Тлумачення

І Іереміщатися навмання, Переміщатися у визначене знаходячи напрямку. ному напрямку. 0 Блудити о прямувати поночі, під дощем, довго, до ранку; блудити манівцями, хащами, лісом пряму- иати через поля, городи, додому; дівчина, хлопець, іовариство, гість, дідусь блудить прямує. О Ото ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Т. Шевченко); Ось біжать з поля сполохані люди, прямуючи на чорну хмару (М. Коцюбинський); Хто не блудить, а простує, той вдома не ночує (Народне прислів’я ).

Споріднені пари

Блукати о простувати, блукання -о прямування.