Н, Н вісімнадцята літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає приголосний звук н; вимовляється ен. НЄІЗВЄСТНИЙ ЕРНСТ ЙОСИФОВИЧ нар. 1925, рос. й америк. скульптор і графік; через обмеження творчої свободи та переслідування 1976 емігрував з СРСР до США; динамічні, внутрішньо напружені станкові й монументальні … НЄМЕН (Niemen)
Чеслав (псевдонім Ч. Виджицького), нар. 1939, пол. рок-співак, інструменталіст і композитор; використовує тексти пол. романтичних поетів (Ц. Норвід); музика до фільмів. НІЇҐАТА м. і порт в Японії (острів Гонсю), на Японському м.; 490 тис. мшк.; хіміч., судно-, машинобудівна промисловість; рибальство; атомна електростанція (1000 МВ); суперекспрес Сінкансен; унів. НІАМЕЙ столиця Ніґеру, порт над р. Ніґер; 550 тис. мшк.; центр торгівлі і ремесел; харчова, текстильна, хіміч. промисловість; унів. НІАҐАРА водоспад на р. Ніаґара, на кордоні Канади і США; 2 частини: зх. (вис. 48 м, шир. 900 м) і сх. (вис. 51 м, шир. 300 м); скельний поріг виступає на 1,5 м щороку; гідроелектростанції; в обхід … НІВА (Nivat)
Жорж, нар. 1937, швейцарський славіст, професор департаменту славістики Женевського унів., дир. Інституту Європи у Женеві; професор унів. Києво-Могилянська академія, де реалізував … НІВЕЛЮВАННЯ геодезичнi вимiри, покликані визначити висоту вибраних точок на мiсцевостi вiдносно горизонтального рiвня. НІГІЛІЗМ 1. філософський термін, яким означають погляди, що заперечують існування субстанційного буття, істинність людського пізнання; н. відкидає прийняті норми, принципи та цінності (Ф. Ніцше); 2. … НІГТІ рогові пластинки на тильній поверхні фаланг пальців людини та мавп; сформувалися з епітелію. НІДЕРЛАНДИ I
історична назва теренів біля гирла р. Райн, Мозель і Скальд, в Арденнах і на сусідніх височинах (теп. Бельґія, Нідерланди і Люксембурґ); теп. власна назва Кор. Н.; у середньовіччі у … НІДЕРЛАНДСЬКІ АНТИЛЬСЬКІ ОСТРОВИ автономна територія Нідерландів у Вест-Індії, на вулканічно-коралових островах Кюрасао, Бонайре, Сен-Мартен та ін. у Карибському м.; 800 км2, 175 тис. мшк. (1993), чорношкірі та мулати 80%, … НІДЕРЛАНДСЬКА МОВА одна з германських мов; з 1938 офіційна назва загальнонаціональної мови для 2 голландського та фламандського (нероманська Бельгія) варіантів; найдавніші пам'ятки VIII-IX ст., література з … НІЖИН м. у Чернігівській обл., райцентр, на р. Острі (притока Десни, басейн Дніпра); 81 тис. мшк.; педагогічний інститут (1805-20 Безбородьківський ліцей); музеї (в тому числі рідкісної книги, … НІЖИНСЬКІ ВІЛЬНОДУМЦІ група професор Ні-жинської гімназії вищих наук імені кн. Безбородька (М. Білоусов, К. Шапалинський, І. Ландражин, Ф. Зінґер, С. Андрущенко), які у 20-х XIX ст. пропагували серед учнів (у їх … НІЖИНСЬКИЙ ВАЦЛАВ ХОМИЧ 1889-1950, рос. артист балету, хореограф пол. походження; до 1911 працював у Маріїнському театрі в Петербурзі; у 1909-13, 1916-17 - провідний танцівник і балетмейстер Російських сезонів у … НІЗАМІ ҐЯНДЖЕВІ 1141-1203 або бл. 1210, перський поет; предтеча психологічного аналізу в перській літературі; автор поем (збірник Хамсе), сюжети яких донині повторюються у сх. літературі та надихали європ. … НІЗАРИТИ мусульманські фанатики, крайнє угруповання ісмаїлітів, яке виникло в IX ст.; застосовували терор і вбивства з-за рогу в боротьбі зі своїми релігійними й політичними противниками, гол. місце … НІКІЙ бл. 470-413 до н.е., афінський воєначальник і політик; очолював табір поміркованих, суперник Клеона; після його смерті сприяв укладенню миру між Афінами і Спартою (421 до н.е.); попри … НІКАРАҐУА I
