Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Ш (343)

1 2 3 > >>
Ш, Ш
двадцять дев'ята літера укр. абетки, за написанням видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ш; вимовляється ша.
ШІЛЛЕР
(Schiller) Фрідріх, 1759-1805, нім. письменник; один з найвидатніших нім. класиків (поряд з Й.В. Ґете); відіграв значну роль у розвитку європ. романтизму (ранні драми Розбійники, …
ШІОФОК
м. в Угорщині над оз. Балатон; 23 тис. мшк.; відомі купальні, центр відпочинку.
ШІСТДЕСЯТНИКИ
учасники руху за оновлення рад. суспільства в 60-ті ХХ ст.; рух ш. охоплював переважно молоду інтелігенцію, яка домагалася розширення свободи творчості, в Україні також виступала на захист …
ШААНЬСI
провiнцiя в центр. частинi Китаю; 195,8 тис. км2; 34,4 млн. мшк.; адмiнiстративний центр м. Сiань; височинно-гориста (Лесове плато); в долинах рiк (гол. р. Хуанхе); вирощування зернових, …
ШАБА
провінція на пд. сх. ДРК; 497 тис. км2; 5,2 млн. мшк.; адміністративний центр Лубумбаші; гірничий регіон світового значення (мідні, кобальтові, марганцеві, олов'яні руди); концентрація шахт …
ШАБАТ
євр. культовий день відпочинку - 7 день тижня (субота); в цей день обов'язкова відмова від праці, увесь час присвячується молитві й богослужінню, а також родині.
ШАБЛЕЗУБИЙ ТИГР
вимерлий рід хижих ссавців родини котячих; мав вел. шаблеподібні верхні ікла; жив в епоху від олігоцену до плейстоцену.
ШАБЛЯ
вид рубаючо-колючої холодної зброї з вигнутим односічним лезом; використовується у змаганнях з фехтування.
ШАБРОЛЬ
(Chabrol) Клод, нар. 1930, франц. кінорежисер; один із піонерів франц. нової хвилі (Красень Серж, Кузини), художні фільми психологічної тематики, детективи (М'ясник, Декада страху, …
ШАБУОТ
євр. свято, яке тягнеться 7 тижнів (50 днів) після свята пейсах; первісно - свято закінчення збору ячменю, пізніше увічнення пам'яті про одержання Мойсеєм Десяти заповідей на г. Сінай; в …
ШАВАРСЬКИЙ ОЛЕГ МИКИТОВИЧ
нар. 1946, укр. актор; Національний академічний укр. драматичний театр; ролі у виставах (Конотопська відьма, Талан, Візит старої дами).
ШАВЛІЯ
поширена на всій земній кулі рослина родини губоцвітих; листки серцеподібні, квітки ребристі; в Україні 29 видів, з них найпоширеніша ш. лікарська (з фіолетовими квітками); деякі види ш. …
ШАГАЙДА СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ
(псевдонім С.В. Шагадина) 1896-1938, укр. актор; учень Леся Курбаса; Березіль; ролі у виставах (Сава Чалий, Газ, Комуна в степах) і фільмах (Кармелюк, Багата наречена, Іван, Аероград); …
ШАКАЛИ
назва 3-х видів хижих ссавців з родини вовчих, заселяють Азію, Пн. Африку та Балкани; подібні до вовків, нічний спосіб життя; ш. звичайний (азіатський).
ШАЛІМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
нар. 1918, укр. вчений-медик, член АН та АМН України; розробив нові методи хірургічного лікування судинних і гастроентерологічних захворювань.
ШАЛАМОВ ВАРЛАМ ТИХОНОВИЧ
1907-82, рос. письменник; багаторічний в'язень сталінських концтаборів; лірика; табірна проза з автобіографічними сюжетами (Колимські оповідання).
ШАЛАМУН
(Salamun) Томаж, нар. 1941, словенський поет; творчість, близька до дадаїзму та сюрреалізму, виражає протест проти традицій.
ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
1873-1938, рос. співак (бас); соліст Метрополітен-опера в Нью-Йорку; світову славу здобув виконанням вокальних партій (гол. в Борисі Годунові); Спогади з мого життя.
