...СКАФ (гр., човен)
у складних словах відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень"
батискаф, піроскаф ...СКОП (гр., спостерігаю, розглядаю)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження"
фоноскоп ...СКОПІЧНИЙ (гр., спостерігаю, розглядаю)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження"
напр., стереоскопічний. ...СКОПІЯ (гр., спостерігаю, розглядаю)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження"
рентгеноскопія ...СОФІЯ (гр., вченість, освіченість)
у складних словах відповідає поняттям "вчення", "мудрість". ...СПОРИДІЇ (гр., сіяння, сім'я та зменш. суфікс)
складова частина в назвах паразитичних безхребетних тварин класу споровиків, напр., гемоспоридії. ...СТАЗ (гр., стояння, нерухомість)
у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., гомеостаз. ...СТАЗІЯ (гр., стояння, нерухомість)
у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., ізостазія. ...СТАТ (гр., стоячий, нерухомий)
у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., аеростат. ...СТАТИКА (гр., стоячий, нерухомий)
у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., гідростатика. СІ сі; с.
(лат.)
сьомий ступінь основного музичного звукоряду. СІЄНІТ сієніт; ч.
глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох мінералів. Використовують як будівельний матеріал. Від грецької … СІЄНА сієна; ж.
темно-жовта фарба. Від назви провінції і міста Сієни в Італії.
Інша назва - тердесієн. СІЄРА сієра; ж.
(ісп., букв. - пила)
назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та Центральній Америці; сьєра. СІЄСТА сієста; ж.
(ісп., від лат., шоста година)
в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки - післяобідній відпочинок. СІАМАНГ (малайське)
рід людиноподібних мавп родини гібонових ряду приматів. Батьківщина - острів Суматра і півострів Малакка. СІЗІФ (гр.)
1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний - змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз, і С. … СІОНІЗМ сіонізм; ч.
націоналістична ідеологія і політична практика євреїв. Організаційно оформився в 1897 р., коли було створено "Всесвітню сіоністську організацію", яка проголосила своєю метою … СІТІ Сіті; с.
(англ.)
центральна частина Лондона, де зосереджено контори та правління найбільших банків, фондова й товарна біржі. Сіті- синонім англійської фінансової олігархії. САБА (кирг.)
у східних народів - мішок з цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, вина, води тощо; бурдюк. САБАДИЛА сабадила; ж.
(ісп.)
бот.
багаторічна цибулинна рослина родини лілійних з жовтуватими квітками, зібраними в суцвіття, росте в Центральній та Південній Америці й використовується як … САБАЙОН сабайон; ч.
(фр.)
підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів. Напій, виготовлений у такий спосіб. САБАН сабан; ч.
(фр.)
примітивний дерев'яний плуг з металевим лемешем. САБАНТУЙ сабантуй; ч.
(тюрк., сабан - плуг і туй - свято)
у башкирів і татар - народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт. САБО сабо; c.
(фр.)
черевики на дерев'яній підошві або видовбані з дерева. САБОТАЖ саботаж; ч.
(фр., від стукати черевиками)
1. Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм економічної боротьби робітників проти … САБОТУВАТИ саботувати
(фр.)
1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні політико-економічні ускладнення.
2. Приховано зривати виконання важливих заходів, вказівок … САБУР сабур; ч.
(тюрк., від араб., сабр)
згущений сік листків різних видів багаторічних трав'янистих рослин алое. В медицині застосовують як проносне. САВАН саван; ч.
(гр., з араб.)
1. Поховальний одяг з білої тканини. Від назви місцевості Саван поблизу Багдада.
2. перен. Білий покрив (снігу); взагалі щільний покрив. САВАНА савана; ж.
(ісп., з карибської)
1. Тропічний степ, порослий високими травами у поєднанні з окремими деревами, групами дерев та чагарниками.
2. Природні зони тропічного поясу з обох … САГІБ (араб., букв. - супутній)
спочатку назва всіх мусульман ("супутні" пророкові Мухаммедові). В середні віки в Індії - титул місцевих великих феодалів. Після появи в Індії європейців - … САГІТА (лат., стріла)
дрібна хижа морська тварина з групи (класу) хетогнат. Має прозоре тіло. Поширена в усіх морях (крім Каспійського). Є їжею промислових риб.
