Я, Я тридцять третя літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає голосний звук я (йа), вимовляється я. ЯЄЧКО чоловіча статева залоза, що виробляє сперматозоїди; у хребетних також чоловічі статеві гормони. ЯЄЧНИК жіноча запліднювальна (статева) залоза; переважно парна; виробляє яйцеклітини; в хребетних також статеві гормони. ЯБЛОНСЬКА ГАЛИНА ГІЛЯРІВНА нар. 1928, укр. актриса; Національний академічний укр. драматичний театр; ролі у виставах (Маруся Богуславка, Не судилось). ЯБЛОНСЬКА СОФІЯ 1907-71, укр. письменниця, журналіст, фотомитець; подорожувала Австралією, Новою Зеландією, Індокитаєм, Марокко, Явою, Таїті; з 1950 у Франції; мандрівні нотатки Чар Марокко, З країни опію … ЯБЛУНЯ листопадне дерево або кущ родини розових, плодова культура; поширена в районах з помірним кліматом; вирощують бл. 10 тис. сортів я. домашньої; плоди вживають свіжими, переробляють; деревину … ЯВА острів у Індонезії, у складі Вел. Зондських островів; 126 тис. км2, 113,6 млн. мшк. (з островом Мадура) - 60% населення країни; гориста, численні вулкани (найвищий Семеру - 3676 м); на пн. … ЯВАНСЬКЕ МОРЕ частина Тихого о., між островами Малайського архіпелагу; 552 тис. км2; гл. до 1272 м; коралові рифи; видобуток нафти і природного газу; порти: Банджармасин, Сурабая (Індонезія). ЯВЛІНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ нар. 1952 у Львові, рос. громадсько-політичний діяч; кандидат економічних наук; 1974-89 на науковій та державній службі; 1989 секретар Комітету з економічних реформ Л. Абалкіна, навесні … ЯВЛЕНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ФОН 1864-1941, маляр рос. походження, працював переважно в Німеччині; поєднував елементи рос. народного мистецтва, іконопису та напрямків зх.-європ. мистецтва, пізніше власний стиль, близький … ЯВОРІВСЬКІ ІГРАШКИ укр. народні дерев'яні іграшки, які роблять майстри у м. Яворів Львівської обл.; рухомі, із світлих струганих дощечок, розписані жовтими, червоними і зеленими узорами-краплями. ЯВОРІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ нар. 1942, укр. письменник, журналіст, громадський діяч; з покоління шістдесятників, новелістика з елементами авангарду, збірки оповідань, повістей: А яблука падають, Гроно стиглого … ЯВОРНИЦЬКИЙ (Еварницький)
Дмитро Іванович, 1855-1940, укр. історик, археолог, фольклорист, письменник; член ВУАН, професор Харківського унів., звільнений за прихильність до укр. руху; з 1902 … ЯВОРСЬКИЙ БОЛЕСЛАВ ЛЕОПОЛЬДОВИЧ 1877-1944, укр. та рос. музикознавець, піаніст, педагог; професор Київської консерваторії, 1917-21 дир. Київської народної консерваторії, з 1921 професор Московської консерваторії; створив … ЯВОРСЬКИЙ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ 1884-1937, укр. історик-марксист, доктор політичних наук; член Русько-укр. радикальної партії; у роки I Світової війни в австр. армії, у штабі військового уповноваженого австр. уряду при … ЯГВЕ в юдаїзмі ім'я Бога єдиного, невидимого творця і володаря Всесвіту. ЯГОДА соковитий плід з м'ясистим оплоднем і вел. кількістю насінин; напр., помідор, порічка, чорниця. ЯГОТИН м. у Київській обл., райцентр; 25 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, машинобудівної, харчової промисловості. Заснований 1552. ЯГУАР хижий ссавець родини котячих; живе у болотяних лісах тропічної зони обох америк. континентів; подібний до пантери; довж. тіла бл. 1,8 м, хвоста бл. 90 см; охороняється. ЯДВІҐА (Jadwiga)
