ГІЄРАРХІЯ
драбина; (бюрократична) номенклятура, штати, адміністрація, апарат; сов. ієрархія, ок. єрархія.

ГІЄРОГЛІФИ
мн., письмена, символи, знаки, значки; П. тайнопис, криптографія, як ім. незрозуміле; (зле написані букви) кривульки, закарлючки, заковики.

ГІБРИД
(організмів) мішанець; (що псує породу) жм. переводня, покруч, суржик.

ГІГАНТ
див. ВЕЛЕТ.

ГІГАНТСЬКИЙ
див. ВЕЛИЧЕЗНИЙ.

ГІДНІСТЬ
(лицарська) честь, достойність, сов. достоїнство, з. поваг; (людська) самоповага; власне Я.

ГІДНИЙ
(осуду) вартий; (- місце) належний; (хто) високогідний, достогідний, р. достойний, пор. ШАНОВНИЙ.

ГІЛКА
галузка, вітка, гілляка, гіллячка; гілочка, зб. гілля, пагілля.

ГІЛЛЯСТИЙ
див. ГАЛУЗИСТИЙ.

ГІМН
славень, урочиста пісня, рел. псалом; П. хвала, хвальба, похвальба, прослава; г. гимн; мн. ГІМНИ, У ФР. дитирамби .

ГІМНАСТИКА
г. руханка;

ГІМНАСТИЧНИЙ
руханковий.

ГІН
(шалений) гонитва; П. швидкість, нестримність, навальність; У ФР. розгін; (поля) С. Г. рядок, смуга; мн. ГОНИ

ГІНКИЙ
(- рослину) буйний; (на зріст) стрункий, високий; П. швидкий, навальний, нестримний, сов. стрімкий.

ГІПНОЗА
присипляння, сов. гіпноз; У ФР. навіювання, уроювання; (краси) чарівливість, чари; (лікувальна) гіпнотизування.

ГІПНОТИЗУВАТИ
присипляти; П. зачаровувати, заворожувати.

ГІПОСТАСЬ
постать, особа, образ, сов. іпостась.

ГІПОТЕЗА
(наукова) здогад, припущення; пор. ТЕОРІЯ.

ГІПОТЕТИЧНИЙ
можливий, правдоподібний, гаданий, здогадний; пор. СУМНІВНИЙ.

ГІРКИЙ
не солодкий; (- долю) тяжкий, терпкий; (- слово) дошкульний, вразливий; (- сльози) ревний; (сміх) невеселий, гіркотний; гір|к|енький, гіркуватий.

ГІРНЯК
горянин, горішнянин, ок. верховинець.

ГІРСЬКИЙ
(район) горовий, верховинний, ок. горній, р. гірний; (рельєф) горяний, горовитий, горуватий, сов. гористий.

ГІСТЕРИЧНИЙ
нервовий, несамовитий. сил. божевільний.

ГІСТЬ
відвідувач, як ім. заїжджий, приїжджий, захожий; ІСТ. купець.

ГАБА
(біла) сукно; П. покриття, покрив, ПОЕТ. покров, покривало, пелена, запинало; (хустки) береги, ОБЛЯМІВКА, крайка, лиштва, оторочка; (берегова) смуга.

ГАВАНЬ
бухта, ЗАТОКА, (на річці) сага; (для тих, хто в морі) порт, пристань; (тиха) П. притулок, сховок, укриття, сховище, пристановище.

ГАВКІТ
брехіт, брех, (з усіх боків) валування, ґвалтування; (цуцика) дзявкіт; гавкотіння, гавкання, гавкотня, гавк.

ГАВКАТИ
брехати, (звідусіль) валувати, ґвалтувати, (- цуцика) дзявкати, дзявкотіти; гавкотіти.

ГАД
гадина, гадюка, змія, гаспид; ЛАЙ. ПАДЛЮКА; зб. гадь, гаддя, гадюччя.

ГАДАТИ
думати, міркувати, розмірковувати; Р. мріяти; (з нст. сл. що) вважати; (наперед) передбачати, припускати; (піти) мати намір, збиратися; Р. сподіватися

ГАДКА
думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра .

ГАДЮЧИЙ
(погляд) злий, отруйний, отруйливий; П. віроломний, підступний.

ГАЗАРД
сов. азарт; (у грі) приб. запал, завзятість, затятість, гарячка, пристрасть, відчайдушність, брак розсудливости.

