...ФІКАЦІЯ (лат., від роблю)
у складних словах означає здійснювання, втілювання, напр., електрифікація. ...ФІЛ (гр., друг, прихильник)
у складних словах відповідає поняттям "любитель", "прихильник"
напр., бібліофіл. ...ФІЛІЯ (гр., люблю)
у складних словах відповідає поняттям "схильність", "нахил", "любов до чого-небудь"
анемофілія ...ФІТИ (гр., рослина, пагін)
у складних словах вказує на приналежність до рослин, напр., геофіти. ...ФАГ (гр., пожирач)
у складних словах означав "поїдаючий", "поглинаючий"
бактеріофаг ...ФАГІЯ (гр., їсти, ковтати)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "ковтання"
аерофагія ...ФОБ (гр., страх, жах)
у складних словах відповідає поняттям "нетерпимий", "супротивник"
термофоби ...ФОБІЯ (гр., страх, побоювання)
у складних словах відповідає поняттям "нетерпимість", "боязнь"
гідрофобія ...ФОН (гр., звук, голос)
у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "звук"
мікрофон ...ФОНІЯ (гр., звук)
у складних словах відповідає поняттю "звучання"
поліфонія ...ФОР (гр., носій)
у складних словах означає "той, що несе"
люмінофор Ф'ЄФ (фр.)
у Франції за феодалізму те саме, що й феод, лен.
Див. також:
алод,
альменда,
апанаж,
латифундія,
манор,
феод ФІ фіфі; ч.
(1)
(англ., плата)
у Англії за часів феодалізму - спадкове земельне володіння, надане сеньйором своєму васалу за несення певної (головним чином військової) служби.
Див. … ФІЄЛЬДИ (норв.)
платоподібні вершини гірських масивів на Скандінавському півострові; вкриті льодовиками або тундровою рослинністю. ФІЄСТА фієста; ж.
(ісп., від лат., святковий)
релігійне свято в іспанців. ФІАКР фіакр; ч.
(фр.)
легкий найманий екіпаж (карета). ФІАЛ фіал; ч.
(гр.)
у Стародавній Греції низька чаша із загнутими всередину вінцями для побутових і культових потреб. ФІАСКО фіаско; с.
(іт., букв. - пляшка для вина)
цілковита невдача, поразка, провал. ФІБЕРГЛАС (англ., від волокно і скло)
пружний матеріал (скловолокно, просочене пластиком), з якого виготовляють переважно спортивний інвентар. ФІБРА фібра; ж.
(лат., волокно)
1. Матеріал, що його виготовляють, просочуючи непроклеєний ганчірковий папір концентрованим розчином хлористого цинку.
Застосовують як електро- і … ФІБРИЛИ (лат., волоконце)
тонкі волоконця всередині клітин або в міжклітинній речовині тваринного організму. ФІБРИН фібрин; ч.
(лат., волокно)
нерозчинний білок крові, який утворюється з розчинного білка фібриногену під впливом ферменту тромбіну. Утворенням Ф. закінчується процес зсідання крові. ФІБРИНОГЕН фібриноген; ч.
(фібрин і ...ген)
розчинний білок плазми крові, що належить до групи глобулінів. При зсіданні крові перетворюється на нерозчинний білок - фібрин. ФІБРИНОЛІЗ (фібрин і ...ліз)
фізіологічний процес розчинення фібрину під впливом фібринолізину. Ф. усуває тромби в судинах після припинення крововиливів, а також тромби, що виникають у судинах при … ФІБРИНОЛІЗИН фібринолізин; ч.
(фібрин і лізин)
білковий препарат ферменту, який розчиняє фібрин. Ефективний лікувальний засіб при тромбозах різного походження, при інфаркті міокарду, тромбофлебітах. ФІБРОЇН фіброїн; ч.
(лат., волокно)
білкова речовина, важлива складова частина шовкових ниток. ФІБРОАДЕНОМА фіброаденома; ж.
(фр. з гр.)
доброякісна пухлина із з'єднувальної і залозистої тканин.
Див. … ФІБРОБЛАСТИ (лат., волокно та ...бласти)
одна з різновидностей клітин сполучної тканини хребетних тварин і людини. Беруть участь в утворенні міжклітинної речовини і фіброцитів. ФІБРОЗ фіброз; ч.
(лат., волокно)
патологічний процес в організмі ряду тварин та людини, що полягає в надмірному розвитку зрілої волокнистої сполучної тканини. У людини найчастіше … ФІБРОЛІТ фіброліт; ч.
