ОБІДНИЦЯ Добове богослужіння, яке відправляють замість Літургії в не-літургійні дні або приєднують до Літургії в дні літургійні; заст. Зображальні ім. мн.; заст. Чинопослідування зображальних ОБІТНИЦІ ВЕЛИКІ і заст. обіти великі мн. 1. Третій, найвищий, ступінь чернецтва; 2. Обряд прийняття цього ступеня чернецтва; вічні обітниці мн. ОБІТНИЦІ МАЛІ і заст. обіти малі ми. 1. Другий ступінь чернецтва; 2. Обряд прийняття цього ступеня чернецтва; дочасні обітниці мн. ОБІТНИЦІ ЧЕРНЕЦЬКІ і заст. обіти чернецькі мн. Обряд прийняття чернецького стану, який здійснюють на святковій чи недільній Літургії після читання Євангелія; професія ОБІТНИЦЯ і заст. обіт 1. Урочиста обіцянка, зобов'язання зберігати любов, вірність та подружню чесність до смерті, яку взаємно дають заручені під час Вінчання; 2. Священнодія під час обряду … ОБЛАЧАННЯ і облачення Дія за знач. облачати й облачатися ОБЛАЧАННЯ ДИЯКОНА Вхідний обряд Літургії, під час якого диякон одягає на себе богослужбовий одяг, просячи на це ієрейського благословіння та супроводжуючи свої дії молитвами облачення ОБЛАЧАННЯ СВЯЩЕНИКА Вхідний обряд Літургії, під час якого ієрей одягає на себе богослужбовий одяг, супроводжуючи свої дії молитвами облачення ОБЛАЧАТИ 1. Одягати священнослужителя в богослужбовий одяг; 2. Накривати престол та жертовник катасаркою, індитією та покривалом ОБЛАЧЕННЯ 1. Богослужбовий одяг священнослужителя; ризи мн.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця; 2. див. облачання ОБМИВАННЯ і рідко обмиття 1. Обрядова частина богослужіння Таїнства Миропомазання, під час якої священнослужитель обмиває водою помазані миром частини тіла охрещеного; 2. Поховальний обряд, під час … ОБРІЗАННЯ ГОСПОДНЄ і розм. Обрізання Велике нерухоме Господнє свято, яке звеличує подію здійснення над Ісусом Христом обряду обрізання й надання йому імені ОБРАЗ 1. Те саме, що ікона; 2. Ікона із зображенням обличчя Ісуса Христа, Богородиці чи святого; заст. лик; 2. Священне зображення чи предмет, який не тільки уречевлює духовне значення, але й … ОБРУСИ див. одяг престолу й жертовника ОБРУЧКА ВІНЧАЛЬНА Освячений перестень, який використовують при здійсненні обряду заручин; вінчальний перстень ОБРУЧНИК Особа, над якою здійснюють або здійснено обряд обручин; заручений ім. ОБРЯД ТЕПЛОТИ Обрядова частина богослужіння Таїнства Євхаристії, під час якої правлячий священнослужитель вливає теплоту до потира, де знаходиться євхаристійне вино ОБЩИНА див. богослужіння загальне ОГОЛОШЕНА і заст. оглашена жін. до оголошений ОГОЛОШЕНИЙ і заст. оглашений ім. Особа, яка готується до прийняття Таїнства Хрещення; катехумен ОГОЛОШЕННЯ 1. і заст. оглашення Частина богослужіння Таїнства Хрещення, що передує обрядові хрещення, під час якої оголошуваний відрікається сатани та з'єднується з Христом; 2. Те саме, що оповіді ОГОЛОШУВАТИ і заст. оглашати Здійснювати обряд оголошення ОДЯГ БОГОСЛУЖБОВИЙ Спеціальний одяг, який одягають священно- та церковнослужителі для здійснення богослужіння; ризи мн.; облачення ми.