ЖІНКА
не чоловік, не дівчина, жм. баба, ур. невіста, жона, ж. адамове ребро, зн. спідниця, з. челядина, д. женщина; (молода одружена) молодиця; (моя) дружина, пара, подруга, супутниця , ж. …

ЖІНОЦТВО
жінки, жіночий світ , о. наші сестри, (з уст жінок) наша сестра.

ЖІНОЦЬКИЙ
ЖІНОЧИЙ зап. дамський, жм. бабський, баб'ячий, ок. молодичий; (- риси) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жінотний; (належний жінці) жінчин.

ЖІНОЧИЙ
ЖІНОЦЬКИЙ зап. дамський, жм. бабський, баб'ячий, ок. молодичий; (- риси) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жінотний; (належний жінці) жінчин.

ЖІНОЧНИЙ
жінотний, жінкуватий, жм. бабуватий; (- риси) див. ЖІНОЧИЙ.

ЖАБО
див. НАШИВКА.

ЖАБУРИННЯ
(зелене) баговиння, водорості, твань; (на гнилій воді) слиз; жабур.

ЖАГА
(бажання пити) спрага, згага, жада; П. палке бажання ; (любовна) жагучість, пристрасть, пор. ХІТЬ; жагота.

ЖАГУЧІСТЬ
див. ЖАГА

ЖАГУЧЕ
пр., (хотіти) пристрасно, гаряче, жм. аж-аж-аж, (кохати — ще) палко; (говорити) полум'яно, вогненно, запально, запальчасто; (слухати) жадібно.

ЖАГУЧИЙ
(голос) пристрасний, палкий, огнистий, запальний,- гарячий, жагливий; (що хоче пити) спраглий, г. жадучий; (- літо) варкий, жаркий; (біль) Р. пекучий, нестерпний.

ЖАДІБНИЙ
пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажерливий, ненатлий, ненатленний, ненажерний; (погляд) неситий, жаждивий, зажерливий; (на їжу) запопадливий до; (грошей) ІД. …

ЖАДАНИЙ
(гість) |по|бажаний, пожаданий; (день) |довго|жданий, сподіваний; (- жінку) ЗВАБЛИВИЙ, знадливий, знадний; зв. любий, дорогий .

ЖАДАННЯ
бажання, прагнення, хотіння, охота, потяг; (чиясь просьба) побажання, пожадання, прохання, воля; (тіла) пристрасть, хіть.

ЖАДАТИ
(чого) бажати, хотіти, мріяти про, ід. у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень) просити, домагатися, вимагати; (любови) згоряти від.

ЖАДЕН
ЖАДНИЙ, див. ЖОДЕН.

ЖАДНИЙ
ЖАДЕН див. ЖОДЕН. ЖАДІБНИЙ, жадучий, жаденний, жажденний, жаждивий; (- землю) спраглий.

ЖАДНЮГА
див. СКНАРА.

ЖАДОБА
жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до.

ЖАЙВОРОНОК
жайвір, жайворон; (з тіста) булочка.

ЖАКЕТ
ЖАКЕТА (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твін чик, (морська) кітель, г. маринарка; жакетик.

ЖАКЕТА
ЖАКЕТ (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твін чик, (морська) кітель, г. маринарка; жакетик.

ЖАЛІБНИЙ
(спів) журливий, тужливий, тужний, жалісний, слізний, повен жалю, д. жальний; (голос) слізливий; тлк. ЖАЛІБНИЙ, (марш) жалобний, сов. траурний, (одяг — ще) чорний, (мотив) панахидний; (- …

ЖАЛІСЛИВЕЦЬ
жалібник, як ім. жалісливий, з чутливим серцем.

ЖАЛІСЛИВИЙ
співчутливий, спочутливий; (повен жалю) ЖАЛІСНИЙ.

ЖАЛІСНИЙ
(голос) жалібний, безпорадний, благальний, р. плачний; (спів) сумовитий, журливий, сил. скорботний; (погляд) жалісливий, співчутливий.

