ДІЄЗ (від гр. diesis - півтон) - знак, який вказує на підвищення ступеня звукоряду на півтон. В буквеному позначенні- склад is. (Див. Додаток V). ДІАЛОГ (гр. dialogos - розмова двох осіб) - чергування музичних фраз, які почергово виконують два голоси чи інструменти (або один інструмент, але в різних регістрах) і наче відповідають одна одній. ДІАПАЗОН (від гр. dia pason (chordon) - через всі струни) 1. Звуковий обсяг співацького голосу, музичного інструменту, мелодії, звукоряду, який визначається відстанню (інтервалом) між найнижчим і … ДІАПАЗОН ДИНАМІЧНИЙ максимальна різниця між найбільшою і найменшою силою звуку (голосу або інструмента). Д.д. є однією з вимірюваних ознак майстерності виконавця і об’єктивних критеріїв виконавської … ДІАТОНІКА (від гр. diatonos - переходити від тона до тона) - семиступенева система музичних звуків, що утворюється без використання альтерації послідовністю основних ступенів звукоряду, розташованих … ДІАТОНІЧНІ ІНТЕРВАЛИ інтервали, утворені між двома діатонічними, не зміненими хроматично (альтерацією) ступенями ладу (крім тритону); чисті (прима, кварта, квінта, октава); великі та малі (секунда, терція, … ДІАТОНІЧНІ ЛАДИ давньогрецькі лади, середньовічні лади, лади європейської народної музики, лади мажоро-мінорної системи (без хроматизмів). ДІАТОНІЧНА ГАМА поступенева послідовність основних звуків будь - якого діатонічного ладу. ДІАТОНІЧНИЙ ЗВУКОРЯД 1. Звукоряд, утворений з неальтерованих ступенів (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі), інакше - основний звукоряд. 2. Звукоряд, що містить альтеровані ступені, але побудований за такою ж схемою з … ДІАТОНІЧНИЙ ПІВТОН інтервал малої секунди, утворений двома суміжними ступенями звукоряду (напр., сі - до; соль - ля-бемоль,ре-дієз - мі) Див. Хроматичний півтон. ДІАТОНІЧНИЙ ТОН інтервал великої секунди, утворений двома суміжними ступенями звукоряду (напр., фа - соль, сі - до-дієз). ДІАФОНІЯ (гр. dio - два, phone - звук) - 1. В Давній Греції - дисонанс на протилежність симфонії (консонансу). 2. В Середні віки - музика двоголосного складу. ДІВІЗІ (іт. divisi - роз’єднані) - в партіях однотипних музичних інструментів або хору знак (div.), що вимагає поділу виконавців на дві або більше самостійних партій залежно від того, скільки … ДІЙСТВО Культовий святковий урочистий обряд, що обіймав театральну дію, танці, пісні, гру на музичних інструментах, і відбувався просто неба. З часом Д. набувало характеру народного свята. ДІМІНУЕНДО (іт. diminuendo - зменшуючи) - знак, що вказує на необхідність виконання музики з поступовим зменшенням сили звуку; те ж саме, що декрешендо (decrescendo). Позначення - dim., dimin. ДІМІНУЦІЯ (від лат. diminutio - зменшення) - 1. В мензуральній нотації - зменшення тривалості нот на 1/2, 1/3, 1/4 в голосах поліфонічного твору, Д. позначалась спеціальними знаками. 2. Загальна … ДІПЛІПІТО = нагора
грузинський ударний інструмент з мембранофонів, подібний до литавр. Входить до складу ансамблю сазандарі. ДАВЛУРІ грузинський народний танець. Повільна хороводна частина виконується групою, пожвавлена - парами. Музичний Розмір - 6/8, темп - повільний. ДАВНЬОГРЕЦЬКІ ЛАДИ система мелодичних ладів в музиці античної Греції, основу яких складали тетрахорди. Залежно від складу інтервалів розрізнювались діатонічні, хроматичні та енгармонічні низхідні види … ДАГУШУ
