М'ЯГКОВ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ нар. 1938, рос. актор театру і кіно; працює в МХАТ ім.А. Чехова; ролі в побутових фільмах і комедіях (Іронія долі, Ранковий обхід), психологічних фільмах (Післямова), екранізаціях … М'ЯЗИ рухові органи тварин і людини, що складаються з м'язової тканини; складові м'язової системи; до кісток кріпляться за допомогою сухожилків. М'ЯЗОВА СИСТЕМА сукупність м'язів організму; у хребетних: скелетні м'язи, скорочення яких керовані, та м'язи внутрішніх органів, що скорочуються мимоволі. М'ЯЗОВА ТКАНИНА тканина організму тварин і людини, яка відіграє провідну роль у різноманітних рухах; має властивість скорочуватися, цьому служать білкові волокна, т.зв. міофібрили; розрізняють м. т. гладку … М'ЯКОТЬ рослинна тканина, складається з живих клітин з тонкими целюлозними стінками; в листках, де відбувається фотосинтез, міститься асиміляційний м'якуш; комірна м. нагромаджує запасні речовини, … М'ЯНМА федеративна країна в Азії, на Індокитайському півостр., на узбережжі Бенґальської зат. й Андаманського м.; складається із 7 автономних штатів і 7 обл. Післяльодовикові г. (Кумон, вис. до … М'ЯСІН (Massine)
Леонід, 1896-1976, рос. артист балету, хореограф; працював у Зх. Європі та США; виступав з колективом Рос. сезонів, продовжив керувати трупою після смерті С. Дягилева; автор … М'ЯСО один з найважливіших продуктів харчування людини, цілі або частини туш забійних сільськогосподарських тварин, птиці та їстівних диких тварин; містить засвоюваний білок (16-21%), жири (до … М'ЯТА багаторічна рослина родини губоцвітих з сильним приємним запахом; зона помірного клімату пн. півкулі; бл. 25 видів; м. перцеву культивують як лікарську рослину, з неї одержують м'ятну олію … М, М сімнадцята літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає приголосний звук м; вимовляється ем. МAРШАЛЛА ПЛАН (Marshall plan, правильно Програма відбудови Європи)
програма господарської допомоги США Європі після II Світової війни; представлена 1947 Д.К. Маршаллом, реалізована 1948-52 у 15 європ. … МЄДНОЄ місцевість у Росії, 15 км на зх. від Твері; масові поховання пол. офіцерів - полонених з табору в Осташкові, розстріляних 1940 в Калініні (теп. Твер). МІГРЕНЬ пароксизмальні болі голови; часто супроводжуються порушеннями зору, запамороченням, нудотою та блювотою. МІД (Mead)
Марґарет, 1901-78, америк. антрополог культури; професор Колумбійського унів.; одна із засновників етнопсихологічного напрямку в антропології культури; Культура і тотожність. МІДІ-ПІРЕНЕ департамент на пд. Франції, на кордоні з Іспанією; 45,3 тис. км2, 2,4 млн. мшк.; адміністративний центр Тулуза; на пд. Піренеї з розлогими узгір'ями, на пн. низ. над р. Ґаронна; вирощування … МІДІЙЦІ у стародавні часи народ, який населяв Пн.-Зх. Іран; утворилися внаслідок змішування тубільного аз. населення з прийшлими індоєвроп. іранцями; на поч. VII ст. до н.е. створили могутню … МІДАС у 2-й полов. VIII cт. до н.е. володар Фригії; за однією з легенд, одержав від Діоніса здатність перетворювати в золото усе, до чого він доторкався; під загрозою голодної смерті відмовився … МІДВЕЙ атол у Тихому о., на зх. від Гавайських островів, заморська територія США; 5,2 км2; 450 мшк.; військово-морська та військово-повітряна база. Атол анексований у XIX ст. США; америк. … МІДГАД-ПАША 1822-83, турец. вел. везир 1872 і 1876-77; очолював молодоосманів, що прагнули до впровадження реформ задля європеїзації Туреччини; 1876 з його ініціативи султан Абдулгамід II оголосив … МІДНИЙ ПОЯС важливий промислово-гірничий регіон в Африці, простягається вздовж кордону Замбії та ДРК; видобуток переважно мідних руд і кобальту, заводи з виплавки міді; гол. центри: Колвезі, Лікасі, … МІДНО-НІКЕЛЕВІ СПЛАВИ сплави міді, осн. домішкою в яких є нікель (понад 2%); в невел. кількостях також містять марганець, залізо, алюміній або кремній; дуже пластичні, застосовують для виготовлення монет, … МІДРАШ в юдаїзмі інтерпретація, коментар до біблійного тексту; 2 типи м.: ґалаха і аґада. МІДЬ Сu, хіміч. елемент з атомним числом 29; напівблагородний метал червонуватого кольору; дуже добрий провідник тепла та електроструму; на повітрі покривається патиною; вступає в хіміч. реакції … МІДЬОРИТ графічна техніка глибокого друку; малюнок продряпують на мідній пластині, заповнюють фарбою і відбивають на папері. МІДЯНКА неотруйна змія з родини вужів, розповсюджена в Європі; довж. бл. 75 см; забарвлення червоно-буре, на спині 2 ряди темних смуг; обирає сухі місця. МІЖГІР'Я селище у Закарпатській обл., райцентр, на р. Ріка (притока Тиси, басейн Дунаю), поблизу г. Кам'янка (1587 м) та Кук (1365 м); 12 тис. мшк.; рекреаційний центр: туристичні бази, санаторії. … МІЖМОЛЕКУЛЯРНІ ВЗАЄМОДІЇ взаємне притягання (взаємодія Ван дер Ваальса) чи відштовхування молекул або атомів, які не пов'язані між собою хіміч. зв'язками; м.в. визначають властивості твердих тіл і рідин, а також … МІЖНАРОДНІ САНІТАРНІ КОНВЕНЦІЇ дво- або багатосторонні угоди, у яких окреслено умови та засоби профілактики перенесення та поширення інфекційних захворювань чи вибухів епідемій; перша підписана 1881; зараз укладенням м. … МІЖНАРОДНА АВІАЦІЙНА ФЕДЕРАЦІЯ організація, заснована 1905, з штаб-квартирою в Парижі; гол. завдання - стимулювання розвитку авіаспорту; об'єднує національні аероклуби; присвоює медалі і дипломи визначним пілотам, … МІЖНАРОДНА АМНІСТІЯ міжнародна позаурядова організація (рух), створена 1961; простягає руку допомоги й надає моральну підтримку в'язням сумління, вимагає справедливого і швидкого суду, бореться проти тортур і … МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ міжнародна організація, утворена 1945 (замість існуючої від 1919 Міжнародної асоціації повітряних перевізників, заснованої з метою сприяння безпечним, регулярним і економічно вигідним … МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ наукове товариство, яке об'єднує вчених у галузі гуманітарних наук, предметом студій котрих є історія, культура, ін. аспекти життя України; створена 1989 у Геркуланумі (Італія); об'єднує … МІЖНАРОДНА ГЕЛЬСІНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ позаурядова міжнародна організація, виникла у 1982, штаб-квартира у Відні; ініціює та координує діяльність гельсінських комітетів, які контролюють дотримання прав людини урядами окремих … МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ створена 1947 спеціальна організація під егідою ООН, метою якої є покращення авіатранспортної системи, підвищення безпеки польотів; розробляє технічні стандарти і навігаційні правила для … МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ утворена у 1956 при Міжнародному банку реконструкції та розвитку, штаб-квартира у Вашинґтоні; надає кредити приватним підприємцям у країнах-членах та купує їхні паї. МІЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ ЖУРНАЛІСТІВ заснована у 1952, централя у Брюсселі; об'єднала журналістські організації, які припинили членство у Міжнародній організації журналістів. МІЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ КІНОПРЕСИ створена в 1930 з метою пропаганди кіномистецтва та для захисту професійних інтересів кінокритиків і кінознавців; член Міжнародної ради з кіно та ТБ при ЮНЕСКО; присуджує премії FIPRESCI. МІЖНАРОДНЕ АГЕНТСТВО ПО АТОМНІЙ ЕНЕРГІЇ створене 1957, штаб-квартира у Відні; поширює інформацію про мирне використання ядерної енергії, здійснює контроль над використанням розщепних матеріалів у мирних цілях. МІЖНАРОДНИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ І РОЗВИТКУ заснований 1945 на підставі Бреттон-Вудської угоди; штаб-квартира у Вашинґтоні; надає довготривалі позики країнам-учасницям, сприяє їх розбудові й розвитку; Україна є член МБРР від 1992, … МІЖНАРОДНИЙ ВОЄННИЙ ТРИБУНАЛ У НЮРНБЕРЗІ створений 1945 Вел. Британією, СРСР, США та Францією для суду над гол. військовими злочинцями з європ. держав осі періоду II Світової війни, звинувачених у злочинах: воєнних, проти миру, … МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС СУЧАСНОЇ АРХІТЕКТУРИ міжнародна організація, утворена 1928 у Саррасі (Швейцарія) А. Аалто, Ле Корбюзьє, С. Ґедіном, В. Ґропіусом та ін. з метою поширення принципів архітектури та урбаністики, пов'язаних із … МІЖНАРОДНИЙ СИГНАЛЬНИЙ КОД збірка умовних знаків, що передаються сигнальними прапорами, значення окремих прапорів та їх поєднань описують книги М.с.к. МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ організація, створена 1932, від 1947 діє в рамках ООН ( штаб-квартира у Женеві); координує діяльність країн-учасниць у галузі телекомунікації; постійним органом є Міжнародний … МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ОХОРОНИ ПРИРОДИ міжнародна організація, заснована 1948 на Міжнародному конґресі охорони природи у Фонтенбло (Франція); природоохоронні заходи у окремих регіонах, видавнича, освітня, популяризаторська, … МІЖНАРОДНИЙ СУД (Court International de Justice)
у Гаазі, гол. орган ООН, що розв'язує суперечки між державами (за їхньою згодою) та надає на вимогу ООН чи міжнародних організацій консультативні юридичні … МІЖНАРОДНИЙ УПОРЯДКОВАНИЙ НОМЕР КНИЖКИ 10-цифровий символ, який присвоюється кожній книжці; поділений на 4 значеннєві частини: 1. національна, мовна або географічна група (966 - Україна); 2. видавець (537 - Видавнича Спілка … МІЖРІЧЧЯ АРҐЕНТИНСЬКЕ частина низ. Ла Плата, в Арґентині, між р. Уруґваєм і Параною; місцями заболочена, численні р.; важливий сільськогосподарський район (тваринництво). МІЗЕРИКОРДІЯ у середньовіччі короткий стилет для добивання переможеного противника. МІЗОРАМ штат у Індії, на кордоні з Банґладеш і М'янмою; 21,1 тис. км2, 775 тис. мшк.; адміністративний центр Айджал; гористий, вологі мусонні ліси; вирощування рису, цукрової тростини, імбиру; … МІЙЯ японський дерев'яний храм культу сінто; найважливіші м. через певний період розбиралися і відбудовувалися за старим зразком. МІКАДО поширений у Європі титул японського імператора; в Японії вийшов з ужитку. МІКВА в юдаїзмі басейн, резервуар, наповнений водою, який служить для ритуального очищення людей і предметів. МІКЕЛАНДЖЕЛІ (Michelangeli)
Артуро Бенедетті, 1920-95, італ. піаніст і педагог; один із найвідоміших сучасних виконавців класичної музики. МІКЕЛАНДЖЕЛО БУОНАРРОТІ (Michelangelo Buonarotti)
(повне ім'я: М. ді Лодовіко ді Леонардо ді Буонаррото Сімоні), 1475-1564, італ. скульптор, маляр, архітектор і поет; один із найвидатніших митців Ренесансу; … МІКЕЛОЦЦО ДІ БАРТОЛОМЕО 1396-1472, італ. архітектор і скульптор кватроченто; сакральні будівлі та палаци, в тому числі Медічі-Ріккарді у Флоренції; надгробки, зовнішній амвон при церкві у Прадо (разом з Донателло). МІКЛОШИЧ (Miklosic)
