Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект
 
  
ridnamova.orgСловник антонімів ПолюгиА Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

ВИПРАВДОВУВАТИ ↔ ЗВИНУВАЧУВАТИ

ВИПРАВДОВУВАТИЗВИНУВАЧУВАТИ

Тлумачення

Визнаючи кого-н. (що-н.) Визнаючи кого-н. вин- кевинним, правим, дово- ним, неправим, засуджу- лити це, оправдовувати. вати словами.

Сполучуваність

Виправдовувати <-> звинувачувати винного, ворога, нминки, дитину, дівчину, друга, клас, людину, мене, невинного, невістку, поведінку, себе, сестру, студен- іа, хлопця, учня, юнака; на зборах, перед класом, перед людьми, на суді. Виправдовувати брехню, вчинки, злочини, зраду кого-н. <-> звинувачувати кого-н. у брехні, у (різних) вчинках, у злочинах, у зраді. Бажати, наважуватися, прагнути, ріщити, хотіти виправдо- ііувати кого-н. <-> звинувачувати кого-н.; безапеляційно, відкрито, відразу, вперто, голосно, енергійно, ювсім, несподівано, обережно, офіційно, підкреслено, поза очі, постійно, пристрасно, ріщуче, спокійно, часто. О Невже він... виправдає Катрусю і звинуватить Пав- ііп? (В. Кучер). П Виправданий о звинувачений, виправдання іііинувачення, виправдатися о звинуватити, оправдо- ііунати <-> засуджувати, оправдання засудження.

© www.ridnamova.org — Полюга Л. М. «Повний словник антонімів української мови», 3-є вид., 2006, «Довіра»