Ці слова вважали за абсолютні синоніми, тому в класичній літературі бачимо іменник вираз у різних значеннях: «Почала… солодкими виразами любові промовляти» (І. Нечуй-Левицький); «Вираз на лиці понуро-урочистий» (П. Куліш).

У сучасній українській літературній мові ці слова розрізняються за значенням: там, де мовиться про якусь думку чи міркування, передані небагатьма словами, кажуть вислів: «За висловом чиїм» (Російсько-український фразеологічний словник І. Виргана й М. Пилинської), у всіх інших випадках, зокрема й у математиці, користуються іменником вираз: «Ротмістр і очима і всім виразом показував, щоб він забирався геть» (П. Панч); вираз а²+b=c.