...ДЕНДРОН (гр., дерево)
у складних словах відповідає поняттям "дерево", "деревовидний", напр. лепідодендрон. ...ДЕРМІЯ (гр.)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра"
екзодерма, склеродермія ...ДЕРМА (гр., шкіра, оболонка, плівка)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "шкіра"
екзодерма ...ДРОМ (гр., місце для бігу)
у складних словах означає місце для змагань, випробувань, запускання літальних апаратів
автодром, космодром ДІ... (гр., від двічі)
у складних словах означає "подвійний", "двічі". ДІЄЗ (фр., гр., інтервал у чверть тону)
знак підвищення звука на півтону.
Див. також:
бемоль ДІЄТА дієта; ж.
(1)
(гр., спосіб життя, режим харчування)
спеціально розроблений режим харчування здорової і хворої людини
- дієта тварин
(2)
(лат., день)
грошово-матеріальне утримання … ДІЄТИКА (дієта і ...логія)
наука про харчування хворих; дієтологія. ДІЄТОЛОГІЯ дієтологія; ж.
(дієта і ...логія)
наука про харчування хворих. ДІЄТОТЕРАПІЯ дієтотерапія; ж.
(дієта і терапія)
лікування різних захворювань спеціальною дієтою.
Інша назва - лікувальне харчування. ДІА... (гр.)
префікс, що означає наскрізний рух, проникнення, розподілену дію, розділення, взаємність, посилення, завершеність. ДІАБАЗ діабаз; ч.
(фр., гр., перехід, переправа)
магматична гірська порода зеленого або темно-сірого кольору, що складається з плагіоклазу та авгіту. Використовують як будівельний матеріал і як … ДІАБЕТ діабет; ч.
(гр., від проходжу)
хвороби людини, загальною ознакою яких є дуже підвищене виділення сечі;
- діабет цукровий
- діабет нецукровий ДІАБЕТ НЕЦУКРОВИЙ тяжке порушення водно-сольового обміну, що настає внаслідок ураження проміжного мозку та гіпофіза. ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ виникає внаслідок порушення обміну речовин у зв'язку з недостатньою функцією підшлункової залози; ДІАГЕНЕЗ діагенез; ч.
(діа... і ...генез)
перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи. ДІАГНОЗ діагноз; ч.
(гр., розпізнавання, визначення)
1. Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання.
2. Науковий опис основних ознак, що характеризують певну систематичну групу … ДІАГНОСТИКА діагностика; ж.
(гр., здатний розпізнавати)
процес розпізнавання хвороби й визначення її; наука про методи встановлення діагнозу. ДІАГОНАЛЬ діагональ; ж.
(гр., проведений від кута до кута)
1. мат. Відрізок прямої, що з'єднує вершини двох кутів многокутника, не прилеглих до однієї сторони.
2. Вид тканини. ДІАГРАМА діаграма; ж.
(гр., малюнок, фігура, кресленик)
один із способів графічного зображення співвідношення між величинами. ДІАДА (гр., два)
тензор другого рангу. ДІАДЕМА діадема; ж.
(гр., головна пов'язка, вінець)
1. Пов'язка для голови у давньогрецьких жерців.
2. Середньовічний символ влади - вінець князів і царів.
3. Дорогоцінна жіноча прикраса у … ДІАДОХИ (гр., спадкоємець, наступник)
полководці Александра Македонського, його наступники, які після його смерті боролися за владу і розділили імперію. ДІАЗОГРАФІЯ (діазо(сполуки) і ...графія)
сукупність засобів і методів відтворення зображень за допомогою діазосполук, які розкладаються від дії на них світла.
Див. також:
діазосполуки ДІАЗОПЛІВКА кіно- або фотоплівка, в світлочутливому шарі якої є діазосполуки.
Див. також:
діазосполуки ДІАЗОСПОЛУКИ (ді... і азо(т))
продукти взаємодії первинних амінів з азотистою кислотою. ДІАЗОТИПІЯ діазотипія; ж.
(діазо(сполуки) і ...типія)
спосіб технічного фотокопіювання з позитива для розмножування технічної документації. ДІАКІНЕЗ (діа... і ...кінез)
кінцева стадія першої фази (профази) мейотичного поділу ядра; характеризується максимальною спіралізацією хромосом.
Див. також:
мейоз,
хромосоми ДІАКРИТИКИ (гр., розрізняльний)
надрядкові, підрядкові чи середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою; діакритичні знаки. ДІАЛІЗ діаліз; ч.
