МІ (mi) - 1. Одна із складових назв звуків, те ж саме, що Е або е. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in E), які звучать на 4 тони нижче запису (напр., у валторни). МІ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота мі (те ж саме, що е-moll). Має один дієз біля ключа (фа - дієз). МІ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота мі (те ж саме, що E - dur). Має чотири діези біля ключа (фа-, до-, соль-,ре - дієз). МІ-БЕМОЛЬ 1. Одна із складових назв звуків, те ж саме, що Es або e. Стрій транспонуючих інструментів (in Es), які звучать: а) на 1 1/2 тони вище запису (напр., малий кларнет, малий корнет, саксофон -
МІ-БЕМОЛЬ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота мі-бемоль (те ж саме, що es-moll); має шість бемолів біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-, соль-, до-бемоль). МІ-БЕМОЛЬ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота мі-бемоль (те ж саме, що Es - dur); має три бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-бемоль). МІЗЕРЕРЕ (лат. miserere - помилуй) - католицький спів на текст 51 псалма (Miserere mei Deus - помилуй мене, Боже). На початку XVІ ст. на цей текст з’явився твір К.Фесте (1517), згодом О.Лассо
МІКРОІНТЕРВАЛІКА (від гр. mikros - маленький та intervallum - відстань) - звукова система, яка застосовує інтервали, менші за півтони та похідні від них - чвертитон (1/4 тону), п’ятинатон (1/5 тону),
МІКРОХРОМАТИКА (від гр. mikros - маленький та kromatos – колір) - див. Мікроінтерваліка. МІКСОЛІДІЙСЬКА СЕПТИМА 1. Інтервал між І та VII ступенями в міксолідійському ладі. 2. Понижений VII ступінь натурального мажору. МІКСОЛІДІЙСЬКИЙ ЛАД давньогрецький натуральний лад, якій відрізняється від натурального мажору пониженим VII ступенем.Див. Додаток XVII. МІКШЕР (від лат. mixtus - мішаний) - електронний музично-акустичний пристрій, який має широкі сервісні можливості - еквалайзер, різноканальний підсилювач, канали ефектів, реверберацію, затримку,
МІМІКА (від гр. Mimikos - наслідування) - виражальні рухи м’язів обличчя, форма виявлення почуттів і психічних станів людини, що посідає важливе місце в музично-виконавській діяльності митціві
МІНІАТЮРА (іт. miniatura - маленька) - невелика, досконала за формою музична п’єса для різного виконавського складу. За змістом М. може бути ліричною, пейзажною, зображальною, жанровою тощо. Розквіт
МІНІМА (лат. minima - найменша) - знак Мензуральної нотації, що з XIV ст. позначав короткий звук. МІНІМАЛІЗМ (від лат. minimum - найменше) - музичний напрямок рок - композиції, що поєднує багаторазове повторення статичної гармонії, яка постійно поєднується з гіпнотичною дією акустичних ефектів. МІНЕЗИНГЕР (від нім. Minne - любов і Singer - співак) - співак любові, в Австрії та Німеччині XII - XIV ст. - поет-співак, автор і виконавець творів лицарської лірики - міннезанга. До найбільш відомих
МІНОР (іт. minore - менший, а також moll, від mollis - м’який) - лад, основою якого є малий (мінорний) тризвук з малою терцією (між І та V ступенями). Різновиди М.: а) натуральний; б)
МІНОРНА ГАММА мелодична послідовність усіх ступенів мінорного ладу: від І до VIII вгору і від VIII до І вниз. МІНОРНИЙ ТРИЗВУК тризвук, який в стислому розташуванні послідовно має малу і велику терцію, які утворюють чисту квінту, інакше - малий тризвук. МІНСТРЕЛ-ШОУ (від англ. minstrel - служник та shows - шоу) - самобутня форма американського музичного театру, яка виникла в першій половині ХІХ ст. під впливом негритянського фольклору в середовищі