ГАЗЕТА
часопис, щоденник, (щотижнева) тижневик, (щомісячна) місячник, (щоквартальна) квартальним (урядова) офіціоз, орган, публікація, видання.

ГАЗЕТЯР
журналіст, ок. новинар, р. газетник; З. П. репортер, кореспондент, літпрацівник, редактор.

ГАЙ
лісок, лісочок, (у балці) байрак; гайок.

ГАЙ-ГАЙ!
ой леле! леле!; та ба! овва!; який жаль! жаль-жаль! (та) дарма!

ГАЙДА!
ходи! ходім! ходіть! вперед! рушай|мо|! рушайте! з Богом! д. гай! дейко! ГАЙДУК, (на Балканах) повстанець; (княжий) ІСТ ОХОРОНЕЦЬ, драбант; (у панів) слуга, льокай, сов. лакей.

ГАЙНИЙ
забарний, загайний, забарливий.

ГАЙНО
кізяк, лайняк; ЗБ. гній, кал, лайно.

ГАЙНУВАТИ
(майно) марнувати, циндрити, витрачати, розтринькувати, переводити.

ГАЙОВИЙ
г., лісівник, побережник, сов. лісник, лісничий.

ГАК
кандзюба; (на рибу) ості мн., св. багор; (на двері) защіпка; (на підкові) шип; П. зайвина, лишок ; Ф. АМБА ; гачок, гачечок

ГАЛАБУРДНИК
див. БЕШКЕТНИК.

ГАЛАС
крик, ГАМІР, ревище, ґвалт, лемент, репет, рейвах, содома, шарварок, волання, галасування, вереск, виск, зик, зойк; П. розголос, сенсація, з. яса; пор. ГОМІН, ГУК.

ГАЛАСЛИВИЙ
крикливий, ГАМІРЛИВИЙ, верескливий; (натовп) гомінливий, гомінкий, стоголосий, стоязикий; (- аферу) гучний; галасуватий.

ГАЛАСУВАННЯ
див. ГАЛАС

ГАЛАСУВАТИ
галасати, КРИЧАТИ, волати, ґвалтувати, ГОРЛАТИ, зіпати, лементувати, репетувати, ячати, ід. дерти горло, крутити веремію, д. гаморити, горлопанити.

ГАЛЛО!
галльо! гей! агов!

ГАЛУЗЗЯ
гілля, віття, пагілля; (сухе) штурпаччя.

ГАЛУЗИСТИЙ
гіллястий, вітластий, гілчастий, (- дерево) розлогий, крислатий; П. розгалужений.

ГАЛУЗКА
гілка, гілляка, вітка, віта, гілочка, гіллячка; галузочка, галузь, галуза, галузина, зб. ГАЛУЗЗЯ.

ГАЛУЗЬ
ГІЛКА, ГАЛУЗКА; (науки) царина, сфера, ділянка, сов. область.

ГАЛЬВАНІЗУВАТИ
електризувати, збуджувати, наелектризовувати.

ГАЛЬМО
П. перешкода, затримка, г. затрим; (дія) гальмування; гальма.

ГАЛЬМУВАТИ
(рух) сповільнювати, уповільнювати, стишувати, притишувати; (розвиток) загальмовувати, затримувати, стримувати, глушити, перешкоджати чому.

ГАЛЯВИНА
галява, поляна, д. пролісок, (у житі) прогалина, (у лісі) перелісся.

ГАМІР
крики, ГАЛАС, крик, лемент, шарварок, гук, р. гомін; ЖМ. гармидер.

ГАМІРЛИВИЙ
ГАЛАСЛИВИЙ, крикливий; гамірний.

ГАМАНЕЦЬ
портмоне, (дамський) ридикюль.

ГАМАРНЯ
ливарня, ливарний завод.

ГАМСЕЛИТИ
див. БИТИ

ГАМУВАТИ
(гнів) тамувати, вгамовувати, спиняти, стримувати; (жагу) гасити; (кого) заспокоювати, утихомирювати; (бунт) умиротворяти, усмиряти, приборкувати.

ГАМУЗОМ
пр., жужмом, зужмом, зуздром; (продавати) гуртом, усе разом.

ГАНГРЕНА
ҐАНҐРЕНА АНТОНІВ ОГОНЬ, укр. вогнець.

