З'ЄДНАННЯ КОНСТРУКЦІЙНЕ з'єднання конструкційних елементів; роз'ємне (з'єднані елементи можна роз'єднати без пошкодження), напр., ґвинтове, клинове, багнетове; нероз'ємне, напр., зварне, заклепкове. З, З десята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук з; вимовляється зе. ЗІБЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ 1844-88, укр. учений-економіст і громадський діяч, з походження швейцарець; професор Київського унів., який полишив на знак протесту після звільнення М. Драгоманова, 1875-84 на еміграції у … ЗІВЕРТ (Зв) одиниця еквівалентної дози випромінювання у системі СІ; 1 Зв = 1 Дж / кг = 100 бер. ЗІКУРАТ у стародавній Месопотамії монументальна сакральна будівля у вигляді багатоярусної вежі, що звужувалася догори, увінчаної храмом; гол. частина культового центру. ЗІЛЛЯ ТАТАРСЬКЕ багаторічна трав'яниста болотяна рослина родини ароїдних, поширена у Євразії і Пн. Америці; росте у прибережних стоячих водах; кореневище (містить ефірну олію) використовують в парфумерній … ЗІМБАБВЕ держава в Африці. Височини, на сх. гори Іньянга; клімат сухий, на пн. субекваторіальний, на пд. тропічний; савани, проріджені ліси; національний парк Гванґе. Народи банту і населення європ. … ЗІМЕНС нім. концерн, заснований 1966, штаб-квартира у Мюнхені; виник внаслідок об'єднання компаній Зіменс унд Гальшке (заснована 1847) та Зіменс-Шукертверке (заснована 1903); виробництво … ЗІМОРОВИЧ-ОЗІМЕК (Zimorowicz-Ozimek)
Юзеф Бартоломей, 1597-1680, пол. історик і поет; нар. у Львові, вірменин; райця та бурмистр Львівського магістрату; поетичні твори пол. мовою: Пам'ятка з турец. війни … ЗІН АЛЬ-АБІДІН БЕН АЛІ нар. 1936, туніський політик, ген.; з 1987 президент і гол. правлячої партії Демократично-конституційна асамблея (колишній Новий Дустур). ЗІНДЕЛЬФІНҐЕН м. в Німеччині (Баден-Вюртемберґ), поблизу Штуттґарта; 60 тис. мшк.; автомобілебудівна (Мерседес), електронна (Ай-Бі-еМ) промисловість. ЗІНИЦЯ круглий або овальний отвір у райдужній оболонці ока, крізь яку світло потрапляє в око; звуження і розширення з. регулює надходження світла до ока. ЗІНКЕВИЧ ОСИП СТЕПАНОВИЧ нар. 1925, америк. та укр. літературознавець, видавець; пише укр. та англ. мовами; дослідження З генерації новаторів. Іван Світличний й Іван Дзюба, Переслідування укр. письменників; … ЗІНОВ'ЄВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ нар. 1922, рос. письменник, логік; з 1978 у ФРН; у творах зображено гротескно-сатиричну картину тоталітаризму в СРСР; т.зв. соціологічні романи (Зяючі вершини, Жовтий дім, Світле майбутнє, … ЗІНОВАТЬ кущ родини бобових, росте у світлих соснових лісах Центр. Європи і Середземномор'я; квітки жовті, зібрані в китиці; деякі види декоративні; значна кількість з. отруйна. ЗІНЬКІВ м. у Полтавській обл., райцентр, на р. Тамані (басейн Дніпра); 11 тис. мшк.; підприємства легкої, харчової промисловості. Перша згадка в 1604, 1661-71 центр полку. ЗІНҐЕР (Singer)
Іцхок (Айзек Бешевіс З.), 1904-91, євр. письменник, писав мовою їдиш, пізніше сам тлумачив їх англ. мовою; родом з Варшави, від 1933 у США; у творчості порушував релігійні, … ЗІР здатність людини і тварин сприймати світлові подразники; органом з. є око, а рецепторами - колбочки і палички очної сітківки; вади з. коригують за допомогою оптичних лінз. ЗІРКА ДАВИДА шестикутна зірка, складена з 2 рівносторонніх перехрещених між собою трикутників із спільною серединою (гексаграма); з'являється вже у VIII ст. до н.е.; у стародавньому світі - талісман, у … ЗІРКИ газові кулі, які світяться завдяки власним джерелам енергії (на відміну від планет); джерелом енергії з. упродовж більшої частини життя є термоядерні реакції у їх надрах; найближчою до … ЗІРОЧКИ трав'яниста рослина родини лілійних, поширена в Євразії і Пн. Америці; в Україні 17 видів, серед них з. укр. та з. польові; з. ростуть на луках, у лісах, степах. ЗІЯ УЛЬ-ГАК (Зія уль-Хак)