блаженна, бл. 1374-99, королева Польщі з 1384, дочка Людвіка Угорського, дружина Владислава Яґайла з 1386; 1387 приєднала до Польщі Галицьку Русь; сприяла оновленню Краківської … ЯДЕРНА ЕНЕРГІЯ енергія, яка вивільняється під час розщеплення важких атомних ядер (напр., урану, плутонію) або синтезу легких ядер (напр., ядер водню - в ядро гелію); використовується в атомних … ЯДЕРНА РЕАКЦІЯ фізич. процес, під час якого внаслідок зіткнення 2-х атомних ядер чи атомного ядра з частинкою, напр., нейтроном, утворюються ін. ядра або ядра і частинки; ланцюгова я. р. - викликана … ЯДЕРНИЙ РЕАКТОР установка для здійснення керованої ланцюгової ядерної реакції; реакція відбувається в ядерному паливі (уран 235 або 233, плутоній 239) в активній зоні реактора, а її хід контролюється … ЯДЕРЦЕ дрібне, кулясте тільце (одне або кілька) всередині клітинного ядра рослин і тварин; місце синтезу рибонуклеїнової кислоти (РНК); під час поділу ядра зникає. ЯДРО спортивне спорядження для легкоатлетичних змагань - штовхання ядра; переможець визначається за найкращим результатом із 6-ти спроб. ЯДРО АТОМНЕ центр. частина атома з розмірами, приблизно у 10 млн. разів меншими від розмірів самого атома, в якій сконцентрована майже вся його маса; я. а. складається з протонів та нейтронів (а ті, в … ЯДРО КЛІТИННЕ осн. складова частина клітин рослин і тварин; відіграє вирішальну роль у процесах обміну речовин і спадковості; відокремлене від цитоплазми ядерною оболонкою; в рідкій каріоплазмі … ЯЗИК м'язовий, переважно рухливий орган, що знаходиться в ротовій порожнині та містить смакові рецептори; у ссавців допомагає при ссанні, жуванні, ковтанні, в людини також бере участь у процесі … ЯЗИКИ МОРСЬКІ морські риби ряду камбалоподібних; живуть у тропічних та субтропічних водах Атлантичного о., Індійського о. та Тихого о.; довж. 15-60 см; форма тіла листо- або язикоподібна; цінуються у … ЯЗИЧІЄ штучна літературна мова, утворена внаслідок поєднання місцевих діалектів укр., церковнослов'янської та рос. мов, якою писали у 2-й полов. XIX - на поч. ХХ ст. прихильники русофільського … ЯЙЦЕ дозріла жіноча статева клітина тварин і людини, що здатна до запліднення і розвитку в новий організм; утворюється в яєчниках у процесі оогенезу; я. найбільша клітина організму; величина … ЯЙЦЕКЛАДНІ група специфічних ссавців; яйцеродні, мають клоаку; заселяють Австралію та прилеглі острови; їхні щелепи вкриті роговим дзьобом; до я. належать качкодзьоб, єхидна. ЯЙЦЕПРОВІД протока, якою дозріла яйцеклітина виводиться з яєчника; у хребетних прямує до матки (у ссавців) або до анального отвору (напр., у земноводних, плазунів, птахів). ЯЙЦЕРОДІННЯ розмноження тварин, в яких розвиток зародка відбувається в яйці, що перед заплідненням або відразу після нього видаляється з організму матері; притаманне багатьом комахам і птахам. ЯК парнокопитний ссавець; трапляється у Тибеті; вис. у холці бл. 1,9 м; одомашненого я. утримують як тяглову тварину, а також задля м'яса, молока й шкури. ЯКІВ за Біблією, син Ісаака й Ревеки, родоначальник народу Ізраїля, батько 12 синів, від яких пішли ізраїльські племена. ЯКІВ I (Jacob I) 1566-1625, з династії Стюартів, син Марії Стюарт; від 1567 король Шотландії (як Яків VI), від 1603 також Англії та Пн. Ірландії; прихильник абсолютизму, намагався розширити … ЯКІВ I ЗАВОЙОВНИК 1208-76, король Араґону з 1213; під час реконкісти здобув у мусульман Балеарнські острови (1229-35) і емірат Валенсію (1233-38). ЯКІВ II (Jacob II) 1633-1701, з династії Стюартів, син