Франьо, 1813-91, словенський учений-славіст; професор Віденського унів., учитель низки укр. мовознавців; у роботах з порівняльної граматики, етимології, топономастики широко … МІКОЗИ найчисленніші (бл. 90%) інфекційні захворювання, викликані паразитичними грибками. МІКОЛАЙТІС ВІНЦАС (псевдонім: Путінас)
1893-1967, литовський письменник та літературознавець; професор унів. у Каунасі; рефлексійна поезія, реалістичні суспільно-психологічна та історичні романи … МІКОЛАЙЧИК (Mikolajczyk)
Станіслав, 1901-66, пол. політик, діяч селянського руху; з 1933 заступник гол. Найвищого виконавчого комітету Селянської партії; 1940-43 віце-прем'єр, 1943-45 прем'єр уряду … МІКОН V ст. до н.е., грец. маляр і скульптор; працював у Афінах; ймовірний ініціатор т.зв стилю мокрих шат у малярстві; близький помічник Полігнота (розписи в храмах Тесейон і Стоа Пойкіле); усі … МІКОРИЗА взаємовигідне співжиття (симбіоз) міцелію гриба з коренями вищих рослин; розвиток багатьох рослин (напр., вересу, орхідеї) залежить від присутності відповідного гриба. МІКОТОКСИНИ продукти розпаду деяких грибів, напр., плісняви, які токсично діють на людей, тварин, рослини; до м. з канцерогенними властивостями належать афлатоксини, напр., патулін (на фруктах та … МІКОШИНСЬКИЙ БОГДАН гетьман війська Запорозького; учасник воєн з турками й татарами; 1594 провадив переговори з Е. Лясотою фон Стефлау про участь запорожців у антитурец. коаліції. МІКОЯН АРТЕМ ІВАНОВИЧ 1905-70, рос. авіаконструктор вірменського походження, ген.-плк.; разом з М. Гуревичем створив винищувачі МіГ-1, МіГ-3, реактивні літаки МіГ-9, МіГ-15 та ін. МІКРО- (мк) префікс одиниць вимірювання, що означає множник 10-6 (одна мільйонна), напр., 1 мкм = 10-6 м; див. «одиниця вимірювання». МІКРОБІОЛОГІЯ наука про будову, діяльність і роль мікроорганізмів в природі; поділяється, напр., на м. лікарську, ветеринарну, сільськогосподарську, промислову, санітарну. МІКРОБИ одноклітинні організми мікроскопічних розмірів, напр., бактерії та близькі до них організми, віруси, деякі водорості, гриби, амеби; мають величезне значення у кругообігу речовин в природі. МІКРОВОЛОКНО хіміч. волокно дуже малої довж. та питомої ваги; в нитках з м. міститься вел. кількість волокон, завдяки чому зроблені з них тканини (іноді їх називають тканинами з мікрофазою) м'які, … МІКРОДОБРИВА мінеральні добрива, які містять мікроелементи; методи застосування: внесення в ґрунт або на листя рослин, замочування насіння; м. бувають: борні (бура), марганцеві (сульфат марганцю), мідні … МІКРОЕКОНОМІКА розділ економічної науки, предметом досліджень якого є окремі ринки, підприємства і домашні господарства; концентрується на ефективному вкладенні коштів. МІКРОЕЛЕКТРОНІКА розділ електроніки, що займається конструюванням, технологією та роботою інтегральних мікросхем. МІКРОЕЛЕМЕНТИ хіміч. елементи, необхідні (в дуже малих кількостях) для правильного функціонування живих організмів (в тому числі складові ензимних систем), напр., цинк, залізо, мідь, молібден, бор, фтор; … МІКРОЛІТИ кремінні знаряддя дуже малих розмірів (довж. деяких не сягає навіть 1 см) і часто геометричної форми; використовувались звичайно як наконечники стріл і як вкладки в рогових, кістяних або … МІКРОМЕТР I