Мугаммад, 1924-88, пакистанський ген. і політик; 1977 керівник військового перевороту, який повалив уряд З.А. Бгутто; згодом президент; запровадив у Пакистані шаріат; … ЗАБІЛА НАТАЛЯ ЛЬВІВНА 1903-85, укр. драматург, поетеса; п'єси для дітей (Коли зійде місяць, Троянові діти, Перший крок). ЗАБІЛЯСТА ЛІДІЯ ЛЕОНІДІВНА нар. 1953, укр. співачка (сопрано); солістка Національної опери України; партії: Анна (Набукко), Ельза (Лоенгрін). ЗАБЛОЦЬКИЙ (Zablocki)
Францішек, 1752-1821, найвидатніший пол. драматург епохи Просвітництва; комедії Жевжик залицяється, Король у країні розкошів; політичні вірші. ЗАБОЛОТНИЙ ВОЛОДИМИР ГНАТОВИЧ 1898-1962, укр. архітектор; президент Академії архітектури УРСР 1945-56; проекти робітничих селищ Донбасу і Криворіжжя, будинок ВР у Києві (1936-39), житлові будинки у Дніпропетровську; … ЗАБОЛОТНИЙ ДАНИЛО КИРИЛОВИЧ 1866-1929, укр. біолог та епідеміолог; професор жіночого медичного інституту й військово-медичної академії у Петербурзі, 1919-23 ректор Одеського медичного інституту, де заснував першу в … ЗАБОЛОЧЕНІ ҐРУНТИ семігідрогенні ґрунти, утворені під впливом надмірної вологості, без виразних ознак процесу торфоутворення. ЗАБОРОВСЬКОГО БРАМА У КИЄВІ одна з найкращих пам'яток укр. бароко; парадна в'їзна брама до подвір'я митрополичого будинку у цегляних мурах собору св. Софії; споруджена 1746 на кошти митрополита Рафаїла Заборовського … ЗАБОРОЛО шолом із рухомою заслоною обличчя; використовувала в Європі у ХIV- ХVI ст. важко озброєна рицарська кіннота. ЗАБРОДА ОКСАНА КИРИЛІВНА (псевдонім О.К. Костюк)
укр. режисер; театри Березіль, укр. драматичні Києва, Харкова, Львова; постановки (Чорний вальс, Сто тисяч). ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА поява у природному середовищі факторів, які негативно впливають на його стан; з. п. с. відбувається: хіміч. речовинами (вулканічного походження, від пожеж, випаровування з поверхні морів, … ЗАБУЖКО ОКСАНА СТЕФАНІВНА нар. 1957, укр. письменниця, кандидат філософських наук; поетичні збірки Травневий іній, Автостоп; роман Польові дослідження укр. сексу; дослідження Укр. філософська ідея та європ. … ЗАВ'ЯЗЬ потовщена нижня частина маточки квітки; всередині містить один або кілька зачатків; після запліднення з. перетворюється на плід. ЗАВІСА рухома заслона, що відокремлює сцену від зали для глядачів; з., що піднімається (італ.), розсувна з. (нім.), піднімається і розсувається одночасно до верхніх кутів сценічного простору … ЗАВІША ЧОРНИЙ З ҐАРБОВА ?-1428, пол. рицар, уславився в Ґрюнвальдській битві 1410, непереможний у турнірах, символ рицарських чеснот у Польщі; потрапив у полон, убитий турками. ЗАВАДОВИЧ РОМАН (псевдонім: Роман зі Славної, Роляник, Михайло Маморський, Володимир Переяславець)
1903-85, родом із Зх. України, на еміграції у Чикаґо (США); найвизначніший з укр. письменників для дітей … ЗАВАРИХИН ВАСИЛЬ 1896-1948, укр. хореограф; з 1921 на еміграції, учень А. Данкен; виступав у багатьох європ. театрах опери й балету, власна балетна студія; праці з теорії балету, книги Дніпрові діти, … ЗАВГОРОДНІЙ ГЕОРГІЙ ФАДІЙОВИЧ нар. 1924, укр. баяніст, композитор; концертмейстер Державного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені П. Вірського. ЗАВИСТНА (Завісна)
Олена, ?-1654, дружина сотника З., героїня оборони м. Буші на Поділлі у часи Хмельниччини; після смерті чоловіка очолила обложених козаків, коли не було змоги більше боронитися, … ЗАВОЙКА ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ 1810-98, контр-адмірал військово-морського флоту Росії; нар. в Україні (Черкащина), служив на Чорноморському флоті, учасник Наваринського бою; з 1840 начальник Охотської факторії Рос.-Амер. … ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ухвалена 10 XII 1948 на Генеральній Асамблеї ООН; окреслює фундаментальні права людини (в тому числі право на життя, свободу, роботу, навчання, свободу сумління); юридично зобов'язуючий … ЗАГАЛЬНЕ ПРАВО у брит. юридичній практиці право, яке творять самі суди; така система законодавства чинна у Великій Британії, США та більшості держав Брит. Співдружності Націй. ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ фундаментальне дослідження у галузі статистики населення, мета якого полягає у зборі інформації про стан та структуру населення за наперед визначеними демографічними та соціально-фаховими … ЗАГАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ освітня установа, яка займається популяризацією знань в широких колах суспільства; вперше виникли, напр., XIX ст. у Франції, Німеччині; брали дидактичний приклад з англ. розширених унів. … ЗАГАРОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ (псевдонім О.Л. Фессінга)
1877-1941, укр. актор, режисер; укр. драматичні театри Києва, Херсона, Харкова, Львова; постановки (Сон, Ян Гус, Тополя); ролі у виставах (Гайдамаки, На дні); … ЗАГДАНСЬКИЙ ЄВГЕН ПЕТРОВИЧ нар. 1919, укр. сценарист; сценарії науково-популярних фільмів (Сім кроків за горизонт, Грані пошуку); книга Від думки до образу. ЗАГОРОДНИКИ категорія малоземельного селянства у Речі Посполитій від XIV ст.; основна власність: обійстя (загорода), город, невел. поле, виконували панщину; у XVIII ст. до 50% сільського населення … ЗАГОРСЬКИЙ ІВАН ОНИКІЙОВИЧ 1858-1904, укр. актор; театри Кропивницького, Садовського, Карпенка-Карого; ролі у виставах (Олеся, Доки сонце зійде..., По ревізії). ЗАГОРЯНСЬКА КАТЕРИНА ФЕДОРІВНА (псевдонім К.Ф. Кисіль)
1898-1985, укр. актриса; укр. драматичні театри Києва, Одеси; ролі у виставах (Патетична соната, Овід). ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПАВЛО ІВАНОВИЧ нар. 1934, укр. актор, режисер, педагог; гол. режисер Тернопільського укр. музично-драматичного театру; ролі у виставах (Незабутнє, Тарас Бульба); ролі у фільмах (Чортова дюжина, Веселі … ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПАВЛО АРХИПОВИЧ нар. 1924, укр. письменник, громадський діяч, гол. редактор газети Літературна Україна 1961-63; урбаністична й історична проза: День для прийдешнього, З погляду вічності, романи Диво, … ЗАГРОС г. в Зх. Ірані; довж. 1600 км, вис. до 4548 м; вапняки та пісковики; часті землетруси; напівпустельна рослинність; багаті родовища нафти. ЗАГУБЛЕНЕ ПОКОЛІННЯ назва молодого покоління америк. письменників, які пережили морально-етичне потрясіння після жахів I Світової війни (Е. Гемінґвей, Дж. Дос Пасос, Ф.С. Фітцджеральд). ЗАДНІПРОВСЬКИЙ ЛЕОНІД СЕРГІЙОВИЧ (псевдонім Л.С. Кононенка)
1904-71, укр. актор; Одеський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Дай серцю волю..., Украдене щастя). ЗАДРУГА південнослов'янська родинна спільнота, група людей, які живуть і працюють в одному господарстві. ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ організація колишніх запорозьких козаків, існувала 1775-1828 у гирлі Дунаю на території Османської імперії; сюди після ліквідації Запорозької Січі (1775) переселилася частина запорожців і … ЗАЗЕМЛЕННЯ з'єднання електричної установки із землею через відповідний електричний провід. ЗАЙЛЕР (Sailer)
Антон, нар. 1935, австр. гірськолижник; тричі олімпійський чемпіон (1956) у слаломі, слаломі гіганті та швидкісному спускові; 5-разовий медаліст першостей світу (1956, 1958). ЗАЙМЕННИК частина мови, яка вказує на істоту, предмет, ознаку або кількість, не називаючи їх; напр., я, він, ти, мій, хтось. ЗАЙНЯТІСТЬ кількість працюючих, як правило, на підставі трудової угоди. ЗАЙЦІ ряд ссавців, що мають постійно відростаючі зуби, рослиноїдні; бл. 40 видів, як-от, з. біляк, з. русак, кріль дикий та домашній. ЗАЙЦЕВ БОРИС 1881-1972, рос. письменник; з 1922 в Парижі; імпресіоністичні психологічно-побутові новели; романи з життя рос. еміграції (Будинок у Пассі), біографічні есе. ЗАЙЦЕВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ (псевдонім: Лука Гарбузов)