Карла I, 1685-88 король Англії та Ірландії, а також (як Яків VII) Шотландії; католик; внаслідок революції 1688-89 скинутий з трону на користь … ЯКІР пристрій, що дозволяє зупинити і утримувати у потрібному положенні корабель чи ін. плавучий об'єкт. ЯКІР ЙОНА ЕММАНУЇЛОВИЧ 1886-1937, рад. військовий діяч; 1918-20 командувач військових з'єднань Червоної армії у боях з Армією УНР, у 1921-24 - командувач Кримського та Київського військових округів, у 1925-37 … ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ розділ хіміч. аналізу; полягає у виявленні та визначенні складових частин (елементів, хіміч. сполук), які входять до складу досліджуваної речовини. ЯКІСТЬ у філософії суттєва характеристика предмета, що вирізняє його серед ін. і оцінює його своєрідність в цьому відношенні. ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ступінь задоволення матеріальних і нематеріальних потреб індивідуумів, родин та спільнот; я. ж. визначається об'єктивними показниками (кількісними та якісними, матеріальними та вартісними), … ЯКИБЮК (Івандюк)
Василь Григорович, 1881-1945, укр. майстер різьблення по дереву та мосяжництва; декоративні тарілочки, вазочки, пляшки, чарки малих розмірів, інкрустовані кольоровим деревом, … ЯКИМЕНКО ФЕДІР СТЕПАНОВИЧ 1876-1945, укр. та рос. композитор, піаніст, диригент; учень Римського-Корсакова; 1917-23 професор Петербурзької консерваторії; пізніше у Празі, Парижі; опера Фея снігів, Балетна сюїта, … ЯКОБІНЦІ політичний клуб часів франц. революції 1789-99, заснований 1789; спершу ліберали, швидко радикалізувалися (програма встановлення республіки); лідер - М. Робесп'єр; від VII 1793 при владі; … ЯКОБІТИ прихильники Якова II Стюарта та його нащадків, що претендували на англ. та шотландський престоли; противники правління Вільгельма III Оранського та ганноверської династії; підняли повстання … ЯКОБСОН РОМАН ОСИПОВИЧ 1896-1982, америк. лінгвіст рос. походження; професор багатьох америк. унів., член численних академій наук; співзасновник празької лінгвістичної школи; праці з питань загального … ЯКОВЕНКО НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА нар. 1942, укр. історик; доктор історії, професор унів. Києво-Могилянська академія, співробітник Інституту сх.-європ. досліджень НАНУ; Укр. шляхта з кінця XIV до середини XVII ст., Нарис … ЯКОВЛЄВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ 1906-89, рос. авіаконструктор, ген.-плк., член АН СРСР; створив ряд літаків різного призначення, зокрема, винищувачі Як-1, Як-7 та ін., реактивні літаки. ЯКУБЕЦЬ (Jakуbiec)
Мар'ян, нар. 1910, пол. славіст укр. походження; професор Вроцлавського унів., член президії Комісії слов'янознавства Пол. АН; праці з історії рос. (Пушкін у Польщі, Рос. … ЯКУТІЯ в азіатській частині Росії, на узбережжі м. Лаптєвих та Східносибірського м.; 3,1 млн. км2, 1,1 млн. мшк.; столиця Якутськ; якути 33%, росіяни 50%, українці, евенки, евени, чукчі; міське … ЯКУТИ тюркський з домішками монгольського і тунгуського елементів народ; проживають в Якутії; бл. 380 тис.; мова якутська. ЯКУТСЬК м. у Росії, столиця Якутії, порт над Леною; 194 тис. мшк.; судноремонтний завод; науковий центр Сибірського відділення Рос. АН, унів.; якутський драматичний театр. ЯКУШОВИЧІ с. у Келецькому воєводстві над Нідзіцею (ліва притока Вісли) побл. Казімєжи Вєлькей; 1911 тут відкрито каркасну могилу вождя гуннів, похованого разом з конем (поч. V ст. н.