РІЄЛЬ рієль; ч.
грошова одиниця Камбоджі, поділяється на 100 сенів. РІАЛ ріал; ч.
грошова одиниця: Йєменської Арабської Республіки, поділяється на 40 букш; Ірану, поділяється на 100 динарів. РІВ'ЄРА (фр.)
1. Намисто з діамантів.
2. Надбережна місцевість біля Ніцци, що славиться прекрасними краєвидами. РІЕЛТОР (англ.)
агент, торговий посередник під час купівлі-продажу нерухомості.
Див. також:
брокер,
джоббер,
дилер,
дистриб'ютор,
комісіонер,
маклер,
прокурист РІО Онтаріо; с.
(ісп.)
річка; додається до багатьох географічних назв. РІТЕНУТО (іт., стримано)
музичний твір або його частина, що виконується стримано, у заповільненому темпі порівняно з основним темпом твору.
Див. також:
агогіка РІЯЗАТ (араб.)
мусульманський піст, каяття. РІЯЛ ріял; ч.
грошова одиниця: Катару, поділяється на 100 дирхамів; Саудовської Аравії, поділяється на 20 кершів (курушів) або на 100 халалів. РА в давньоєгипетській релігії бог сонця, творець світу. РАБАТ рабат; ч.
(нім., від фр., знижувати)
комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар; надається при сплачуванні готівкою, закупівлі товару оптом тощо. РАБАТКА рабатка; ж.
(нім.)
довга вузька грядка з декоративними квітами вздовж стін, доріжок. РАБИН рабин
(давньоєвр., вчитель)
служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. РАБОБ (араб., рабаба)
китайський щипковій музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви - лавабо, равап. РАВАНАСТР стародавній індійський смичковий музичний інструмент. РАВАНАСТРОН стародавній індійський смичковий музичний інструмент; раванстр. РАВАП (араб., рабаба)
китайський щипковій музичний інструмент. Поширений також у країнах Середньої Азії. Інші назви - лавабо, рабоб. РАВЕЛІН равелін; ч.
(фр.)
допоміжна фортифікаційна споруда трикутної форми, розташована поза огорожею старовинної фортеці між двома бастіонами, призначена для захисту прилеглої місцевості та … РАВЕНДУК равендук; ч.
(англ., нім., з гол.)
груба льняна тканина, парусина, товста парусина на вітрила; равентух. РАВЕНТУХ (англ., нім., з гол.)
товста лляна тканина, різновид парусини.
Застосовують у взуттєвій промисловості. РАГУ рагу; с.
(фр.)
страва з дрібно нарізаного м'яса, тушкованого з овочами, або з тушкованих овочів з пряною, гострою приправою. РАД ч.
(лат., випромінюю)
одиниця увібраного іонізуючого проміння (рентгенівського, гамма-проміння тощо). Р. дорівнює такій дозі, при якій 1 кг опромінюваної речовини вбирає 0,01 джоуля … РАДІАЛЬНИЙ радіальний
(лат., промінь)
той, що йде у вигляді променів; напрямлений по радіусу; Р-а швидкість небесного тіла - проекція швидкості руху небесного тіла на промінь зору.
Інша назва - … РАДІАН радіан; ч.
(лат., промінь)
центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. 1 Р. приблизно дорівнює 57°17'44,8''. РАДІАНТ радіант; ч.
(лат., той, що випромінює)
точка небесної сфери, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) метеорів одного метеорного потоку (рою). РАДІАТОР радіатор; ч.
(лат., випромінюю)
1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згорання (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.).
2. Нагрівальний … РАДІАЦІЙНИЙ пострадіаційний
той, що належить до радіації. РАДІАЦІЯ радіація; ж.
(лат., випромінювання)
фіз. випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом; електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом. РАДІЙ радій; ч.
(лат., промінь)
радіоактивний хімічний елемент, символ Ra, ат. н. 88; сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині - для радіотерапії тощо. РАДІО радіо; с.
(лат., промінь)
1. Ралузь науки, техніки і культури, пов'язана з передаванням на віддаль інформації за допомогою радіохвиль.
2. перен. пристрій для приймання радіохвиль. РАДІО... (лат., промінь)
частина складних слів, що вказує на зв'язок з поняттями "радіо" або "радіоактивність". РАДІОІНТЕРФЕРОМЕТР радіоінтерферометр; ч.
