БЕЗДОМНИК(той, що не має житла) безхатник, (звичайно про дітей) безпритульник, у знач. ім. безпритульний. |
|
| ||
|
|
|
БЕЗДОМНИК(той, що не має житла) безхатник, (звичайно про дітей) безпритульник, у знач. ім. безпритульний. |
© www.ridnamova.org — Полюга Л. М. «Словник синонімів української мови» (за даними rozum.org.ua) |
||