(лат., волокно і ...літ)
будівельний теплоізоляційний або конструкційний матеріал у вигляді пресованих плит із суміші деревної шерсті, костриці кенафу, конопель та інших … ФІБРОМІОМА фіброміома; ж.
(лат., волокно і міома)
доброякісна пухлина, яка складається з м'язової і сполучної тканин.
Див. … ФІБРОМА фіброма; ж.
(лат., волокно і ...ома)
доброякісна пухлина, що розвивається з сполучної тканини.
Див. … ФІБРОЦИТИ (лат., волокно і ...цити)
одна з різновидностей клітин сполучної тканини хребетних тварин і людини. Являють собою остаточно диференційовані фібробласти. Фіга ФІГАРО фігаро; с.
(фр.)
1. Герой комедій П.-О. Бомарше ("Севільський цирульник", "Весілля Фігаро"), що втілював у собі оптимізм "третього стану" в боротьбі з віджилою феодальною знаттю.
2. … ФІГЛЯР (пол., жартівник, бешкетник)
1. Блазень, фокусник, акробат.
2. перен. Кривляка, позер, особа, позбавлена власної гідності, яка прагне різними витівками заслужити чию-небудь … ФІГУРА фігура; ж.
(лат., образ, вид)
1. Постать.
2. Скульптурне зображення кого-небудь; статуя, скульптура, маняк.
3. мат. Частина площини, обмежена замкненою лінією, а також сукупність певним … ФІГУРАЛЬНИЙ фігуральний
(лат., образ, вид)
алегоричний, образний. ФІГУРАНТ фігурант; ч.
(фр., від лат., представляючий)
1. Танцівник або танцівниця, що виступають тільки в кордебалеті.
2. Те саме, що статист.
3. перен. Кривляка, позер, удавальник. ФІГУРАЦІЯ фігурація; ж.
(лат., надання форми, образне зображення)
ускладнення музичної фактури твору мелодійними або ритмічними елементами. ФІДЕЇЗМ фідеїзм; ч.
(фр., від лат., віра)
намагання підмінити знання релігією, поставити віру над розумом. ФІДЕЇКОМІС (лат., від довір'я і скріплюю, з'єдную)
у римському спадковому праві - доручення спадкодавця спадкоємцю здійснити будь-яку дію на користь третьої особи, зокрема передати їй спадщину; в … ФІДЕЛЬ фідель; ч.
(нім., від лат., струна)
старовинний смичковий музичний інструмент, попередник віоли. ФІДЕР фідер; ч.
(англ., від живити)
1. Кабельна чи повітряна лінія живлення, що відходить від електростанції.
2. Лінія для передачі електричних коливань високої частоти від радіопередавача до … ФІДУЦІАРНА ЕМІСІЯ (лат., довіра)
частина банкнотної емісії, яку не забезпечено металевим запасом емісійного банку. ФІЖМИ фіжми; мн.
(нім., китовий вус)
приналежність жіночого одягу 18 - початку 19 ст. - широка спідниця на каркасі у вигляді обруча з китового вуса, а також самий каркас. ФІЗІАТРІЯ фізіатрія; ж.
(гр., природа та ...іатрія)
те саме, що й фізіотерапія. ФІЗІО... (гр., природа)
у складних словах вказує на приналежність до природи. ФІЗІОКРАТИ (фізіо... і ...крат)
французькі економісти, представники класичної політичної економії 18 ст. Визнавали землю й землеробство єдиними джерелами багатства, а землеробську працю - єдиною … ФІЗІОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ швидке пристосування до порівняно короткочасних змін середовища (напр., адаптація ока - зміна чутливості ока внаслідок зміни освітлення). ФІЗІОЛОГІЧНИЙ фізіологічний
той, що стосується функцій організму (його фізіології).
Ф-а хімія - те саме, що й біохімія, Ф. розчин - розчин кухонної солі, що має однаковий з кров'ю осмотичний тиск. ФІЗІОЛОГІЯ фізіологія; ж.
(гр., природознавство)
1. Біологічна наука, що вивчає функції живого організму та процеси, які відбуваються в ньому, їх закономірності.
2. Життєві функції живого організму … ФІЗІОНОМІКА фізіономіка; ж.
(гр.)
мистецтво визначати за зовнішнім виглядом і мімікою обличчя внутрішні властивості, психічний стан людини. ФІЗІОНОМІЯ фізіономія; ж.
(фр., гр., визначення внутрішніх властивостей за зовнішніми ознаками)
1. Обличчя.