оз. на пд. сх. Нікараґуа, на вис. 34 м; 8,4 тис. км2, гл. до 70 м (криптодепресія); вулканічні острови; сполучене р. Тіпітапа з оз. Манаґуа; витікає р. Сан-Хуан, що впадає у Карибське … НІКЕ САМОФРАКІЙСЬКА мармурова статуя богині Ніке (вис. 2,45 м), встановлена на носі корабля за кошти мшк. острова Родос після перемоги у морському бою 190 до н.е. над Антіохом III Вел.; виявлена 1863 на … НІКЕЙСЬКА ІМПЕРІЯ держава на пн. зх. Малої Азії, утворена у 1204 Теодором I Ласкарисом зі столицею в Нікеї; гол. осередок боротьби з Латинською імперією; у 1261 увійшла в склад відновленої Візантійської … НІКЕЛІН сплав міді з нікелем (18-20%), відзначається вел. питомим електричним опором; застосовують для виготовлення резисторів, нагрівальних елементів, монет та для плакування. НІКЕЛЬ Ni, хіміч. елемент з атомним числом 28; сріблясто-білий, досить твердий метал; у злитках стійкий до дії атмосферних чинників; міститься в мінералах (нікелін), у чистому вигляді - в … НІКЕЛЮВАННЯ електролітичне або хіміч. покриття металевих предметів тонкою нікелевою плівкою з декоративною метою і для захисту від корозії. НІКЛЕС (Nicklaus)
Джек Вільям, нар. 1940, америк. гольфіст; переможець багатьох гольфових турнірів, зокрема, 6-разовий чемпіон турніру Мастерз (1963, 1965-66, 1972, 1975, 1986); вважається … НІКОЛАЄВ ЛЕВ ПЕТРОВИЧ 1898-1955, укр. учений-біомеханік і антрополог; професор Харківського інституту народної освіти, завідувач антропологічного підвідділу Укр. науково-дослідного інституту ортопедії та … НІКОЛАЄВА ГАННА ТИМОФІЇВНА нар. 1922, укр. актриса; Національний академічний театр рос. драми; ролі у виставах (Кам'яний гість, Дивна місіс Севідж). НІКОЛСОН (Nicholson)
Джек, нар. 1937, америк. кіноактор, режисер і сценарист; зірка америк. кіно 70-80-х; ролі у психологічно-побутових драмах (Професія - репортер, Політ над гніздом зозулі), … НІКОЛЬ кристал ісландського шпату, розрізаний і склеєний канадським бальзамом, використаний як поляризатор світла; світловий промінь, потрапляючи на н., розщеплюється на 2 поляризовані у взаємно … НІКОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ 1858-1942, рос. та укр. зоолог; професор Петербурзького, з 1903 Харківських унів., Інституту народної освіти та медичного інституту; описав бл. 70 нових видів хребетних, бл. 120 праць із … НІКОПОЛЬ м. у Дніпропетровській обл., райцентр, порт на правому березі Каховського водосховища; 158 тис. мшк.; центр Нікопольського марганцевого басейну, підприємства металургії та машинобудування; … НІКОСІЯ столиця Кіпру; 170 тис. мшк.; фінансовий, торговельний і туристичний центр; міжнародний аеропорт; ґотичний кафедральний собор (XIII-XIV ст., перебудований на мечеть); церкви: вірменська … НІКОТИН алкалоїд, міститься в листках тютюну; дуже сильна отрута; малі дози стимулюють діяльність нервової системи, більші викликають отруєння і смерть внаслідок ураження дихального центру; часте … НІКУЛІН ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ 1921-97, рос. кіноактор, клоун, пізніше - дир. Московського цирку на Цвєтному бульварі; ролі в комедіях (Кавказька полонянка, Діамантова рука), побутових драмах (Двадцять днів без війни, … НІЛ р. в Африці, найдовша на Землі, довж. 6671 км; басейн 2,9 млн. км2; витікає як Каґера з височини поблизу оз. Ківу; приймає почергово назви: Н.