Інша назва - морська стріла. САГІТАЛЬНИЙ сагітальний
(лат., стріла)
стріловидний; С-а серединна площина - умовна площина, що поділяє тіло людини або тварини поздовжньо на дві половини - праву й ліву. САГА сага; ж.
(сканд.)
давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками; переказ, легенда. САГАЙДАК сагайдак; ч.
(тюрк., сагдак)
1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл.
2. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. САГИ 1. Пам'ятки давньоскандінавського і давньоірландського епосу в формі прозових творів з віршованими вставками.
2. Сказання. САГО саго; с.
(малайське)
крупа з зерен крохмалю сагової та інших пальм, а також штучна крупа, виготовлена з картопляного та кукурудзяного крохмалю, харчовий продукт. САГОВИКИ (саго)
клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні.
Інша назва - цикадові, саговники. САГОВНИКИ (саго)
клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі види вирощують як декоративні. Інша назва цикадові. САДИЗМ садизм; ч.
(фр.)
1. Статеве збочення, пов'язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин.
2. Патологічна пристрасть до жорстокого катування, насолода від страждань … САЗ саз; ч.
(тюрк., від перс., саз)
щипковий музичний інструмент, поширений у народів Закавказзя. САЙГАК сайгак; ч.
(тюрк.)
рід ссавців родини порожнисторогих ряду парнокопитних. Поширені в степах та півпустелях Азії. САК ч.
(1)
(фр., від лат., гр., мішок)
1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держала.
2. заст. Сумка, торба з цупкої … САКВОЯЖ саквояж; ч.
(фр., від мішок і подорож)
ручна дорожня сумка, здебільшого шкіряна, з застібкою. САКЛЯ сакля; ж.
(гр., дім)
житло кавказьких горян. САКРАЛЬНИЙ сакральний
(1)
(лат., священна річ, дія)
священний; той, що стосується релігійного культу й ритуалу.
(2)
(лат., крижі)
крижовий, той, що стосується крижів. САКРАМЕНТАЛЬНИЙ сакраментальний
(лат., клятва, присягання)
1. Який стосується релігійного культу, обрядовий, ритуальний.
2. Який став звичайним, узвичаєним, традиційний.
3. Який має сумнівну або погану … САКСАУЛ саксаул; ч.
(тюрк., саксавул)
невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях. САКСГОРНИ сукупність духових мундштучних музичних інструментів.
Від прізвища бельгійського майстра А. Сакса, що сконструював їх. САКСОФОН саксофон; ч.
духовий музичний інструмент.
Від прізвища бельгійського винахідника А. Сакса. САЛІВАЦІЯ салівація; ж.
(лат., від виділяю слину)
слинотеча, надмірне виділення слини. Симптом багатьох різних за своїм характером і походженням хворобливих процесів. САЛІЦИЛАТИ мед., хім.
лікарські препарати саліцилової кислоти. Протиревматичні, болезаспокійливі і жарознижуючі засоби. САЛІЦИЛОВА КИСЛОТА органічна сполука, що її застосовують у медицині як жарознижуючий і болезаспокійливий засіб, у промисловості - для виробництва синтетичних барвників, желатину, в консервуванні
саліциловий … САЛІЦИЛОВИЙ саліциловий
(лат., верба і гр., речовина)
хім.
той, що належить до саліцилових сполук;
- саліцилова кислота САЛАМАНДРА саламандра; ж.
(гр.)
1. Рід хвостатих земноводяних родини саламандрових. Поширені переважно в Європі, Малій Азії та Північній Африці.
2. В міфології західноєвропейських народів дух вогню. САЛАМУРІ грузинський музичний духовий інструмент типу флейти з свистковим пристроєм. САЛАНГАНИ (малайське)
рід птахів підряду стрижів. Поширені в Південно-Східній Азії, Індонезії, Австралії. Гнізда С. (ластівчині гнізда) у китайців та деяких інших народів вживаються в їжу. САЛЕП салеп; ч.
(нім., з араб., сахлаб)
висушені м'ясисті кореневі бульби рослин родини зозулинцевих (любка дволиста, зозулинці тощо).