, ДАГУ розповідь під великий барабан, китайське музично - оповідальне видовище, яке супроводжується грою на барабані та струнних інструментах. ДАЙНА (лит. daina) - загальна назва литовських народних пісень, найпоширеніший вид народної творчості. Д. властиві ліричність музичних та поетичних образів, лаконічність музичної форми. За … ДАЙРА = даїр
= даура
грузинський ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до бубону. ДАЛА-ФИНДИР осетинський народний щипковий інструмент з дерев’яним корпусом, грифом та 2 - 3 струнами. Застосовується в народних ансамблях та оркестрах. ДАЛЕКІ ТОНАЛЬНОСТІ тональності другого та третього ступенів спорідненості (див. Спорідненість тональностей). ДАЛЬ СЕНЬО (іт. dal segno - від знака) - див. да капо. ДАНСА кубинський танець, який походить від контрдансу. Музичний розмір - 2/4, темп помірний та помірно швидкий, ритм синкопований. ДАНСОН (ісп. danzon - танець) - кубинський парний танець з характерним синкопованим ритмом, що походить від Данса. Розмір 2/4, темп рухливий. ДАНЬПІГУ китайський народний ударний інструмент з родини мембранофонів, односторонній барабан. ДАП = даф
= хавал
ударний інструмент східних народів з родини мембранофонів, подібний до бубону. ДАСТАН епічне сказання ашугів і бахчі, побудоване на чергуванні мовленнєвих і музичних фрагментів. ДАУДІТЕ литовський духовий дерев’яний інструмент. Див. Тремітас. ДАУЛПАЗ казахский ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до литаври. ДАФ = дуф
= дап
= деф
= теп
= дяф
давній азіатський ударний музичний інструмент, подібний до бубону. ДАЦЮЙ давньокитайська придворна вистава, яка складалась з пісенних і танцювальних частин в супроводі музичних інструментів. ДВАНАДЦЯТИТОНОВІСТЬ = додекатоніка
дванадцятитонова звукова система, де кожний звук функціонує як самостійний елемент. ДВОЗНАМЕННИК особливий вид давньоруських музичних рукописів, де мелодія викладалась паралельно в знаменній та п’ятилінійній системах запису. ДВОЧАСТИННА ФОРМА (проста двочастинна форма) - така побудова музичного твору, яка зіставляє два однорідних або контрастних за характером періоди. Розділи Д.ф., як правило, теж контрастні, кожна частина може … ДЕБЮТ (фр. debut - початок) - перший прилюдний виступ артиста -співака, інструменталіста, танцюриста та ін. на сцені взагалі або в певному театрі чи концертному залі. ДЕКА (нім. Decke - покришка) - частина корпусу струнних музичних інструментів, призначена для створення резонансу (посилення збагачення) звука натягнутих над нею струн. У струнних інструментів … ДЕКЛАМАЦІЯ МУЗИЧНА 1. Співвідношення мовлення і музики у вокальних творах, відповідність музичних і мовних акцентів, інтонацій, наголосів, речень, фраз тощо. 2. Природність і виразність вимовляння тексту у … ДЕКРЕШЕНДО (іт. decrescendo - зменшувати) - див. Димінуендо. ДЕМПФЕР (нім. Dampfer - глушник) - механічний пристрій у багатострунних музичних інструментах, призначений для обмеження коливань струн та їх заглушування. Аналогічні за функцією пристрої … ДЕНЦІВКА український народний інструмент, подібний до сопілки. Має призматичну форму, косий зріз губника та кілька ігрових отворів. Поширена в Західних регіонах України. ДЕРЕВ’ЯНА КОРОБОЧКА (англ. wood block) - дерев’яний ударний музичний інструмент китайського походження без визначеної висоти звуку з родини ідіофонів. Звук - різкий, сухий, високий - видобувають паличкою від … ДЕТ-МЕТАЛ (від англ. death – смерть) – “смертельний метал”, максимально гнітючий, похмурий треш. ДЕТАШЕ (фр. detache, від detacher - виокремлювати) - виконавський прийом (штрих) видобування звуку на струнних смичкових інструментах плавними рухами смичка вгору або вниз без пауз. ДЕТОНАЦІЯ = детонування
