СТВЕРДЖУВАТИ ↔ ЗАПЕРЕЧУВАТИСТВЕРДЖУВАТИ ↔ ЗАПЕРЕЧУВАТИ
ТлумаченняУпевнено висловлювати Не погоджуватися з ким-, щ о-н., переконувати, за- чим-н., нікати, анікати, певняти в чомусь, така- спростовувати, відкидати ти, підтакувати, (кивати (щось, якесь твердження), ствердно головою) схва- відгетькувати. лювати. СполучуваністьСтверджувати <-> заперечувати вину кого-н., значення чого-н., музику чию-н., мистецтво чиє-н., напрямок чого-н., необхідність чого-н., право кого-н., приналежність до кого-, чого-н., теорію чого-н., факт, філософію. Виявляти бажання, бажати, мати мету, мати бажання, прагнути, рішити, хотіти стверджувати заперечувати що-н. Безапеляційно, ввічливо, голосно, гостро, ф убо, несподівано, обережно, офіційно, палко, пристрасно, раптово, різко, рішуче, часто стверджувати заперечувати. О Господар посміхався, не стверджуючи і не заперечуючи (Ю. Яновський)-, Преображенський знав про себе думку Синявіна... 1 заперечував перебільшення старого...— Спишіть, ну, скажемо... на транспортні нитрати.— Звичайно, Олександре Даниловичу,— охоче згоджувався (І. Ле)\ Зовнішність панни-пані давала мені однакові підстави для підтвердження чи спросту- нання обох моїх версій (Літ. Україна). Споріднені париСтвердження •о заперечення, стверджувальний <-> іаиеречливий, ствердний заперечний, стверджува- пість заперечення, схвалювати о заперечувати, та кати І І пізтакувати нікати І І анікати, твердити І І (відзначати наявність чогось) константувати / / (доводячи) аргументувати о заперечувати. Пор. ще:. ДОВОДИТИ <-> СПРОСТОВУВАТИ. |