Застосовують у медицині, а також для апретури шовкових … САЛОЛ салол; ч.
(сал(іцилова кислота) і (фен)ол)
мед.
лікарський препарат.
Застосовують для дезинфекції кишечника та сечових шляхів. САЛОН салон; ч.
(фр., з іт., букв. - велика зала)
1. Парадний зал або простора кімната для приймання гостей у домах; вітальня.
2. Приватний дім, в якому постійно збираються гості - особи … САЛЬВІНІЯ сальвінія; ж.
рід однорічних трав'янистих рослин підкласу водяних папоротей. Поширені в тропічних і почасти помірних широтах.
Від прізвища флорентійського ботаніка 18 ст. А.-М. Сальвіні. САЛЬДО сальдо; с.
(іт., розрахунок)
1. Різниця між приходом (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського обліку.
2. ек. Різниця між грошовими надходженнями і платежами з усіх видій … САЛЬПІНГІТ сальпінгіт; ч.
(гр., труба)
у людини - запалення маточних (фаллопієвих) труб. Здебільшого поєднується із запаленням яєчників - оофоритом. У тварин - запалення яйцепроводів. САЛЬТО-МОРТАЛЕ сальто-мортале; с.
(іт., смертельний стрибок)
вільне безопірне перевертання стрибуна в повітрі. Елемент в акробатиці й спортивній гімнастиці. САЛЮТ салют; ч.
(фр., від лат., вітаю)
1. Урочисте вшанування кого-, чого-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін.
2. Команда, наказ дати … САМАН саман; ч.
(тюрк., солома)
1. Будівельний стіновий матеріал (невипалена цегла, виготовлена з суміші глини, соломи, піску).
2. Солом'яна січка.
Інша назва - адоб.
Див. … САМАНА грузинський старовинний обрядовий народний танок; самая. САМАРІЙ самарій; ч.
хімічний елемент, символ Sm, ат. н. 62; сріблястий м'який метал; належить до лантаноїдів. С. додають до скла, яке застосовують для захисту від нейтронного випромінювання. … САМБА самба; ж.
(португ.)
1. Бразильський за походженням швидкий парний танець вільної композиції.
2. Музика у ритмі танцю. САМБО самбо; с.
(1)
(порт.,ісп.)
в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з неграми.
(2)
(португ.)
вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір … САМУМ самум; ч.
(араб., пекучий вітер)
сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки; піщаний ураган. САМУРАЇ (яп., самурау - служити)
1. У феодальній Японії назва світських феодалів.
2. Військово-феодальний стан служилих дрібних дворян, що існував у Японії з 12 до 1-ї половини 19 ст.
3. перен. … САМШИТ самшит; ч.
(перс., шімшед)
рід вічнозелених деревних і кущових рослин. Поширені переважно в Південно-Східній Азії, Середземномор'ї, приатлантичній Європі та в Африці. Декоративні. З … САНІТАРІЯ санітарія; ж.
(лат., той, що стосується здоров'я)
1. Система заходів, спрямованих на охорону громадської гігієни, на поліпшення умов праці й побуту населення.
2. Наука, що розробляє … САНАТОРІЙ санаторій; ч.
(лат., від лікую, зцілюю)
лікувально-профілактичний заклад, де застосовують природні фактори (мінеральні води, грязі тощо) в поєднанні з фізіотерапією, лікувальною … САНАЦІЯ санація; ж.
(лат., оздоровлення, лікування)
1. мед. Профілактичний лікувальний захід, оздоровлення.
2. ек. Система заходів, здійснюваних у капіталістичних країнах державою, щоб запобігти … САНГІНА сангіна; ж.
(фр.)
1. М'який червоний або червоно-брунатний (переважно мінеральний) олівець без оправи, який використовують у живописі.
2. Малюнок, виконаний таким олівцем. САНГВІНІК сангвінік; ч.
(лат., кров, життєва сила)
людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи.
Див. також:
темперамент САНГВІНІЧНИЙ сангвінічний
(лат.)
який відзначається швидкою збуджуваністю, бурхливою, хоч і не глибокою реакцією на зовнішні враження; жвавий, життєрадісний (про нервову організацію, темперамент). … САНГВІНА сангвіна; ж.
(фр., від лат., кров)
1. М'який темно-червоний олівець.