пристрій для точного вимірювання малих розмірів; діє за допомогою пересування ґвинта з малим кроком (зазвичай 0,5 мм); ґвинт обертають вручну в спеціальній скобі; лінійне переміщення … МІКРОНЕЗІЇ ФЕДЕРАЦІЯ держава, асоційована з США в Океанії. Охоплює архіпелаг Каролінських островів (без острова Палау); до складу Ф. М. входять 4 штати: Яп, Чуук (Трук), Погнпей (Понапе) і Косрас; протяжність з … МІКРОНЕЗІЙСЬКІ МОВИ належать до австронезійських; 13 мов, які поширені на островах Кірібаті, Науру, Маршаллових та Каролінських островах. МІКРОНЕЗІЯ центр. частина Океанії; до складу М. входять: Маріанські, Каролінські острови, Маршаллові острови, острови Гілберта, Науру, Банаба (всього бл. 1500 островів); 2,6 тис. км2. МІКРОПРОЦЕСОР процесор, розміщений в одній інтегральній мікросхемі; застосовується, зокрема, в персональних комп'ютерах та автоматичних пристроях. МІКРОСКОП прилад для одержання особливо збільшених зображень дуже малих предметів або їх деталей; оптичний м. дає збільшення до 2000 разів, електронний м. - до 250 тис. разів; скануючий тунельний м. … МІКРОСХЕМА ІНТЕГРАЛЬНА мініатюрний електронний пристрій, складається з вел. кількості (до декількох млн.) електронних елементів (діодів, транзисторів, резисторів, конденсаторів), які містяться разом зі … МІКРОФОН пристрій для перетворення звуків (мовлення, музики) на електричні сигнали з метою їх пересилання, перетворення або запису; осн. частиною м. є мембрана, коливання якої під дією акустичних … МІКРОХВИЛІ електромагнітні хвилі (з діапазону радіохвиль) довж. від 0,1 мм до 1 м; використовуються у радіолокації, радіозв'язку, електричному нагріванні (мікрохвильові печі), медицині (діагностика і … МІКСАТ (Mikszath)
Кальман, 1847-1910, угорський письменник; реалістичні романи з елементами суспільної сатири; Дивний шлюб, Чорне море. МІКСОМІЦЕТИ відділ безхлорофільних організмів; утворюють драглисту багатоядерну плазматичну масу; розвиваються у вологих і тінистих місцях; бл. 450 видів. МІЛІ- (м) префікс одиниць вимірювання, що означає множник 10-3 (одна тисячна), напр., 1 мм = 0,001 м; див. «одиниця вимірювання». МІЛАН м. в Італії, на пн.-зх. Паданської рівнини, адміністративний центр обл. Ломбардія; 1,4 млн. мшк., з передмістями 4 млн. мшк.; гол. промисловий регіон країни (літаки, автомобілі, енергетичні … МІЛЕВ ҐЕО (псевдонім Ґорґі Касабова)
1895-1925, болгарський поет; експресіоністична лірика соціально-революційної тематики; за публікацію поеми Вересень про народне повстання 1923 був убитий … МІЛЗ (Mills)
Роберт, 1781-1855, америк. архітектор; представник класицизму; церкви, урядові будівлі, монументальний обеліск Дж. Вашинґтона у Вашинґтоні. МІЛЛ I
(Mill)
Джон Стюарт, 1806-73, син Джеймса, англ. філософ, логік і економіст; представник емпіризму й позитивізму в філософії, утилітаризму в етиці, класичної теорії в економіці, … МІЛЛІ-ФІРКА кримсько-татарська політична партія, заснована 1917; програма відновлення кримсько-татарської держави під гаслом Крим для кримців; 1918 очолила повстання проти більшовиків; нелегально діяла … МІЛЛЕ (Millet)
Жан Франсуа, 1814-75, франц. маляр і графік; реалістичні сцени із життя селян (Жінки, котрі збирають колоски, Відпочинок женців). МІЛЛЕР I
(Miller)
Ґлен, 1904-44, америк. диригент, аранжувальник і саксофоніст; його оркестр грав у стилі свінґ та танцювальну музику; автор популярної Серенади місячної долини (Moonlight … МІЛЛЕС (Milles)
Вільгельм Карл, 1875-1955, шведський скульптор і медальєр; власний стиль, що відрізняється вигадливістю і схильністю до монументалізму; скульптури, пов'язані з архітектурою … МІЛН I
(Milne)
Девід Браун, 1882-1953, канадський маляр; творив під впливом імпресіонізму й фовізму.