МІНЬОН (від фр. mignon - малюсінький) - 1. Рояль найменшого розміру. 2. Бальний танець, близький до вальсу, поширений в Російській імперії ХІХ ст. МІРЗАІ сольний (переважно жіночий) народний танець іранського походження, поширений у Вірменії, Азербайджані та Грузії. Музичний розмір 6/8, 3/8, темп помірний. МІРЛІТОНИ музичні інструменти з мембраною, яка підсилює та змінює тембр голосу (напр., українська очеретина - гребінець, загорнутий у цигарковий папір). МІССАЛ (від лат. missa - меса) - книга текстів і наспівів католицької служби, відома з Х ст. МІХ 1. В пневматичних і язичкових інструментах - пристрій для нагнітання повітря, який забезпечує роботу джерела звуку в баяні, акордеоні, фісгармонії, органі і т.д. 2. У волинки - мішок для
МІШАНЕ РОЗТАШУВАННЯ таке розташування акорду в чотириголосному складі, коли інтервал між першим і третім голосами дорівнює октаві, а відстань від баса до третього голосу не береться до уваги. МІШАНИЙ ХОР хор, до складу входять жіночі та чоловічі голоси. МАБУ = мапу
китайський і тибетський дерев’яний духовий музичний інструмент з одинарним надрізаний язичком, 6 - 7 ігровими отворами і невеликим розтрубом. Застосовується як сольний та
МАГНІТОФОН (від гр. magnetis - магніт та grapho - звук) - електричний пристрій для магнітного запису звуку на спеціальну стрічку і його наступного відтворення. З впровадженням в побут персональних
МАГНІФІКАТ (лат. magnificat - звеличує) спів католицької церкви, де висловлюється радість з приводу народження сина у діви Марії. Входить до складу вечірні. Спочатку М. - це псалм, пізніше -
МАДРИГАЛ (іт. madrigale - дослівно: пісня материнською мовою) - світський музично-поетичний жанр епохи Відродження, пісні якого виконувавались рідною італійською мовою. В XVI ст. М. -
МАДРИГАЛЬНА КОМЕДІЯ музичний комедійний жанр, що виник в Італії XVI ст. як хоровий твір в характері мадригалу, де всі партії виконував багатоголосий ансамбль. Сюжети М.к. - побутові, дію передавала пантоміма.
МАЕСТОЗО (іт. maestoso - урочисто) - величне, урочисте виконання. МАЕСТРО (від лат. magister - керівник, учитель) - визнаний діяч в різних галузях мистецтва. МАЖОР (від лат. major - великий, а також dur, від лат. durus - твердий) - лад, основою якого є великий (мажорний) тризвук з великою терцією в основі (між І та V ступенями). Різновиди М.:
МАЖОРНІСТЬ якісна характеристика музики, створеної в мажорі, педагогічне поняття, запропоноване Д.Кабалевським. МАЖОРНА ГАМА мелодична послідовність усіх ступенів мажорного ладу від І до VIII - у русі вгору і від VIII до І - вниз. МАЖОРНИЙ ТРИЗВУК великий тризвук, який у стислому розташуванні має послідовність великої і малої терції, що утворюють чисту квінту. МАЖОРО-МІНОР особлива об’єднана система, яка сполучає однойменні лади - мажор і мінор однієї тональності, а обидві терції ладу використовуються як рівноправні. М.-м. в музиці ХХ ст. розробляли Г.Риман,
МАЗУРКА (польске masur - житель провінції Мазовія) - польський народний танець з чітко визначеним ритмічним малюнком, різкими акцентами на будь - яких долях такту. Розмір 3/4. Темп - від помірного
МАЙСТЕРНІСТЬ високий рівень вправності у певному виді музичної діяльності, який передбачає наявність професійних знань, умінь, навичок, характеризуючи музиканта щодо здатності до впевненого і
МАКАМ (араб. розташування пальців на грифі інструмента) - ладово - мелодична модель арабської, іранської й турецької музики,комплекс поспівок, підпорядкованих певним закономірностям. Звукоряди М.