(від фр. detonner - співати фальшиво) - незначне відхилення від необхідної висоти звуку в співі. Причинами Д. можуть бути: нерозвинений музичний слух, зокрема, його … ДЕЦИМА (іт. decima - десята) - 1. Складений інтервал, який охоплює 10 ступенів звукоряду. Д. можна розглядати як терцію через октаву. Велика Д. дорівнює 8 тонам, мала Д. - 7 1/2 тонам. … ДЕЦИМЕТ (іт. decimetto, від лат. decimus - десятий) - 1. Ансамбль з десяти виконавців. 2. Твір для ансамблю з десяти виконавців. ДЕЦИМОЛЬ (від лат. decima - десята) - ритмічна фігура з десяти нот, яка за часом звучання дорівнює восьми нотам тієї ж тривалості. Д. утворюється шляхом поділу шести-, восьми-, дев’яти - дольного … ДЕЧИК-ПОНДУР = дечик-пондар
інгушський та чеченський струнно - щипковий інструмент з корпусом, шийкою та головкою із дерева, подібний до агач-комуза. Має три струни, стрій - секундово - терцевий. … ДЖАГ (англ. jug) - негритянський музичний інструмент - глиняний кувшин з вузькою горлянкою, який використовують як резонатор, приставляючи до рота під час співу. Звук Д. - низький, басовий. ДЖАЗ КОМЕРЦІЙНИЙ переважно танцювальна музика , де форми і засоби музичної виразності джазу використовуються залежновід умов і місця виконання. ДЖАЗ КОНЦЕРТНИЙ джазова музика, призначена для виконання в концертних залах. Д.к. характеризується емоційною стриманістю, заглибленістю музичного змісту, вишуканість виражальних засобів, ретельна розробка … ДЖАЗ-БЕНД (англ. jazz band) - оркестр, який виконує джазову музику. До найвідоміших Д.- бендів належать ансамблі Т.Брауна, Л.Вотерса, Д.Олівера, Т.Мерфі, К.Лютера, В.Грачова, О.Ростоцького та інші. ДЖАЗ-КЛУБ (англ. jazz clab) - самодіяльна організація, яка об’єднує фахівців та любителів джазу з метою вивчення та поширення цього виду мистецтва. Д-к. виникли на початку 1930 років в негритянському … ДЖАЗ-РОК (англ. jazz - rock) - напрям сучасної джазової музики, який синтезує елементи джазу і рок-музики. Д.-р.властиві колективна імпровізація, використання латиноамериканської ритміки, … ДЖАМП (англ. jump - стрибати) - 1. Різновид свінгу, який виник в 1920 -1930 роках і виконувався музикантами гарлемської школи джазу. Д. характеризується дещо екзальтованою виконавською манерою, … ДЖАТРА давній вид індійського народного театру, де, чергуючись з прозовими діалогами, виконувались пісенно - танцювальні сцени. ДЖЕГ-БЕНД (англ. jug - кувшин і band - оркестр) - див. Спазм бенд. ДЖЕГУАКО-СПІВАКИ імпровізатори та виконавці героїчних, ліричних і жартівливих пісень народів Кавказу. ДЖЕМ-СЕШН (англ. jam session) - традиційні зустрічі джазових або рок-музикантів, які збираються переважно вночі для спільного музикування, обміну ідеями або змагань у виконавській та імпровізаційній … ДЖИЗУС-РОК (англ. Jesus rock) - своєрідна течія року, де зміст текстів насичений релігійними постулатами і пропагує ідеї богошукання та середовищі хіпі. ДЖИТЕРБАГ (англ. jitterbug) - 1. Негритянський імпровізаційний танець з елементами акробатики, особливо популярний у 1930 - 1940 рр. 