-Вікторія, Н.-Альберт, Н. Верхній, Н. Білий, Н. … НІЛ ГОЛУБИЙ р. в Африці, права, найдовша і найбагатоводніша притока Нілу; довж. 1600 км; витікає з оз. Тана, на Ефіопському плоскогір'ї (пороги і водоспади); використовується для зрошування; 2 … НІЛО-САХАРСЬКІ МОВИ макросім'я бл. 150 африканських мов, поширених від Ніґеру до Нілу; постулат про їхню генетичну єдність - гіпотетичний. НІЛОТИ група численних, переважно темношкірих, африк. народів басейну Нілу (дінки, массаї, шилуки); бл. 7 млн.; їх мови утворюють нілотську мовну групу. НІЛЬСЕН (Nielsen)
Аста, 1883-1972, данська кіноактриса, одна з перших зірок німого кіно (Фрекен Джулія, Ґедда Ґаблєр, Безрадісний провулок); автобіографія Мовчазна муза. НІМ м. на пд. Франції, у департаменті Ланґедок-Руссійон; на узбережжі Середземного м.; міська агломерація 138 тис. мшк.; промисловий (текстиль, виноробство), торговельний (ярмарки м'яса, вина), … НІМІЦ (Nimitz)
Честер Вільям, 1885-1966, америк. адмірал; під час II Світової війни у 1941-45 командувач флоту США на Тихому океані; 2 IX 1945 разом з ген. Д. Макартуром прийняв капітуляцію … НІМЕЄР (Niemeyer)
Оскар (власне О. Німеєр-Соарес Філго), нар. 1907, бразильський архітектор; один з найактивніших і найбагатогранніших сучасних архітекторів; музей сучасного мистецтва у … НІМЕЙРІ (Ан-Нумайрі)
Джафар Мугаммад, нар. 1930, суданський політик, ген.; здійснив військовий переворот 1969, після цього глава держави й уряду; з 1971 президент, з 1972 верховний … НІМЕЦЬКА ВІВЧАРКА виведена у Німеччині порода фізич. сильних службових собак; шерсть середньої довж., чорна з підпалинами або чисто чорна; н. в. відзначається високою інтелігентністю, здатна виконувати … НІМЕЦЬКА МОВА належить до германської групи індоєвроп. мов; групи діалектів: нижньонім., середньонім. та пд.-нім.; поширена в Німеччині, Австрії, Люксембурзі та Швейцарії; перші літературні пам'ятки … НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЯ В ПОЛЬЩІ 1939-45, поліційно-військова система адміністрації III Райху на окупованій території РП; 1939 частину земель включено до Райху, з решти утворено Ген.-губернаторство (ГГ); окупаційна влада … НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЯ В УКРАЇНІ 1941-44, поліційно-військова система адміністрації III Райху на окупованій території УРСР під час рад.-нім. війни; Україну поділено на зони окупації: Райхскомісаріат Україна (райхскомісар … НІМЕЦЬКА СХІДНА АФРИКА 1884-1919 назва нім. колонії, що охоплювала Танґаньїку, а також (з кінця XIX ст. до 1916) територію теп. держав Руанда і Бурунді. НІМЕЦЬКИЙ МИТНИЙ СОЮЗ торгово-політична організація держав Пн., Центр. і (після 1867) Пд. Німеччини; заснована 1834 під керівництвом Пруссії з метою поліпшення взаємних господарських контактів. НІМЕЦЬКИЙ РАЙХ скорочена назва нім. держави; I Райх (Старий Райх) - назва Священної Рим. імперії нім. народу (962-1806); II Райх - імперія Гогенцоллерів (1871-1918); III Райх - гітлерівська Німеччина … НІМЕЦЬКИЙ СОЮЗ 1815-66 конфедерація нім. держав, утворена на Віденському конгресі; вирішальна роль належала Австрії; розпущений після перемоги Пруссії над Австрією. НІМЕЦЬКИЙ ТЕАТР театр у Берліні, заснований 1883; реформаторська