МАКАМАТ мистецтво макамів, їх сукупність, створення і виконання макамів. МАКОМ 1. Узбецько - таджицький різновид макама, де сформувалась система з шести ладів - шаш-маком, в якій кожний лад має власну назву і символізує певну якість - бузурук (велич і
МАКСИМА (лат. maxima - найдовша) - знак мензуральної нотації, що позначав найбільшу тривалість звуку. МАЛА ОКТАВА частина музичного звукоряду. Звуки М.о. позначаються:
1) в басовому ключі від ноти до між другою і третьою лінійкою до ноти сі над п’ятою лінійкою.
2) Латинськими малими буквами (c, d,
МАЛАГЕНЬЯ = малагуенья
(ісп. malaguena, від назви провінції Малага) - андалузький парний танець зі співом, місцевий варіант фанданго. Музичний розмір 3/8 або 3/4, темп помірний або помірно рухливий. МАМБО (ісп. mambo) - сучасний латиноамериканський танець, різновид румби, який виник у 1930 роках, а з 1950-х років набув популярності в Європі. Музичний розмір 4/4, темп швидкий. МАНДОЛІНА (іт. mandolino) - щипковий інструмент з чотирма подвійними струнами. Стрій М. - квінтовий, як у домри. Оркестр, до якого входить родина М. - пікколо, прима, альт (мандола), віолончель
МАНДОЛА = мандора
= пандора
= пандурина
(іт. mandola) - 1. Струнний щипковий інструмент, менший за лютню, відомий з ХІ ст. Родина М. існує з XVI ст. Звук видобувався плектром. 2. Мандоліна -
МАНУАЛ (від лат. manualis - ручний) - клавіатура для рук в багатоклавіатурних музичних інструментах (органі, фісгармонії, електрооргані тощо), на відміну від клавіатури для ніг - педалі. На органі
МАНУАЛЬНА ТЕХНІКА (від лат. manualis - ручний) - система диригентських жестів, за допомогою яких здійснюється керування виконавським колективом (хором, оркестром). МАРАКА = мбарака
= нварака
= кабасо
= гуїро
найдавніший тип ударно-шумових інструментів індіанців Латинської Америки - порожня посудина з сухого гарбуза, наповнена камінцями, насінням і т.
МАРАКАСИ (ісп. maracas) - парний ударний інструмент латиноамериканського походження (див.Марака) з родини ідіофонів, виготовлений з порожнього кокосового горіха, сухого гарбуза чи дині з ручкою і
МАРИМБА (ісп. marimba) - 1. Ударний інструмент невизначеної висоти звуку з родини ідіофонів - комплект пластинок з деревини та гарбузів - резонаторів. Звук видобувається дерев’яними паличками з
МАРСІ-БІТ (англ. mersey beat - удар з Марсі) - музика року групи з місцевості Марсі сайд, що знаходиться близько гирла річки Марсі. МАРШ-ОРКЕСТР негритянський духовий оркестр, поширений в період архаїчного джазу в Новому Орлеані. Репертуар М.-о.складався з маршів, популярних танців і ритуальної музики, які виконувались в
МАРШОВІСТЬ термін, запропонований Д.Кабалевським для визначення сукупності характерних ознак маршу в навчальній програмі з музики для загальноосвітньої школи. МАСКА (від лат. maskus - маска) - 1. Термін з практичної сфери вокальної педагогіки, що означає суб’єктивне відчуття “резонування” співацького звука у верхній частині обличчя, яка може
МАСОВА ПІСНЯ пісня, призначена для масового виконання. Успадкувавши кращі якості народних пісень, М.п. яскраво віддзеркалює думки і почуття людського загалу. М.п., користуючись широкою популярністю, є
МАСШТАБНО-ТЕМАТИЧНІ СТРУКТУРИ закономірні співвідношення побудови мелодії, теми, розділу музичної форми. Найпростіша М.т.с. - структура періодичності, повторення побудови без змін або з варіюванням чи секвенцією.