2. Танцюрист - виконавець Д. ДЖУБІЛІ (англ. jubilee) - давня негритянська релігійна прославна пісня, основою якої є канонічна хоральна мелодія з імпровізованими підголосками. ДЖЮК БОКС (англ. juke box) - музичний автомат, програвач з комплектом платівок (від 50 до 200), що встановлюється в кафе або ресторанах. ДЗВІН сигнальний ударний інструмент, який має форму виготовленої з бронзи груші. Звук певної висоти з складним рядом обертонів видобувається за допомогою розгойдування підвішеного всередині … ДЗВОНИ Оркестровий ударний інструмент з родини ідіофонів, який є набором металевих трубок - дзвонів різного розміру, вільно підвішених на перекладині і відносно точно настроєних. Повний набір Д. … ДЗЕРКАЛЬНА РЕПРИЗА в сонатній формі - особливий вид репризи, яка повторює основні розділи експозиції у зворотному порядку: спочатку побічну, а потім головну партію. ДИВЕРТИСМЕНТ (фр. divertissement - розвага, забава) - 1. Різновид оркестрової сюїти - цикл з кількох розважальних п’єс веселого танцювального характеру. 2. Сценічна вистава, до якої входять танцювальні … ДИДАСКАЛ (від гр. didaskalos - наставник, учитель) - керівник давньоруського хору, знавець церковного співу. ДИКСИЛЕНД (англ. dixiland) - джазовий ансамбль новоорлеанського стилю, який складали білі музиканти. Спочатку Д. не відрізнявся від негритянських ансамблів як за манерою виконання, так і за складом … ДИКТАНТ МУЗИЧНИЙ записування музики на слух. Д.м. використовується для вправляння на заняттях з сольфеджіо як засіб розвитку музичного слуху. Побутує в письмовому та усному вигляді. ДИКЦІЯ (лат. dictio - вимова) - уміння чітко й виразно вимовляти текст під час співу та мовлення. Д. формується під час спеціальних занять з вокалу та сценічного мовлення. Недоліки Д. піддаються … ДИЛЕТАНТ (іт. dilettante - аматор, любитель) - людина, яка займається мистецтвом, наукою тощо, не маючи необхідної професійної підготовки. ДИЛЕТАНТИЗМ (іт. dilettantisme) - аматорське, непрофесійне ставлення до занять в будь-якій галузі науки, мистецтва тощо. ДИНАМІКА (від гр. dynamikos - силовий) - одна з сторін організації музики, тісно пов’язана з силою звучання музики, дією різних акустичних компонентів. Основні позначення Д.: f (forte - форте) - … ДИРЕКЦІОН (фр. direction - дослівно керівництво) - 1. Додатковий нотний стан, де над оркестровою партією виписано основні мелодичні голоси інших партій з зазначенням вступу кожного інструмента. 2. … ДИРИГЕНТ (від фр. diriger - керівник колективу музикантів, який об’єднує виконавців з оркестру, хору, оперної або балетної вистави з метою досягнення єдиного трактування та художньої досконалості. … ДИРИГЕНТСЬКА ПАЛИЧКА спеціальна паличка, за допомогою якої диригент керує колективом музикантів і яку тримає в правій руці, наче подовжуючи її. Д.п. в 1820 році запровадив у практику диригування Л.Шпор. Деякі … ДИРИГЕНТСЬКА СХЕМА основна складова частина жестів мануальної техніки, якою диригент керується, передаючи музичну організацію та художній зміст твору в процесі його виконання. Д.с. є пластичним вираженням … ДИРИГУВАННЯ мистецтво керування музичним колективом (оркестром, хором тощо) під час вивчення, підготовки та виконання музичного твору. ДИСГАРМОНІЯ (від гр. dys - заперечення і harmonia - співзучність) - неузгодженість, нестройність; поняття, близьке дисонансу. ДИСК-ЖОКЕЙ (англ. disc - jockey) - ведучий і коментатор музичних програм в дискотеках, а також у молодіжних радіо і телепередачах. ДИСКАНТ (від лат. dis - окремо та cantus - спів) - 1. Високий дитячий (переважно хлопчачий) голос з специфічним звучанням. Діапазон -від с1 до с2. 