ЖАЛІСТЬ
(до кого) жаль, жалощі, співчуття, спочуття, фр. милосердя; (тяжка) Р. скорбота, туга, смуток, печаль.

ЖАЛІТИ
(кого) жалувати, відчувати жалощі до, співчувати кому; (з нст. що) шкодувати, жалкувати, п! УБОЛІВАТИ; (з ч. не) не берегти, не оберігати, не щадити; (на себе) нарікати.

ЖАЛІТИСЯ
зн. скиглити; (на кого) скаржитися, р. кривдитися, кривдуватися; (на долю) нарікати, бідкатися, жалкуватися, плакатися; (на біль) ІД. кволитися.

ЖАЛИТИ
(жалом) колоти, ранити, уражати, отруювати; (- комарів) жигати, кусати, тяти; (словами) шпигати, ДОШКУЛЯТИ, гризти; (серце) пекти, травмувати.

ЖАЛКИЙ
жалливий, жалючий, пекучий, (- кропиву) жижкий; (- слова) дошкульний, різкий, гострий; (плач) Р. жалісний.

ЖАЛКО
ЖАЛЬКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно.

ЖАЛКУВАТИ
шкодувати, жаліти; (за ким) журитися; (на кого) бідкатися, нарікати; (кого) співчувати кому; (з ч. не) не берегти, не щадити, не оберігати.

ЖАЛО
(комара) хоботок; (ножа) лезо, вістря, (голки) гостряк; (гадюче) язик; (іронії) їдкість, ядучість, ущипливість; жальце.

ЖАЛОБА
(за небіжчиком) скорбота, сум, туга; (знак скорботи) чорний одяг

ЖАЛОБНИЙ
(похід) скорботний, сумний, тужливий; (одяг, марш, мотив) ЖАЛІБНИЙ,

ЖАЛОЩІ
туга, скорбота; (до кого) жаль, жалість, співчуття, спочуття; (на що) Р. бідкання, нарікання.

ЖАЛУВАННЯ
жалкування, жаль, співчуття; (кого) турбота про кого; п! ЖАЛОЩІ.

ЖАЛУВАТИ
(кого) жаліти, жалкувати за, співчувати кому; (коня) шкодувати; (виявляти турботу) панькати, дбати за, піклуватися про, мати зглядь до; (з ч. не) не берегти, не щадити; (чим) наділяти, …

ЖАЛЬ
сум, туга, скорбота; (до кого) співчуття, жалісливість, ЖАЛІСТЬ; ПР. СЛ. жалко, шкода; мн. ЖАЛІ, нарікання, бідкання, скарги.

ЖАЛЬКО
ЖАЛКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно.

ЖАЛЮГІДНИЙ
(одяг) злиденний, нужденний, убогий, непривабливий, миршавий; (колосок) мізерний, дуже малий, манюній, (заробіток — ще) незначний; (боягуз) нікчемний, осуду гідний.

ЖАЛЮЗІ
див. ШТОРА.

ЖАНР
(мистецтва) РІЗНОВИД; (митця) стиль, манера, маніра; (- картину) побутова сценка.

ЖАР
(у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, температура.

ЖАРІТИ
тліти, жевріти, догоряти; (- сонце) палати; (- щоки) червоніти, шаріти|ся|.

ЖАРИСТИЙ
(нагрітий до жару) розжарений, розпечений, що жахтить жаром; (колір) вогненний, ясночервоний, вогненночервоний, яскравочервоний, сліпучий, жаркий.

ЖАРКИЙ
(день) парний, паркий, варкий, шкварний, задушливий, душний, спечний; (- полум'я) пекучий, палючий, гарячий; (край) СОВ. теплий, тропічний; (поцілунок) жагучий; (колір) ясночервоний, …

ЖАРТ
(словесний) ДОТЕП, (брутальний) фарс; ЗЛ. гра слів, пародія, епіграма, шарж|а|; ТЕАТ. комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; мн. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) фіглі, витівки, комедіянтство.