2. Назва малюнка, виконаного таким олівцем. САНДАЛ сандал; ч.
(1)
(гр., араб., сандал, від санскр., чандрас - блискучий)
1. Вічнозелене тропічне дерево, ароматична деревина якого багата на ефірну олію.
2. Кристалічна речовина, яку … САНДАРАК сандарак; ч.
(гр., червоний миш'як)
пахуча смола з кори сандаракового (родини кипарисових) дерева, поширеного в Північній Африці.
Застосовують для приготування лаків. САНДВІЧ сандвіч; ч.
(англ.)
1. Бутерброд з якою-небудь закускою.
Від прізвища англійського лорда Сандвіча, який ввів в ужиток цю їжу.
2. перен. Жива реклама, людина, яка на грудях і спині … САНДЖАК санджак; ч.
(тюрк., прапор, штандарт)
1. У султанській Туреччині до скасування військово-ленної системи (1834 р.) об'єднання військових ленів.
2. З 19 ст. до 20-х рр. 20 ст. - … САНДРІЛЬЙОНА (фр., від зола)
1. Героїня казки французького письменника Ш. Перро "Попелюшка".
2. перен. Бідна вродлива, доброчесна дівчина. САНДРИК архітектурне оздоблення стіни будинку над віконним або дверним прорізом; звичайно карниз або цілий антаблемент, увінчаний фронтоном. САНКЦІЯ санкція; ж.
(лат., непорушна постанова)
1. Затвердження чого-небудь вищою інстанцією, визнання законності чогось.
2. юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону.
3. ек. У кредитних … САНКЮЛОТИ (фр., букв. - безштанні, голодранці)
назва революційних плебейських мас часів Французької революції кінця 18 ст. САНСКРИТ санскрит; ч.
(санскр., самскрта - оброблений, довершений)
літературна давньоіндійська мова, що вживалася у стародавній та середньовічній Індії. САНТИ... (фр., сто, з лат.)
у складних словах означає "сота частина". САНТИГРАМ сантиграм; ч.
(фр.)
одиниця ваги, що дорівнює 0,01 г. САНТИМ сантим; ч.
(фр., від сто)
фін.
1. Грошова одиниця Франції до 1795 р.
2. Розмінна монета:
Франції (до введення там євро), 1/100 французького франка;
Алжіру, 1/100 алжірського … САНТИМЕТР сантиметр; ч.
(фр.)
1. Одиниця виміру довжини, що дорівнює 0,01 м.
2. Лінійка або стрічка з поділками на сантиметри.
3. спец., фіз. Одиниця виміру ємності електричного струму в системі … САНТОНІН сантонін; ч.
(лат., саптонська трава)
мед.
лікарський препарат, що його одержують з цитварного полину.
Застосовують при аскаридозі.
Від назви галльської провінції Сантонія. САНТУР струнний ударний музичний інструмент типу цимбал, поширений у Закавказзі. САПАЖУ сапажу; ч.
(фр.)
зоол.
рід американських чіпкохвостих мавп; капуцин. САПЕР сапер; ч.
(фр., від вести підкоп)
військ.
1. військовослужбовець інженерних, військовобудівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди … САПОНІНИ (лат., мило)
складні органічні безазотисті сполучники з групи глікозидів. Містяться в рослинах.
Застосовують у медицині та у виробництві шипучих напоїв, халви. Багато С. отруйні. САПОНІФІКАЦІЯ (лат., мило і ...фікація)
хім., спец.
омилення, процес розкладання жирів від діяння лугів. САПРО... (гр., гнилий)
у складних словах відповідає поняттю "гнилий". САПРОБІОНТИ (сапро... і гр., життя)
організми, які живуть у водоймах, забруднених органічними речовинами. Наявність, склад і концентрація С. можуть бути показником ступеня забрудненості водойм.
Інша … САПРОБИ сапроби; мн.
(сапро... і гр., життя)
організми, які живуть у водоймах, забруднених органічними речовинами.
Наявність, склад і концентрація сапробів можуть бути показником ступеня … САПРОЛ сапрол; ч.
(сапро... і ...ол)
суміш крезолу з мінеральними мастилами.