(гр., розпад, відокремлення)
відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної … ДІАЛІЗАТОР діалізатор; ч.
прилад, за допомогою якого проводять діаліз. ДІАЛЕКТ діалект; ч.
(гр., розмова, говір, наріччя)
місцевий різновид мови, говірка. ДІАЛЕКТИЗМ діалектизм; ч.
слово, властиве якомусь діалектові. ДІАЛЕКТИКА діалектика; ж.
(гр., мистецтво вести бесіду, від веду бесіду, обговорюю)
1. Мистецтво полеміки, уміння переконувати.
2. філос. Спосіб філософського мислення, що полягає у русі думки між … ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА філ. наука про загальні закони й форми руху мислення, які становлять основу пізнання сутності досліджуваних об'єктів ДІАЛЕКТИЧНИЙ діалектичний
(гр.)
той, що стосується діалектики, заснований на законах діалектики;
- діалектичний метод
- діалектична логіка
- діалектична теологія ДІАЛЕКТИЧНИЙ МЕТОД філ. метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в русі, розвитку і суперечностях; ДІАЛЕКТОГРАФІЯ діалектографія; ж.
(гр.)
картографування говірок певної мови. ДІАЛЕКТОЛОГІЯ діалектологія; ж.
(гр.)
наука, об'єктом вивчення якої є діалекти. ДІАЛОГ діалог; ч.
(гр., розмова, бесіда)
1. Розмова між двома чи кількома особами.
2. Літературно-публіцистичний твір у формі розмови; запитання-відповідь. ДІАМІНИ (ді... й аміни)
вуглеводні, в яких два атоми водню заміщені аміногрупами. ДІАМАГНЕТИЗМ діамагнетизм; ч.
(діа... і магнетизм)
один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї. ДІАМАНТ діамант; ч.
(фр., нім., букв. - алмаз, гр., твердий метал)
1. Чистий штучно огранений алмаз; брильянт.
2. Друкарський шрифт, кегль, розмір якого дорівнює 4 пунктам, а також довжина цього … ДІАМЕТР діаметр; ч.
(гр., поперечник кола)
мат.
відрізок прямої, що проходить через центр кола і сполучає дві його точки, а також довжина цього відрізка.
- діаметр множини точок
- діаметр … ДІАМЕТРАЛЬНИЙ діаметральний
розміщений на кінці діаметра;
- діаметральна протилежність
- діаметральна площина судна ДІАМОФОС діамофос; ч.
(ді... і амофос)
складне концентроване азотно-фосфорне мінеральне добриво. ДІАНА Діана; ж.
(лат.)
у давньоримській міфології богиня Місяця й полювання, її ототожнювали з грецькою богинею Артемідою. ДІАПІРИЗМ (гр., протикаю)
процес видавлювання пластичних осадочних порід (солей, глин тощо) у твердіші товщі, що лежать над ними, під дією напруги, яка розвивається в земній корі. ДІАПОЗИТИВ ДІАПАЗОН діапазон; ч.
(гр., всеструнний інтервал, октава)
1. Звуковий обсяг голосу, музичного інструмента, звукоряду, мелодії тощо.
2. Смуга частот (довжин радіохвиль), на яких здійснюється … ДІАПАУЗА діапауза; ж.
(гр., перерва, зупинка)
стан відносного спокою у тварин (переважно у комах), що характеризується припиненням росту й розвитку, а також різким уповільненням обміну речовин. Є … ДІАПЕДЕЗ (гр., від перескакую)
проникнення еритроцитів через непошкоджену стінку кровоносних судин. Зумовлюється порушенням проникності судинної стінки. ДІАПРИНТ (діа... і англ., відбиток)
спосіб виготовлення копіювальних форм для офсетного друку. ДІАПРОЕКТОР діапроектор; ч.
(діа... і проектор)
ліхтар для проектування діапозитивів на екран. ДІАРЕЯ діарея; ж.
(гр., стікаю)
розлад діяльності кишечника у людини й тварин. Може спричинюватися інфекційними захворюваннями (дизентерія, холера тощо), отруєннями тощо.
Інша назва - … ДІАРХІЯ (гр.)
двовладдя, одночасне правління двох царів. ДІАСКОП діаскоп; ч.