е.), також … ЯЛИНА хвойне дерево родини соснових конусоподібної форми; утворює бори в Карпатах (в горішній зоні), низинні ліси Пн.-Сх. Європи; голки короткі, гострі; шишки звисаючі, після дозрівання всі … ЯЛОВЕЦЬ хвойний кущ або дерево пн. півкулі; бл. 60 видів; листки шпичасті або лускуваті, запилення вітром, плід - шишкоягода; в Україні найпоширеніший я. звичайний (в Карпатах, на Поліссі); з … ЯЛТА м. у АР Крим, на березі Ялтинської бухти Чорного м.; 89 тис. мшк.; центр Вел. Я., що охоплює зх. частину пд. берега Криму (163 тис. мшк.) і Ялтинського рекреаційного району (загальна площа … ЯЛТИНСЬКА КОНФEРEНЦІЯ 4-11 II 1945 друга (після Тeгeранської) конфeрeнція кeрівників США (Ф.Д. Рузвeлт), СРСР (Й.В. Сталін) і Великої Британії (В. Чeрчілл) під час II Світової війни; стосувалася взаємодії у кінцeвій фазі … ЯМАЙКА (Jamaica) держава у Вест-Індії, на острові Ямайка у Карибському м. Височинно-гориста, вис. до 2256 м; карстові форми; клімат вологий тропічний; мінеральні джерела; тропічні ліси. Чорношкірі … ЯМАЛ півостр. у Росії (Ямало-Ненецький автономний округ), виступає у Карське м.; 122 тис. км2; багаті родовища природного газу; будується (1997) газопровід до Зх. Європи (через Польщу). ЯМАЛО-НЕНЕЦЬКИЙ АВТОНОМНИЙ ОКРУГ в азіатській частині Росії, на узбережжі Карського м.; 750,3 тис. км2, 469 тис. мшк.; адміністративний центр Салехард; росіяни 59%, українці 17%, ненці 4%, ханти й ін.; міське населення … ЯМАМОТО ІСОРОКУ 1884-1943, японський адмірал, дипломат; з 1939 головнокомандувач флоту; керував нападом на Пірл-Гарбор; його літак потрапив у пастку, заставлену америк. авіацією, і був збитий. ЯМПІЛЬ I
селище Білогірського району Хмельницької обл., на р. Горинь (притока Дніпра). Перша згадка 1152; центр удільного князівства, заснованого у Х ст.; збереглися руїни Тихомльського городища … ЯМС витка трав'яниста тропічна рослина; бл. 600 видів; культивують я. китайський, плоди якого - підземні бульби вагою до 10 кг і довж. до 2 м - їдять печеними або вареними; осн. крохмалиста їжа … ЯМУСУКРО від 1983 столиця Берега Слонової Кості (з 1986 Республіки Кот-д'Івуар); 120 тис. мшк. ЯН I ОЛЬБРАХТ 1459-1501, з династії Яґеллонів, пол. король з 1492, син Казимира IV Яґеллончика; розв'язав війну з Туреччиною і 1497 зазнав поразки під Козьмином на Буковині; 1496 видав пйотрковський … ЯН II КАЗИМИР 1609-72, з династії Ваза, пол. король 1648-68, син Сиґізмунда III; воював з козаками (Хмельниччина, Руїна), очолював пол. війська в битвах під Зборовом (1649), Берестечком (1651), Жванцем … ЯН III СОБЕСЬКИЙ 1629-96, пол. король з 1674; вел. коронний маршалок з 1665, польний гетьман з 1666, вел. коронний гетьман з 1668; видатний полководець, провадив переможні війни з Туреччиною (битви біля … ЯН З НЕПОМУК (Jan z Nepomuk)
св., бл. 1350-93, празький канонік, сповідник; 1729 канонізований; ув'язнений за наказом чеського короля Владислава IV Люксембурзького, зазнав катувань і був утоплений у … ЯН-МАЙЄН норвезький острів вулканічного походження в Ґренландському м.; 372 км2; територія гориста, вис. до 2277 м; останні виверження вулкана - 1971-73; льодовики; тундра; радіолокаційні та … ЯНІВСЬКИЙ БОГДАН ЮРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ нар. 1941, укр. композитор; професор Донецької консерваторії; дитяча опера Царівна-жаба, музика до театральних вистав, пісні Не забудь, На калині. ЯНІВСЬКИЙ КОНЦТАБІР нацистський концентраційний табір, організований 1941 у Львові; постійно вміщав бл. 11 тис. бранців, політичних в'язнів та ін.; українці, поляки, євреї, громадяни Франції, Чехословаччини, … ЯНІКУЛ пагорб у зх. частині стародавнього Риму; тут, згідно з легендою, було збудовано першу рим. фортецю. ЯНІЦЬКИЙ (Ianicius)