ШАМІССО
(Chamisso) Адельберт фон, 1781-1833, нім. поет і прозаїк періоду романтизму; натураліст; соціально-революційна лірика, оповідання Дивовижна історія Петера Шлеміля; автобіографічний опис …
ШАМАНСТВО
форма первісної релігії, найкраще досліджена у сибірських народів; гол. рисою ш. є віра, що шаман (чарівник-знахар), завдяки вмінню зав'язувати контакт з духами, володіє надприродною силою …
ШАМБОР
місцевість у Центр. Франції, у департаменті Луар і Шер; музеї; славетний замок (1519-40) у стилі Ренесансу, найбільший в групі замків над Луарою.
ШАМО ІГОР НАУМОВИЧ
1925-82, укр. композитор; симфонічні, камерні твори, п'єси для фортепіано (Тарасові думи), понад 300 пісень (Києве мій).
ШАМОНІ-МОН-БЛАН
м. у Франції, в Альпах, у передгір'ї масиву Мон-Блан, на вис. 1037 м; 9 тис. мшк.; міжнародний осередок туризму та зимових видів спорту.
ШАМОТ
керамічний вогнетривкий матеріал, який одержують з глини; застосовують для будівництва металургійних і кераміко-випалювальних печей, а також як домішку до формувальних мас.
ШАМПАНСЬКІ ВИНА
група білих, насичених вуглекислим газом вин, які виробляють переважно у провінції Шампань (Франція): сухі (брют, сек), напівсухі (демі-сек) або солодкі (дукс); відомі шумуючі вина, які …
ШАМПАНЬ
історична країна на пн. сх. Франції, у сх. частині Паризького Басейну, входить до складу департаменту Шампань-Арденни. Заселена кельтами, у I ст. до н.е. завойована Цезарем; графство у …
ШАМПАНЬ-АРДЕННИ
департамент у Пн.-Сх. Франції; 25,6 тис. км2, 1,4 млн. мшк.; гол. м.: Шалонь-на-Марні (адміністративний центр), Реймс; Шампанська долина, на сх. старі г. Арденни; інтенсивне вирощування …
ШАМПЛЕН
(Champlain) Самюель де, бл. 1567-1635, франц. мандрівник, піонер колонізації Канади; 1603-15 організував дослідницькі експедиції в Канаду, 1608 заснував м. Квебек.
ШАМПОЛЬЙОН
(Champollion) Жан Франсуа, 1790-1832, франц. єгиптолог; професор Колеж де Франс у Парижі; перший прочитав ієрогліфічне єгипетське письмо.
ШАНГАЙ
найбiльше м. i порт Китаю, поблизу гирла р. Янцзи, що впадає у Сх.-Китайське м.; 8,9 млн. мшк.; мiська агломерація (5,8 тис. км2, 13,5 млн. мшк.) є окремим районом; провiдний промисловий (в …
ШАНДРУК ПАВЛО
1889-1979, укр. військовий і політичний діяч, ген.-хорунжий армії УНР; у роки I Світової війни штабс-кпт. рос. армії, учасник укр. національно-визвольних змагань 1917-21, очолював військові …
ШАНЕЛЬ
(Chanel) Ґабріела (відома під псевдонім Коко), 1883-1971, франц. дизайнер жіночої моди; 1919 відкрила дім моделей у Парижі; в середині 20-х вчинила революцію у жіночому вбранні, …
ШАНКАРА
778?-820?, індійський філософ; теоретик веданти (однієї з ортодоксальних систем індійської філософії), прихильник абсолютного спіритуалістичного монізму.
ШАННОН
міжнародний аеропорт в Ірландії, біля м. Лімерика; на трасі трансатлантичних перельотів; безмитна зона.
ШАНСОН
франц. пісня; для одного голосу - ш. трубадурів і труверів; багатоголоса ш. - поліфонічна і програмна (XVI ст. - К. Жаннекен); від XIX ст. - пісенька під акомпанемент фортепіано, гітари.
ШАНТА ЛЕСЯ
нар. 1920 у Словаччині, на еміграції в Німеччині, теп. у Канаді; укр. письменниця і педагог; книжки для дітей (На хуторі у дядька Марка, цикл оповідань про курчатко-жовтенятко, Моя …
ШАНЬ
група народів у Пн.-Сх. М'янмі, невел. анклави у Таїланді й Лаосі; бл. 3 млн.; сепаратистські тенденції; мова шанська тайської групи.