(гр., уважно розглядаю)
оптико-механічний пристрій, призначений проеціювати на екран збільшені зображення прозорих оригіналів (діапозитивів, діафільмів тощо). ДІАСПОРА діаспора; ж.
(гр., розсіяння)
1. Розселення, відселення народу по різних країнах світу.
2. біолог. Частина рослини, що виконує функцію поширення та розмноження. ДІАСТАЗИ (гр., роз'єднання)
те саме, що й амілази. ДІАСТЕРЕОІЗОМЕРИ (діа..., гр., просторовий, об'ємний та (ізо)мери)
ізомери, що відрізняються один від одного конфігурацією двох (або кількох) елементів асиметрії і не відносяться один до одного як предмет … ДІАСТЕРЕОМЕРИ (діа..., гр., просторовий, об'ємний та (ізо)мери)
ізомери, що відрізняються один від одного конфігурацією двох (або кількох) елементів асиметрії і не відносяться один до одного як предмет … ДІАСТОЛА діастола; ж.
(гр., розтяг, розширення)
розслаблення мускулатури серця після її скорочення, тобто після систоли. ДІАСТРОФІЗМ (гр., вивертання, викривлення)
сукупність рухів земної кори, що зумовлюють зміни у початкових формах залягання гірських порід.
Інша назва - тектонічні рухи. ДІАТЕЗ діатез; ч.
(гр., схильність)
індивідуальна особливість організму людини (а також тварин), що проявляється в його схильності до деяких захворювань. ДІАТЕРМІЯ діатермія; ж.
(діа... і ...термія)
застосування з лікувальною метою (для глибокого прогрівання) струму високої частоти, що його одержують від спеціальних апаратів. ДІАТИП (діа... і ...тип)
фотонабірна машина з напівавтоматичною установкою шрифтового шаблона з автоматичним пересуванням фотоматеріалу. ДІАТОМІТ діатоміт; ч.
(гр., розкол, розтин)
кремниста гірська порода, що складається переважно з мікроскопічних панцирів діатомових водоростей. Білого, жовтого або світлосірого … ДІАТОМЕЇ (гр., розкол, розтин)
відділ нижчих рослин. Поширені в усіх частинах світу. Переважна більшість Д. живе в морських і прісних водах. Д. - їжа багатьох водяних тварин.
Інша назва - … ДІАТОНІЧНА ГАМА (гр., розтягнений; той, що переходить від тону до тону)
муз. послідовний ряд звуків, що складається з тонів і півтонів (на відміну від хроматичної гами); у повній Д. г. - 7 звуків. ДІАТРЕМА (гр., отвір, дірка)
вулканічне жерло в формі вертикальної трубки, що розширюється доверху. Утворюється внаслідок прориву газів. ДІАТРИБА діатриба; ж.
(гр., бесіда)
нещадна, сувора, різка критика. ДІАФІЗ (гр., проміжок)
середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами). ДІАФІЛЬМ діафільм; ч.
(гр.)
серія чорно-білих або кольорових діапозитивів на кіноплівці, об'єднаних спільною темою, сюжетом і текстом. ДІАФАН діафан; ч.
(гр., прозорий)
матовий (без глазурі) фарфор. ДІАФАНІЯ (гр., прозорість)
прозоре зображення на склі, утворене за допомогою декалькоманії. ДІАФАНОМЕТР діафанометр; ч.
(гр., прозорість і ...метр)
прилад для визначення ступеня прозорості речовин. ДІАФАНОСКОП діафаноскоп; ч.
1. Прилад для просвічування органа зсередини (діафаноскопії).
2. Прилад для визначення мучнистості зерен. ДІАФАНОСКОПІЯ діафаноскопія; ж.
(гр., прозорий і ...скопія)
просвічування придаткових пазух носа, а також очних яблук для визначення їхнього стану. ДІАФОН (діа... і ...фон)
апарат, який під час туману подає з маяків потужні підводні акустичні сигнали низького тону. Діє на віддалі десятків кілометрів. ДІАФОНІЯ (гр., різноголосся)
те саме, що й дисонанс. ДІАФРАГМА діафрагма; ж.
(гр., перегородка)
1. Сухожилкова-м'язова перегородка у ссавців і людей, яка відокремлює грудну порожнину від черевної.
2. Перепона між двома середовищами.
3. Пристрій у … ДІАФРАГМУВАТИ діафрагмувати
(гр., перегороджую, відгороджую)
пропускати проміння через діафрагму, змінювати величину отвору діафрагми, через яку проходить проміння. ДІАХРОНІЯ діахронія; ж.