II
(Milne)
Алан Александр, 1882-1956, англ. письменник; дуже популярні книжки для … МІЛТОН (Milton)
Джон, 1608-74, англ. поет; республіканець; релігійно-філософські поеми Втрачений рай і Повернений рай, антична трагедія Самсон-борець, ідилічні й елегійні поеми, маски, релігійні … МІЛУОКІ м. у США (штат Вісконсин) над о. Мічиґан; 615 тис. мшк., міська агломерація 1,5 млн.; вел. осередок машинобудування (дизельні двигуни) та електроніки й металургії; порт на Водному шляху св. … МІЛЬ родина невел. метеликів; бл. 2 тис. видів, гусінь яких живиться харчовими продуктами, насінням, вовняними виробами; шкідливі, як от: м. хатня, м. зернова. МІЛЬ МИХАЙЛО ЛЕОНТІЙОВИЧ 1909-70, рос. вчений та конструктор вертольотів; під його керівництвом сконструйовано ряд гвинтокрилів, у т.ч. В-12 (свого часу найбільша у світі вантажопідйомність) та системи Мі, на яких … МІЛЬ ЯБЛУНЕВА назва кількох видів метеликів, гусінь яких лаштує складні гнізда, обплітаючи павутинням листя та кінці гілок на деревах, якими живиться, у вигляді намету; шкідливі. МІЛЬЄРАН (Millerand)
Алeксандр, 1859-1943, франц. політик; соціаліст, спершу пов'язаний із СФІО, згодом нeзалeжний соціал-дeмократичної орієнтації; з 1899 кілька разів міністр; 1920 прeм'єр, … МІЛЬЙОН назва величини 106 = 1000000. МІЛЬТІАД бл. 550-489 до н.е., афінський воєначальник і політик; член колегії стратегів; спричинився до перемоги над персами під Марафоном (490 до н.е.); після поразки у війні з островом Паросом був … МІЛЬШТЕЙН (Milstein)
Натан, 1904-92, америк. скрипаль рос. походження; 1923 мав турне по Росії з В.Горовіцем; від 1929 в США; один із найвіртуозніших скрипалів ХХ ст. МІЛЬЯРД назва величини 109 = 1000000000. МІЛЮТЕНКО ДМИТРО ОМЕЛЯНОВИЧ 1899-1966, укр. актор; Березіль, Київський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Хазяїн, Король Лір); ролі у фільмах (Сон, Наш чесний хліб). МІМЕСІС категорія грец. філософії та естетики, яка розглядає пізнання й художню творчість людини як процес наслідування дійсності, яке не є, разом з тим, просто копіюванням природи. МІМОЗА СОРОМЛИВА кущ або дерево родини мімозових, родом з Пд. Америки; листки парно-перисті, при дотику складаються; квітки дрібні, найчастіше жовті, зібрані в колос або кошичок. МІН династія, що правила в Китаї 1368-1644; заснована Чу Юаньчаном, керівником повстання проти монгольської династії Юань; у добу правління М. Китай відбудований після руйнувань часів … МІНІМУМ ПРОЖИТКОВИЙ мінімум споживання, який включає товари й послуги, які заспокоюють осн. біол. потреби, необхідні для утримання людини у стані здоров'я та здатності до праці. МІНІМУМ СОЦІАЛЬНИЙ грошовий вираз соціального споживчого мінімуму, який, окрім прожиткового мінімуму, включає також витрати на соціальні потреби (освіту, культуру і т.ін.). МІНІСТР керівник певного підрозділу державної адміністрації та член уряду; м. без портфеля - член уряду, котрий не керує жодним з підрозділів; державний м., у Вел. Британії член уряду, який є … МІНА вибуховий заряд у спеціальному корпусі з підривником; використовується для знищення ворожих військ, техніки, оборонних об'єктів; м. поділяються на наземні та морські. МІНА-ЕЛЬ-ЕГМАДІ вел. нафтовий порт у Кувейті, на узбережжі Перської зат.; нафтопереробний комбінат. МІНАРЕТ вежа біля мечеті, з якої муедзин 5 разів упродовж дня закликає вірних до молитви. МІНАС-ЖЕРАЙШ штат у Бразилії, на Бразильському плоскогір'ї, 586,6 тис. км2, 15,7 млн. мшк.; адміністративний центр Белу-Орізонте; гол. шахтарський регіон Бразилії; видобуток руд заліза, марганцю, … МІНДАНАО філіппінський острів, відокремлює м. Сулу від Тихого о.; 94,6 тис. км2, 14 млн. мшк.; гол. м. і порти: Давао, Замбоанґа; гористий (вулкан Апо, 2954 м), вкритий лісом; вирощування рису, … МІНДОВҐ ?