ШАНЬСI
провiнцiя в центр. частинi Китаю; 157,1 тис. км2; 30,1 млн. мшк.; адмiністративний центр - м. Тайюань; лесове плато з гiрськими пасмами; гол. р. Хуанхе; важливий район видобутку кам'яного …
ШАНЬТОУ
м. на пд. сх. Китаю (Куантун), торговельний i рибальський порт на Пд.-Китайському м.; 580 тис. мшк.; харчова, текстильна, хiм. промисловiсть; в районi Ш. спецiальна економiчна зона …
ШАНЬТУН
провiнцiя на сх. Китаю, біля Жовтого м.; 153,3 тис. км2; 86,4 млн. мшк.; адмiнiстративний центр м. Цинань; iн. м.: Ципо, Цинтао (порт); важливий сiльськогосподарський регіон Китайської …
ШАПАРЕНКО ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ
нар. 1946, укр. спортсмен (веслування на каяках); чемпіон Олімпійських ігор 1968, 1972, чемпіон світу 1966, 1970, 1973, 1977-79, Європи 1967, 1969, 10-кратний чемпіон СРСР.
ШАПИНКОВІ ГРИБИ
гриби, які належать головним чином до класу базидіоміцетів; плодове тіло складається з ніжки і шапинки, зісподу якої розташований шар гіменофору (пластинки, трубочки, шпичасті відростки), …
ШАПОВАЛ МИКИТА ЮХИМОВИЧ
1882-1935, укр. громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист; член Революційної укр. партії, Укр. партії соціалістів-революціонерів; член Укр. Центр. Ради, міністр пошт і телеграфу …
ШАР КУЛІ
частина кулі, отримана в результаті її перетину 2-ма паралельними площинами.
ШАРІАТ
мусульманське релігійне право, яке міститься в Корані; обов'язкове для усіх віруючих, які визнають іслам (право ісламу).
ШАРАБАН
4-колісний відкритий кінний екіпаж з декількома поперечними сидіннями; використовувався у XIX ст.
ШАРВАРКО БОРИС ГЕОРГІЙОВИЧ
нар. 1929, укр. режисер; генеральний дир. Всеукр. центру фестивалів та концертних програм.
ШАРВАРОК
додаткова до регулярної панщини повинність селян працювати на будівництві й ремонті доріг, мостів, гребель та ін. на землях, які входили до складу Речі Посполитої у XVI - середині XIX ст., …
ШАРГОРОД
м. у Вінницькій обл.; 8 тис. мшк.; підприємства харчової промисловості; Миколаївський монастир (XVII-XVIII ст.), собор Непорочного Зачаття Діви Марії (1593), синагога (1589), руїни замку …
ШАРДЕН
(Chardin) Жан Батист, 1699-1779, франц. маляр; започаткував у франц. малярстві міщанську течію; натюрморти, жанрові сцени в інтер'єрі, портрети.
ШАРИФ
почесний титул нащадків роду онука Мугаммада - Ель-Гасана (сина Фатими й халіфа Алі); його носили правителі Мекки з роду Гашимітів.
ШАРЛЕМАНЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
1887-1970, укр. учений і громадський діяч; доктор біології, професор Київського лісового інституту; один з ініціаторів створення та секретар Київського орнітологічного товариства; 1924-31 …
ШАРЛЕРУА
м. у Бельгії, на р. Самбр (притока Маасу); 207 тис. мшк.; давній центр видобутку кам'яного вугілля та виплавки заліза; авіаційна, хіміч. (виробництво соди) промисловість; політехніка.
ШАРЛОТТ
I (Charlotte) де Нассау-Вайльбурґ, 1896-1985, вел. герцоґиня Люксембурзька 1919-64; зреклася на користь сина Жана. II м. у США (штат Пн. Кароліна); 415 тис. мшк., міська …
ШАРНІР
з'єднання 2-х елементів, яке забезпечує їх взаємний обертовий рух навколо осі або точки; розрізняють плоскі та об'ємні (т.зв. кульові) ш.; карданний ш. - шарнірний механізм для з'єднання …
ШАРОВАРИ
широкі чоловічі штани, штани до очкурні, із вшитою у поясі широкою складкою для мотузки; назва одягу таврів і скіфів, вперше згадана у Юлія Полівдека (II ст. н.е.); відомі майже всім …
ШАРОЛЕ
м'ясна порода худоби, виведена у місцевості Шароле (Франція); швидко досягає забійної кондиції; маса тіла бугаїв до 1400 кг; розводять також в Україні.
