(передавати словами думки) казати, промовляти, (про різноманітне) балакати, заст.: мовити, ректи, діал. подейкувати, розм.: (повільно) тягти, (через силу, неохоче) видавлювати, видушувати, цідити, (різко, категорично) рубати, (хрипло) хрипіти, (високим неприємним голосом) скрипіти, (зі злобою і присвистом) сичати, шипіти, (крізь сльози) хлипати, зневажл. гавкати, гарчати, (перев. про чужу, не зрозумілу слухачеві мову) розм.: ґелґотати, лопотати, цвенькати, шваркотати// вести мову, заводити мову, річ держати, кидати слово, (знехотя) цідити крізь зуби, (щось незначне) теревені правити.