Клементій, 1514-43, пол. поет, син селянина; писав пол. і лат. мовами; життєписи пол. королів. ЯНА р. в Росії, в Якутії; довж. 1492 км; впадає у м. Лаптєвих; гол. м. Верхоянськ. ЯНАЧЕК (Janacek)
Леош, 1854-1928, чеський композитор; представник чеської національної школи; індивідуальний стиль ґрунтується на музичному фольклорі і просодії моравської мови; реалістичні … ЯНГЕЛЬ МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ 1911-71, рос. та укр. учений, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки; член АН УРСР та СРСР; генеральний конструктор конструкторського бюро ракетної техніки (зокрема, ракетоносії … ЯНДА (Janda)
Кристина, нар. 1952, пол. актриса театру і кіно; ролі у фільмах А. Вайди (Людина з мармуру, Людина з заліза), Р. Бугайського (Допит), Р. Пивоварського (Коханці моєї мами); виступи … ЯНДОЛОВИЧ (Jandolowicz)
Марек (прозваний Отцем Мареком), бл. 1713-99, діяч і проповідник Барської конфедерації (1768-72) на Поділлі, кармеліт; розпалював патріотичні та релігійно-містичні почуття. ЯНЕВСЬКИЙ СЛАВКО нар. 1920, македонський письменник; автор першого македонського роману Село за сімома ясенами; психологічна проза із сучасною тематикою; вірші. ЯНИЧАРИ добірна турец. регулярна піхота в XIV-XIX ст., створена султаном Мурадом I; комплектували із християнських бранців, пізніше - шляхом насильницького набору хлопчиків із християнського … ЯНКИ жартівливо-зверхнє окреслення американця (громадянина США), вживане переважно іноземцями; спершу - мешканець Нової Англії, під час громадянської війни - мешканець Пн., особливо солдат … ЯНКОВСКИЙ ОЛЕГ ІВАНОВИЧ нар. 1944, рос. актор; працює в театрі Ленком; ролі в психологічних фільмах (Дзеркало, Ностальгія, Польоти уві сні та наяву), фільмах-казках (Звичайне диво, Той самий Мюнхгаузен). ЯННІНҐС (Jannings)
Еміль, 1884-1950, нім. кіноактор; ролі в костюмованих історичних (Мадам Дюбарі, Анна Болейн), експресіоністських (Кабінет воскових фігур) фільмах, екранізаціях літературних … ЯНОВИЧ СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ (псевдонім С.П. Курбаса)
1862-1908, укр. актор, режисер; чоловік Ванди Я., батько Леся Курбаса; Руський народний театр, власна трупа; ролі у виставах (Лимерівна, Не судилось); постановки … ЯНОВИЧЕВА ВАНДА АДОЛЬФІВНА 1867-1950, укр. актриса; дружина Степана Я., мати Леся Курбаса; Руський народний театр, Кийдрамте; ролі у виставах (Гайдамаки, Назар Стодоля). ЯНОВСЬКИЙ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ 1902-54, укр. письменник; значний вплив на стилістику укр. прози і загальний розвиток сучасної укр. літератури; характерні романтичні настрої, оригінальна ритміка прозового тексту, … ЯНСЕНІЗМ теологічна релігійна течія у франц. і голландському католицизмі XVII-XVIII ст.; започаткований К. Янсеніусом; проголошував містику серця і моральну суворість; ворожий до філософії та … ЯНСЕНІУС (Jansenius)
Корнеліус, 1589-1638, фламандський теолог, єпископ Іпру; його теологічні концепції, що були видозміною доктрини св. Авґустина про милість, започаткували містично-етичний рух, … ЯНССЕНС (Janssens)
Абрагам, бл. 1575-1632, фламандський маляр; творив у традиціях антверпенського маньєризму, з часом підпав під вплив Караваджо, пізніше П. П. Рубенса; релігійні (Ecce Homo), … ЯНССОН (Jansson)