ШАРПЕЙ
порода собак, виведених у Китаї; має характерні обвислі шкірні складки, шерсть коротка, жорстка, забарвлення чорне або коричневе (усі відтінки), морда широка й тупа, язик чорно-фіолетовий; …
ШАРТР
м. у Центр. Франції, адміністративний центр департаменту Ер-і-Луар; 85 тис. мшк.; промисловий і туристичний центр; музей; славетний ґотичний кафедральний собор Нотр-Дам (XII-XIII ст., …
ШАРТРСЬКА ШКОЛА
кафедральна школа в Шартрі, заснована в X cт., у XII ст. належала до гол. філософських, теологічних і наукових центрів Європи (Бернар із Шартра, Жильбер де ла Порті, Теодор із Шартра).
ШАТОБРІАН
(Chateaubriand) Франсуа Рене де, віконт, 1768-1848, франц. письменник і консервативний політик; гол. представник раннього романтизму; Дух християнської віри - поетична апологія …
ШАУЛА МАТВІЙ
?-1596, укр. козацький діяч; 1596 обраний гетьманом, керував військовими діями козаків-повстанців у Білорусі та на Київщині; після капітуляції ув'язнений, страчений.
ШАФРАН
багаторічна гірська рослина родини півникових, поширена переважно у Середземномор'ї; з приймочок маточки одержують порошок шафрану - цінну приправу і жовтий барвник; вважається рослиною, …
ШАФФ
(Schaff) Адам, нар. 1913, пол. філософ, комуністичний діяч, професор Варшавського унів., член Пол. АН і Варшавського наукового товариства; член президії Рим. клубу, гол. Ради Дир. Центру …
ШАФФГАУЗЕН
I м. на пн. Швейцарії, над р. Райн; адміністративний центр кантону Ш.; 34 тис. мшк.; годинникарська промисловість; туристичний центр; музей; кафедральний собор XI-XII ст., монастир …
ШАФФЕР
(Shaffer) Пітер, нар. 1926, англ. драматург; психологічні п'єси, в яких показано проблеми психопатології та причини, що її обумовлюють (Амадей); комедія Летиція і любисток.
ШАФФНЕР
(Schaffner) Ганс, нар. 1908, швейцарський політик; адвокат; співучасть при створенні ЕФТА (EFTA); 1966 - президент Швейцарії.
ШАХ
титул перських правителів (також у формі шахиншах - цар царів); вживався також правителями мусульманських держав переважно Центр. і Пд. Азії.
ШАХБАЗЯН СУРЕН ВАРДКЕСОВИЧ
1923-89, укр. кінооператор, режисер; зняв фільми Павло Корчагін, Сто тисяч, Закон Антарктиди; поставив фільми Чекаю і сподіваюся, Зона.
ШАХИ
гра, що проводиться на 64-клітковій дошці (шахівниці) між 2 учасниками, кожний з яких має по 16 шахових фігур (чорних або білих) і ходить ними по черзі; мета гри - поставити мат, …
ШАХЛІН БОРИС АМФІАНОВИЧ
нар. 1932, укр. спортсмен (спортивна гімнастика); абсолютний чемпіон Олімпійських ігор 1960, світу 1958, Європи 1955, чемпіон Олімпійських ігор 1956, 1960, 1964, світу 1954, 1958, 1962, …
ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
1864-1920, рос. мовознавець, дослідник давньоруського літописання, член Петербурзької АН, професор Петербурзького унів.; застосував порівняльно-історичний метод у вивченні літописів, заклав …
ШАХРАЙ ВАСИЛЬ МАТВІЙОВИЧ
1888-1919, діяч комуністичного руху в Україні; член більшовицької партії з 1913; 1917-18 член Народного Секретаріату рад. УНР, секретар військових справ; виступав за створення укр. …
ШАХТА
гірниче підприємство, що займається видобуванням корисних копалин (напр., вугілля, руд металів, кам'яної солі) з глибини землі; місце підземного видобутку.