(радіо... та інтерферометр)
прилад для вимірювання різних фізичних величин, пов'язаних з радіохвилями (швидкості поширення, кутових розмірів джерела, віддалі до … РАДІОАВТОГРАФ радіоавтограф; ч.
(радіо... і автограф)
те саме, що й авторадіограма. РАДІОАВТОГРАФІЯ радіоавтографія; ж.
(радіо... і автографія)
те саме, що й авторадіографія. РАДІОАВТОШТУРМАН (радіо... і автоштурман)
прилад (автоштурман), що діє за сигналами радіонавігаційних засобів.
Див. також:
радіонавігація РАДІОАКТИВНІСТЬ радіоактивність; ж.
(радіо... і активність)
спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші ядра та елементарні частинки. РАДІОАЛЬТИМЕТР радіоальтиметр; ч.
(радіо... і альтиметр)
прилад для визначення висоти польоту, дія якого грунтується на принципі радіолокації. РАДІОАПАРАТУРА радіоапаратура; ж.
(радіо... і апаратура)
сукупність апаратів (приладів) у системі радіозв'язку чи радіомовлення. РАДІОАСТРОНОМІЯ радіоастрономія; ж.
(радіо... і астрономія)
розділ астрономії, в якому вивчають різні космічні об'єкти за їхнім радіовипромінюванням та за відбитими від них радіохвилями, які надходять до … РАДІОБІОЛОГІЯ радіобіологія; ж.
(радіо... та біологія)
наука про вплив іонізуючого випромінювання на організм людини, тварин і рослин. РАДІОГАЛАКТИКА радіогалактика; ж.
(радіо... і галактика)
галактика, потужність радіовипромінювання якої значно більша від потужності випромінювання переважної більшості інших галактик. РАДІОГЕННИЙ радіогенний
(радіо... і ...генний)
пов'язаний за походженням з розпадом радіоактивних речовин. РАДІОГОНІОМЕТР радіогоніометр; ч.
(радіо... і гоніометр)
пристрій для визначення напряму, в якому міститься передавальна радіостанція. РАДІОГОНІОМЕТРІЯ (радіо... і гоніометрія)
сукупність методів визначення напряму (кута), в якому міститься радіостанція, що передає певні сигнали.
Застосовують на морських суднах, літаках для визначення … РАДІОГРАМА радіограма; ж.
(радіо... і ...грама)
повідомлення, передане по радіо; скорочена назва радіотелеграми. РАДІОГРАФІЯ радіографія; ж.
(радіо... і ...графія)
метод одержання зображення на фотоплівці предмета, що його просвічують рентгенівським, гамма-промінням або іншим іонізуючим випромінюванням, а також … РАДІОДІАПАЗОН радіодіапазон; ч.
(радіо... і діапазон)
діапазон (ділянка, смуга) частот або довжин радіохвиль. РАДІОДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ (радіо... і диспетчеризація)
диспетчеризація, за якої використовують засоби радіозв'язку. РАДІОЕКОЛОГІЯ радіоекологія; ж.
(радіо... і екологія)
наука про взаємозв'язок між радіоактивністю середовища, організмами та їхніми угрупованнями. РАДІОЕЛЕКТРОНІКА радіоелектроніка; ж.
(радіо... і електроніка)
комплекс галузей науки і техніки, пов'язаних з радіотехнікою й електронною технікою (електронікою). РАДІОЗОНД радіозонд; ч.
(радіо... і зонд)
метеорологічний пристрій (зонд, оснащений радіоапаратурою) для вимірювання тиску, температури й вологості верхніх шарів атмосфери і передачі результатів … РАДІОКАНАЛ радіоканал; ч.
(радіо... і канал)
смуга частот електромагнітних коливань, визначена для даної передачі. РАДІОКЛУБ радіоклуб; ч.
(радіо... і клуб)
громадський заклад, що об'єднує любителів радіо. РАДІОКОД (радіо... і код)
система символів (код), застосовувана в радіозв'язку. РАДІОКОМБАЙН (радіо... і комбайн)
пристрій, що сполучає в собі радіоприймач, телевізор, магнітофон з програвачем, змонтовані в одному ящику. РАДІОКОМПАРАТОР радіокомпаратор; ч.