діяльність О. Брама та М. Райнгардта; численні інсценізації модерністських драм. НІМЕЦЬКИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ БАНК центральний емісійний банк Німеччини, заснований 1957, штаб-квартира у Франкфурті-на-Майні (наступник чинного у 1948-57 Bank Deutscher LЯnder); регулює грошовий обіг, керує кредитною … НІМЕЧЧИНА федеративна держава в Європі, над Пн. м., Данською затокою та Балтійським м.; 16 федеральних земель; острови у Пн. м. (частина Фризьких островів) та Балтійському м. (Рюґен, частина … НІМИЙ СЕЙМ 1717 одноденний пол. сейм, на якому нікому (крім маршала сейму і посла, який зачитував ухвали) не надали слова, побоюючись зриву засідання; започаткував протекцію Росії над Річчю Посполитою. НІМФАЛІДИ родина вел. красиво забарвлених метеликів, гусінь волохата (шипи або м'які вирости на тілі); в Україні бл. 10 видів (адмірал, денне павине око, жалібниця). НІМФИ в грец. міфології втілення життєвих сил і краси природи; дріади і гамадріади - н. дерев, ореади - н. гір, наяди - н. джерел. НІНБО м. на сх. Китаю (Чецзян), вел. порт на Сх.-Китайському м.; 1,2 млн. мшк., мiська агломерація 5,2 млн.; текстильна, харчова, машинобудiвна промисловiсть; рибальство. НІНСЯ-ГУЕЙСЬКИЙ автономний район на пн. Китаю; 170 тис. км2; 5 млн. мшк., в осн., китайцi i тангути (Гуей); адмiністративний центр м. Iньчуань; височинно-гористий; напiвпустелi i пустелi; вирощування рису, … НІОБІЙ Nb, хіміч. елемент з атомним числом 41; сріблясто-сірий метал; стійкий до дії атмосферних і хіміч. чинників; сильно нагрітий реагує з киснем, воднем, галогенами; застосовують як домішку до … НІОБА у грец. міфології дочка Тантала, дружина фіванського царя Амфіона; похваляючись своїми дітьми, образила Лето, матір Аполлона й Артеміди; божества помстилися за зневагу до своєї матері - від … НІОБА СТРАЖДАЮЧА мармурова голова Ніоби (центральна постать з колосальної групи Ніобідів), рим. копія втраченого грец. оригіналу з бл. 340 або з поч. I ст. до н.е.; теп. у музеї в Неборові. НІПІҐОН оз. на пд. Канади, на вис. 260 м; 4, 8 тис. км2, гл. до 165 м; численні острови; витікає рікою Н. до оз. Верхнього; рибальство. НІППОН СТІЛ найбільший японський промисловий концерн, один з найбільших у світі виробників сталі; заснований 1970, штаб-квартира у Токіо. НІРВАНА в буддизмі стан завмирання індивідуального буття, прагнень і бажань, згідно з гінаяною, звільнення від наступних втілень. НІРЕНБЕРҐ (Nirenberg)
Маршалл Воррен, нар. 1927, америк. біохімік і генетик; професор унів. у Бетесді; член Національної АН у Вашинґтоні; один з відкривачів природи генетичного коду і його ролі у … НІРУП-РАСМУССЕН (Nyrup-Rasmussen)
Поль, нар. 1943, данський політик; з 1992 гол. соціал-демократичної партії Данії; з 1993 прем'єр уряду коаліції соціал-демократів та центристських партій. НІССАН МОТОР найбільший японський автомобільний концерн, заснований 1933, штаб-квартира у Токіо; виробництво легкових автомобілів, вантажівок, автобусів, тягачів (Ніссан, Дацун); філії у Австралії, США, … НІТЕРОЙ м. у Бразилії (штат Ріо-де-Жанейро), порт біля входу до бухти Ґванабара; 416 тис. мшк.; у складі міської агломерації Ріо-де-Жанейро; харчова, текстильна, корабельна промисловість; унів.; … НІТРАТИ солі і складні ефіри азотної кислоти; солі - безбарвні водорозчинні кристалічні речовини, окисники, широко застосовуються