ШАХТАРСЬК
м. у Донецькій обл.; 80 тис. мшк.; підприємства вугільної, легкої, харчової промисловості. Утворений 1958 внаслідок об'єднання шахтарських селищ Катик, Олексієве, Орлівка.
ШАХТИНСЬКА СПРАВА
показовий політичний процес 1928 над інженерами і техніками Донбасу за сфабрикованими звинуваченнями у шкідницькій діяльності (назва від м. Шахти Ростовської обл.); шахтинців засуджено до …
ШАЦЬК
селище Любомльського району Волинської обл.; 6 тис. мшк. Поблизу Ш. - Шацькі оз., т.зв. Шацьке поозер'я, що включає бл. 30 оз. Найбільші з них: Світязь (пл. 27,5 км2), Пулемецьке (16,3 …
ШАШАРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
1905-92, укр. актор, режисер; родом з України, на еміграції у США; театр Стадника, Веселий Львів; ролі у виставах (Ворог, Чай у пана Прем'єра); постановки (Медея, Облога).
ШАШКЕВИЧ ОТЕЦЬ МАРКІЯН
(псевдонім: Руслан Шашкевич) 1811-43, укр. поет, громадський діяч; започаткував нову укр. літературу в Галичині; організатор гуртка Руська трійця, до якого входили І. Вагилевич та Я. …
ШАШКИ
настільна гра для 2-х осіб, проводиться на шахівниці; мета гри - збити шашки суперника за визначеними правилами або зробити неможливим їхнє пересування; відомо багато різновидів ш. на 64- …
ШАШЛИК
страва із шматочків баранини або волової полядвиці, перекладених шматками цибулі й сала; печеться на шампурах.
ШАҐАЛ МАРК
1887-1985, франц. маляр і графік; народився у Білорусі, виховувався у євр. середовищі, з 1922 у Франції; колорист; схильний до символізму, експресіонізму, сюрреалізму; містична релігійна …
ШВІЦ
кантон у Центр. Швейцарії, в Альпах; 908 км2, 118 тис. мшк.; адміністративний центр Ш.; офіційна мова нім.; численні оз.: Цюріхське, Фірвальдштетське, Цуґ; туристично-рекреаційний центр, …
ШВАБІЯ
нім. історична обл.; у 1079-1268 належала Гогенштауфам, опісля поділена.
ШВАЙЦАРІЯ
с. у Сувальському воєводстві Польщі; поблизу в лісі знаходиться могильник - 70 курганів, а також плоскі могили II-V ст.; поряд із тілопальними могилами розміщені т.зв. княжі скелетні …
ШВАЙЦЕР
(Schweitzer) Альберт, 1875-1965, франц. філософ, протестантський теолог, лікар-місіонер; з 1913 в Ґабоні, де створив лікувальний центр для хворих на проказу; засновник гуманістичної етики …
ШВАНН
(Schwann) Теодор, 1810-82, нім. зоолог, фізіолог і гістолог; професор унів. у Лувені та Льєжі; один з авторів теорії клітинної будови організмів (разом з М.Я. Шлайденом).
ШВАРЦ ЄВГЕН ЛЬВОВИЧ
1896-1958, рос. драматург; п'єси-казки, що поєднують у собі ліризм, сатиру та морально-філософську рефлексію (Звичайне чудо, Дракон).
ШВАРЦВАЛЬД
г. в Німеччині, на правому березі Райну; вис. до 1493 м (Фельдберґ); вкриті лісом; мінеральні джерела (курорти Баден-Баден, Баденвайлер).
ШВАРЦКОПФ
(Schwarzkopf) Елізабет, нар. 1915, нім. співачка (ліричне сопрано); уславилася в операх В.А. Моцарта; також виконує пісні; веде курси вокальної інтерпретації.
ШВЕДСЬКА МОВА
одна із скандинавських; державна у Швеції та Фінляндії (із фінською); виокремилася у VIII ст., літературна мова з XII ст.; 2 групи діалектів: у Швеції та Фінляндії.