1886-1965, укр. літературознавець, член НТШ; член Центр. Ради; редактор і працівник журналів, видавництв, викладач укр. літератури на нелегальних Укр. … ЗАКАВКАЗЬКА ФEДEРАЦІЯ 1922-36, союз 3 рeспублік: Азeрбайджану, Вірмeнії та Грузії, у складі СРСР вони згодом стали окрeмими союзними рeспубліками. ЗАКАВКАЗЬКИЙ КОМІСАРІАТ антибільшовицький уряд Закавказзя, створeний XI 1917 у Тифлісі (тeп. Тбілісі); складався з прeдставників національниx і соціалістичниx партій: дашнаків (вірмeни), мeншовиків (грузини) й … ЗАКАРПАТТЯ історико-географічний регіон України, включає Закарпатську обл.; знаходиться у географічному центрі Європи, у пд.-зх. частині Укр. Карпат та на прилеглій Середньо-Дунайській низовині; … ЗАКВАСКА розмножена культура мікроорганізмів молочнокислого бродіння, яка використовується у харчовій промисловості, напр., з. молочна і з. маслянкова (для заквашування молока і сметани), з. … ЗАКЛАДКА в гірничій справі заповнення порожнин, що залишаються після видобутку корисних копалин, породою; застосовується з метою захисту верхніх шарів від провалу. ЗАКЛУННА ВАЛЕРІЯ ГАВРИЛІВНА нар. 1942, укр. актриса; Національний академічний театр рос. драми; ролі у виставах (Сподіватись! Останні дні) та фільмах (До останньої хвилини, Помилка Оноре де Бальзака). ЗАКОН нормативний акт загального характеру, обов'язковий для усіх громадян, ухвалений у визначеному порядку парламентом. ЗАКОН АВОГАДРО однакові об'єми газів (пари) за однакових умов (темп., тиск) містять однакову кількість молекул. ЗАКОН АРХІМЕДА на тіло, занурене в рідину або газ, діє знизу догори виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі рідини (газу) в об'ємі зануреної частини тіла. ЗАКОН ЕФЕКТУ закон навчання, сформульований на поч. XX ст. Е. Торндайком; закріпленню підлягають ті спроби поведінки в певній ситуації, які приносять бажаний ефект (згідно із сучасною психологічною … ЗАКОН МІНІМУМУ закон, згідно з яким урожайність рослини залежить від тої поживної речовини (азоту, фосфору, калію тощо), яка присутня в ґрунті у найменшій кількості. ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОСТІ хіміч. та фізич. властивості хіміч. елементів періодично повторюються із зростанням їхніх атомних чисел і залежать від будови атома; вперше з. п. сформулював Д.І. Менделєєв (незалежно від … ЗАКОН ПРО ПРЕСТОЛОНАСЛІДУВАННЯ один з англ. конституційних актів 1701; усталив порядок успадкування трону в Англії, заборону королю усувати з посад суддів, контрасигнування рішень та віровизнання короля (англіканське). ЗАКОН РУБНЕРА енергія, яка звільняється внаслідок обміну сахаридів, білків та жирів, використовується організмом рівноцінно, а отже, ці складники їжі можуть замінювати один одного, якщо постачаються в … ЗАКОННІСТЬ ВЛАДИ 1. визнання підстав для управління, які проголошує правляча еліта; 2. переконаність суспільства, що суб'єкт влади має право управляти, легально користуватися владою. ЗАКОПАНЕ м. у Польщі, у Новосондецькому воєводстві, біля підніжжя Татрів, на вис. 800-1000 м, частково на території Татранського національного заповідника; 30 тис. мшк.; найбільший у Польщі центр … ЗАКРИЛОК рухома частина крила літака (планера); регулює підйомну силу. ЗАКРИТИЙ БІБЛІОТЕЧНИЙ ФОНД книжки та ін. бібліотечні документи, доступ до яких закритий або можливий виключно з релігійних, політичних чи моральних міркувань. ЗАКУПИ категорія напіввільних селян у Київській державі; XI-XII ст. виконували повинності за позику; XIV-XVI ст. збіднілі селяни і городяни, які брали позику, за несплату боргу землевласник мав … ЗАЛІЗА ЕПОХА період діяльності людства, що настав після епохи бронзи, в якому залізо стало осн. сировиною для виготовлення знарядь; різні хронологічні межі; на Бл. Сході - з бл. 1200 до н.