як добрива (т. зв. селітри) та для виготовлення вибухових … НІТРИДИ хіміч. сполуки азоту з ін. елементами; найчастіше тверді тіла, стійкі до високих темп., застосовують як домішки для надання більшої твердості сталі, для виготовлення ізоляторів електропечей … НІТРИФІКАЦІЯ процес окислення (за участю нітрифікуючих бактерій) аміаку і амонійних солей до нітратів, здатних засвоюватись рослинними організмами; одна з ланок кругообігу азоту в природі. НІТРОГЛІЦЕРИН С3Н5(ONO2)3, тринітрат гліцерину, тобто гліцериновий і азотнокислий ефіри; масляниста рідина з сильною вибуховою здатністю; застосовується для виготовлення динаміту і бездимного пороху; у … НІТРОЦЕЛЮЛОЗА нітрити целюлози, тобто ефіри целюлози і азотної кислоти; суха н. з вмістом азоту понад 10% має вибухові властивості; використовується для виготовлення в'яжучих компонентів лаків, … НІУЕ кораловий острів у Тихому о., в Полінезії, територія асоційована з Новою Зеландією; 259 км2, 2 тис. мшк.; адміністративний центр - Алофі; сучасний аеропорт; вивіз копри. Відкритий 1774 Дж. … НІХРОМ сплав нікелю з хромом (бл. 20%) або нікелю з хромом (23%) і залізом (14%) - т.зв. фероніхром; відзначається вел. питомим електричним опором; застосовують для виготовлення резисторів, … НІЦЦА м. у Франції, на узбережжі Середземного м., на Лазурному березі; міська агломерація 476 тис. мшк; гол. туристичний і рекреаційний центр Лазурного берега; пляж і курорт світової слави; … НІЦШЕ (Nietzsche)
Фрідріх, 1844-1900, нім. філософ; проголошував необхідність переоцінки всіх цінностей, виходу за межі добра і зла, смерть Бога, появу надлюдини, яка керується волею до влади, … НІЧ проміжок часу, коли Сонце перебуває принаймні на 18° нижче горизонту; н. передують сутінки, після н. - світанок; на полюсах триває півроку (полярна н.). НІЧ ДОВГИХ НОЖІВ убивство 30 VI 1934 з ініціативи А. Гітлера групи його противників усередині гітлерівського руху, переважно керівників СА, за нібито організований ними державний переворот. НІЧНИЦІ невел. кажани; живуть переважно поблизу людських осель; довж. тіла бл. 6 см, хвоста бл. 5 см; охороняються. НІШ м. в Югославії, в Сербії; з передмістями 248 тис. мшк.; виробництво вугільнодобувних машин, стальних конструкцій, електронна промисловість; гол. науковий центр Пд. Сербії; вузи (унів.). НІША півкругла виїмка у мурі, переважно засклеплена, часто конхою, використовується як архітектурне обрамлення для скульптури. НІША ЕКОЛОГІЧНА поєднання умов середовища, яке дозволяє популяції певного виду жити і розвиватись з урахуванням можливостей пристосування (ск., спосіб харчування, уникання хижака, вимоги до темп., … НІШТАДТСЬКИЙ МИР 1721 шведсько-рос. мирний договір, який завершив Пн. війну 1700-21; до Росії відійшли Лівонія, Естляндія, Інгерманландія (Іжорська земля), частина Карелії та ін. території; Росія повернула … НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ 1832-96, укр. композитор, поет, перекладач, диригент; маґістр Афінського унів., 1850-56 півчий церкви при рос. посольстві у Греції; працював викладачем у гімназіях Одеси та Ананьєва; … НІҐЕР I