ШВЕДСЬКА ШКОЛА В ЕКОНОМІЦІ
напрям економічних досліджень, започаткованих XIX/XX ст.; дослідження стосувалися функціонування економіки, загальної рівноваги (К. Вікселль), міжнародного обміну (Б. Олін), економіки …
ШВЕДТ
м. в Німеччині (Бранденбурґ), порт на Одері; 50 тис. мшк.; вел. нафтопереробний комбінат (нафта транспортується нафтопроводом Дружба з Рос. Федерації).
ШВЕЙЦАРІЯ
федеративна держава у Європі; складається з 23 кантонів. Гористо-височинна; у центр. і пд. частині Альпи (Пеннінські, Бернські, Лепонтинські, Ретійські), на пн. Швейцарська вис., обмежена з …
ШВЕРТ
рухомий елемент, що збільшує бічний опір корпусу яхти (човна); поліпшує стійкість.
ШВЕЦІЯ
найбільша скандинавська країна, у Пн. Європі, на узбережжі Балтійського м. та зат. Каттеґат і Ересунд, займає також острови Ґотланд і Оланд. Рельєф післяльодовиковий, гористо-височинний на …
ШВИДКІСТЬ
відношення шляху до часу, протягом якого було пройдено цей шлях (лінійна ш.), або кута до часу (кутова ш.); тобто шлях або кут, пройдені за одиницю часу, напр., за 1 с, 1 год.
ШВОЛЕЖЕРИ
пол. легка кавалерія у ХIX-ХХ ст.
ШЕБЕКА
вітрильник (XVII-XVIII ст.), 3-щогловий з лат. парусним оснащенням (також з веслами); малі ш. називали фелуками (ще теп. трапляються біля берегів Іспанії).
ШЕБЕРЬ
(Sjoberg) Альф, 1903-80, шведський кіно- і театральний режисер; філософська кіноповість Додому з Вавилону, психологічно-побутові драми (Батько, Фрекен Юлія); театральні постановки …
ШЕВІНСЬКА
(Szewinska) Ірена (І. Кіршенштейн-Шевінська), нар. 1946, пол. легкоатлетка; тричі олімпійська чемпіонка (1964, 1968, 1976), багаторазова призерка чемпіонатів Європи та рекордсменка світу; …
ШЕВАЛЬЄ
I (Chevalier) П'єр, ?-?, франц. військовий та мемуарист XVII ст.; 1646 командувач загону укр. козаків, які брали участь в облозі Дюнкерка під час Тридцятилітньої війни; наприкінці 40-х …
ШЕВАРДНАДЗЕ ЕДУАРД АМВРОСІЙОВИЧ
нар. 1928, грузинський політик; 1957-61 і 1972-85 перший секретар ЦК комуністичної партії Грузії; 1985-90 міністр закордонних справ СРСР, з 1992 глава грузинської держави.
ШЕВЕЛЬОВ ЮРІЙ
(псевдонім: Юрій Шерех) нар. 1908, укр. учений-лінгвіст, есеїст, літературний критик; працював у Харкові, Львові, з 1943 на еміграції в Німеччині, пізніше Великій Британії та США; …
ШЕВРО
шкура молодих кіз (рідше кінська), вичинена, хромового дублення, використовується на верхи взуття.
ШЕВЦОВ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
нар. 1928, укр. режисер; Київський театр оперети; постановки (Бравий солдат Швейк, Я кохаю тебе).
ШЕВЧЕНКІВСЬКА ПРЕМІЯ
див. «Державна премія України ім. Т.Г. Шевченка»
ШЕВЧЕНКО ІГОР
нар. 1922, америк. та укр. візантолог і організатор науки; українець за походженням, нар. і виріс у Польщі, після II Світової війни у Бельгії, пізніше у США; член НАНУ, Брит. Академії, …
ШЕВЧЕНКО ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
нар. 1946, укр. артист цирку (дресирувальник тигрів); чоловік Людмили Ш.; художній керівник укр. циркового колективу.
ШЕВЧЕНКО ВОЛОДИМИР МИКИТОВИЧ
1929-87, укр. кінорежисер; пригодницькі художні (Поїзд особливого призначення, Контрудар), документальні (Битва за Київ, Чорнобиль. Хроніка важких буднів) фільми; помер, уражений радіацією …
ШЕВЧЕНКО ЛЮДМИЛА ОЛЕКСІЇВНА
нар. 1945, укр. артистка цирку (дресирувальниця тигрів); дружина Володимира Дмитровича Ш.