2. розм. Про яку-не-будь людину; постать.
3. перен. Індивідуальний образ, характерні … ФІЗІОТЕРАПІЯ фізіотерапія; ж.
(фізіо... і терапія)
галузь медицини, що вивчає дію на організм природних факторів (води, світла, повітря) та перетворених фізичних факторів (електрики, променевої … ФІЗАЛІС фізаліс; ч.
(гр., водяна бульбашка)
рід трав'янистих рослин родини пасльонових. Поширені переважно в Америці й Східній Азії. Плоди багатьох видів Ф. їстівні. Деякі види культивують як … ФІЗИКА фізика; ж.
(гр., єство, природа)
1. Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії.
2. Будова, загальні властивості й закони руху якої-небудь матерії, знання про таку … ФІЗИКАЛІЗМ ідеалістична теорія, за якою істинність положення будь-якої науки залежить від можливості перекласти його мовою фізики. Одна з концепцій неопозитивізму. ФІЗИЧНИЙ фізичний
належний до фізики, до світу явищ, якими вона займається;
фізичне поле - особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частинками, напр., гравітаційне поле (поле тяжіння) … ФІЗОСТИГМІН алкалоїд, що міститься в насінні фізостигми. В медицині застосовують саліциловокислу сіль Ф. при очних і деяких нервово-м'язових захворюваннях.
Інша назва - езерин. ФІЗОСТИГМА (гр., міхур і точка, приймочка)
дерев'яниста ліана родини бобових; росте в тропічних лісах Західної Африки. В насінні міститься алкалоїд - фізостигмін.
Інша назва - калабарські боби. ФІКОБІЛІНИ (гр., водорость і лат., жовч)
органічні пігменти; похідні порфіринів. Входять до складу хромопротеїдів синьо-зелених і червоних водоростей. До Ф. належать фікоеритрин і фікоціан. ФІКОЕРИТРИН (гр., водорость і червоний)
червоний пігмент червоних і деяких синьо-зелених водоростей. Завдяки Ф., який поглинає жовте, зелене й синє проміння, водорості можуть здійснювати фотосинтез у … ФІКОЛОГІЯ фікологія; ж.
(гр., водорость і ...логія)
заст. Наука про водорості.
Див. також:
альгологія ФІКОМІЦЕТИ фікоміцети; мн.
(гр., водорость і ...міцети)
клас нижчих грибів. Поширені по всій земній кулі. Ф. поділяють на два підкласи - зигоміцети і ооміцети. Ф. - водяні та наземні сапрофіти, … ФІКОЦІАН (гр., водорость і темно-синій)
синій пігмент синьо-зелених і деяких червоних водоростей. ФІКС фікс; ч.
(фр., від лат., твердий, міцний, незмінний)
1. Встановлена ціна на товари.
2. Точно визначена сума винагороди. ФІКСАЖ фіксаж; ч.
(фр., закріплення)
1. Водний розчин (переважно гіпосульфіту), яким промивають негатив або позитив, щоб закріпити (фіксувати) одержане зображення.
2. Те саме, що й фіксатив. ФІКСАТИВ фіксатив; ч.
(фр., закріплюючий)
розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, що служить для закріплення малюнків, виконаних легкосипкими матеріалами (олівцем, вуглем тощо). ФІКСАТОР фіксатор; ч.
(фр., закріплювач)
1. Деталь або пристрій, яким закріплюють у певному положенні частини машин або механізмів.
2. біол. Спеціальна речовина для обробки біологічних об'єктів, … ФІКСАТУАР фіксатуар; ч.
(фр.)
помада для волосся. ФІКСАЦІЯ фіксація; ж.
(фр., закріплювання, встановлення)
1. Запис, реєстрація, встановлення чого-небудь; зосередження уваги на чомусь.
2. Закріплення чого-небудь у певному положенні.
3. Обробка … ФІКСУВАТИ фіксувати
(фр.)
1. Установлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні.
2. Відзначаючи, виділяти, закріплювати що-небудь у свідомості, в пам'яті, у викладі тощо, карбувати, … ФІКТИВНИЙ фіктивний
(фр., від лат., вигадка)
той, що є фікцією, вигаданий, недійсний, мнимий;
- фіктивний капітал ФІКТИВНИЙ КАПІТАЛ капітал у вигляді цінних паперів (акцій, облігацій тощо), які не мають власної вартості, але дають право на певний доход. ФІКУС фікус; ч.