(радіо... і компаратор)
прилад для вимірювання напруги електричної складової електромагнітного поля в даній точці. РАДІОКОМПАС радіокомпас; ч.
(радіо... і компас)
радіоприймальний пристрій на рухомому об'єкті (літаку, судні), що дає змогу визначати курс цього об'єкта відносно передавальної радіостанції.
Див. … РАДІОКОМПЛЕКС радіокомплекс; ч.
(радіо... і комплекс)
сукупність радіотехнічних пристроїв, призначена для виконання певного завдання. РАДІОКОМПОЗИЦІЯ радіокомпозиція; ж.
композиція з літературних, музичних творів, складена для передачі по радіо. РАДІОКОНТАКТ спілкування, контакт, встановлений за допомогою радіо. РАДІОКОСМОЛОГІЯ (радіо... і космологія)
наука, що вивчає космос за допомогою методів радіоастрономії. РАДІОЛІЗ радіоліз; ч.
(радіо... і ...ліз)
розклад хімічних сполук від діяння іонізуючих випромінювань. РАДІОЛІНІЯ радіолінія; ж.
(радіо... і лат., лінія)
сукупність радіотехнічних засобів та обладнання, що утворюють один чи кілька каналів зв'язку для передавання інформації на віддаль без проводів. РАДІОЛА радіола; ж.
(англ.)
апарат, в якому конструктивно сполучено радіоприймач з програвачем грамофонних пластинок. РАДІОЛОГІЯ МЕДИЧНА (радіо... і ...логія)
наука про застосування іонізуючого випромінювання в медицині. РАДІОЛОКАТОР радіолокатор; ч.
(радіо... і локатор)
пристрій для виявлення об'єктів (напр., літаків, суден) і визначення їхнього місцеположення методами радіолокації. РАДІОЛОКАЦІЯ радіолокація; ж.
(радіо... і локація)
виявлення й визначення місцезнаходження літаків, суден, ракет та інших об'єктів за допомогою радіохвиль. РАДІОЛОТ радіолот; ч.
(радіо... і лот)
радіотехнічний прилад для визначення висоти польоту повітряного корабля. РАДІОЛЯРІЇ (лат., від промінець)
підклас одноклітинних тварин класу саркодових. Поширені в теплих морях. Мертві Р. утворюють на дні глибоководний радіолярієвий мул.
Інша назва - променяки. РАДІОМЕТЕОРОГРАФ радіометеорограф; ч.
(радіо... і метеорограф)
те саме, що й радіозонд. РАДІОМЕТЕОРОЛОГІЯ радіометеорологія; ж.
(радіо... і метеорологія)
вчення про вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль у просторі та дослідження метеорологічних процесів за допомогою радіолокації. РАДІОМЕТР радіометр; ч.
(лат. радіо... і ...метр)
1. Прилад для вимірювання променистої енергії (світла тощо).
2. Прилад для вимірювання потужності випромінювання малої інтенсивності в діапазоні … РАДІОМЕТРІЯ радіометрія; ж.
(радіо... і ...метрія)
1. Розділ фізики, що вивчає способи вимірювання променистої енергії.
2. Метод розвідування корисних копалин, який полягає у використанні радіохвиль … РАДІОМУТАЦІЇ (радіо... і мутація)
раптові спадкові зміни ознак або властивостей організму, які виникли від дії іонізуючого випромінювання. РАДІОНАВІГАТОР радіонавігатор; ч.
(радіо... і лат., мореплавець)
прилад для визначення географічних координат місця корабля у морі за допомогою радіосигналів, безперервно випромінюваних трьома … РАДІОНАВІГАЦІЯ радіонавігація; ж.
(радіо... і навігація)
кораблеводіння або літаководіння за допомогою радіопеленгів. РАДІОПЕЛЕНГ радіопеленг; ч.
(радіо... і пеленг)
визначення напряму руху (курсу) корабля або літака за допомогою радіохвиль, що надходять до корабля (літака) від радіостанції, місцеперебування якої … РАДІОПЕЛЕНГАТОР радіопеленгатор; ч.