ЖАРТ ЖАРТОМ
ест., сміх сміхом, жарти жартами, як не є, що не кажи .

ЖАРТІВЛИВИЙ
(- вдачу) веселий; (вірш) сміховинний; (- оповідання) гумористичний; (настрій) пустотливий, грайливий; жартливий, р. жартівний.

ЖАРТІВНИК
жартун, кумедник, сміхун, сміхотун, дотепник, неґ. скализуб, суч. скалозуб; (у діях) пустун, б.з. чмут; пор. КОМЕДІЯНТ.

ЖАРТОМА
пр., жартом, сміхом, жартуючи, шуткуючи, несерйозно, на жарт, у жарт, на сміх, на смішки, на жарти, зажарт.

ЖАРТУВАТИ
(словесно) шуткувати, сміхотворити, скалозубити, смішки строїти; (вчинками) пустувати, веселитися, бавитися; (з ким) залицятися до кого; (з кого) ГЛУЗУВАТИ, насміхати|ся|; (з лихом) …

ЖАРТУН
див. ЖАРТІВНИК.

ЖАРҐОН
(фахівців) сленг; (злодіїв) арґо; (суміш мов) суржик; пор. ДІЯЛЕКТ.

ЖАСКИЙ
СТРАШНИЙ, МОТОРОШНИЙ, жахливий; д. жасний.

ЖАХ
СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи ; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне !.

ЖАХАТИСЯ
кам'яніти від жаху; (кого) лякатися, страхатися, боятися, трястися перед ким; (у сні) кидатися, метатися; док. ЖАХНУТИСЯ, жм. схопитися за голову.

ЖАХЛИВИЙ
(привид) страшний, страхітливий, жахний, жаский; Р. боязкий, боязливий; (- швидкість) страшенний; (- новину) дуже поганий ; (крик) нелюдський, несамовитий, дикий; (на вигляд) потворний.

ЖАХТІТИ
(яскраво) палати; (жаром) пашіти; (вогнем) світитися.

ЖБАН
див. ГЛЕК.

ЖБУРЛЯТИ
рвучко кидати , швиргати, шпурляти; (на хвилях) гойдати, підкидати; док. ЖБУРНУТИ, пожбурити, пошпурити.

ЖБУХАТИ
(- вогонь) вивергатися, викидатися; (- дощ) періщити, сікти, хлюпати, хлюпотати; (- кров) цебеніти.

ЖБУХНУТИ
док., (- води) ринути, линути, хлюпнути, хлюснути, сов. хлинути; (- дощ) сипнути, сипонути, уперіщити, ушкварити, вчистити.

ЖВАВИЙ
(хто) меткий, моторний, прудкий, скорий, швидкий, шпаркий, рухливий, ворухливий, ворушливий, порський, шамкий, повороткий, юрливий, побігущий, активний, о. як дзиґа; (торг) енергійний; …

ЖДАНИЙ
жаданий, бажаний, очікуваний, сподіваний.

ЖДАТИ
(на кого) чекати, очікувати, дожидати кого; ФР. вижидати, вичікувати; (з лихим наміром) чатувати, чигати; п! ЧЕКАТИ, СТРИВАТИ.

ЖЕБОНІТИ
(як маля) бубоніти, белькотіти, белькотати; (тихо) шепотіти, шепотати, шептати, шушукати; (між собою) шептатися, шепотатися, шушукатися; (- струмок) дзюркотіти, дзюркотати.

ЖЕБРАК
старець, прохач, прошак, тор бар, дід, зн. торботряс, кландало, кландига, д. гдира, у фр. лазар, р. старун; П. БІДАР, злидняк.

ЖЕБРАКУВАТИ
старцювати, ЖЕБРАТИ, жебрачити, жебрувати, ід. просити , ходити на жебри, тинятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами .

ЖЕБРАТИ
жебрувати, ЖЕБРАКУВАТИ, обр. простягати руки , заглядати в руки; (випрошувати) циганити, канючити, кландати, р. миркати.