Туве, нар. 1914, фінська письменниця, пише шведською мовою, художниця; книжки для дітей, популярний цикл повістей про Мумі-тролів У долині Мумі з власними ілюстраціями; романи, … ЯНУС у рим. міфології один з найдавніших богів, опікун брам, проходів і мостів, бог всякого початку; зображався із 2 обличчями, які дивилися в різні сторони; одне з гол. рим. божеств, яке не … ЯНЦЗИ найбільша р. Азії, в Китаї; довж. 6300 км, басейн 1818 тис. км2; витоки на Тибетському нагір'ї, впадає у Сх.-Китайське м., утворюючи дельту; сильні коливання рівня води (10-30 м); … ЯНЧО (Jancso)
Міклош, нар. 1921, угорський кінорежисер; фільми на історичні та соціально-політичні теми (Без надії, Зірки і солдати, Поки народ ще просить, Угорська рапсодія); документальні … ЯНШИН МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ 1902-76, рос. актор театру і кіно; працював у МХАТ; комедійні ролі (Каторга, Весілля, Шведський сірник). ЯНҐ (Young)
Овен, 1874-1962, америк. фінансист і політик; 1929 розробив план, що змінював засади сплати нім. воєнних репарацій (план Я.). ЯНҐОН столиця М'янми, у дельті р. Іраваді; міська агломерація 3,1 млн. мшк.; переробка рису, олійні, тартаки; ремесла (вироби зі срібла, бамбуку); гол. морський порт країни (експорт тукового … ЯПІ (yuppies, скорочене young urban professionals - молоді міські професіонали)
визначення (з'явилося в США, пізніше в Європі) групи молоді, яка розпочала професійну діяльність на поч. 80-х … ЯПОНІЯ держава у Сх. Азії, на Японських островах, у Тихому о.; охоплює 4 вел. острови і бл. 4000 менших; ділиться на 47 префектур і 14 округів (острів Гоккайдо); поверхня островів переважно … ЯПОНСЬКА МОВА сх.-аз. мова, генетичні зв'язки якої досі не визначені; 2 пласти лексики: з паралелями в алтайських мовах, ін. - в австронезійських; державна мова Японії; численні діалекти; з кінця XIX ст. … ЯПОНСЬКЕ МОРЕ частина Тихого о., між Азією і Сахаліном та Японією; 1,1 млн. км2; гл. до 3720 м; рибальство; порти: Владивосток (Росія), Ніїґата (Японія). ЯПОНСЬКЕ ПИСЬМО ідеографічно-силабічне письмо; поєднує ієрогліфи та складові знаки (т.зв. кана); походить від китайського; кілька систем, зокрема, з VIII ст. манйоґана; з Х ст. катакана та хіраґана, які … ЯПОНСЬКИЙ САД тип ландшафтної паркової композиції, характерний для японського мистецтва; пов'язаний з філософськими і релігійними традиціями; поєднував місцеві форми пейзажу (в т. ч. плоскі простори, … ЯР ерозійна форма рельєфу, що виникає у різних породах на схилах під дією зливових і талих вод, а також антропогенних чинників - вирубування лісів, оранки, випасання худоби, будівництва на … ЯРІ КУЛЬТУРИ сільськогосподарські рослини, які дають урожай в рік посіву, не вимагають яровизації; увесь цикл розвитку проходить в один вегетаційний сезон; зернові: овес, просо, кукурудза, гречка, яра … ЯРАКУЙ штат у пн. Венесуелі, 7,1 тис. км2, 412 тис. мшк.; адміністративний центр Сан-Феліпе; гористий; вирощування арахісу, цукрової тростини, цитрусових; харчова промисловість. ЯРЕМЕНКО ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ нар. 1963, укр. артист балету; соліст Національної опери України; партії: Хозе (Кармен-сюїта), Альберт (Жізель). ЯРЕМЕНКО ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ нар. 1921, укр. актор; Житомирський укр. музично-драматичний театр; ролі у виставах (Безталанна, Ярослав Мудрий). ЯРЕМКІВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ нар. 1950, укр. режисер; Харківський укр. драматичний театр, Березіль; постановки (Дім