МАТЛОТ (від фр. matlot - матрос) - французький матроський танець, подібний до жиги. Музичний розмір 2/4, темп жвавий. МАТОУЦІНЬ = морінхур
струнний народний смичковий інструмент, поширений в Китаї та Монголії. Має чотирикутний корпус із деревини, дві струни з квартовим строєм. Застосовується як сольний та
МЕДІАНТА (від лат. media - середня; та, що розподіляє навпіл) - 1. Верхня М. - третій звук від тоніки вгору, третій ступінь мажорного або мінорного звукоряду. 2. Нижня М. - третій звук від тоніки
МЕДІСОН (англ. madison) - американський експресивний танець, що виконується в помірному темпі. Музичний розмір 4/4. МЕЙНСТРІМ (англ. mainstream - основний напрям) - джазовий термін, пов’язаний з відродженням свінгу, яким позначаються помірно - прогресивні напрямки будь-якого джазового стилю. Для М. характерні
МЕЛІЗМИ (від гр. melos - пісня, мелодія) - 1. Уривки мелодій або цілі мелодії, які виконують на один склад тексту, елемент орнаментики - колоратура, пасаж, рулада. 2. Невеликі мелодичні прикраси та
МЕЛОІНТОНАЦІЯ (від гр. melos - мелодія та intono - гучно вимовляти) - висотне інтонування літературного тексту без дотриманняправил вокалізації, прийом, який використовують виконавці поп-,реп-,
МЕЛОГРАФ (від гр. melos - пісня і grapho - пишу) - пристрій, який додається до фортепіано для запису виконуваної музики у вигляді знаків, які легко перекласти в ноти. МЕЛОДЕКЛАМАЦІЯ (від гр. melos - мелодія і лат. declamatio - декламувати) - поєднання художнього читання з музикальним супроводом без дотримання музичної інтонації. МЕЛОДИКА (від гр. melodikos - мелодійний, пісенний) - 1. Сукупність мелодичних виражальних засобів, властивих музичному напрямку, композиторській школі, творчості певного митця, музичному твору. 2.
МЕЛОДИСТ 1. Народний співак або інструменталіст в країнах Середньої Азії та Казахстані, який створює пісенні чи інструментальні мелодії. 2. Композитор, чия музика характеризується яскравістю і
МЕЛОДИЧНА ГРУПА (англ. melody section) - музиканти, які в ансамблі чи оркестрі виконують мелодичну функцію, як правило, виконавці на струнних та духових інструментах. В традиційному джазі - труба, кларнет,
МЕЛОДИЧНИЙ МІНОР різновид мінорного ладу, який відрізняється від натурального мінору підвищеними на півтон VI і VII ступенями. При виконанні гами М.м. у низхідному русі мелодична гама мінору замінюється
МЕЛОДИЧНИЙ МАЖОР різновид мажорного ладу, який відрізняється від натурального мажору пониженими на півтон VI і VII ступенями. Див. Додаток XVII. МЕЛОДРАМА (від гр. melos - пісня і drama - дія) - 1. Музично - театральний жанр, поширений у XVIII ст., драматичний твір, що супроводжується музикою. 2. Драматичний твір, який вирізняється надмірною
МЕЛОМІМІКА (від гр. melos - мелодія і mimicos - наслідування) - поєднання музичного виконання з мімічною грою у відповіднихсценічних умовах. МЕЛОМАН (від гр. melos - пісня і mania - божевілля, несамовитість)- пристрасний аматор музичного мистецтва. МЕЛОПЕЯ (від гр. melos - пісня і poiea - роблю, будую) - в Давній Греції - створення мелодії, а також розділ учення про звуковисотніспіввідношення елементів музики в композиції. МЕЛОПЛАСТ (від гр. melos - пісня і plastos - виліпити) - спрощений метод початкового навчання музики, розроблений в 1817 році П.Галеном і поширений у Франції ХІХ ст. М. включав цифрову систему
МЕМБРАНОФОНИ (від лат. membrana - перетинка і phone - звук) – родина ударних музичних інструментів, де джерелом звуку є перетинка - мембрана - шкіра, плівка тощо. До М. належать барабани,бубони, литаври
МЕНЕДЖЕР (від англ. manager - адміністратор, керівник) - комерційний керівник справ окремого виконавця або групи музикантів, який здійснює укладання угод про виступи, організацію гастролей, реклами
МЕНЕСТРЕЛЬ (фр. menestrel - той, хто слугує) - народний мандрівний співак-музикант, який до XVII ст. був слугою трубадура або феодала. З часом поняття М. і трубадур стали синонімами. Найбільш
МЕНЗУРА (лат. mensura - міра) - 1. Вид ритмічного поділу тривалостей в мензуральній нотації. Починаючи з XIV ст., розрізнялись два види М. - тридольна - досконала і дводольна - недосконала. М.