(гр.)
історична послідовність, наступність у розвитку й еволюції явищ. ДІЕЛЕКТРИКИ (англ., гр., через і англ., електричний)
речовини, питома електропровідність яких дуже мала (напр. , скло, фаянс, слюда); використовують їх як електроізоляційні матеріали. ДІЕТИЛАМІН (ді..., етил і аміни)
безбарвна летка рідина з аміачним запахом.
Застосовують як стимулятор серцевої діяльності, для одержання прискорювачів вулканізації каучуку тощо. ДІЙСНА АНОМАЛІЯ кут між радіусом-вектором небесного тіла і великою віссю його орбіти. ДІОД діод; ч.
(ді... та (електр)од)
електронна лампа або напівпровідниковий прилад з двома електродами, що пропускає струм лише в одному напрямі.
Застосовують для випрямляння змінного струму, … ДІОНІС (гр.)
у міфології давніх греків - бог рослинності, родючості, вологи, а також покровитель виноградарства і виноробства; Діонісій. У римлян це Вакх. ДІОНІСІЇ (гр.)
свята на честь бога Діоніса у Стародавній Греції. ДІОПТР діоптр; ч.
(гр., від через і бачу, оглядаю)
1. Пристрій в геодезичних приладах для фіксації рухомої частини кутомірного інструмента на віддалений предмет.
2. Пристрій для збільшення … ДІОПТРІЯ діоптрія; ж.
(гр., той, хто бачить наскрізь)
одиниця оптичної сили лінзи (оберненої величини щодо фокусної віддалі) або сферичного дзеркала. Д. - оптична сила лінзи (дзеркала), фокусна … ДІОПТРИКА діоптрика; ж.
(гр., дзеркало)
розділ геометричної оптики, де вивчається заломлення світла під час проходження його з одного прозорого середовища в інше. ДІОПТРИМЕТР діоптриметр; ч.
(діоптрія і ...метр)
прилад для вимірювання заломної сили оптичного (для окулярів) скла. ДІОПТРИЧНИЙ діоптричний
той, що стосується явищ, пов'язаних з діоптрикою. ДІОРАМА діорама; ж.
(діа... і гр., вид, видовище)
1. Вид живопису, в якому зображення виконується на просвічуваному й спеціально освітлюваному матеріалі.
2. Картина великих розмірів, штучно … ДІОРИТ діорит; ч.
(фр., від гр., розмежовую, розрізняю)
магматична гірська порода сірого, зелено-сірого кольору, що складається з плагіоклазу, рогової обманки, рідше авгіту й біотиту. … ДІОЦЕЗ (гр.)
1. Один з 13 адміністративних округів у Римській імперії з часів Костянтина Великого.
2. Єпископська округа у західній церкві. ДІУРЕЗ діурез; ч.
(гр., виділяю сечу)
виділення сечі. ДІУРЕТИН діуретин; ч.
(гр., сечогінний)
мед.
лікарський препарат
інша назва - темісал. ДА-КАПО (іт., знову, спочатку)
муз. спочатку (знак повторення). ДАЇРІ (англ.)
титул японського імператора. ДАБА (кит.)
бавовняна тканина різних кольорів. ДАВЛУРІ (груз.)
грузинський народний танець. ДАВУС (лат.)
назва рабів у римських комедіях. ДАГА (іт., палаш, тесак)
у середньовічній Західній Європі за середньовіччя назва короткої шаблі для рукопашного бою. ДАГЕРОТИПІЯ дагеротипія; ж.
перший технічно розроблений спосіб фотографування.
Від прізвища французького винахідника Л.-Ж. Дагера. ДАГМАТИКА (лат.)
1. Біла туніка римських імператорів.
2. Церковний одяг католицьких священиків.
3. Коронаційний одяг візантійських і германських імператорів. ДАДА (інд.)
старший брат. ДАДАЇЗМ дадаїзм; ч.
(фр., від дитячий коник, переносно - дитячий лепет)
авангардистська літературно-мистецька течія, що виникла на початку 20 ст., схилялася до абсолютизації авангардистських … ДАЗИМЕТРИЧНИЙ (гр., густий і метричний)
той, що показує густоту розподілу певних елементів або явищ (населення, шляхів сполучення, національного доходу тощо). ДАЙКА (англ., букв. - перегородка, стіна з каменю)
пластоподібне магматичне тіло (інтрузія), обмежене більш-менш паралельними площинами. ДАЙМ дайм; ч.