ШЕВЧЕНКО СЕМЕН
? - бл. 1863, укр. скульптор-кераміст; працював на Межигірській фаянсовій фабриці; моделі вел. сервізів, ваз, тарілок (у т.ч. з ліпними портретами Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, …
ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
1814-61, видатний укр. поет, художник, громадсько-політичний діяч, засновник нової укр. літератури, творець сучасної укр. мови; походив із кріпацької родини, в акції визволення Ш. з …
ШЕВЧЕНКОВЕ
с. Галицького району Івано-Франківської обл. Пам'ятка архітектури церква св. Пантелеймона - єдина в Зх. Україні споруда XII ст., що збереглася до наших днів.
ШЕВЧУК ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
нар. 1939, укр. прозаїк, перекладач, драматург, видавець, брат Анатолія Ш., репресованого в 70-і письменника; глибока філософічність й побутова деталь, історія й сучасність існують в …
ШЕДОК
див. «помпельмус»
ШЕЗЛОНГ
різновид канапи з довгим вузьким сидінням, 1-ю чи 2-ма спинками.
ШЕЙХ
араб. титул, що вживається до старших і шанованих осіб; надається також правителям араб. племен, мусульманським богословам, лідерам мусульманських релігійних братств.
ШЕКЕРА АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
нар. 1935, укр. балетмейстер; гол. балетмейстер Національної опери України; постановки (Болеро, Ромео і Джульєтта, Прометей).
ШЕКЛТОНА ШЕЛЬФОВИЙ ЛЬОДОВИК
в Антарктиці, біля узбережжя Нокса (Антарктида Сх.), в Індійському о.; 31 тис. км2; утворює льодові г.
ШЕКСПІР
(Shakespeare) Вільям, 1564-1616, англ. поет, актор; драматург, найвидатніший у світовій літературі; творчість відзначається глибоким відчуттям взаємозалежності історії та людських доль, …
ШЕЛЕР
(Scheler) Макс, 1874-1928, нім. філософ і соціолог; засновник феноменологічного центру в Мюнхені; принципи феноменології застосовував в етиці, психології та дослідженнях релігії; одним з …
ШЕЛЕСТ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ
1953-92, укр. історик мистецтва; праці: Західноєвроп. рисунок XVI-XVIII ст. із збірок Львова; Львівська картинна галерея. Пол. живопис; загинув, захищаючи від грабіжників цінності …
ШЕЛЕСТ ПЕТРО ЮХИМОВИЧ
1908-96, рад. державний та комуністичний діяч в Україні; родом з Херсонщини, трудову кар'єру розпочав робітником, з 1940 на партійній роботі; учасник змови, внаслідок якої було усунено М.С. …
ШЕЛЛІ
I (Shelley) Персі Біш, 1792-1822, чоловік Мері Шеллі-Волстонкрафт, англ. поет; відомий представник романтизму; лірика, елегії, поеми; лірична драма (Визволений Прометей), трагедії …
ШЕЛЛІНҐ
(Schelling) Фрідріх Вільгельм Йозеф, 1775-1854, нім. філософ; співзасновник нім. романтизму; професор Мюнхенського і Берлінського унів., автор ідеалістичної натурфілософії, теорії …
ШЕЛУХИН СЕРГІЙ
(псевдонім: С. Павленко) 1864-1938, укр. громадсько-політичний діяч, юрист і письменник; з 1905 в укр. національному русі, в укр. періодичних виданнях Укр. Хата, Літературно-Науковий …
ШЕЛЬДА
р. у Франції, Бельгії та Нідерландах; довж. 430 км; впадає до Пн. м.; важливий водний шлях; гол. м.: Ґент, Антверпен.
ШЕЛЬДУНҐИ
рід правителів Данії з 1-ї полов. Х ст. до 1042; започаткований Ґормом Старим; бл. 970 його представники накинули панування Норвегії, 1016-42 панували також в Англії.