ГАНЕБНИЙ
(вчинок) безчесний, осуду гідний, осудний, осудливий, нечесний, підлий, паскудний, безсовісний, нелицарський, неподобний; (кінець) негідний, срамотний, безславний; (- смерть) собачий.

ГАНИТИ
гудити, огуджувати, сил. ГАНЬБИТИ, ганьбувати, ОСЛАВЛЯТИ, ославлювати, знеславлювати, чорнити, очорнювати, паплюжити; (підлеглих) ЛАЯТИ, сварити, костити, шпетити.

ГАНЧІРКА
шмата, шматка, шматина, дрантина, (у каглі) каглянка; (хто) слабодух, квач, хрунь.

ГАНЬБА
(на цілий світ) соромота, страм, безчестя, гана, огуда, д. осудовисько; (дія) ганьблення, паплюження, очорнювання, ославлювання; (!) сором!

ГАНЬБИТИ
(за щось) соромити; (вкривати ганьбою) неславити, плямувати, плюгавити, паплюжити, ОСЛАВЛЯТИ, паскудити, шпетити, бештати, обр. уводити в славу, обкидати болотом; (честь) топтати під ноги; …

ГАНЯТИ
ФР гнати, гонити, підганяти, проганяти, виганяти, с. гоном гнати; (звіра) переслідувати; (босоніж) гасати, БІГАТИ, о. літати.

ГАПТОВАНИЙ
вишиваний, вишитий, мережаний.

ГАПТУВАННЯ
(дія) вишивання; (річ) гаптовання, вишивка, мережка.

ГАПТУВАТИ
(шовком) вишивати, мережати, мережити; пор. ЦЯЦЬКУВАТИ.

ГАРАЗД
ім., щастя, добробут; мн. ГАРАЗДИ, достатки, сил. розкоші.

ГАРАЗД!
пр., добре, як має бути, як слід, належним чином, до пуття; (усе) в порядку; гаразденько; (!) згода! нехай! хай буде ! чудово! блискуче!

ГАРАПНИК
див. БАТІГ.

ГАРБА
див. ВІЗ.

ГАРБАТИ
(руками) загрібати; П. грабувати, брати, хапати, цупити, загарбувати, захоплювати.

ГАРИВО
як ім. горіле, сов. гар.

ГАРИКАТИ
(на кого) буркотіти, бубоніти, сил. покрикувати, погримувати.

ГАРИКАТИСЯ
гиркатися, сваритися, сперечатися, гризтися.

ГАРМИДЕР
галас, гамір, базар, шарварок, метушня, катавасія, бедлам, содома; (хаос) безладдя, розгардіяш, кавардак, ід. Циганський табір.

ГАРМОНІЙНИЙ
милозвучний, добро-звучний, зграйний; (хор) злагоджений, узгоджений; (спів) мелодійний; (розвиток) гармонічний; пор. СУГОЛОСНИЙ.

ГАРМОНІЮВАТИ
гармонувати; (заточенням) пасувати до; (між: собою) перегукуватися

ГАРМОНІЯ
співзвуччя, співзвучність, милозвучність; (у гурті) злагода, згода, любов, дружба, товариськість, ур. єдиномисліє; (струмент) гармоніка, гармонь.

ГАРНИЙ
не поганий; (- вроду) вродливий, гожий, лепський, миловидий, хороший, поет. красний, з. сподобний, кн. благоліпий; (на виду) привабливий, приємний; (як оцінка) блискучий, ефектний, добрий, …

ГАРНО
пр., хороше, добре, гоже, мило, любо, файно, славно, добряче, чудово, чудесно, зст. ліпо, обр. медяно; (звучати) приємно, милозвучно, блискуче, ефектно, сил. збіса гарно, страх як гарно.

ГАРНЮК
красюк, вродливець, красунь, красень, хорошун, флк. білозір.

ГАРТ
(дія) гартування; П. незламність, стійкість, витривалість, міць, сила.

ГАРЦЮВАТИ
(конем) басувати, вигравати, грати, д. герцювати; П. красуватися, красувати, красіти, викрашатися, пишатися; (- дітей) пустувати, бігати, скакати; (гопака) танцювати.

ГАРЯЧИЙ
(- літо) палкий, палючий, пекучий; (пісок) нагрітий, зігрітий, перегрітий; (колір) яскравий; (слід) свіжий, теплий; (- вдачу) енергійний, запальний, пристрасний, завзятий; (кінь) жвавий, …

ГАРЯЧКА
пропасниця; (тіла) температура, жар; (у праці) збудження, напруження, поспіх, ажіотаж, газард.