МЕНЗУРАЛЬНА НОТАЦІЯ (від лат. mensura - міра, дослівно: рівномірна нотація) - система запису музики, яка застосовувалась в ХІІ - XVI ст. для фіксації поліфонічної та монодійної музики. На відміну від
МЕНТАЛІТЕТ = ментальність
(від лат. mental - розумовий) - цілісне духовне утворення, яке визначається специфікою сприймання та інтерпретації національного бачення світогляду і зовнішніх обставин, що
МЕНУЕТ (фр. menuet, від menu - малий, дрібний) - 1. Старовинний французький танець, який виконувався плавно і граціозно. Розмір3/4. Був поширений в XVII - XVIII ст. як придворний танець. 2. До ХІХ
МЕСА (іт. messa, від лат. mitto - відпускаю, посилаю) - центральний твір добового богослужбового циклу католицької церкви, аналогічний літургії православної церкви. М. призначена для виконання
МЕСА ДІ ВОЧЕ (іт. messa di voce) - динамічна прикраса тривалого звука в стилі бельканто, інакше - філірування звуку від могутнього fortissimo до найніжнішого pianissimo і навпаки; важливий елемент
МЕСТВІРЕ грузинські мандрівні музиканти - співаки і поети, які виконували шаірі (частівки), епіко - героїчні та сатиричні пісні під акомпанемент ствирі, супроводжуючи народні вистави і обряди. МЕТА логічна модель, яка фіксує в свідомості людини досягнення результату. який для неї є взірцем. Визначення М. створює передумови для конкретизації етапних завдань і засобів досягнення М. В
МЕТАБОЛА (від гр. metabola - зміна, перехід) - 1. Зміна музичного викладу в давньогрецькій музичній теорії: ладового роду, складу, ритму, метру, характеру мелодії. 2. Переходи, які не відповідають
МЕТАЛОФОНИ (від лат. metallum - метал і phone - звук) - 1. Музичні інструменти з родини ідіофонів, де джерелом звуку є металеве тіло (Ліра, Тарілки, Трикутник, Дзвони, Гонг, Вібрафон, Челеста,
МЕТЕЛИЦЯ українська народна пісня - танець зі зміною фігур і різноманітними обертаннями. Музичний розмір 2/4, темп швидкий. МЕТОД (від гр. methdos - спосіб пізнання, шлях дослідження) – шлях і спосіб досягнення визначеної мети, сукупність прийомів та операцій освоєння дійсності, зумовлених закономірностями об’єкта і
МЕТОДОЛОГІЯ (від гр. methodos - cпосіб пізнання і logos - наука) - 1. Сукупність основних дослідницьких положень певної галузі науки. 2. Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності -
МЕТРИЗА (від фр. maitre - учитель) - 1. В Голандії та Франції - музична школа при католицькому храмі, де навчали півчих. М. існували з VII ст., відігравши значну роль у розвитку професійної
МЕТРИКА (від гр. metron - міра, розмір) - 1. Наука про метр, в давньогрецькій музичній теорії - розділ про правила упорядкування слів та послідовність музичних тривалостей, у пізніші часи - розділ
МЕТРОНОМ (від гр. metron - міра і nomos - закон) - прилад для визначення темпу музичного твору шляхом точного відліку тривалостей метру. М. відомий з кінця XVII ст., в 1816 вдосконаленийІ.Мельцелем.