ШЕЛЬФ
мілка зона морського дна вздовж континентального берега, відокремлена від континентального схилу виразним загином; ш. часто містить поклади нафти і природного газу; див. «схил …
ШЕЛЯ
(Szela) Якуб, 1787-1866, пол. селянин, ватажок Галицького повстання 1846; чинив криваві погроми шляхетських дворів у Тарновській окрузі.
ШЕМАН
(Sjoman) Девід Гарольд Вільґот, нар. 1924, шведський кінорежисер, сценарист, актор, критик; один із засновників т.зв. нового шведського кіно; психологічно-побутові драми (Коханка, …
ШЕНК ГРАФ ФОН ШТАУФЕНБЕРҐ КЛАУС
див. «Штауфенберґ» Клаус
ШЕНЛI
нафтовий басейн на сх. Китаю (Шаньтун), в дельтi Хуанхе; нафтопровiд до Пекiна.
ШЕНОА
(Senoa) Авґуст, 1838-81, хорватський письменник; основоположник хорватського роману; історичні романи (Скарб ювеліра), твори на сучасну тематику; поетичні історичні балади, фейлетони, …
ШЕНТАО
дорога до імператорського некрополю в Китаї; зазвичай починається та завершується брамою пайлоу; обабіч неї кам'яні статуї.
ШЕНЬЧЕН
особлива економiчна зона на пд. сх. Китаю (Куантун), на Пд.-Китайському м.; 327,5 км2; бл. 2 млн. мшк. (в тому числі 250 тис. постiйних); вел. участь іноземного капiталу; розвиток переважно …
ШЕНЬЯН
м. на пн. сх. Китаю, адмiнiстративний центр провiнцiї Ляонiн; 4 млн. мшк., мiська агломерація 6,6 млн.; промисловий (виробництво транспортних засобiв, нафтоперегiнна, нафтохiм. галузi) та …
ШЕПІТЬКО ЛАРИСА ЮХИМІВНА
1938-1979, укр. кінорежисер, дружина Е. Климова; психологічні фільми (Спека, Крила, Ти і я, Сходження, Прощання).
ШЕПЕТІВКА
м. у Хмельницькій обл., райцентр, на р. Гусці (басейн Дніпра); 52 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, деревообробної, харчової промисловості, будівельних матеріалів; вел. залізничний …
ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
(світське ім'я Роман Олександр Марія) 1865-1944, граф, митрополит Греко-Католицької Церкви, укр. громадський і політичний діяч, член НТШ; з 1900 архієпископ львівський і митрополит …
ШЕР-ҐІЛ
(Sher-Gil) Амріта, 1913-43, індійська художниця; одна з чільних постатей сучасного індійського мистецтва; малярство із певними європ. ознаками (переважно під впливом П. Ґоґена); сцени із …
ШЕРІДАН
(Sheridan) Річард Брінслі, 1751-1816, англ. драматург ірландського походження; сатирично-побутові комедії (Школа лихослів'я).
ШЕРІНҐ
(Szeryng) Генрик, 1918-88, мексиканський скрипаль пол. походження; професор університету в Мексиці; виконавець світової слави.
ШЕРАТОНА МЕБЛІ
меблі, виконані в Англії у 2-ій полов. XVIII - на поч. XIX ст. Т. Шератоном або його наслідувачами; переважно з червоного або сатинового дерева, стрункі, легкої конструкції, з мальованим …
ШЕРИФ
I у середньовічній Англії гол. королівський урядник графства, теп. почесний урядовець; у США місцевий керівник, до компетенції якого входять адміністративно-судові питання. I див. …
ШЕРПИ
народ, який мешкає в Гімалаях (селища на вис. 3-6 тис. м в.р.м.) на території Непалу й Індії; бл. 120 тис.; чоловіки працюють провідниками й носіями у високогірних експедиціях; мова …
ШЕРРІНҐТОН
(Sherrington) баронет Чарлз Скотт, 1857-1952, англ. лікар і фізіолог; професор Ліверпулського та Оксфордського унів.; член Лондонського Королівського товариства; засновник сучасної …
ШЕРСТОБИТОВ ЄВГЕН ФІРСОВИЧ
нар. 1928, укр. кінорежисер; фільми (Акваланги на дні, Туманність Андромеди).

1 2 3 > >>