ЖЕБРАЦТВО
(дія) жебрання, жебри, жебракування, жебрування, старцювання; (злиденне життя) злиденність, убогість, злидні; ЗБ. жебраки, старцівство, жеброта, прохацтво, прошацтво.

ЖЕБРАЦЬКИЙ
ЖЕБРАЧИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний.

ЖЕБРАЧИЙ
ЖЕБРАЦЬКИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний.

ЖЕБРАЧИТИ
див. ЖЕБРАТИ.

ЖЕБРИ
(дія) ЖЕБРАЦТВО; (наслідок дії) милостиня, жебранина.

ЖЕВЖИК
хлюст, ферт, фертик, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітрогон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторотик, як ім. молодий-зелений; п! ДЖИҐУН.

ЖЕВРІТИ
ЖЕВРІТИСЯ тліти, жаріти, Р. блимати; (- сонце) палати, горіти; (- о чі) блищати, світитися; (- щоки) червоніти, шаріти, шарітися; П. животіти.

ЖЕВРІТИСЯ
ЖЕВРІТИ тліти, жаріти, Р. блимати; (- сонце) палати, горіти; (- о чі) блищати, світитися; (- щоки) червоніти, шаріти, шарітися; П. животіти.

ЖЕВРИВО
полум'я, вогонь, жар, пал, палання; (на обличчі) барва сорому.

ЖЕЗЛО
сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка.

ЖЕНИТИ
одружувати, побирати, оженю вати, обр. уводити в закон, накладати узи Гіменея, вінчати, вести до шлюбу, неґ. окручувати.

ЖЕНИТИСЯ
одружуватися, брати шлюб, братися, вінчатися, йти до шлюбу , у закон вступати, закон брати, зав'язувати собі вік ; (у загсі) розписуватися.

ЖЕНИХ
наречений, (на весіллі) молодий, етн. князь, флк. суджений.

ЖЕНИХАННЯ
|за|лицяння, зальоти, упадання, припадання, фіглі-миглі, флірт.

ЖЕНИХАТИСЯ
(з ким) кокетувати, фліртувати, заводити фіґлі, жартувати, парубкувати, крутити любов, ЗАЛИЦЯТИСЯ до кого, волочитися за, витися коло.

ЖЕРДИНА
ключина, тичка, (для тину)ворина, (висока) щогла; жердка, жердинка, зб. жердя.

ЖЕРЕБ
(тягнути) жеребок; П. доля, талан, щастя, з. льос; З. жеребець.

ЖЕРЕБЕЦЬ
лошак, огир; П. бабій, жінколюб, женолюб; жеребчик, жереб.

ЖЕРТВА
офіра; (непосильна) остання сорочка; (богам) дар, принос, приносини; (на пам'ятник) пожертва, пожертвування; (аварії) потерпілий, (злочину — ще) покривджений; П. самопосвята, самопожертва.

ЖЕРТВУВАТИ
офірувати, ур. класти на вівтар; (що) віддавати в жертву, дарувати, давати на вічне віддання, о. скидати останню сорочку з себе; (чим) поступатися, іти на жертву чого; (собою) ІД. …

ЖЕРТИ
жадібно їсти , о. запихатися, уминати, трощити, тріскати, лопати; (пальне) пожирати, поглинати; (серце) гризти.

ЖЕРУН
ненажера, ненажеря, зажера, пажера, прожра, прожеря, вул. облопа, пелька.

ЖЕСТ
(руки) знак, сигнал, рух; (лицарський) вчинок, акція; мн. ЖЕСТИ, миги, зб. міміка.

ЖЕСТИКУЛЮВАТИ
розмахувати руками, говорити на миґах.

ЖЕТОН
(нагрудний) значок, медаль, (на право одержання) талон.

ЖИВІТ
черево, пузо, брюхо, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; З. життя; зн. животина.

ЖИВЕЦЬ
енергія, сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, прищепа; (у рибалок) принада; Б. З. пульс.

