавати анатемі, шпетити на всю губу; док. ЗАТАВРУВАТИ, г. нап'ятнувати. ТАГАН триніг, тринога, триніжок, триніжка; таганок. ТАЗ д! ПОСУДИНА; (кістка) АН. кістковий пояс. ТАЙКОМА пр., крадькома, нишком, тихцем, потихеньку, ПОТАЙ; п! ТАЄМНО. ТАЙНИК потайник; (для схову) схованка, криївка, СХОВ; (душі) закуток. ТАК пр., у такий спосіб, таким робом ; (з ч. не) не так, як треба ; (лишатися) як є, без змін, у такому стані; (нашкодити) стільки; (хотіти) дуже; (давати) безплатно, дарма; (зайти) без причини … ТАК БИ МОВИТИ сказати , сказав би, як той каже, так скажу, так сказати. ТАК САМО пр., ТАКОЖ, теж, у цьому ж дусі, у цей же спосіб, таким же чином; з однаковим успіхом. ТАКИ ч., справді ; попри все, хай там що . ТАКИЙ з-к, (день) описаний, згаданий; ЯК ІМ. названий ; (ґрунт) подібний; (з ч. не) невідповідний; зп. наступний ; такенний, отакий, отакезний, таківський, отакісінький. ТАКИЙ ТО отакий; (з ч. не) не дуже ; ФР. який саме, такий і такий . ТАКОЖ пр., ТАК САМО, теж, у свою чергу, і собі, ще і ; ФР. заразом, крім того. ТАКТ дипломатичність, почуття міри, ТАКТОВНІСТЬ; МУЗ. одиниця ритму, п! РИТМ. ТАКТОВНИЙ коректний, ОБХІДЛИВИЙ; ім. ТАКТОВНІСТЬ, ТАКТ, культура поведінки. ТАЛ тала вода; (на дорозі) розталь, розкаль; талина, таловина. ТАЛІСМАН (чарівний, що носять при собі) амулет, (при хаті) ок. підкова щастя. ТАЛІЯ д! СТАН; жм. поперек. ТАЛАН д! ДОЛЯ; п! ТАЛАНТ. ТАЛАНОВИТИЙ обдарований, с. високообдарований, геніяльний, з. кебетливий, кебетний; (виконавець) блискучий; (щасливий) удачливий, ТАЛАНИСТИЙ. ТАЛАНТ хист, кебета, дар, обдаровання, обдарованість, талановитість, іскра Божа. ТАЛИЙ не мерзлий, розталий; (ґрунт) розмерзлий, відталий, д. відтеплий. ТАЛМУДИСТ знавець талмуда; П. схоласт, буквоїд, сов. начотник. ТАЛОН (на одержання) КВИТОК; (металевий) жетон; (одержати відсотки) купон. ТАМ пр., у тому місці, не тут; (де саме) онде, он, отам; тоді, потім, згодом ; ВСТ. скажімо ; тама, тамки, тамечки, отамечки, таменьки. ТАМ ТО отам; ФР. там і там, де саме . ТАМТЕШНІЙ (для цього місця) не тутешній, не місцевий; (для того місця, про яке мовиться) місцевий; тамошній. ТАМУВАТИ (кров) зупиняти, затримувати; (порив) стримувати; (голод) угамовувати, заспокоювати; (спрагу) гамувати. ТАНДИТА лахміття, дрантя, мотлох; (базар) товчок, сов. барахолка. ТАНЕЦЬ (груповий) танок, коло; танчик; мн. ТАНЦІ, забава , п! МУЗИКИ, зн. танцюльки. ТАНУТИ розтавати, (трохи) підтавати; (- віск) топитися; (- сіль) розчинятися; (як свічка) П. марніти, сохнути; (- сили) вичерпуватися; (- звуки) завмирати; (- туман) розвіюватися; (перед очима) … ТАНЦЮВАЛЬНИЙ танечний; (гурток) хореографічний; (- виставу) з танцями; (хист) танцюристий. ТАНЦЮВАТИ витанцьовувати, (гопака) ф. віддирати, гопцювати, шкварити, утинати, тяти, вибивати, садити; о. давати лиха закаблукам ; (під чию дудку) скакати; (в балеті) виступати; (на одній нозі) … ТАНЦЮРИСТ артист балету, (провідний) соліст; танцівник, танечник, танцюра. ТАПЧАН лежак, (плетений) кушетка, тапчанчик. ТАРІЛКА (глибока) полумисок, (велика) таріль, сов. блюдо; талірка. ТАРАБАНИТИ барабанити; (у двері) стукати; (- мотор) тарахкотіти; (- колеса) стукотіти; (язиком) торохкотіти, цокотіти; (тягар) тягти, тягнути, жм. тирити. ТАРАН (у ступі) товкач; (для штурму фортець) ДОВБНЯ; В-Й (дія) лобова