ГАРЯЧКУВАТИ
нетерпеливитися, хапатися, нервуватися, поспішати, квапитися, ід. пороти гарячку, г. газардувати.

ГАСАТИ
не сидіти, БІГАТИ, ганяти, шмигляти, п. літати, д. гайсати, носитися; п! МЧАТИ.

ГАСИТИ
(електрику) вимикати; (емоції) гамувати, тамувати; (борг) сплачувати.

ГАСЛО
заклик, поклик, льозунґ, сов. лозунг; (в руках демонстранта) плякат; (умовний знак) сигнал, пароль, попередження; (у словнику) гніздо; пор. ДЕВІЗА.

ГАСНУТИ
згасати, загасати, вигасати; (- людей) марніти; (- мрії) зникати, (- звук) затихати; (- барви) тьмяніти; п-к ГАСНУЧИЙ загасущий, майже згаслий, щораз тьмяніший , покинутий згасати, …

ГАСПИД
(отруйний) змій, гадюка; ЛАЙ. дідько, біс, диявол, сатана, чорт, нелюд.

ГАТИТИ
загачувати, робити гать; (молотком) стукати, вдаряти, бити.

ГАТЬ
гребля, дамба, загата, р. тама; гатка, гата.

ГАЧОК
(на одязі) гаплик; (великий) гак, ключка; (на письмі) заковика, закарлюка, закарлючка, кривулька; П. зачіпка, причіпка, ПРИВІД.

ГАЯТИ
(час) марнувати, гайнувати, переводити; (когось) барити.

ГАЯТИСЯ
див. БАРИТИСЯ.

ГЕВРИКА!
ЕВРИКА! знайшов!, відкрив!, он де заковика! < сов. собаку зарито!>, жм. те-те-те!.

ГЕЙ!
див. АГОВ!

ГЕКАТОМБА
ІСТ жертва богам; П. різанина, душогубство.

ГЕН
пр., он там, ДАЛЕКО, сил. ГЕН-ГЕН.

ГЕН-ГЕН
пр., аж там аж там, геть-геть далеко, дуже далеко.

ГЕНІЙ
(хто) талант з талантів, напівбог; (духу) гігант, титан; (творчий) П. геніяльність, талановитість, вдатність, здібність; МІТ. дух-хоронитель.

ГЕНІЯЛЬНИЙ
винятково талановитий ; (твір) неперевершений, найдосконаліший; пор. ТАЛАНОВИТИЙ.

ГЕНДЕЛЬ
торг, торгівля, комерція, гендлярство, неґ. шахер-махер; д. гембель.

ГЕНДЛЯР
д! КОМЕРСАНТ.

ГЕНЕЗА
походження, зародження, виникнення; ОК. розвиток; сов. генезис.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ
(писар) найстарший; (плян) головний, провідний, чільний, найважливіший; (бій) вирішальний, остаточний; (трус) загальний, ґрунтовний, кардинальний.

ГЕП!
беркиць! хрьоп! хряп! гряк! гуп!

ГЕПАТИ
(дрючком) бити, стукати, вдаряти; (на спину) падати, гепатися: док. ГЕПНУТИ, шелепнути, шелеснути, (у воду) шубовснути.

ГЕРБ
(держави) емблема, символ, знак; (України) тризуб.

ГЕРЕСЬ
ЄРЕСЬ віровідступництво, (у католиків) схизма; ев. вільнодумство, інодумство; ЖМ. поганство, атеїзм, безбожництво; П. відступництво, ренегатство, сов. ухильництво; ПОБ. бридня, нісенітниця, …

ГЕРЕТИК
ЄРЕТИК віровідступник, безбожник; ЖМ. атеїст, поганин; відступник, ренегат, ухильник; вільнодумець, інодумець; безвірник, невіра, недовірок, блюзнір..

ГЕРМЕТИЧНИЙ
(посуд) жм. щільний, непроникний, непроникливий, закритий наглухо, ок. непросяжний.

ГЕРОЇЗМ
геройство, лицарство, молодецтво, самовідданість, мужність; (епохи) героїчність, героїка.

ГЕРОЙ
переможець, звитяжець, лицар, витязь, здобувець; ЖМ. молодець, молодчага, ас, лев, орел, відчайдух; (дня) кумир, ідол; (твору) персонаж, дійова особа, б.з. лицедій.