держава в Африці, в районі Сахари. Височини, сухий клімат, на пн. тропічний, на пд. екваторіальний; ріки періодично пересихають, єдина постійна - Н. Народи гауса (50%), сонґай, джерма; … НІҐЕРІЯ федеративна держава в Африці, на узбережжі Ґвінейської зат.; 19 штатів і столичний федеральний округ. Височинно-гірська (вис. Джос), на пд. низовина, клімат на пн. екваторіальний сухий, на … НАБІР 1. малюнок шрифтових знаків, занесений до пам'яті комп'ютера в процесі складання; 2. див. «фотонабір»; 3. при традиційному методі набору - сукупність літер (або рядків) та пробільного … НАБЕРЕЖНА укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден. НАБЛИЖЕННЯ ДЕСЯТКОВЕ наближення дійсного числа за допомогою десяткового дробу, що має визначену кількість цифр після коми, як-от: НАБОКОВ (Nabokov)
Володимир Володимирович (використовував псевдонім В. Сірін), 1899-1977, америк. письменник рос. походження, писав вишуканою рос., а від 1940 англ. мовами; від 1919 в еміграції; … НАВ'ЯЗЛИВІ СТАНИ група симптомів психічних порушень, настирливе переживання певних думок, виконання певних дій усупереч усвідомленню їхньої абсурдності; виникають при багатьох психічних порушеннях, напр. … НАВІГАЦІЙНІ АКТИ англ. закони, що обмежують підданим ін. держав свободу ведення морської торгівлі з Англією та її колоніями; найважливіший н. а. 1651 спрямований проти Голландії, призвів до воєн з нею; 1849 … НАВІГАЦІЙНІ ЗНАКИ умовні знаки, що остерігають перед навігаційними перешкодами; позначають фарватери і полегшують навігацію: маяки, плавучі маяки, бакени тощо. НАВІГАЦІЯ процес ведення судна, літака або ін. об'єкта окресленою трасою до пункту призначення; зводиться до визначення положення об'єкта і правильного курсу; також наука про способи судноводіння та … НАВІТРЯНІ ОСТРОВИ група островів у Вест-Індії, у складі Малих Антильських островів; 3,2 тис. км2, 777 тис. мшк.; на Н. о. розташовані 4 держави: Домініка, Ґренада, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Ґренадини, … НАВА частина храму між пресбітерієм і притвором; залежно від розташування н. бувають: головні (на осі споруди), бічні, поперечні (трансепт). НАВАНТАЖЕННЯ сукупність зовнішніх сил, які діють на тіло або конструкційний елемент; найпростіші види: розтяг, стиск, згин, скручування. НАВАРРА I
історичне королівство у Зх. Піренеях; виникло внаслідок об'єднання у IX ст. племінних союзів басків, здійсненого володарями Памплони, які 905 прийняли титул королів Н.; 1512 пд. і … НАВАХИ індіанці Пн. Америки; живуть у резерваціях штатів Арізона, Нью-Мексико, Юта; бл. 160 тис.; мова з атапакської групи. НАВАШИН СЕРГІЙ ГАВРИЛОВИЧ 1857-1930, укр. та рос. біолог; професор Київського, Тбіліського унів., дир. Біологічного інституту (Москва), член АН УРСР та СРСР; 1898 вперше відкрив подвійне запліднення у … НАВИЧКА автоматична, звільнена від свідомого контролю складова поведінки (діяльність, спосіб реагування), формується у процесі багаторазового повторювання; в бігевіористських теоріях поведінки - … НАВРАТІЛОВА (Navratilova)
Мартіна, нар. 1956, чеська тенісистка, з 1981 громадянка США; 1978-90 18 разів вигравала турніри Вел. Шолома; 9-разова переможниця Вімблдону, 4-разова чемпіонка відкритих … НАВРОЦЬКИЙ ОСИП 1890-1972, укр. політик і військовий діяч; 1914-19 стрілець і старшина (офіцер) Укр. січових стрільців і Укр. галицької армії; один із засновників Укр. військової організації (УВО), член … НАВУГЛЕЦЬОВУВАННЯ термічно-хіміч. обробка, полягає у дифузійному насиченні вуглецем поверхні сталевих предметів; після гартування такі предмети мають тверду і стійку до тертя поверхню. НАВУХОДОНОСОР II (Набу-ку-дуррі-удур, Небокаднезар) ?