атака; (учасники атаки) П. пробивна сила . ТАРАНКУВАТИЙ д! РЯБИЙ; (- поверхню) нерівний, ямкуватий, с. вибоїстий. ТАРАНТАС д! КАРЕТА, ф. ЧОРТОПХАЙКА; (деренькучий) тарахкотілка. ТАРАХКАТИ д! СТУКАТИ, СТРІЛЯТИ; (раз-у-раз) тарахкотіти, тарахкотати. ТАРТАК лісопильня, пильня, сов. лісопильний завод . ТАСУВАТИ (карти) перемішувати, перетасовувати; (кулаком) бити, штовхати. ТАТУЮВАТИ (на тілі) колоти, наколювати; ім. (- дію) ТАТУЮВАННЯ, (- малюнок) ТАТУЙОВАННЯ ТАЦЯ таріль, сов. піднос. ТВІР витвір, творіння, твориво, кн. опус, з. утвір; (геніяльний) шедевр; (науковий) трактат; (літературний, епічний) епопея, полотно, (- любов) роман; (на дану тему) ШК. композиція. ТВАНЬ баговиння, ЖАБУРИННЯ; (після дощу) болото; П. трясовина, драговина, БАГНО; тванюка. ТВАР д! ОБЛИЧЧЯ; ЗСТ. портрет; (усяка) плодь; ЗН. створіння, істота. ТВАРИНА худобина, скотиняка, д. животина, (безсловесна) німина, п! СКОТИНА; (хижа) ЗВІР; (хто) Л. тварюка; тваринка, зб. (усе живе) тварина. ТВАРИННИЙ д. животинний; (крик) П. дикий; (- ненависть) зоологічний; (інстинкт) фізіологічний; (- хіть) тваринячий, скотинячий; (- чуття) брутальний, низький; (хлів рогатої худоби) товарячий. ТВЕРДІСТЬ (характеру) непохитність, (у рішеннях) рішучість; твердота. ТВЕРДЖЕННЯ думка, вислів, положення, (стислий зміст викладу) теза. ТВЕРДИЙ не рідкий, не газуватий, с. твердий, як камінь; (грунт) не м'який; (сніг) затужавілий, ствердлий; (на дотик) цупкий, тугий; (сон) міцний; (- руки) дужий, сильний; (лад) непохитний; (- … ТВЕРДИНЯ д! ФОРТЕЦЯ; іст. замок; П. цитаделя, опліт, оплот; з. тверджа. ТВЕРДИТИ заявляти, стверджувати, висловлювати думку; (те саме) повторювати, правити своє. ТВЕРДНУТИ тужавіти, (- шкіру) шкарубнути, бучавіти, (- хчіб) черствіти; твердіти, твердішати, ок. твердшати. ТВЕРДО пр., (казати) ясно, конкретно рішуче; (знати) добре; (кріпити) міцно' (спати) мулько; (стояти) непорушно, с. (у бою) на смерть і п. ф. від ТВЕРДИЙ. ТВЕРДОЛОБИЙ тупоголовий, дубоголовий, тупорилий, упертий; П. відсталий, консервативний, п. зашкарублий; п! ДУР НИЙ. ТВЕРДЬ (земна) СУХОДІЛ; (небесна) склепіння, баня, сфера, ІД. небо; твердінь, тдерджа. ТВЕРЕЗИЙ не п'яний; (стало) непитущий; (погляд) реалістичний, об'єктивний; (розрахунок) практичний; (розум) розсудливий. ТВОРЕЦЬ ур. сотворитель; (світу) світотворець, БОГ; (світобудови) архітектор; (писань) автор, (музики) композитор, (машин) конструктор, (держави) засновник, основоположник, фундатор, батько; … ТВОРИТИ створювати, ур. сотворяти; (добро) робити, (діла) чинити, вершити, довершувати, доконувати, неґ. коїти; (молитву) ур. діяти, (обряд) відбувати; (опінію) формувати; (хліб) виробляти, … ТВОРЧИЙ (- світотворення) світотворчий; (стиль) мистецький, образотворчий, п! АРТИСТИЧНИЙ; (вечір) авторський; (що творить-будує) будівничий, конструктивний. ТЕАТР ФР. СЦЕНА; (старовинний) вертеп; (легкого жанру) вар'єте; (воєнних дій) арена; ЖМ. ВИСТАВА. ТЕАТРАЛЬНИЙ (сезон) сценічний, (- мистецтво) драматичний, (- культуру) видовищний; (- позу) неприродний, награний, штучний, фалшивий, нещирий, вишуканий; (- пишність) помпезний. ТЕЖ пр., ТАКОЖ, ТАК САМО; ФР. і . ТЕЗА д! ТВЕРДЖЕННЯ; мн. ТЕЗИ, (доповіді) пункти, точки, основні положення. ТЕКА (з паперами) папка, течка; Б. З. портфель. ТЕКСТ словесний