МЕТРОРИТМ (від гр. metron - міра і rhythmos - ритм) - див. Метр і Ритм. МЕТРОТЕКТОНІЗМ (від гр. metron - міра і tekton - будівничий, творець) - запропонована Г.Конюсом теорія тимчасової структури музичної форми, близька до естетичної теорії пропорцій в архітектурі. М.
МЕХАНІКА ФОРТЕПІАННА пристрій, що забезпечує видобування звуків за допомогою ударів молоточками по струнах, складна система важелів, які керують молоточками та глушниками. Винайдена близько 1709 року
МЕХАНІЧНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ музичні інструменти, обладнані спеціальними пристроями для виконання музики без участі музиканта - інструменталіста - механічне фортепіано, музична шкатулка, оркестріон, піанола, шарманка
МЕХАНІЧНЕ ФОРТЕПІАНО фортепіано з додатковим пристроєм для відтворення музики без участі виконавця, виготовлене в 1846 році А.Дебеном. МЕХАНІЧНИЙ ЗВУКОЗАПИС спосіб звукозапису кінця ХІХ - початку ХХ ст., коли звукові коливання, перетворюючись в механічні, діють на пристрій, який вирізає на платівці фонограму М.з. МЕЦО-ВОЧЕ (іт. mezza voce - напівголосно) - 1. Особливий прийом вокального виконавства, який вимагає високої вокально-технічної майстерності - тихе, неповної сили звучання голосу, яке повноцінно
МЕЦО-СОПРАНОВИЙ КЛЮЧ один з ключів групи до. Означає, що нота до першої октави (с1) знаходиться на другій лінійці нотного стану. Див. Ключ. МИМОВІЛЬНЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ таке запам’ятовування, якездійснюється без спеціальної мнемічної мети і є результатом пізнавальних, практичних та інших дій. М.з. є актуальною формою музичного навчання дітей дошкільного та
МИСЛЕННЯ найвищий рівень пізнання людиною світу, який зароджується у чуттєвому пізнанні, є функцією і вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності мозку, результатом якої має бути осягнення
МОВА основний засіб спілкування і взаємопорозуміння людей, система звукових сигналів для визначення явищ дійсності, відображення їх у свідомості та вираженні думок. М. існує у вигляді актів
МОДАЛЬНІСТЬ (від лат. modus - міра) - 1. В теорії лада - спосіб звуковисотної організації, основу якої складає звукорядний принцип на відміну від тональності з її технікою центра або співзвуччя. 2. В
МОДАЛЬНА ГАРМОНІЯ (від лат. modus - міра і гр. harmonia – співзвучність, розмірність) - гармонічна техніка, яка виходить з принципу ладового звукоряду, а не тонального принципу центрального співзвуччя. Стара
МОДЕЛЬ (від лат. Modulus - міра, зразок) - 1. Умовний образ певного об’єкту, процесу, явища. який, зберігаючи схожість та пропорції частин оригіналу, дає можливість вивчати його. За функціональним
МОДЕЛЮВАННЯ метод пізнання психічних явищ і процесі на основі побудови і вивчення їх моделей. В музичному навчанні М. застосовується як щодо цілісного процесу (напр., фонації) або його частин (функцій,
МОДЕРАТО (іт. moderato - помірно) - позначення помірного темпу, проміжного між алегро і алегрето. Див. Додаток ХІ. МОДЕРАТОР (лат. moderor - стримувати) - прилад для зменшення сили звуку в піаніно та роялі. МОДУЛЯЦІЯ (від лат. modulatio - розміреність, мірність, гармонічність) - 1. В класичній мажоро - мінорній системі зміна основної тональності іншою, основою якої є наявність спільних звуків і акордів.