ЖИВИЙ
не мертвий, о. поки голова на плечах, р. живущий; (образ) виразний, яскравий, чіткий; (в русі) жвавий; (зв'язок) органічний, безпосередній; (факт) реальний, життєвий; (слід) свіжий, …

ЖИВИТИ
(соком) підживляти, підживлювати, годувати, харчувати; (газом) забезпечувати, постачати; (уяву) наснажувати, запалювати, надихати; (надію) плекати.

ЖИВОЇД
жироїд, живолуп, кровопивець, жмикрут, жила, суч. ЕКСПЛУАТАТОР.

ЖИВОДАЙНИЙ
ур., животворний, животворчий, животворящий, життєдайний; живодавчий; пор. ЖИВУЩИЙ.

ЖИВОПЛІТ
див. ОГОРОЖА.

ЖИВОСИЛОМ
пр., силоміць, силою, ґвалтом, примусом, примусово, ґвалтовно, силоміццю, насильно, р. силопихом.

ЖИВОСРІБЛО
живе срібло, сов. ртуть.

ЖИВОТІТИ
(без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом; Р. не вмирати, жити.

ЖИВОТВОРИТИ
поет., (серце) оживляти, надихати; (пером) живописати, описувати.

ЖИВОТВОРНИЙ
ЖИВОТВОРЧИЙ див. ЖИВОДАЙНИЙ.

ЖИВОТВОРЧИЙ
ЖИВОТВОРНИЙ див. ЖИВОДАЙНИЙ.

ЖИВОТИНА
д., тварина, худобина, скотиняка; ЗБ. худоба; ЗН. живіт.

ЖИВОТРЕПЕТНИЙ
сов., актуальний, злободенний, с. хвилюючий; Р. серцезворушний.

ЖИВУЧИЙ
(донині) живий, с. БЕЗСМЕРТНИЙ; (у скруті) витривалий, життєздатний; (забобон) стійкий; живкий.

ЖИВУЩИЙ
(живильний) живлющий, живлючий, живодайний, животворний; (гойний) цлющий, оживлющий; ЗСТ. який живе, живий.

ЖИВЦЕМ
пр., (ховати) живим; (вирвати) цілком, повністю.

ЖИВЧИК
пульс, б'ючка, живець; (- юнака) жевжик; біол. сперматозоїд, заплідок.

ЖИЛА
(кровоносна) ЖМ. судина, пор. АРТЕРІЯ; (на шиї) сухожилля; (золота) розсип, розсипище; (хто) скупердяй, скнара, жмикрут, скупиндя, скупердяга.

ЖИЛАВИЙ
(- людину) мускулястий, міцний; (- дерево) сукуватий, (- листя) цупкий, з прожилками; (хліб) твердий; жилуватий, жилястий, жильний, жилний.

ЖИР
(масть у картах) д. хресть; (овечий) товщ, лій, сить, д. тлущ; пор. САЛО.

ЖИРНИЙ
(- людей) товстий, гладкий, відгодований, ситий; (- пляму) масний; (- траву) соковитий; (грунт) родючий, плодючий; (шрифт) грубий.

ЖИРУВАТИ
пустувати, забавлятися; (з фаворитами) кокетувати, гуляти, (з дівчатами) ф. жеребцювати; (на перинах) розкошувати, раювати, гараздувати.

ЖИТЕЛЬ
житець, жилець; (корінний) АБОРИГЕН; (будинку) мешканець, пожилець, п! КВАРТИРАНТ; (береговий) бережанин; (передмістя) передміщух; (степу) степовик; (гір) горянин.

ЖИТИ
існувати, бути , не вмирати, о. топтати ряст , по світі ходити; (у хаті) мешкати, проживати, перебувати, жм. сидіти, (у чужих людей) тинятися по чужих хатах, п! КВАРТИРУВАТИ; (собі) живати, …

ЖИТЛО
ДОМІВКА, господа, оселя, мешкання, дім, хата, житво, суч. квартира, (розкішне) хороми, (незатишне) п. казарма, зн. кишло, нора, барліг; (кочівника) ЮРТА; П. захисток, притулок; (стале) …

ЖИТТЄВИЙ
ЖИТТЬОВИЙ (досвід) набутий на віку; (побут) повсякденний, буденний, зап. житейський, з. житечний; (центр) життєдайний, життєво важливий.