матеріял; (музичний) тканина; (пісні) слова; (друкований) як ім. надруковане; (листа) зміст; (на чім) напис; (під чим) підпис, ок. текстівка ТЕКТИ (- річку) плисти, протікати, (у море) впадати; (- рідину) литися, струмувати, бігти, точитися, (потоками) пливти, (цівкою) дзюрити, юшити, цебенити; (- розмову) снуватися; (- час) минати, … ТЕКУЧИЙ (- води) біжучий, проточний; (- рідину) рідкий, плинний, р. течкий. ТЕЛІПАТИСЯ мотатися, метлятися, г. баламкати, р. сотатися; (- поли одягу) тіпатися; (вусебіч) хитатися, коливатися, хилитатися; телімбатися. ТЕЛЕНЬКАТИ (тихо) дзвонити, дзенькотіти; (язиком) ляпати, теліпати; (- серце) тенькати, тьохкати. ТЕЛЕПЕНЬ (у дзвоні) серце; (хто) П. бевзь, вайло, тюхтій, йолоп, бовдур, бельбас, недотепа; п! ДУРЕНЬ. ТЕЛЕЦЬ (сузір'я) зап. Бик; мн. ТЕЛЬЦІ, рк. телята. ТЕЛЬБУХИ нутрощі, бебехи, бельбахи, кишки. ТЕМА (розмови) предмет; (музичного твору) головний мотив, ляйтмотив, сов. лейтмотив; (твору) про що йдеться у чому, (дослідження — ще) суть. ТЕМБР (звуку) забарвлення; (явища, твору) П. характер, особливість. ТЕМНІТИ темнішати; НЕОС. смеркати, вечоріти, сутеніти; (- очі) похмурніти; (на світлому тлі) бовваніти, мріти, виднітися. ТЕМНИЙ не світлий, темрявий; (- ніч) невидний, с. непроглядний; (- хату) неосвітлений, без світла; (колір) не ясний; (хто) смаглявий, темноволосий; (- хмари) густий, безпросвітний, б. з. … ТЕМНО пр. невидно і п. ф. від ТЕМНИЙ, с. темно, хоч в око стрель . ТЕМП швидкість; (життя) хід, ритм, пульс; темпо. ТЕМПЕРАМЕНТ д! НОРОВ; ЖМ. пристрасність, жагучість, о. жар серця. ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ (хто) неврівноважений, гарячий, запальний, пристрасний, жагучий. ТЕМРЯВА пітьма, морок, мряка, жм. потемок, потемки, (напівморок) стума; П. відсталість, некультурність, неписьменність; темнота, темінь, тьма. ТЕНДІТНИЙ делікатний, витончений, ніжний; (- будову) тонкий, не масивний; (хто) крихкотілий, неміцний, слабкий; (- душу) діткливий, вразливий; (- міру вияву) ледь помітний . ТЕНДЕНЦІЙНИЙ ідейно спрямований; (підхід) упереджений, необ'єктивний, з тенденцією, з певним ухилом. ТЕНДЕНЦІЯ (розвою) напрям, течія; (до чого) нахил, потяг; ФР. прагнення, намір; (твору) ідея, провідна думка, спрямування, г. наставлення, настанова; (забобонна) упередження. ТЕНОР д! ГОЛОС, п! СПІВАК. ТЕОРІЯ (Дарвіна) вчення, учення; (недоведена) гіпотеза; мн. ТЕОРІЇ, ЗН. ЖМ. вигадки, фантасмагорії. ТЕОРЕТИЗУВАТИ розвивати теорії; ЖМ. розумувати, мудрувати, розводити теорії. ТЕОРЕТИЧНИЙ не практичний, абстрактно-логічний; (обрахунок) математичний. ТЕПЕР нині, зараз, за наших часів; (саме зараз) отепер; ФР. відтепер ; (з нст. сл. уже) на цей раз ; теперки, тепереньки, теперечки. ТЕПЕРІШНІЙ нинішній, сьогоднішній; сьогорічний; СУЧАСНИЙ; (рік) ПОТОЧНИЙ. ТЕПЛІТИ теплішати; (- свічку) ледве блимати; (- життя в тілі) жевріти, тремтіти. ТЕПЛИЙ не гарячий і не холодний; (трохи) літеплий; (край) південний; (одяг) ок. зогрівущий; (- місце) нагрітий; (- хату) утеплений, опалений; П. (погляд) привітний, приязний, доброзичливий; (- … ТЕПЛИЧНИЙ оранжерійний; (витвір) штучний; П. незагартований, зніжений, розніжений, пещений, жм. мазаний. ТЕПЛО теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь, поет. літепло; П. доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість; ФР. тепле житло.
|