Застосовують для дезинфекціі. САПРОЛЕГНІЄВІ (сапро... і гр., край)
родина переважно водяних грибів класу фікоміцетів. Здебільшого сапрофіти, деякі види - паразити риб (часом спричинюють масові захворювання ікри та мальків). САПРОПЕЛІТИ (сапропель і ...літ)
викопне вугілля, що утворилось внаслідок нагромадження решток найпростіших планктонових організмів та колоній зелених і синьо-зелених водоростей. Використовують для … САПРОПЕЛЬ сапропель; ч.
(сапро... і гр., грязь, мул)
колоїдальні відклади, що утворюються на дві річок і озер внаслідок перегнивання решток рослин і тварин.
Застосовують як добриво, а також для … САПРОФІТИ (сапро... і ...фіти)
рослини, що використовують для живлення органічні сполуки решток рослин і тварин. С. багато серед бактерій, грибів, деяких видів водоростей. САПРОФАГИ (сапро... і ...фаг)
тварини, які живляться органічними речовинами, що розкладаються
(напр., жуки-гнойовики). САПФІР сапфір; ч.
(гр., з давньоєвр., саппір)
1. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору; коштовний камінь.
2. Окремий камінець цього мінералу, що … САРІ сарі; с.
(інд.)
індійський жіночий одяг у вигляді полотнища тканини, один край якого прикріплюють до тугого пояса, обвиваючи ним стегна і ноги, другий - накидають на плече або на голову … САРАБАНДА сарабанда; ж.
(ісп.)
1. Старовинний іспанський народний танок.
2. Музичний твір у ритмі цього танку. САРАЦИНИ (лат., гр., від араб., сарк - Схід)
давня назва мусульманських народів (арабів, турків і т. ін.), прийнята у європейців. САРГАН сарган; ч.
(гр., від джгут, мотузка)
вид риб родини сарганових. Поширені в Атлантичному океані, Чорному, Середземному, Азовському, Баренцовому морях. Об'єкт промислу. САРДАР сардар; ч.
(перс., від сар - голова і дара - той, що володіє)
1. Начальник місцевих феодально-поміщицьких збройних сил в Ірані.
2. Головнокомандуючий військовими силами в султанській … САРДОНІЧНИЙ сардонічний
(лат., букв. - сардінський)
злісно-насмішкуватий, в'їдливий, глузливий. САРЖА саржа; ж.
(фр., іт., від лат., шовковий)
бавовняна, шовкова чи напівшовкова тканина з дрібною діагоналлю. Використовують для підкладок. САРКАЗМ сарказм; ч.
(гр.)
1. Злісна, уїдлива усмішка, їдка іронія.
2. перен. Уїдливі, злісно-глуздливі зауваження. САРКАСТИЧНИЙ саркастичний
(гр.)
уїдливо-глузливий, ущіпливий. САРКОДОВІ саркодові; мн.
(гр., плотський, тілесний)
клас безхребетних тварин типу найпростіших. Поширені повсюдно. Деякі види - паразити. Багато видів С. відіграють важливу роль у процесах … САРКОЛЕМА сарколема; ж.
(гр., м'ясо, плоть і шкірка)
оболонка, що оточує поперечносмугасте м'язове волокно, сприяє його скороченню, а також виконує захисну функцію. САРКОМА саркома; ж.
(гр., м'ясо і ...ома)
мед.
злоякісна пухлина людини й тварин, що розвивається з елементів сполучної тканини. Найчастіше спостерігається саркома лімфатичних вузлів, м'язів, … САРКОПЛАЗМА саркоплазма; ж.
(гр., м'ясо, плоть і плазма)
протоплазма клітин гладенької м'язової тканини. САРКОСПОРИДІЇ (гр., м'ясо і ...споридії)
група найпростіших тварин класу споровиків. Поширені повсюдно. Паразитують у м'язових волокнах та міжм'язовій сполучній тканині ссавців, рідше - птахів і … САРКОФАГ саркофаг; ч.
(гр., букв. - пожираючий тіло)
оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а також кам'яний надгробок у вигляді труни (переважно у давніх народів). САРОС сарос; ч.
(гр., мітла)
час (18 років 10 або 11 днів), через який повторюються в тому самому порядку сонячні й місячні затемнення. САРСАПАРЕЛЬ (ісп.)