Бернарди Альби, Каїн, Сто тисяч). ЯРЕМЧЕ м. в Івано-Франківській обл.; 10 тис. мшк.; туристично-рекреаційний центр та кліматичний курорт; Михайлівська церква XVII ст., дерев'яна гуцульська церква св. Івана Милостивого зі дзвіницею … ЯРЕМЧУК ЛІДІЯ ГРИГОРІВНА нар. 1945, укр. актриса; Національний академічний укр. драматичний театр; ролі у виставах (Камінний господар, ОБЕЖ, Вишневий сад). ЯРЛ у скандинавських племен впливова людина, вождь дружини або флоту вікінґів; пізніше намісник провінції або найвищий королівський урядовець у середньовічних скандинавських державах. ЯРМАРКИ МІЖНАРОДНІ міжнародні виставки, на які збираються виробники товарів і послуг, безпосередні покупці й посередники; важливий елемент торговельного обміну; ск., найбільшим міжнародним книжковим ярмарком … ЯРМАРОК у середньовіччі осн. (поряд з торговицею) форма вільної торгівлі між регіонами; відбувався у певних містах раз або кілька разів на рік; поступовий спад значення у XVII-XVIII ст. ЯРОВИЗАЦІЯ біохіміч. процеси, які відбуваються в одно- або багаторічних озимих рослинах взимку під впливом низьких позитивних темп.; прискорює появу сходів і розвиток рослин. ЯРОПОЛК СВЯТОСЛАВИЧ ?-978, київський кн. з 972; після загибелі батька, Святослава Ігоревича, боровся проти братів: древлянського кн. Олега і новгородського кн. Володимира, бажаючи бути єдиним правителем Русі; … ЯРОСЛАВ м. у Польщі, на р. Сян; 42 тис. мшк.; видобуток природного газу; текстильна, шкіряна, харчова промисловість, вироби зі скла; центр шляхових сполучень; численні ансамблі соборів-пам'яток … ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ I
?-1187, галицький кн. від 1153; боровся проти боярства за зміцнення князівської влади; приєднав землі у пониззі Дунаю.
II
978-1054, київський кн. з 1019, батько, зокрема, Ізяслава, … ЯРОСЛАВЛЬ обл. центр у європ. частині Росії, порт на верхній Волзі; 631 тис. мшк.; залізничний вузол; машинобудівна, корабельна, нафтохіміч. та нафтопереробна, легка, харчова промисловість; 8 вузів … ЯРОСЛАВСЬКА БИТВА 1245 битва між військами галицько-волинського кн. Данила Галицького та об'єднаною угорсько-пол. армією; у відповідь на облогу Ярослава угорським королем Белою IV кн. Данило Галицький за … ЯРОШЕВИЧ УЛЯНА ІВАНІВНА нар. 1949, укр. художниця кераміки; зооморфні та антропоморфні композиції на основі гончарних об'ємів; поліхромний декор (Довбуш, Сільські мадонни); оформлення інтер'єрів. ЯРУЗЕЛЬСЬКИЙ (Jaruzelski)
Войцех, нар. 1923, пол. політик, ген.; 1968-83 міністр національної оборони; 1981-89 перший секретар ЦК Пол. об'єднаної робітничої партії; 1981-85 прем'єр; 1981 запровадив … ЯСЕН дерево або кущ родини маслинових; поширений в Євразії, пн. Африці, Пн. Америці; бл. 65 видів; листки непарноперисті, дрібні квітки зібрані у волоті, плід - крилатка; росте в лісах і парках; … ЯСЕН КИТАЙСЬКИЙ дерево зі Cх. Азії; листки перисті, восени червоно забарвлені, дуже вел. - до 1 м довж.; жовті квітки зібрані в суцвіття; лікарська і декоративна рослина; отруйний. ЯСЕНІЦА (Jasienica)
