Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект
 
  
ridnamova.orgСловник антонімів ПолюгиА Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

ЗВИЧАЙНИЙ ↔ МАНІРНИЙ

ЗВИЧАЙНИЙМАНІРНИЙ

Тлумачення

Який не має в собі нічого Позбавлений простоти і особливого в порівнянні природності, з надмір- 3 іншими, нічим не при- ною манірністю, кметний.

Сполучуваність

Звичайний, а, е о манірний, а, е людина, чоловік, жінка, дама, дівчина, дитя; в побуті, в житті, в поведінці; завжди, від народження. Бути, залишатися звичайним о манірним. Вести себе звичайно о манірно. О Ви були у всякому ділі звичайні і обачні (Марко Вовчок); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Увіходить немолода, носата, але манірна дама (І. Кочерга).

Споріднені пари

Звичний 11 нормальний І І природний / / простий дивний / / дивовижний 11 екстравагантний І І аномальний 11 манірний 11 розманіжений.

© www.ridnamova.org — Полюга Л. М. «Повний словник антонімів української мови», 3-є вид., 2006, «Довіра»