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця ОКЛАД Металеве покриття, оздоблення на іконі, що, як правило, закриваючи всю її поверхню, залишає відкритими лише обличчя та руки зображеної особи; риза; заст. шати мн. ОКТОЇХ Церковно-богослужбова книга, що містить тексти змінних частин богослужінь нерухомих свят тижневого кола, розміщені за вісьмома гласами; Восьмигласник ОМОФОР Елемент архиєрейського богослужбового одягу, що являє собою довгий, широкий перев'яз, який носять на плечах поверх сакоса; наплічник; заст. нараменник ОПІВНІЧНИЦЯ і рідко північниця, заст. полуночниця, полунощниця, полуношниця Богослужіння добового кола, що входить до складу ранкового богослужіння, яке відправляють перед утренею, якщо немає … ОПОВІДІ мн. Церковне сповіщення про осіб, які готуються прийняти Таїнство Шлюбу; оголошення ОРАР Елемент богослужбового одягу диякона та іподиякона, що являє собою довгий перев'яз, який носять на плечах поверх стихаря; наплічник ОРАР ПОДВІЙНИЙ Широкий орар - церковна нагорода для прото- та архидиякона ОРЛІЙНИК Церковний слуга, який під час архиєрейського богослужіння носить орлеці ОРЛЕЦЬ і орел Предмет архиєрейського богослужіння - килим із зображенням міста та орла, що летить над ним, який кладуть під ноги правлячого архиєрея; підніжок; розм. килимчик; диванчик ОСІНЯТИ Робити хресне знамення на собі або на комусь чи на чомусь ОСВЯЧЕННЯ Обряд передання благодаті Святого Духа, унаслідок якого особа чи предмет, що над ними здійснено цей обряд, набувають сакрального характеру та призначення для служби Богові ОСВЯЧЕННЯ АНТИМІНСА Обряд у складі великого освячення храму або поза ним, під час якого архиєрей освячує антимінс, помазуючи його миром ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ і водоосвячення, водосвяття 1. Обряд, під час якого освячують воду, тричі занурюючи в неї святий хрест, супроводжуючи ці дії відповідними молитвами; 2. Богослужіння, під час якого … ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ ВЕЛИКЕ Освячення води, яке здійснюють у навечір'я свята Богоявлення та у саме Богоявлення; богоявленське освячення води; йорданське освячення води ОСВЯЧЕННЯ ВОДИ МАЛЕ Освячення води, яке здійснюють у свята Макавеїв, Переполовення, у дні храмових свят та щоразу на прохання мирян ОСВЯЧЕННЯ ЛОЗИ Обряд у складі богослужіння Вербної неділі, під час якого освячують принесені вірними до храму вербові гілки ОСВЯЧЕННЯ СВЯТИХ ДАРІВ Частина богослужіння Таїнства Євхаристії, під час якої відбувається переосутнення євхаристійного хліба Й вина в Тіло та Кров Ісуса Христа ОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ і храмоосвячення Освячення, яке здійснюють над новозбудованим, відреставрованим чи оскверненим храмом, під час якого встановлюють новий престол, антимінс, помазують та окроплюють стіни храму ОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ ВЕЛИКЕ Архиєрейське освячення храму, яке здійснюють над новозбудованим чи оскверненим храмом, під час якого освячують антимінс та встановлюють новий престол; архиєрейське освячення храму; повне … ОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ МАЛЕ Освячення храму, яке здійснює ієрей з дозволу єпископа над відремонтованим храмом; до його складу не входять обряди освячення антимінса та встановлення нового престолу; ієрейське освячення … ОСВЯЧУВАТИ 1. Здійснювати обряд освячення; святити; 2. див. висвячувати ОТЧЕ! і панотче! Елемент титулування дияконів та ієреїв усіх санів, звань та посад чорного та білого духівництва ОХРЕЩУВАНИЙ ім. Особа, що приймає Таїнство Хрещення; хрещальник
| 