2. Найвища партія хору або вокального ансамблю, … ДИСКО (англ. disco - диск) - стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970 -х років, яка характеризується рівномірним чітким ритмом, визначеним четвертними нотами, підтриманим бас - … ДИСКО-МУЗИКА (aнгл. disco music) - танцювальна ритмічна музика, призначена для використання в дискотеці. ДИСКОГРАФІЯ (від фр. disque - диск, платівка та гр. grapho - пишу)- опис змісту і оформлення платівок, каталоги, переліки, розділи періодики з анотованими списками дисків, записами видатних виконавців, … ДИСКОТЕКА (англ. discothek) - 1. Форма організації дозвілля молоді. Сприймання музики в Д. супроводжується коментаріями диск-жокея, світловими ефектами, демонстрацією слайдів. Програми Д. можуть мати … ДИСОНАНС (лат. dissonans - різнозвучний, різноголосий) - звучання двох тонів, яке викликає відчуття незлагодженого звучання. До Д. належать велика і мала секунди, їх обернення, збільшені та зменшені … ДИФІРАМБ (гр. dithyrambos) - давньогрецька урочиста пісня для заспівувача з хором на честь бога Діонісія. ДНО нижня частина корпусу - резонатора струнних інструментів, його нижня дека. ДО (do) - 1. Одна із складових назв звуків, що відповідає буквеному позначенню С або с (це). Стрій інструментів, які звучать відповідно до написання. 3. Назва ключа. ДО МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є нота до (те ж, що с-moll). Має три бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-бемоль). ДО МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є нота до (те ж, що С-dur) ДО-БЕМОЛЬ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є до-бемоль, те ж, що Сes - dur. Має сім бемолів біля ключа (сі-, мі-,ля-, ре-, соль-, до-, фа-бемоль). Енгармонічно дорівнює сі мажору. ДО-ДІЄЗ МІНОР мінорна тональність, тонікою якої є до-дієз (те ж, що cis - moll). Має чотири дієзи біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-дієз). ДО-ДІЄЗ МАЖОР мажорна тональність, тонікою якої є до-дієз (те ж, що Cis - dur) . Має сім дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-, сі-дієз). Енгармонічно дорівнює ре-бемоль мажору. ДОГМАТИК християнський гімн, де викладено вісім догматів віри. Складається з восьми гласів, авторство яких начебто належить Іоанну Дамаскіну. ДОДЕКАКОРД (від гр. dodeca - дванадцять і акорд) - акорд, який утворюють дванадцять звуків різної висоти. ДОДЕКАФОНІЯ (dodecaphone - дванадцятизвуччя) - один із видів композиторської техніки ХХ ст., такий метод, коли вісь твір будується на дванадцятизвуковій серії. Естетичний сенс Д. полягає в досягненні … ДОЙНА (рум. doina - пісня) - молдавська та румунська лірична народна пісня, що виникла як пісня пастухів. Складається з двох частин: першої - повільної та сумної; другої - радісної пісні - танцю; … ДОЙРА народний ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до бубна і поширений в країнах Близького та Середнього Сходу. Звук видобувають пальцями та кистями рук. Застосовується в … ДОЙЧ-РОК (нім. deutche - німецьке і Rock - рок) - музика року, яка поширилась в Німеччині 1980 –х років. Назва зумовлена використанням в текстах німецької мови (див. Нова хвиля). ДОЛ = дул