(радіо... і пеленгатор)
радіоприймальний пристрій для визначення напряму на передавальну радіостанцію, приймання її сигналів на напрямлену антену. РАДІОПРОТЕКТОРИ (радіо... і протектор)
речовини, введення яких в організм або в поживне середовище перед опроміненням зменшує вплив іонізуючого випромінювання. РАДІОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ радіорезистентність; ж.
(радіо... і резистентність)
здатність організму, окремих тканин або клітин витримувати високі дози іонізуючого випромінювання, не втрачаючи життєздатності. РАДІОРЕЛЕЙНИЙ радіорелейний
(радіо... і реле)
пов'язаний з передаванням сигналів через ряд приймально-передавальних радіостанцій;
(напр., радіорелейна апаратура, радіорелейні станції)
радіорелейна … РАДІОРУБКА радіорубка; ж.
(радіо... і рибка)
спеціально обладнане приміщення на кораблі, в якому встановлені засоби радіозв'язку. РАДІОСЕКСТАНТ радіосекстант; ч.
(радіо... і секстант)
навігаційний прилад, яким визначають напрям на Сонце за його випромінюванням в ділянці радіохвиль. Р. працює за будь-яких погодних умов. РАДІОСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ радіосенсибілізація; ж.
(радіо... і сенсибілізація)
підвищення чутливості організмів до іонізуючого випромінювання внаслідок діяння хімічних або фізичних факторів. РАДІОСИСТЕМА радіосистема; ж.
(радіо... і система)
те саме, що й радіокомплекс. РАДІОСПЕКТРОГРАФ радіоспектрограф; ч.
(радіо... і спектрограф)
прилад для вимірювання спектра випромінювання радіохвиль космічних об'єктів (зір, планет тощо). РАДІОСПЕКТРОСКОПІЯ радіоспектроскопія; ж.
(радіо... і спектроскопія)
розділ фізики, в якому вивчаються спектри випромінювання й поглинання найкоротших радіохвиль. Методи Р. застосовують для вивчення … РАДІОСТАНЦІЯ радіостанція; ж.
(радіо... і станція)
1. Сукупність технічних пристроїв для передавання і приймання інформації за допомогою радіохвиль.
2. Установа, яка здійснює передавання та приймання … РАДІОСТУДІЯ радіостудія; ж.
(радіо... і студія)
спеціально обладнане приміщення, з якого ведуть передавання радіомовних програм. РАДІОТЕЛЕГРАФ радіотелеграф; ч.
(радіо... і телеграф)
безпроводовий телеграф, який передає повідомлення кодом (напр., азбукою Морзе) за допомогою радіохвиль. РАДІОТЕЛЕМЕТРІЯ радіотелеметрія; ж.
(радіо... і телеметрія)
вимірювання на віддалі (напр., при космічних польотах) різних фізичних, технічних та інших величин з дальшою передачею по радіо відомостей про … РАДІОТЕЛЕМЕХАНІКА радіотелемеханіка; ж.
(радіо... і телемеханіка)
наука про вимірювання певних величин і керування певними об'єктами (напр., літаками) на значній віддалі за допомогою електромагнітних … РАДІОТЕЛЕСКОП радіотелескоп; ч.
(радіо... і телескоп)
астрономічний інструмент для дослідження радіохвиль, які надходять від космічних об'єктів. РАДІОТЕЛЕТАЙП радіотелетайп; ч.
(радіо... і телетайп)
літеродрукувальний апарат (телетайп) з радіозв'язком. РАДІОТЕЛЕФОН радіотелефон; ч.
(радіо... і телефон)
сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв'язку по радіо. РАДІОТЕРАПІЯ радіотерапія; ж.
(радіо... і терапія)
лікувальний метод, в основу якого покладено діяння на організм людини й тварин певних доз природних або штучних радіоактивних препаратів. … РАДІОТЕХНІКА радіотехніка; ж.
(радіо... і техніка)
1. Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.
2. Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах … РАДІОТОКСЕМІЯ (радіо... і токсемія)
отруєння організму радіоактивними речовинами. РАДІОТРАНСЛЯЦІЙНИЙ радіотрансляційний
(радіо... і трансляція)
пов'язаний з прийманням радіомовних передач від радіостанції, підсиленням і передаванням їх далі. Р. вузол - комплекс апаратури для передавання … РАДІОФІЗИКА радіофізика; ж.