-562 до н.е., правитель Вавилону приблизно з 605; його правління було періодом найвищого розквіту Нововавилонської (Халдейської) держави; захопив … НАВУШНИКИ пристрої для перетворення електричного сигналу на звукові хвилі; основною частиною н. є мембрана, яка коливається під впливом змін магнітного або електричного поля, викликаних проходженням … НАГІДКИ одно- і багаторічні трав'янисті рослини та напівкущі родини складноцвітих, походять із Середземномор'я; декоративна (численні декоративні сорти з поодинокими жовтими квітами) і лікарська … НАГІРНИЙ КАРАБАХ анклав вірменського населення на території Азербайджану, на Малому Кавказі; 4,4 тис. км2, 192 тис. мшк.; адміністративний центр Степанакерт (Ханкенді). 1921 Н. К. приєднаний до … НАГНІЗДНІ ПТАХИ назва птахів, у яких пташенята вилуплюються безпорадними і довго залишаються у гнізді під опікою батьків (голуби, дятли). НАГОЛОС виділення у мовленні складу в слові або слова у словосполученні за допомогою фонетичних засобів (інтонації чи тривалості звучання); в укр. мові динамічний, рухомий. НАГУЄВИЧІ с. Дрогобицького району Львівської обл., у долині р. Збір (притока Бистриці); 2,7 тис. мшк.; 1856 народився І.Я. Франко; від 1946 - музей-філіал Львівського літературно-меморіального музею … НАДВОДНІ ПОСЕЛЕННЯ поселення на палях, вбитих у прибережне дно озер і рік; відомі від часів неоліту до епохи заліза у Пд.-Сх. Європі. НАДДУВАННЯ подача повітря чи паливної суміші до циліндрів поршневого двигуна внутрішнього згоряння під тиском, вищим від атмосферного, з метою збільшення потужності двигуна; н. може здійснюватись … НАДЖД історична країна у центр. частині Саудівської Аравії; височинно-гориста, пустельна; кочове тваринництво; в оазі м. Ер-Ріяд. НАДЗІРНА РАДА орган юридичної особи (товариства, кооперативу), створений для регулярного контролю за діяльністю управи. НАДИР невидима, протилежна зенітові, точка небесної сфери. НАДКІСНИЦЯ сполучно-тканинна оболонка, що вкриває кістки, забезпечує їх поживними речовинами, деякі клітини н. беруть участь в утворенні кісток та їх регенерації. НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ парна залоза внутрішньої секреції хребетних тварин і людини, розміщена над нирками; у людини над кожною ниркою невел. орган жовтуватого кольору; гормони н. з. (кортикостероїди, адреналін та … НАДНОВІ зірки, випромінювання яких раптово збільшується у тисячі разів, а потім повільно зменшується; під час таких спалахів зірки випромінюють світло у сотні млн. разів інтенсивніше за Сонце і … НАДПРОВІДНІСТЬ властивість деяких металів, їх сполук та сплавів втрачати електричний опір при дуже низьких темп., нижчих за характерну для кожної речовини критичну темп. (120 К для високотемп. … НАДЬ (Nagy)
Імре, 1896-1958, угорський політик; 1944-49 і 1951-55 член Політбюро ЦК комуністичної партії Угорщини (з 1948 Угорської партії трудящих); 1953-55 прем'єр-міністр; під час угорської … НАЗАРЕТ м. на пн. Ізраїлю, на Ґалілейському плато; 51 тис. мшк.; туристичний центр; музеї; рідне місто Ісуса Христа, осередок християнського культу (прощі); церква Благовіщення (1955-50), … НАЗАРУК ОСИП 1883-1940, укр. громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник; 1905-1919 член гол. управи Укр. радикальної партії; під час I Світової війни керівник Пресової квартири УСС; 