ГЕРОЙСТВО
героїзм, молодецтво, відвага, хоробрість, відважність, самовідданість, мужність, безстрашність.

ГЕРЦЬ
турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут.

ГЕТЬ
пр., (піти) з меж, за межі, звідси, з цього місця, далі, убік, з дороги, далеко; (витертий) дуже, сильно, зовсім; (довкола) скрізь; (!) ГЕТЬ! геть звідси! гайда звідси! забирайся! геть …

ГЕТЬ ТО
пр. р., чимало, багатенько, порядно; (по-злодійськи) зовсім.

ГЕТЬ ЧИСТО
пр., абсолютно, зовсім, цілком, цілковито, повністю, (витовкти – ще) до кінця, дощенту, до ноги.

ГЕТЬ-ГЕТЬ
пр., добряче, порядно; У ФР далеченько, широченько, височенько

ГЕТЬТЕ!
забирайтесь!

ГИБІТИ
страждати, терпіти, гнути спину; (- здоров'я) слабувати, нездужати, хворіти.

ГИГОТІТИ
ГИГОТАТИ іржати; П. сміятися, реготати, жм. гигикати.

ГИГОТАТИ
ГИГОТІТИ іржати; П. сміятися, реготати, жм. гигикати.

ГИД
бруд, нечистота, грязюка, нечисть, сміття, р. гижа; (хто) мерзотник, паскуда, погань, брид, бридь; ЯК ПР. гидко. ГИДИТИ, (випорожнятися) каляти; (землю) паскудити, бруднити; П. паплюжити, …

ГИДКИЙ
бридкий, огидний, поганий, гидотний, гидосний, гидючий, гидезний, гидомирний, гидосвітній, обр. гидкий, як ніч; р. огидливий; (зрадник) мерзенний, мерзотний, паскудний, підлий; …

ГИДЛИВІСТЬ
відраза, огида, бридливість, огидливість, гидування.

ГИДЛИВИЙ
бридливий; пор. ПЕРЕБІРЛИВИЙ, ВИБАГЛИВИЙ.

ГИДОТА
бридота; (- вчинок) плюгавство, паскудство; (у поведінці) підлість, підлота, мерзенність; (хто) ЛАЙ. погань, паскуда, мерзота, мерзотник.

ГИДУВАТИ
бридитися, гребувати, гребати; пор. ПЕРЕБИРАТИ.

ГИДЬ
(плазун) гад, ЗБ. гаддя; (бруд) ГИД.

ГИНУТИ
загибати, вигибати, вмирати, , знаходити смерть, док. зложити кості, позбутися голови; (- ворога) захлинатися власною кров'ю, док. зломити собі карк; П. занепадати, руйнуватися, нищитися, …

ГИРКАТИСЯ
сваритися, сперечатися, гризтися, гарикатися.

ГИРЛО
(річки) дельта, зст. вийстя, р. устя; (розгалуження ріки) розтока, розтік, сов. рукав; (між лиманами) протока; (тунелю) вихідний отвір.

ГЛАДКИЙ
рівний ; (волос) пригладжений, прямий; гладенький; огрядний, опасистий, вгодований, ситий, натоптаний, натоптуватий, товстий, тілистий; гладенький.

ГЛАДКО
пр., рівно, рівномірно, о. як по маслу; (викласти) чітко, правильно; (обійшлося) легко, без ускладнень.

ГЛАСНИЙ
зап., (суд) відкритий, публічний, вселюдний, привселюдний.

ГЛЕВКИЙ
(хліб) недопечений, глевтякуватий, обр. як глина; (розум) недозрілий; (хто) незграбний; гливкий; пор. ТЯГУЧИЙ.

ГЛЕК
глечик, гладущик, дзбан, гладун, (з тикви) тиква, (під глину) глиняник, анал. амфора.

ГЛИБИНА
глибінь, глибочінь, глиб, глибиня, глибочиня, глибокість; (віків) давнина, віддаленість; (твору) мудрість, значущість, змістовність; (думки) сила, потуга.

ГЛИБОКИЙ
не мілкий, глибоководий; (- небо) безодній, безденний, незглибний, незглибимий; (тил) віддалений, глибинний; (- давнину) незапам'ятний, хтознаколишній; (твір) мудрий, глибокодумний, …