(радіо... і фізика)
розділ фізики, в якому вивчають фізичні основи збудження, випромінювання, поширення й виявлення радіохвиль, а також діяння їх на речовину. Р. розробляє … РАДІОФІКАЦІЯ радіофікація; ж.
(радіо... і ...фікація)
розширення приймальної радіомережі в міській і сільській місцевостях шляхом будівництва радіотрансляційних вузлів і мережі проводового мовлення … РАДІОФОН (радіо... і ...фон)
телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок). РАДІОФОНІЯ радіофонія; ж.
(радіо... і ...фонія)
галузь радіомовної техніки, яка займається питаннями якості музичних передач. РАДІОХІМІЯ радіохімія; ж.
(радіо... і хімія)
галузь хімії, яка вивчає фізико-хімічні властивості радіоактивних речовин, розробляє методи виділення цих речовин. РАДІОЦЕНТР радіоцентр; ч.
(радіо... і центр)
установа, що об'єднує технічні засоби радіозв'язку й радіомовлення, а також допоміжні й господарські споруди, потрібні для їх експлуатації. РАДІУС радіус; ч.
(лат., промінь)
1. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; віддаль від певної точки або сфери до центра.
2. Величина охоплення, сфера дії, … РАДІУС-ВЕКТОР радіус-вектор; ч.
(радіус і вектор)
вектор, спрямований у визначувану точку з деякої наперед заданої точки, полюса. РАДА рада; ж.
(лат.)
1. Пропозиція, вказівка, рекомендація, як діяти в яких-небудь обставинах; допомога добрим словом у скруті, порада.
2. Спільне обговорення яких-небудь питань, … РАДАР радар; ч.
(англ., скор. від виявлення й визначення віддалі за допомогою радіо)
умовна скорочена назва радіолокаційної станції та радіолокації, а також радіолокатора. РАДАРОСКОП радароскоп; ч.
(радар і ...скоп)
кінескоп (електроннопроменева трубка) в радіолокаторі. РАДЖА раджа; ч.
(санскр., цар)
у Стародавній Індії правитель держави, з часів середньовіччя і до проголошення країни республікою (1950 р.) князівський титул.
Інша назва - рао. РАДИКАЛ радикал; ч.
(1)
(англ., фр., від лат., корінь)
1. Представник деяких політичних партій, які вимагають проведення дійових рішучих заходів, реформ.
2. Прихильник найдійовіших, крайніх … РАДИКАЛІЗМ радикалізм; ч.
(лат., корінний)
1. Політичний напрям і рух радикалів.
2. Обстоювання і вжиття радикальних методів у розв'язанні будь-яких питань, насамперед політичних. РАДИКАЛЬНИЙ радикальний
(лат.)
1. Докорінний, основний, рішучий.
2. Той, що дотримується крайніх поглядів.
3. Той, що стосується радикалізму. РАДИКУЛІТ радикуліт; ч.
(лат., корінець)
захворювання корінців спинномозкових нервів у людини. РАДОН радон; ч.
продукт радіоактивного розпаду радію, ізотоп хімічного елемента еманації. Його вміст серед інших ізотопів еманації найбільший; у зв'язку з цим сам елемент часто називають … РАЙГРАСИ (англ., житня трава)
група одно- і багаторічних злакових кормових трав. РАЙОН район; ч.
(фр., від лат., промінь)
1. Адміністративно-територіальна одиниця, яка є складовою частиною областей і великих міст.
2. Частина території, що становить єдине ціле як … РАЙЯ (тюрк., букв. - стадо, з араб.)
в країнах Близького і Середнього Сходу за доби феодалізму спочатку всі піддані, потім податний стан. З 18 ст. в Османській імперії так називалося тільки … РАКЕЛЬ ракель; ч.
(нім.)
у машинах глибокого друку - тонка загострена на кінці сталева пластинка для знімання фарби з пробільного матеріалу друкарської форми. РАКЕТА ракета; ж.
(1)
(нім., з іт., котушка, від веретено)
1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря, використовується для світлової … РАКЕТКА ракетка; ж.
(фр., від араб., рахат - долоня)
1. Овальна лопатка для гри в теніс або бадмінтон; складається з натягнутої на обід сітки й ручки.
2. Маленька дерев'яна лопатка для гри в … РАКЕТОДРОМ ракетодром; ч.
