ЄДИНИЙ1. (який без когось іншого) однісінький, один; 2. (який становить собою внутрішню єдність) цілісний, цільний, неподільний; монолітній, одностайний. |
 |
| ||
|
|
|
ЄДИНИЙ1. (який без когось іншого) однісінький, один; 2. (який становить собою внутрішню єдність) цілісний, цільний, неподільний; монолітній, одностайний. |
| ||
© www.ridnamova.org — Полюга Л. М. «Словник синонімів української мови» (за даними rozum.org.ua) |
||