-1263, вел. кн. литовський, король з 1253; творець литовської держави; об'єднав племінну територію Литви; розпочав експансію на руські землі; 1251 прийняв християнство, 1253 отримав від … МІНЕЗИНҐЕРИ нім. придворні поети й музиканти у XII-XIV ст.; у своїх строфічних піснях оспівували переважно кохання придворних; розквіт творчості - 1190-1230; гол. представники: Генріх фон Морунґен, … МІНЕРАЛ природна хіміч. сполука або хіміч. елемент; має певний склад і певні фізич. та хіміч. властивості; з м. складається земна кора, Місяць і метеорити. МІНЕРАЛОГІЯ наука про мінерали - їх фізич. та хіміч. властивості, виникнення, перетворення і появу у земній корі. МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА висококонцентровані (т.зв штучні) добрива з вел. вмістом поживних речовин у вигляді хіміч. сполук, що їх рослини засвоюють в чистому вигляді або після перетворень, що відбуваються в ґрунті. МІНЕРАЛЬНА СИРОВИНА природні утворення, що виникли в результаті геологічних процесів, напр., вугілля, природний газ, нафта, вода, опал, торф, руди та ін.; усього відомо понад 200, в Україні - бл. 50 видів. МІНЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ поява спадкових або неспадкових відмінностей між органами чи клітинами однієї особини (м. о. внутрішньоособова), індивідуумами однієї популяції (м. о. особова) або популяціями (м. о. … МІННЕАПОЛІС м. у США (штат Міннесота), порт на р. Міссісіпі; 365 тис. мшк., міська агломерація М.-Сент-Пол 2,6 млн.; вел. торгово-фінансовий центр (зернова біржа); машинобудівна, борошномельна, … МІННЕЛЛІ I
(Minnelli)
Лайза, нар. 1946, дочка В.Міннеллі, америк. кіноактриса, співачка, танцівниця; спершу виступи на Бродвеї в мюзиклах; світового визнання ролі в музичних фільмах (Кабаре; … МІННЕСОТА штат на пн. США; 218,6 тис. км2, 4,5 млн. мшк.; адміністративний центр Сент-Пол, гол. м.: Міннеаполіс, Дулут (порт над о. Верхнім); горбиста рівнина; післяльодовикові оз., болота; молочне … МІНОГИ риби класу круглоротих; 24 види, заселяють усі морські та прісні води; мандрівні; хижаки або паразити вел. риб; розвиток від стадії личинки (піскорийки), що живе у р. 3-4 роки; промислові. МІНОЙСЬКА КУЛЬТУРА назва критської культури, утворена від імені міфічного царя Криту Міноса. МІНОНОСЕЦЬ невел., швидкісний і маневрений бойовий корабель кінця XIX і поч. ХХ ст., гол. озброєння якого становили торпеди; після II Світової війни завдання м. перейняли ескадренні м. МІНОР у мажорно-мінорній системі - лад діапазону, тональності (напр., с-мінор) тризвуччя. МІНУТА (’) одиниця вимірювання плоского кута, рівна 1 МІОГЛОБІН білок з гемовою групою, міститься у м'язовій тканині; забирає кисень з оксигемоглобіну і накопичує його в м'язах. МІОЦЕН рання епоха третинного періоду (неогену); див. «геохронологія». МІР рос. космічна станція, виведена на орбіту 1986, призначена для здійснення наукових досліджень і технічних експериментів; має спеціальні вузли, що дозволяють приєднання до неї додаткових … МІР ІСКУССТВА мистецьке угруповання, засноване у 1898/99 у Петербурзі С. Дягілевим та О. Бенуа, існувало (з перервою у 1903-10) до 1924; член: Л. Бакст, М. Добужинський, А. Головин, Й. Лансере, М. Реріх, … МІРІМ прибережне оз. в Бразилії та Уруґваї;бл. 2,5 тис. км2, гл. до 12 м; відділене від Атлантичного о. широкою заболоченою косою. МІРАБІЛІС рослина родом з Центр. Америки; декоративна, з барвистими лійкоподібними квітками; типовий об'єкт для генетичних досліджень. МІРАЖ оптичне атмосферне явище - виникнення на обрії уявних зображень предметів; виникає внаслідок рефракції світлових променів у нерівномірно нагрітому шарі повітря (напр., над розжареним піском … МІРАНДА штат у Венесуелі, над Карибським м.; 8 тис. км2, 2 млн. мшк.; адміністративний центр Лос-Текес; вирощування какао-бобів, арахісу, цитрусових. МІРКУВАННЯ у логіці процес розв'язання проблем за допомогою умовисновків чи виведення одних суджень з ін. (на підставі їхнього логічного виникнення); гол. типами м. є: доведення, перевірка, …
| 