= доул
= дабил
ударний інструмент з родини мембранофонів, двосторонній барабан, поширений в країнах Середньої Азії. Звук видобувається за допомогою м’якої колотушки. … ДОЛІ грузинський, абхазький і аджарський ударний інструмент з родини мембранофонів, двобічний барабан. Звук видобувається пальцями рук або паличками. Застосовується в ансамблях різного складу. ДОЛЯ одиниця музичного метру, ритму та розміру, частина тривалості такту, де рівномірно чергуються сильні (акцентовані) і слабкі (неакцентовані) Д. В простих тактах є одна сильна Д., в складних … ДОМІНАНТА (від лат. dominantis - панівний) - 1. П’ятий ступінь мажорного або мінорного ладу, один з головних ступенів цих ладів, розташований на квінту вище тоніки; Тяжінню Д. до тоніки властиві … ДОМІНАНТОВИЙ ЛАД мажорний лад з низькими 2, 6 і 7 ступенями, подібний до гармонічного мінору з тонікою на 5 ступені.Зустрічається в музиці Ж.Бізе, М.Римського-Корсакова, С.Рахманінова та ін. Термін Д.л. … ДОМІНАНТСЕПТАКОРД – септакорд, побудований на V ступені мажору і гармонічного мінору. Складається з мажорного тризвуку та малої терції згори. ДОМБРА = думбра
казахський двострунний щипковий інструмент, подібний до балалайки та домрі, з невеликим грушоподібним корпусом і довгим грифом. Звук видобувають щипком, стрій струн - сі,мі, … ДОМРА (тюркське) - старовинний (XVI ст.) народний струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом , довгим грифом, трьома або чотирма струнами. Триструнна Д. настроюється за квартами, … ДОМРЕЛА електричний музичний інструмент без деки. Тембровий та демпферний пристрої дозволяють імітувати звучання мандоліни, домри, балалайки, гітари та інших щипкових інструментів. Діапазон … ДООЛ вірменський ударний інструмент з родини мембранофонів, двосторонній барабан з мембранами різної товщини. На верхній правою рукою відбивають сильні долі, на нижній - більш дрібні. … ДОПОМІЖНА НОТА 1. Неакордовий звук, розташований на слабкій долі такту між двома однаковими акордовими звуками, що відстоїть на секунду вище або нижче від них, елемент мелодичної фігурації. 2. Звук у … ДОРІЙСЬКА СЕКСТА 1. Інтервал, утворений І та VI ступенями дорійського ладу. Підвищений VI ступінь натурального мінору. ДОРІЙСЬКИЙ ЛАД давньогрецький натуральний лад, звукоряд якого відрізняється від звукоряду натурального мінору підвищеним VI ступенем. (див. Додаток XVII). ДОШКІЛЬНЕ МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ система колективного виховання музичних здібностей дітей в дошкільних державних і приватних дошкільних дитячих установах. ДРІБ 1. Прийом гри на балалайці, швидке чергування ударів спеціально складеними пальцями по струнах (скорочено - Др.).2. Прийом гри на малому барабані, який в нотопису позначається як тремоло … ДРАЙВ (англ. drive - натиск, велика енергія) - енергійне виконання музикантом або оркестром джазового твору, яке досягається шляхом використання специфічної метроритміки, фразування та … ДРАМА МУЗИЧНА 1. Назва опери на межі XVI - XVII ст. 2. Поняття другої половини ХІХ ст., пов’язане з використанням в опері засад драматичного театру. Теоретичну розробку принципів Д.м. - драма - мета, … ДРАМАТУРГІЯ МУЗИЧНА система виражальних засобів та прийомів втілення драматичної дії в творах музично-сценічного жанру (опері, балеті, опереті, мюзиклі тощо). Термін Д.