е., в Центр. … ЗАЛІЗНА БРАМА перевал у долині Дунаю між Пд. Карпатами та Східносербськими горами, на кордоні Румунії та Югославії; гідроелектростанція 2100 МВ. ЗАЛІЗНА ЗАВІСА термін, що вживається для опису нав'язаної ізоляції просторів, які залишилися під домінуванням СРСР, від решти світу; вперше поняття використане у промові В. Черчілла, виголошеній у м. … ЗАЛІЗНЕ ДЕРЕВО назва кількох десятків видів дерев з дуже твердою і міцною деревиною; використовують у судно-, вагоно- та машинобудуванні; росте в районах тропіків і субтропіків. ЗАЛІЗНИЦЯ вид транспорту для перевезення людей і вантажів колією у вагонах, які тягне локомотив, або у моторних вагонах. Локомотиви бувають: з електричною тягою (електровози), паровою (паровози), … ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ поч. 1740-х - ?, запорозький козак, один з керівників Коліївщини 1768; у V 1768 зібрав у Холодному Яру загін повстанців, який здобув Черкаси, Корсунь, Канів; разом з І. Гонтою захопив … ЗАЛІЗО Fe, хіміч. елемент з атомним числом 26; сріблястий метал; у вологому повітрі покривається іржею, в сухому - захисною плівкою окисів (пасивація); з. є гол. компонентом ядра Землі; в земній … ЗАЛІЗОБЕТОН бетон, зміцнений стальними прутами або дротом - т.зв. арматурою; одержують, заливаючи відповідно підготовлений арматурний скелет бетонною масою; будівельний матеріал вел. міцності. ЗАЛІЩИКИ м. у Тернопільській обл., райцентр, на лівому березі р. Дністер; 15 тис. мшк.; підприємства легкої, харчової промисловості; залізнично-шосейний вузол, річкова пристань; кліматичний курорт … ЗАЛЕВК VII ст. до н.е., грец. законодавець з Вел. Греції; ймовірно - автор перших законів, записаних грец. мовою (бл. 660 до н.е.); законодавство З. відзначалось винятковою суворістю, мало вплив … ЗАЛЕСЬКА ІРИНА 1918-88, родом з України, на еміграції в Австралії; укр. актриса; оперний театр (Львів); засновниця Театру імені Леся Курбаса у Мельбурні (Австралія). ЗАЛЕСЬКИЙ (Zaleski)
Юзеф Богдан, 1802-86, пол. поет; учасник Листопадового повстання 1830-31; з 1833 в еміграції; співзасновник і діяч Демократичного Товариства; один із засновників укр. школи у … ЗАЛЕСЬКИЙ СТЕПАН 1915-70, родом з України, на еміграції в Австралії; оперний театр (Львів), Театр імені Леся Курбаса (Мельбурн, Австралія); ролі у виставах (Блакитна авантюра, Зайві люди). ЗАЛИВАХА ОПАНАС ІВАНОВИЧ нар. 1925, укр. маляр і графік; історична, етнографічна, філософська тематика, різноманіття ритмів, настроєвість колориту; живопис (Закоріненість, Шлях, Доля), графіка (листівки-лінорити, … ЗАЛИВЧИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ 1892(?4)-1918, укр. письменник, громадський діяч, учасник подій громадянської війни в Україні; належав до Укр. партії соціаліств-революціонерів (ліве крило); загинув під час очоленого ним … ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ-САС ВОЛОДИМИР 1896-?, укр. історик мистецтва і політик; член НТШ; член Укр. союзу хліборобів-державників (УСХД), один з ініціаторів створення консервативно-монархічної організації в Зх. Україні та … ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ-САС ВОЛОДИМИР СЕРГІЙ 1884-1965, укр. політичний, громадський та культурний діяч Буковини, мистецтвознавець; 1918 член буковинської делегатури Укр. Національної Ради, гол. укр. правління Буковини; співзасновник … ЗАЛОЗИ органи тварин і людини, що виділяють специфічні речовини, необхідні для життєдіяльності організму; окремі клітини, системи клітин або окремі органи; з. екзокринні, напр., слинні з., потові … ЗАЛОЗИСТІ ТКАНИНИ РОСЛИН багатоклітинні утвори, які виділяють продукти обміну в міжклітинний простір або назовні організму. ЗАЛОМЛЕННЯ СВІТЛА зміна напрямку поширення світла при переході через границю 2 середовищ (напр., з повітря до скла) з різними швидкостями поширення світла; відбувається також в одному середовищі, в якому … ЗАЛЬЦБУРҐ I
федеральна земля у Австрії, в Альпах (Зальцбурзькі Альпи); 7,2 тис. км2, 501 тис. мшк., адміністративний центр З.; численні центри рекреації, зимових видів спорту й курорти.