ЖИТТЄРАДІСНИЙ
сонцелюбний, сповнений життя , фр. безтурботний, п! ЩАСЛИВИЙ.

ЖИТТЄСТВЕРДЖУЮЧИЙ
зп., оптимістичний, сонцелюбний, динамічний, сповнений життя.

ЖИТТЬОВИЙ
ЖИТТЄВИЙ (досвід) набутий на віку; (побут) повсякденний, буденний, зап. житейський, з. житечний; (центр) життєдайний, життєво важливий.

ЖИТТЯ
існування, буття, не смерть, поб. життя-буття, поживання, з. жилба, д. жи воття; (людини) вік; (святих) житіє, суч. життєпис, біографія, життєвий шлях; П. жива душа , жм. дихання; ФР. шкура …

ЖЛУКТАТИ
фам., пити, дудлити, смоктати, цідити.

ЖМАКАТИ
бгати, м'яти; жмакувати.

ЖМАКИ
вичавки, жом, д. жмихи; (олійні) макуха, макух.

ЖМЕНЯ
пригорща, пригірщ; ФР. п'ятірня; (мала кількість) ДРІБКА, жменька.

ЖМИКРУТ
(у побуті) скнара, скупердяй, скупердяга, скупар; (у громаді) живоїд, живолуп, кровопивець, жила, визискувач, ЕКСПЛУАТАТОР.

ЖМУТ
пучок; (волосся) пасмо; (сіна) пук, віхоть; (світла) промінь; жмуток, жмутик, зб. жмуття.

ЖНИВА
мн., (пора і дія) косовиця, кн. збиральна , р. жниво; (дія) жнивування, жаття; (багаті) урожай.

ЖНИВО
(на полі) хліб, пашня, пашниця, мн. хліби; (з поля) урожай; Р. ЖНИВА.

ЖОВКНУТИ
жовтіти, ставати жовтим, жовтішати, (трохи) прижовкати; (- зелень) в'янути, засихати, вигоряти; (- людей) приб. марніти, блякнути.

ЖОВНІР
див. СОЛДАТ.

ЖОВНА
мн., (на шиї) ґулі, опухи, пухлини; (на вилицях) м'язи; од. жовенце.

ЖОВТІТИ
ЖОВКНУТИ; (- пашню) достигати, дозрівати, половіти.

ЖОВТИЙ
(колір) золотий, соняшниковий, жовтковий, (густіший) канарковий, (блідіший) цитриновий; (- жита) половий; (- обличчя) вижовклий, змарнілий, зблідлий; (- листя) вигорілий, засохлий, …

ЖОВТИНА
жовтість, жовтий колір, сов. жовтизна; жовтявість, жовтуватість.

ЖОВТОБЛАКИТНИЙ
синьожовтий, небеснозолотий, золотавонебесний.

ЖОВТОБРЮХ
див. ПОЛОЗ.

ЖОВТОГАРЯЧИЙ
(колір) червоножовтий, помаранчевий, морквяний, сов. оранжевий.

ЖОВТОШКІРИЙ
як ім. жовтолиций, жовтий; З.П. китаєць, кореєць, японець, манджурець, в'єтнамець тощо.

ЖОВТЯНИЦЯ
мед. гепатит; жовтяниці, жовтячка, жовтільниця, сов. жовтуха.

ЖОВЧ
р. ЖОВЧА П. злоба, злість, злостивість, досада; (ненависти) їдь, їдкість, ядучість.

ЖОВЧНИЙ
П. злий, злостивий; (- слова) їдкий, колючий, гіркий, в'їдливий, ущипливий, з жовчю; (- людину) нервовий.