(лат., смоква)
бот.
рід деревних, кущових і ліанових рослин родини шовковицевих. Поширені переважно в тропіках і субтропіках обох півкуль. В Україні один вид - інжир, що його … ФІКЦІОНАЛІЗМ фікціоналізм; ч.
(лат., вигадка)
сучасна ідеалістична філософська концепція, за якою наше уявлення про світ є сукупністю ілюзій, фікцій. ФІКЦІЯ фікція; ж.
(лат., вигадка)
1. Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка, витвір, фантазія.
2. Вимисел, видумка. ФІЛІАЦІЯ філіація; ж.
(фр., від лат., син)
зв'язок, наступність; розвиток чого-небудь як наступність попереднього, в прямій залежності зв'язку. ФІЛІГРАННИЙ філігранний
(філігрань)
1. Сплетений дрібною мережаною сіткою.
2. Ф. папір - папір з прозорим візерунком.
3. перен. Старанний, той, що відзначається найтоншою роботою, майстерністю або … ФІЛІГРАНОЛОГІЯ (філігрань і ...логія)
спеціальна історична наукова дисципліна, що вивчає історію паперу та водяних знаків на ньому. ФІЛІГРАНЬ філігрань; ж.
(іт., від лат., нитка і зерно)
1. Тонкий кручений золотий, срібний, мідний і т. ін. дріт, зігнутий у складний мереживний узор; ювелірний виріб з таким узором, узорами.
2. … ФІЛІППІКА філіппіка; ж.
(гр.)
гнівна викривальна промова, виступи проти кого-небудь, чого-небудь. Від імені македонського царя Філіппа, проти якого виступав з промовами давньогрецький політичний … ФІЛІРУВАТИ філірувати
(фр., тягти)
при співі та грі на деяких музичних інструментах - тягти звук, поступово його посилюючи, а потім так само ослаблюючи. ФІЛІСТЕР філістер; ч.
(нім.)
самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель. ФІЛІСТЕРСТВО філістерство; с.
поведінка філістера, обивательська відсталість, святенництво, косність. ФІЛІТ філіт; ч.
(гр., листок)
метаморфічна сланцювата гірська порода, що складається переважно з слюди та кварцу з домішками хлориту, альбіту тощо. Використовують у парфюмерії, промисловості … ФІЛІЯ філія; ж.
(гр.)
місцеве відділення якої-небудь установи, підприємства, організації тощо; агентство, відділок, філіал. ФІЛА філа; ж.
(гр.)
родова одиниця, рівна племені в Стародавній Греції, пізніше територіальна одиниця. ФІЛАНТ філант; ч.
(гр., квітколюбний)
комаха родини сфекоїдних ос. Поширена в Європі, Північній Африці і Середній Азії. Завдає великої шкоди бджільництву, живиться нектаром (медом) бджіл, яких … ФІЛАНТРОП філантроп; ч.
(гр., людинолюбний)
той, хто займається філантропією, благодійник.
Див. також:
філантропія ФІЛАНТРОПІЯ філантропія; ж.
(гр., людинолюбство)
заступництво, матеріальна допомога, яку подають заможніші верстви населення біднішим; благодійність. ФІЛАРМОНІЯ філармонія; ж.
(фр., гр., друг і гармонія)
1. Установа або товариство, що займається організацією концертів і пропагандою музичного мистецтва.
2. Будинок, приміщення, в якому … ФІЛАТЕЛІЯ філателія; ж.
(фр., гр., друг і звільнення від оплати, тут - поштові марки)
колекціонування й вивчення поштових і гербових марок, конвертів і листівок з марками та штампами, а також інших … ФІЛЕ філе; с.
(1)
(фр.)
1. М'ясо найвищого сорту із середньої частини хребта туші; філей, полядвиця.
2. Поздовжні половинки рибної тушки, очищеної від нутрощів, плавців і луски; звичайно … ФІЛЕР філер; ч.
(1)
(угор.)
розмінна монета Угорської Народної Республіки, 1/100 форинта.
(2)
(фр., вистежувати)
сищик, агент таємної поліції. ФІЛОГЕНЕЗ філогенез; ч.
(гр., рід, плем'я і породжую)
історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Ф. взаємозв'язаний з онтогенезом. ФІЛОГЕНЕТИКА філогенетика; ж.
(гр., рід, плем'я і генетика)
розділ генетики, що вивчає перебудову генетичного матеріалу в філогенезі. ФІЛОДЕНДРОН філодендрон; ч.