(ракета і ...дром)
ділянка, підготовлена й обладнана для складання, випробування й запуску ракет. РАКЕТОМОДЕЛІЗМ ракетомоделізм; ч.
(ракета і моделізм)
конструювання й випробування моделей ракет з технічною або спортивною метою. РАКЕТОПЛАН ракетоплан; ч.
(ракета і ...план)
ракета з крилами, що надають їй стійкості в польоті. РАКУРС ракурс; ч.
(фр., букв. - вкорочений)
перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що призводить до зміни їхніх звичних обрисів. … РАЛІ ралі; с.
(англ., букв. - збори, зліт)
комплексні спортивні змагання на автомобілях (авторалі) або мотоциклах і моторолерах (моторалі) за заданим режимом руху. РАЛЕНТАНДО (іт., букв. - уповільнюючи)
незначне уповільнення основного музичного темпу. РАМІ рамі; с.
(малайське)
трав'яниста рослина родини кропивових. Вирощують як технічну волокнисту культуру в Китаї, Японії та інших країнах.
Інша назва - китайські коноплі. РАМІФІКАЦІЯ раміфікація; ж.
(дат., гілка і ...фікація)
розгалуження. РАМА лісорама; ж.
(1)
1. Віконне дерев'яне сплетіння переважно прямокутної форми з шибками або без них.
2. Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, … РАМАДАН (араб., букв. - жаркий)
в мусульманському календарі дев'ятий місяць, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця; рамазан. РАМАЗАН рамазан; ч.
(араб.)
дев'ятий місяць за мусульманським календарем, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти і пити від сходу й до заходу сонця. РАМАПІТЕК (санскр. і гр.)
викопна людиноподібна мавпа, що вважається далеким пращуром людини; рештки знайдені в Індії.
Див. … РАМБУЛЬЄ рамбульє; ч. або ж.
(фр.)
1. Тонкорунна порода мериносових овець; вівця такої породи. Від назви французької місцевості Рамбульє, де було виведено цю породу.
2. Назва салону маркіза … РАМБУРСУВАТИ (фр.)
1. Повертати борги.
2. Сплачувати за векселедавця.
3. Сплачувати борг через третю особу. РАМОЛІ рамолі; ч.
(фр., - розслаблений)
1. Паралітик.
2. перен. Фізично або розумово немічна людина. РАМПА рампа; ж.
(фр., букв. - схил)
1. Невисокий бар'єр уздовж авансцени, який прикриває апаратуру для освітлення знизу передньої частини сцени.
2. перен. Театральна сцена.
3. Залізобетонна … РАНВЕРС (фр., відхиляти назад)
боковий рух коня головою від стінки манежу.
Протилежне - траверс. РАНВЕРСМАН (фр., букв. - перекидання)
фігура вищого пілотажу, яка дає змогу швидко змінити напрям польоту на 180°. РАНГ ранг; ч.
(нім., чин, від фр., ряд)
1. Спеціальне звання, чин.
2. Категорія, розряд яких-небудь предметів, явищ, певних осіб і т. ін. РАНГОУТ рангоут; ч.
(гол., букв. - кругле дерево)
сукупність круглих дерев'яних балок і сталевих труб, що становлять частину оснащення судна і призначені для несення вітрил, встановлення … РАНДЕВУ рандеву; с.
(фр., букв. - приходьте)
1. Наперед умовлене побачення, призначене на певний час і в певному місці.
2. У морському флоті - обумовлене місце зустрічі кораблів, що плавають … РАНЕТ ранет; ч.
(фр., від королева)
група зимових сортів яблуні.
Див. також:
аніс,
гольден,
джонатан,
розмарин,
шафран,
штрейфлінг РАНЖИР ранжир; ч.
(нім., ставити в ряд)
1. Розташування людей у військовому строю в шеренгу за зростом.
2. Певний порядок, встановлений правилами і традиціями (звичайно в іронічному розумінні). РАНЖИРУВАННЯ ранжирування; с.
послідовне розміщення чогось;
- ранжирування економічних величин РАНТЬЄ рантьє; ч.
(фр.)
особа, що живе за рахунок доходів від цінних паперів (акцій, облігацій) на проценти від капіталів, які передає в позичку.
| 