II
м. … ЗАЛЬЦҐІТТЕР м. в Німеччині (Нижня Саксонія), біля підніжжя гір Гарц; 120 тис. мшк.; видобування залізних руд, калієвих солей; металургійна, машинобудівна промисловість; порт на відгалуженні … ЗАМБІЯ держава в Африці, на плато з розлогими пониженнями; на сх. екваторіальний сухий клімат; савани, розріджені ліси. Народи банту, в осн. християни і анімісти; важливі м.: Кітве, Ндола, Кабве. … ЗАМБЕЗІ р. в Анґолі, Замбії і Мозамбіку; довж. 2660 км, басейн 1,3 млн. км2; витікає на плато Лунда, впадає до Індійського о., утворюючи дельту; гол. притоки: Куандо (права), Кафус (ліва); численні … ЗАМИЧКОВСЬКИЙ ІВАН ЕДУАРДОВИЧ 1868-1931, укр. актор; укр. драматичні театри Києва, Одеси; ролі у виставах (Тартюф, 97) і фільмах (Тарас Шевченко, Беня Крик, Тарас Трясило). ЗАМКОВИЙ КАМІНЬ середній верхній клин арки або прогону склепіння, переважно вел. і художньо оброблений. ЗАМОЙСЬКА АКАДЕМІЯ 1595-1784 в Замості, вища школа, заснована канцлером Я. Замойським; викладали: гуманітарні науки, філософію, право, медицину; із середини XVII ст. змінена програма (з 1640 викладали … ЗАМОЙСЬКИЙ I
(Zamoyski)
Ян, вел. коронний канцлер Польщі з 1578, водночас із 1581 вел. коронний гетьман; найближчий дорадник Стефана Баторія; сприяв обранню Сиґізмунда III Вази, 1588 переміг під … ЗАМОЙЩИНА територія Пд. Люблінщини у Польщі; під час нім. окупації IX 1942-VII 1943 район масових виселень пол. населення; всього з 297 сіл німці виселили бл. 110 тис. мешканців (значну частину … ЗАМОК у середньовіччі комплекс оборонних споруд і резиденція феодального сеньйора; з. оточували рови й оборонні мури з брамою та вежами; з розвитком артилерії у пізньому середньовіччі військове … ЗАМОРОЖУВАННЯ ЦІН І ЗАРПЛАТ адміністративна заборона підвищувати ціни та заробітну плату упродовж певного, зазвичай кількамісячного, періоду; покликане зменшити інфляцію, але досвід показує низьку ефективність такого … ЗАМОСТЯ м. у Польщі; 66 тис. мшк.; центр промисловості (харчова, меблева, транспортних засобів, металообробна; пошиття одягу) та послуг сільськогосподарського регіону; дорожній вузол; наукові … ЗАМША шкура, переважно овеча, теляча, оленяча, з видаленим лицем, піддана жировому дубленню; м'яка, здатна поглинати воду; використовується на рукавиці, черевики, одяг. ЗАМЯТІН ЄВГЕН ІВАНОВИЧ 1884-1937, рос. письменник; з 1931 в Парижі; гротескно-сатирична творчість; відомий роман-антиутопія Ми, що є картиною тоталітарної держави; оповідання, п'єси (Блоха); есе, критичні статті. ЗАНД ЖОРЖ (Sand)
(псевдонім Аврори Дюпен, за чоловіком Дюдеван), 1804-76, франц. письменниця епохи романтизму; романи, зокрема феміністичні (Індіана), соціальні (Орас); приятелька А. де Мюссе та Ф. … ЗАНДР вел., плоский пiщано-щебiнчатий конус, утворений осадами води внаслiдок танення льодовика. ЗАНЗІБАР I
м. і порт в Танзанії, на острові З. у Занзібарській зат. Індійського о.; 158 тис. мшк.; музей. Засноване в XVI ст. португальцями, гол. порт вивозу невільників і слонової кості із Сх. … ЗАНКТ-МОРІЦ місцевість у Пд-Сх. Швейцарії, у кантоні Ґраубюнден, у Ретійських Альпах, на вис. 1822 м; курорт, центр туризму й зимових видів спорту; часті міжнародні змагання. ЗАНКТ-ҐАЛЛЕН I