(гр., листок і ...дендрон)
рід кущових, деревних і ліанових рослин родини ароїдних. Поширені в тропічній Америці. В Україні культивують як декоративні. ФІЛОКАКТУС філокактус; ч.
(гр., листок і кактус)
багаторічна тропічна рослина родини кактусових з короткими листкоподібними стеблами, на кінці яких під час цвітіння з'являються великі гарні квіти. ФІЛОКАРТІЯ філокартія; ж.
(гр., друг і аркуш паперу, тут - листівка)
колекціонування листівок. ФІЛОКЛАДІЙ (гр., листок і гілка)
листовидно розширена гілка, що виконує функції листків. ФІЛОКСЕРА філоксера; ж.
(гр., листок і сухий)
сисна комаха родини хермесових. Шкідник винограду. Батьківщина - Америка. Поширена в Європі та Азії. ФІЛОЛОГІЯ філологія; ж.
(гр., любов до вчених занять)
1. Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література.
2. Факультет вузу, де вивчають ці науки. ФІЛОСОФ філософ; ч.
(гр.)
1. Фахівець з філософії; мислитель, що розробляє світоглядні питання.
2. перен. Спокійна, розсудлива людина, що не зважає на життєві невдачі. ФІЛОСОФІЯ філософія; ж.
(гр., любов до мудрості)
1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення.
2. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої-небудь … ФІЛОСОФЕМА філософема; ж.
(гр.)
1. Філософське питання, філософська проблема.
2. Думки, вислів якогось філософа. ФІЛОСОФСЬКИЙ філософський
1. Властивий філософії, належний до неї.
2. Той, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію.
3. Теоретичний, абстрактний, глибокодумний.
4. Властивий філософу, … ФІЛОФОРА філофора; ж.
(гр., листок і ...фор)
рід червоних водоростей. Поширені у морях теплих і помірних зон. 3 Ф. добувають агар. ФІЛОХІНОН (гр., листок і хінони)
вітамін К, потрібний для нормального зсідання крові. В організмі бере участь у синтезі протромбіну в печінці. Міститься в зелених частинах рослин. Аналогом Ф. є … ФІЛС дрібна розмінна монета:
Іраку, 1/100 іракського динара;
Іорданії, 1/100 іорданського динара та інших країн. ФІЛУМЕНІЯ філуменія; ж.
(гр., друг і лат., світло)
колекціонування сірникових коробок і етикеток. ФІЛЬЄР фільєр; ч.
(фр., від волочити)
інструмент (волока з каліброваним отвором) волочильних станів, крізь який протягують дріт, прутки, труби тощо. ФІЛЬЄРА фільєра; ж.
(фр., від волочити)
пристрій (ковпачок або диск з каліброваними отворами) в прядильних машинах, крізь який продавлюють розчини чи розплави, утворюючи штучні нитки, штапельні … ФІЛЬДЕКОС фільдекос; ч.
(фр., букв. - шотландська нитка)
кручена бавовняна пряжа, схожа на шовкову. 3 Ф. виготовляють трикотажні вироби. ФІЛЬДЕПЕРС фільдеперс; ч.
(фр., букв. - перська нитка)
пряжа, подібна до фільдекосу. Використовують для виготовлення трикотажних виробів. ФІЛЬМ фільм; ч.
(англ., плівка)
1. Твір кіномистецтва, кінокартина, кіно, картина, стрічка, кінострічка.
2. Тонка прозора плівка з нанесеним на неї світлочутливим шаром, яку використовували … ФІЛЬМОКОПІЯ фільмокопія; ж.
копія фільму, призначена для демонстрування. ФІЛЬМОСКОП фільмоскоп; ч.
(фільм і ...скоп)
апарат для демонстрування нерухомих зображень діафільму. ФІЛЬМОСТАТ фільмостат; ч.
(фільм і ...стат)
металева шафа, де зберігають ролики (рулони) фільмів. ФІЛЬМОТАЙП (англ., плівка і відбиток)
фотонабірна машина з ручною установкою шрифтового шаблону (плівка завдовжки до ЗО м) і фотоматеріалу. ФІЛЬМОТЕКА фільмотека; ж.
(фільм і ...тека)
1. Зібрання фільмів.
2. Приміщення, де зберігають фільми.
3. Заклад, що збирає, зберігає й видає (для повторного демонстрування) фільми. ФІЛЬМОФОН фільмофон; ч.
(фільм і ...фон)
апарат, що записує звук на кіноплівку і відтворює його. ФІЛЬМПАК фільмпак; ч.