(англ.)
срібна монета Сполучених Штатів Америки до 1965 р., 1/10 долара. ДАЙМІО (яп.)
князі в феодальній Японії 14 - 19 ст. ДАЙМА (лит.)
литовська народна пісня. Можливе написання - дайна. ДАЙНА дайна; ж.
(лит.)
традиційна назва різних видів литовських народних пісень. Можливе написання - дайма. ДАЙНЕЛ назва в США різновиду синтетичного волокна з поліакрилонітрилу. ДАЙРЕ (араб.)
музичний інструмент на Кавказі. ДАЙХАРДІВЦІ (англ., стійкий, незламний, невблаганний)
прізвисько найзатятішої частини англійської партії консерваторів.
Інша назва - твердолобі. ДАКАМЕРОН (гр.)
1. Збірка окремих літературних чи музичних творів.
2. Збірка новел італійського письменника 14 ст. Д. Бокаччо. ДАКРІОАДЕНІТ дакріоаденіт; ч.
(гр., сльоза і залоза)
запалення слізної залози. Гострий дакріоаденіт звичайно інфекційного походження; хронічний - розвивається на фоні загальних захворювань … ДАКРІОЦИСТИТ дакріоцистит; ч.
(гр., сльоза і міхур)
запалення слізного мішка. ДАКРИЛ полімерний матеріал. Світлотехнічні вироби з нього відзначаються кращими оптичними властивостями порівняно з виробами з інших пластмас. ДАКРОН дакрон; ч.
(англ.)
назва в США різновиду синтетичного волокна з поліефірів, подібного до лавсану.
Застосовують для виготовлення белтингів, корду. ДАКТИЛО... (гр., палець)
у складних словах відповідає поняттю "палець". ДАКТИЛОГРАМА дактилограма; ж.
(дактило... і ...грама)
відбиток, утворений внаслідок притиснення пальців рук, вкритих відповідною речовиною, до поверхні паперу з метою встановлення ідентифікації особи. ДАКТИЛОГРАФІЯ дактилографія; ж.
(дактило... і ...графія)
1. Письмо пальцем на будь-якій зручній для письма площині - допоміжний засіб зносин з глухим або сліпо-глухим співрозмовником без використання … ДАКТИЛОЗОЇДИ (дактило..., гр., жива істота і ...оїд)
видозмінені особини колоніальних гідроїдних поліпів, що виконують функції захисту, захвату їжі або сприйняття подразнень. ДАКТИЛОЛОГІЯ дактилологія; ж.
(дактило... і ...логія)
ручна азбука, яка відтворює слова умовними знаками, зображуваними пальцями рук. Використовують для зносин з глухонімими. ДАКТИЛОСКОПІЯ дактилоскопія; ж.
(дактило... і ...скопія)
розділ криміналістики, що вивчає будову шкірних узорів пальців рук з метою встановлення особи, реєстрації і розшуку карних злочинців. ДАКТИЛЬ дактиль; ч.
(гр., букв. - палець)
віршовий розмір з трискладовою стопою і наголошеним першим складом. ДАЛІЛА (гр.)
1. Кохана біблійного лицаря Самсона, що зрадила його і видала ворогам.
2. перен. Зрадлива, підступна, хитра жінка. ДАЛА-ФАНДИР осетинський щипковий інструмент з 2 - 3 струнами. ДАЛАЙ-ЛАМА далай-лама; ч.
(монг. далай - море (мудрості) і лама)
титул первосвящеників ламаїстської церкви, які були водночас правителями Тібету. ДАЛАСІ грошова одиниця Гамбії, поділяється на 100 бутутів. ДАЛЬТОН-ПЛАН дальтон-план; ч.
система організації навчально-виховної роботи в школі, яка базується на принципі індивідуального навчання. Від назви м. Далтона (США), де його вперше застосовано. ДАЛЬТОНІДИ хімічні сполуки постійного складу.
Від прізвища англійського хіміка й фізика Дж. Дальтона. ДАЛЬТОНІЗМ дальтонізм; ч.
(англ.)
часткова колірна сліпота, здебільшого природжена. Дальтоніки не відрізняють червоного, зеленого або синього кольорів.
Від прізвища англійського вченого Дж. …
| 