кантон у Пн.-Сх. Швейцарії; 2 тис. км2, 437 тис. мшк.; адміністративний центр З.-Ґ.; офіційна мова - нім.; на пн. Швейцарське плоскогір'я, на пд. Ґларненські Альпи; оз.: Боденське, … ЗАНУССІ (Zanussi)
Кшиштоф, нар. 1939, пол. режисер і сценарист; психологічно-побутові драми (Структура кристала, Сімейне життя, Захисні кольори, Ілюмінація, Рік спокійного сонця), телевізійні … ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА (псевдонім М.К. Адасовської)
1854-1934, видатна укр. актриса; одна з основоположників укр. національного театру; діяльність З. справила вел. вплив на подальший розвиток укр. мистецтва; … ЗАОЩАДЖЕННЯ частина доходів, яка залишається після придбання товарів і послуг; її розміщають у банківсько-депозитних установах. ЗАПАДИНА територія, що лежить нижче рівня моря. ЗАПАЛ засіб для започаткування детонації вибухового матеріалу або запалювання порохових зарядів (напр., у патронах ґвинтівки); спрацьовує від удару. ЗАПАЛЕННЯ місцева реакція організму на дію хвороботворних агентів: проникнення мікроорганізмів, травму, опік та ін.; симптоми: почервоніння, набряк, біль, погіршення функціональної діяльності органу … ЗАПАСАЛЬНІ ОРГАНИ частини рослин, в яких нагромаджуються запасні речовини: сахариди, жири, білки - корені (буряк, морква), насіння (рицина), бульби (картопля), кореневище (півники) та ін. ЗАПАСИ в економіці поняття, що означає ресурси, які підприємство зберігає для потреб майбутнього внутрішнього виробництва або продажу. ЗАПАСКА архаїчна форма укр. поясного жіночого одягу, переважно складалася з двох пілок шириною 60-70 см; відома в усій Україні; локальні варіанти оформлення. Волосову з. ткали з найкращого сорту … ЗАПАСКО ЯКИМ ПРОХОРОВИЧ нар. 1923, укр. історик мистецтва; доктор мистецтвознавства, професор, ректор (1958-71) Львівської АМ; Мистецтво книги на Україні в XVI-XVIII ст., Укр. рукописна книга. ЗАПАСНІ РЕЧОВИНИ речовини, які нагромаджуються у вел. кількостях у відповідних тканинах і використовуються в певні періоди життя організму як джерело енергії або будівельний матеріал, напр., крохмаль у … ЗАПЕРЕЧЕННЯ в логіці унарний функтор, який є логічним відповідником заперечення в звичайній мові (ні, неправда, що); з., додане до певної назви (чи думки), створює нову назву (чи, відповідно, думку). ЗАПИЛЕННЯ перенесення зерен пилку на віконце зав'язі (у голонасінних) або приймочку маточки (у покритонасінних); з. відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, слимаків, води; проводиться також … ЗАПИС логічно цілісний набір інформації у зовнішній пам'яті комп'ютера, напр., рядок тексту, команда програми, дані для опису певного об'єкта; множина записів утворює файл. ЗАПИТ ДЕПУТАТСЬКИЙ виступ у парламенті, скерований депутатами на адресу міністра чи уряду, на який ті зобов'язані у визначеному законом порядку дати відповідь.
| 