(англ., від плівка і пакет)
світлонепроникна коробка з негативною фотоплівкою. ФІЛЬТР ч.
(фр., від лат., повсть)
пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр., рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо. ФІЛЬТРАТ фільтрат; ч.
(фр.)
рідина, яка пройшла через фільтр, піддана фільтрації. ФІЛЬТРАЦІЯ ультрафільтрація; ж.
(фр.)
проціджування, просочування рідин і газів через порувату перегородку (середовище). ФІЛЬТРПРЕС фільтрпрес; ч.
(фільтр і прес)
апарат (рами і плита з фільтруючим матеріалом), в якому рідину, перемішувану під тиском, очищають від домішок. ФІЛЬТРУВАЛЬНИЙ фільтрувальний
придатний для фільтрації, той, що належить до фільтрації. Ф. папір - непроклеєний чистий волокнистий папір для відокремлення завислих твердих частинок від рідини. ФІЛЬЦ фільц; ч.
(нім., повсть)
1. Повстеподібна застилка, утворена на поверхні суконних тканин при валянні.
2. Застаріла назва технічних сортів повсті для прокладок у машинобудуванні. ФІЛЯРІОЗИ глистяні захворювання, спричинювані круглими червами філяріями, що паразитують у людини і ряду хребетних тварин. Характеризуються набряками шкіри, утворенням вузлів під шкірою, ураженням … ФІМІАМ фіміам; ч.
(гр., від палю)
1. Ладан; запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при спалюванні цієї речовини.
2. перен. Курити фіміам - вихваляти, лестити. ФІНІК фінік; ч.
(гр.)
1. Дерево родини пальмових із солодкими поживними плодами.
2. Плід цього дерева з червоно-брунатною шкірочкою та соковитим нудно-солодким м'якушем. ФІНІМЕТР фініметр; ч.
(лат., межа, рубіж і ...метр)
манометр із шкалою , що показує тиск і кількість газу в кисневих та інших балонах. ФІНІТИЗМ (лат., межа, кінець)
ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з … ФІНІФТЬ фініфть; ж.
(гр., від змішую)
емаль для покриття металевих виробів і накладання узору на фарфор.
Див. також:
емаль,
фарфор ФІНІШ фініш; ч.
(англ., від лат., межа, рубіж)
1. Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість.
2. Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях.
3. Певна … ФІНІШЕР фінішер; ч.
(іт.)
1. Машина для ущільнення та обробки цементно-бетонного покриття дороги, аеродрому тощо.
2. Той, хто подає сигнал на льотному полі про закінчення польоту. ФІНАЛ фінал; ч.
(іт., від лат., кінець)
1. Закінчення, завершення якоїсь справи, події, явища; кінець, підсумок.
2. Завершальна частина музичного або театрального твору, конструктивно виділена … ФІНАЛЬНИЙ фінальний
(іт.)
заключний, кінцевий. ФІНАНСИ фінанси; мн.
(фр., від лат., платіж)
1. Система грошових відносин у тій чи іншій державі, а також сукупність усіх грошових коштів, що є в розпорядженні держави; фінансова система.
2. … ФІНВАЛ (нім.)
вид беззубих китів. Поширені від Арктики до Антарктики. Об'єкт промислу.
Інша назва - оселедцевий кит. ФІНКА фінка; ж.
(нім.)
одна з личинкових стадій розвитку багатьох стьожкових червів. Ф. містяться в різних органах людини й тварин - проміжних хазяїв стьожкових червів. Спричинюють тяжкі … ФІНОЗ фіноз; ч.
захворювання людини й тварин, спричинюване личинками стьожкових червів - фінками. ФІНТ фінт; ч.
(іт., удавання)
спорт, обманний рух, удаваний випад. ФІОРД фіорд; ч.
(норв.)
довга й вузька морська затока переважно з високими стрімкими берегами. ФІОРИТУРА фіоритура; ж.
(іт., букв. - цвітіння)
орнаментальні пасажі, що прикрашають мелодію. ФІРМА фірма; ж.
(іт., букв. - підпис, від лат., міцний, надійний)
1. Торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи, під маркою якої продаються товари або … ФІРМАН фірман; ч.
(1)
(перс., ферман - наказ, веління)
у деяких мусульманських країнах указ султана, шаха тощо.
(2)
(перс.)
візник. ФІРМАЦИТ фірмацит; ч.
(лат., зміцнений)
прозоре кварцове скло.
| 