рід тропічних або рідше субтропічних рослин родини лілійних. Вічнозелені кущові й напівкущові ліани. САРСУЕЛА сарсуела; ж.
(ісп.)
старовинний жанр іспанської опери; лірична п'єса (пізніше також комедія), у якій спів і танці чергувалися з діалогом. САСАПАРЕЛЬ (ісп.)
бот.
рід тропічних або рідше субтропічних рослин родини лілійних. Вічнозелені кущові й напівкущові ліани.
Інша назва - сарсапарель. САСАФРАС сасафрас; ч.
(англ.)
бот.
вид деревних рослин родини лаврових. Поширені у приатлантичних штатах Північної Америки. Декоративні. Деревину використовують на стовпи, шпали тощо, кору … САТІЯГРАХА (санскр., букв. - впертість в істині)
форма ненасильницької боротьби за незалежність, ненасильницького опору колонізаторам, що її розробив на початку 20 ст. діяч національно-визвольного … САТАНГ розмінна монета Таїланду, 1/100 бата. САТЕЛІТ сателіт; ч.
(лат., супутник, служник, спільник)
1. У Стародавньому Римі - озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря.
2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої … САТИР сатир; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології - нижче лісове божество, наділене рисами похітливості й розбещеності з цапиними ногами, бородою і рогами; разом, супутник бога Діонісія; у … САТИРА сатира; ж.
(лат., букв. - суміш, усяка всячина)
1. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ … САТИРИКОН сатирикон; ч.
(гр.)
в епоху античності й середньовіччя назва сатиричної драми, іноді - сатиричного роману. САТИРИЧНИЙ (гр.)
насмішкуватий, в'їдливо-іронічний, вразливо-викривальний; властивий сатирі. САТИСФАКЦІЯ сатисфакція; ж.
(лат., від задовольняю, вибачаюсь)
1. Почуття приємності, задоволення, вдоволення.
2. У феодально-дворянському побуті - утамування почуття образи, переважно у формі … САТРАП сатрап; ч.
(гр., з давньоперс.)
1. іст. Правитель області або провінції - сатрапії - у Стародавній Персії, Мідії, в елліністичних монархіях (4 - 1 ст. до н. е.).
2. перен. Свавільний … САТУРА сатура; ж.
(лат., букв. - суміш, усяка всячина)
у давньоримській літературі жанр розважально-дидактичного характеру, що сполучав прозу і вірші. Згодом замість цієї назви почали вживати … САТУРАТОР сатуратор; ч.
(лат., насичую, наповнюю)
1. Апарат для насичення рідин вуглекислим газом.
2. Апарат хімічної водоочисної установки, за допомогою якого виготовляють насичений і прояснений … САТУРАЦІЯ сатурація; ж.
(лат., насичення, наповнення)
1. Насичення рідини газами; газування.
2. Хімічна обробка вуглекислого цукрового соку для вилучення з нього вапна. САТУРН Сатурн; ч.
(лат.)
1. У давньоримській міфології - бог посівів, покровитель землеробства.
2. Шоста за віддаленням від Сонця велика планета Сонячної системи.
3. (Сатурн). В алхімії - … САТУРНІЗМ сатурнізм; ч.
(лат., свинець)
хронічне отруєння людини свинцем. САТУРНАЛІЇ сатурналії; мн.
(лат.)
1. В Стародавньому Римі свято на честь Сатурна після закінчення польових робіт, що починалося 17 грудня і святкувалося протягом тижня.
2. перен., заст. … САТЬЯГРАХА (санскр., букв. - впертість в істині)
форма ненасильницької боротьби за незалежність, ненасильницького опору колонізаторам, що її розробив на початку 20 ст. діяч національно-визвольного … САФЛОР сафлор; ч.
(гол., з перс.)
1. бот. Південна трав'яниста рослина родини складноцвітих, з насіння якого одержують олію, а із суцвіть - фарбу.
2. Червона і жовта фарби, виготовлені із … САФРА (ісп.)
період збирання цукрової тростини на Кубі й переробки її на цукрових заводах. САФРАНІНИ (араб., сафаран - шафран)
група синтетичних органічних барвників червоно-фіолетового кольору, що їх використовують у текстильній та паперовій промисловості.
| 