МОДУС (лат. modus - міра, правило) - 1. П’ять ритмічних формул в творах композиторів школи Паризької богоматері XII - XII ст.2. В ладовій теорії середніх віків поняття М. вживалось поряд з tonus,
МОЛДАВЕНЯСКА (дослівно - молдавська) - молдавський народний танець. Розмір 2/4 або 4/4, виконується колом в швидкому темпі. МОНОДІЯ (від гр. monos - одни і odos - пісня) - 1. В давньогрецькій музиці - сольний спів, а також спів соліста з інструментальним супроводом, який висловлював почуття персонажа. 2. В Італії
МОНОТЕМАТИЗМ (від гр. monos - один і thema - предмет розмови) - принцип побудови музичного твору, пов’язаний з особливим трактуванням однієї або кількох тем, які розробляються поліфонічно або тонально
МОНОХОРД (гр. monochordos - однострунний) - 1. Узагальнена назва однострунного інструменту. 2. Акустичний прилад, можливо, винайдений Піфагором в VI ст. до нашої ери для визначення висоти тону
МОРДЕНТ (іт. mordente - гострий, їдкий, кусючий) - назва мелізму, швидке послідовне виконання трьох нот: головної (тієї, яка написана), допоміжної (тієї, яка на секунду вище головної) і знову
МОРЕСКА (іт. moresca - дослівно мавританська) - рід балету, музично - танцювальна сценка, яка відтворювала боротьбу християн і маврів в супроводженні двох хорів, пізніше солістів - співаків, які
МОТЕТ (фр. motet, від mot - слово) - 1. В ХІІ - XIV ст. - багатоголосний твір, де поєднувались кілька самостійних мелодій, які виконувались на різні літургійні тексти, інколи різними мовами. 2. В
МОТИВ (від лат. moveo - рухаю) - 1. Найменша музична побудова, яка включає частину музичної теми і звичайно містить одну сильну метричну долю. 2. Частина теми, здатна набувати самостійного
МОТИВАЦІЯ використання системи мотивів, яка визначає конкретні види діяльності та поведінки людини. Особливе значення М. має для формування потреб, уявлень, почуттів, переживань дітей дошкільного і
МРИДАНГА 1. Традиційні двосторонні циліндричні барабани народів Індії. 2. Південноіндійський барабан з дерев’яним корпусом та двома шкіряними мембранами. Застосовується для сольної та акомпануючої
МТИУЛУРІ народні грузинські гірські танці - сванський церулі, абхазький, аджарський мхедрулі, хонджоурі тощо. Музичний розмір 6/8, 2/4, темп швидкий. МУГАМ 1. Загальна назва ладів східної , зокрема, азербайджанської музики. Гами М. складаються з великих, малих, збільшених секунд, розташованих за різними моделями. Кожний М. має свою систему
МУГУРДАНЦИС латиський народний танець. Музичний розмір 2/4. Виконується в помірному темпі. МУЗЕЇ МУЗИЧНІ науково - культурні заклади, які збирають, вивчають, систематизують, зберігають, експонують та публікують пам’ятки музичної культури: меморіальні - композиторів (Й.С.Баха, Л.В.Бетховена,
МУЗИКА (гр. musike, від muse - богині, які що сприяють наука та мистецтва) - мистецтво інтонації, яке забезпечує віддзеркалення дійсності засобами звукових художніх образів. М. спрямована, перш за
МУЗИКА ДЛЯ ДІТЕЙ музичні твори, створені для слухання або виконання дітьми, один із дійових засобів естетичного, морального,музичного, художнього виховання. Включаючи твори різних жанрів та ступенів
МУЗИКА КІНО вокальна та інструментальна музика, яка застосовується для створення повноцінного художнього образу вкінофільмі. МУЗИКАЛЬНІСТЬ = музичність
комплекс природних задатків - музичного слуху, ладового і ритмічного почуттів, музичної пам’яті, які утворюють сприятливі передумови для виховання у особистості музичного
МУЗИКАНТ 1. Фахівець, який професійно володіє музичною спеціальністю - композитор, диригент, хормейстер, співак, інструменталіст тощо. 2. Людина, спроможна за власним бажанням грати на музичному
МУЗИКОЗНАВЕЦЬ фахівець, який на високому професійному ріні займається музикознавством. До кола українських М. належали М.Дилецький, В.Барвінський, А.Вахнянін, М.Вербицький, В.Верховинець, С.Воробкевич,
|