Павел (псевдонім Леона Леха Бейнара), 1909-70, пол. письменник; солдат АК, у сталінські часи - репресований і депортований; у творчості переважає історична тематика (Польща за … ЯСИ м. у Пн.-Сх. Румунії; 343 тис. мшк.; хіміч., олійна, деревообробна промисловість; вузи (унів.); центр туризму; музеї; церкви (XV, XVII, XVIII ст.), монастирі (XVI-XVIII ст.); Нові … ЯСИНУВАТА м. у Донецькій обл., 40 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, харчової промисловості, будівельних матеріалів; вел. залізничний вузол. Заснована 1872, ЯСИР бранці, яких захоплювали татари й турки під час розбійницьких походів на укр. землі з XV ст. до 1760-х; я. продавали в рабство на невільничих ринках Кафи (теп. Феодосія), Газлева … ЯСНА ҐУРА храм і укріплений монастир паулінів у Ченстохові; гол. осередок марійного культу в Польщі; закладена 1382; з кін. XIV або з поч. XV ст. в монастирі оточений культом образ Ченстоховської … ЯСПЕРС (Jaspers)
Карл, 1883-1969, нім. філософ і психіатр; професор Гайдельберзького та Базельського унів., представник екзистенціалізму, автор концепції пограничних ситуацій; Розум і … ЯСТРУБ ВЕЛИКИЙ хижий птах, поширений в Євразії і Пн. Америці; довж. тіла до 63 см; крила короткі, широкі, хвіст довгий, заокруглений; живиться птахами й гризунами; поширений на всій Україні, а у степовій … ЯСТРУБ-ПЕРЕПЕЛЯТНИК хижий птах родини яструбиних; ліси Євразії; довж. тіла бл. 38 см; розмах крил бл. 80 см; охороняється. ЯСТРУБИНІ родина хижих птахів ряду соколоподібних; бл. 200 видів, живуть на всіх континентах; крила досить короткі, заокруглені; здобич хапають на льоту; в Україні: яструб, шуліка, беркут, орел, … ЯСТРУН (Jastrun)
Мечислав, 1903-83, пол. письменник і поет; філософська лірика, що спирається на традиції періоду класицизму, романтизму та символізму (Година під вартою, Гарячий попіл), … ЯТВЯГИ плем'я, етнічно близьке до литовців; мешкали між середньою течією р. Нямунас і верхів'ям р. Нарев, у т.зв. Судовії; вперше згадані у II ст. н.е. у Тацита, у давньоруських документах - у … ЯТРОХІМІЯ напрямок у хімії і медицині, започаткований Парацельсом (XVI ст.); виділилася з алхімії; я. стверджує, що гол. завданням хімії є створення ліків. ЯУНДЕ столиця Камеруну; 800 тис. мшк.; важливий торговельний центр; харчова, текстильна промисловість; аеропорт; унів. ЯХИМОВИЧ ГРИГОРІЙ 1792-1863, церковний і громадсько-політичний діяч, учений-теолог, Галицький греко-католицький митрополит; доктор богослов'я, філософії та вільних мистецтв, професор теології та педагогіки … ЯХИМОВИЧ ФЕДІР 1800-89, укр. та австр. живописець, театральний художник; декоратор придворної опери у Відні; жанрові композиції, пейзажі, картини на релігійну тематику Собор св. Стефана, Христос в гостях … ЯХНЕНКИ рід укр. підприємців-цукрозаводчиків; співвласники фірми Брати Я. і Симиренко (40-80-і XIX ст.), яка збудувала першу в Україні парову цукроварню (1843, с. Ташлик на Черкащині), найбільший у … ЯХТА судно для спортивних, туристичних або представницьких цілей; може бути вітрильним, моторним і моторно-вітрильним. ЯЦЕНКО ІРИНА ДМИТРІВНА нар. 1945, укр. співачка (мецо-сопрано); солістка Харківського театру опери та балету; партії: Кармен (Кармен), Княгиня (Чародійка); професор Харківського інституту мистецтв. ЯЦИК ПЕТРО нар. 1921; канадський підприємець, родом з України; 1949 емігрував до Канади, де займається інвестиціями в індустріальне будівництво, президент Промбанк Інвестмент, Еккюрейт Билдерз, П. … ЯЦКІВ МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ 1873-1961, укр. письменник-модерніст, один із засновників і член угруповання Молода муза; збірки новел В царстві сатани, Казка про перстень, повісті Огні горять, Танець тіней; статті про … ЯЦКІВ ЯРОСЛАВ СТЕПАНОВИЧ нар. 1940, укр. вчений-астроном, член НАНУ, дир. Гол. астрономічної обсерваторії АН України; праці з фундаментальної астрометрії та космічної гео- і планетодинаміки, математичні методи …
| 