1918-23 член … НАЗИВНИЙ ВІДМІНОК в укр. відмінюванні - незалежний відмінок, який позначає гол. член речення - підмет; відповідає на питання хто? що? НАЙМИТИ позастановий прошарок сільського населення середньовічної України; позаяк були позбавлені власності, працювали за плату у поміщиків, заможних селян, козаків, чумаків, від середини XIX ст. - … НАЙПРОСТІШІ за традиційною класифікацією - підцарство одноклітинних організмів, віднесених до царства тварин; з точки зору новіших систем віднесені до т.зв. Protista; бл. 30 тис. видів, тіло яких … НАЙРОБІ столиця Кенії, на вис. 1650 м; 1,5 млн. мшк. - міська агломерація; найбільше м. Сх. Африки; харчова, текстильна, деревообробна, хіміч. промисловість; міжнародний аеропорт; унів. НАЙТІНҐЕЙЛ (Nightingale)
Флоренс, 1820-1910, англ. сестра милосердя та громадська діячка; 1860 заснувала першу у світі школу сестер милосердя; з 1912 Міжнародний комітет Червоного Хреста нагороджує … НАКАЗ НАРОДНОГО КОМІСАРА ОБОРОНИ № 227 наказ, підписаний Й. Сталіним 28 VII 1942, відомий під назвою Ні кроку назад!; під загрозою розстрілу заборонявся будь-який відступ рад. військ без спеціального розпорядження вищого … НАКАЗНИЙ ГЕТЬМАН в Україні в XVII-XVIII ст. особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана; н. г. призначав сам гетьман або обирала козацька старшина з-поміж генеральної старшини та полковників; виконував … НАКЛАДНА документ, що підтверджує домовленість про перевіз товарної посилки. НАКСКОВ м. в Данії, на острові Лолланд, над зат. Вел. Бельт; 16 тис. мшк.; суднобудівна, харчова промисловість; торговельний порт. НАЛИВАЙКО ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ нар. 1929, укр. літературознавець; член-кореспондент НАНУ, гол. науковий співробітник Інституту літератури НАНУ; праці з історії літератур Зх. Європи, порівняльного літературознавства, … НАЛИВАЙКО СЕВЕРИН ?-1597, керівник козацького повстання 1595-96 в Україні; сотник надвірної корогви кн. К. Острозького; 1594-95 на чолі козацького загону у антитурец. походах на Молдову та Угорщину; 1595 … НАЛЬЧИК м. у Росії, столиця Кабардино-Балкарії, в передгір'ях Вел. Кавказу; 239 тис. мшк.; бальнеологічний курорт, машинобудівна, хіміч., харчова промисловість, кольорова металургія; центр туризму … НАМІБ пустеля в Намібії, на узбережжі Атлантичного о.; довж. 1300 км, шир. 50-130 км; вплив холодної Бенґальської течії; річні опади 10-100 мм; видобуток алмазів. НАМІБІЯ держава в Африці, на узбережжі Атлантичного о. Височинна, вздовж узбережжя пустелі Наміб; тропічний сухий клімат, на зх. дуже сухий. Народи банту; протестанти, анімісти. Основа економіки - … НАМІСНИК I
голландський штадгоудер, з кін. XV ст. представник монарха в окремих нідерландських провінціях; від проголошення незалежності Пн. Нідерландами найвища посадова особа республіки. … НАМІТКА головний убір: довге полотнище у формі рушника з тканим або вишиваним орнаментом (забори), яке носили поверх очіпка укр. молодиці (заміжні жінки); різновид грубої кисеї; н. називають також … НАМИСЛОВСЬКИЙ (Namyslowski)
Збіґнєв, нар. 1939, пол. джазовий саксофоніст (альт-саксофон) і композитор; керівник багатьох ансамблів (1960-63 Jazz Rockers); композиції (Сімка, Куяв'як "Goes Funky"); … НАМПГО м. у Пн. Кореї, на узбережжі Жовтого м.; 715 тис. мшк.; металургійний комбінат; торговельний та рибальський порт.
| 