м. використовується також щодо творів … ДРИМБА український народний язичковий щипковий інструмент, схожий за формою на маленьку підкову з тоненьким сталевим язичком - м індиком в середині. Д. особливо поширена в Західній Україні. ДРУГА ОКТАВА частина музичного звукоряду. Звуки Д.о. позначаються: 1. В скрипковому ключі - від ноти до між третьою та четвертою лінійками до ноти сі над першою додатковою лінійкою нотного стану. 2. … ДРУГИЙ ГОЛОС 1. В багатоголосному складі музики - другий голос згори. 2. В оркестровій партитурі - партія другого з однорідних інструментів, звичайно, більш низька, менш складна і виразна (друга … ДУАЛІЗМ (від лат. dualis - подвійний) - 1. Д. гармонічний - подвійність основ гармонії, що полягає в єдності двох протилежних ладів мажору і мінору. 2. Д. інтервалів - акустична подвійність … ДУБЛЬ (фр. double - подвійний) - в музиці XII - XVIII ст. змінення повтору невеликої п’єси. ДУБЛЬ-БЕКАР знак альтерації, що означає відмову від подвійної альтерації ступеня музичного звукоряду; після дубль-дієза - пониження ступеня на цілий тон; після дубль-бемоля - підвищення ступеня на … ДУБЛЬ-БЕМОЛЬ знак альтерації, що означає пониження ступеня звукоряду на два півтони (цілий тон). Слова Д.-б. вимовляються після назви ноти, перед якою стоїть (напр., мі - дубль-бемоль). В разі буквеного … ДУБЛЬ-ДІЄЗ знак альтерації, що означає підвищення ступеня звукоряду на два півтони (цілий тон). Слова Д.-д. вимовляються після назви ноти, перед якою стоїть (напр., фа - дубль-дієз). В разі буквеного … ДУДА Слов’янська назва пневматичного інструмента, схожого на волинку. ДУДКА 1. Спільна назва народних духових інструментів з родини флейт - сопелі(бєл.), свирелі (рос.), сопілки (укр.) 2. Бєларуська дерев’яна подовжня флейта з свистковим пристроєм та отворами для … ДУДУК = дудукі
дудук (вірм.), дудукі (груз.) - духовий музичний інструмент народів Кавказу, подібний до баламана. ДУЕТ (нім. Duett, від лат. duo - два) - 1. Ансамбль з двох співаків або інструменталістів. 2. Твір, написаний для двох виконавців. ДУЕТІНО (іт. duettino) невелика п’єса для двох виконавців, як правило, з інструментальним супроводом, короткий дует. ДУЛЬЦЕ отвір в духових інструментах, куди виконавець спрямовує струмінь повітря. ДУО (лат. duo - два, двоє) - 1. Давня назва ансамблю з двох виконавців. 2. В XV - XVI ст. - двоголосна поліфонічна частина вокального, пізніше інструментального твору. В ХVIII ст. термін вийшов … ДУОДЕЦИМА (лат. duodecima - дванадцята) - 1. Один із складених інтервалів, який охоплює 12 ступенів звукоряду. Позначається цифрою 12. Д. можна розглядати як квінту через октаву. Чиста Д. має 9 1/2 … ДУОЛЬ (від лат. duo - два) - особлива ритмічна фігура, утворена поділом тридольного такту на дві рівні частини. Д. складається з двох нот і за часом звучання дорівнює трьом нотам тієї ж … ДУТАР струнний щипковий університет щипковий інструмент народів Середньої Азії з грушоподібним корпусом і довгою шийкою. Має дві струни з шовку. Звукоряд знизу хроматичний, вгорі діатонічний, … ДУХОВІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ 1. Різні за формою, розмірами та матеріалом трубки, в яких внаслідок коливання стовпа повітря, вміщеного в них, утворюється звук, що визначає їх належність до класу аерофонів. Д.м.і. умовно … ДУХОВА МУЗИКА музика, призначена для виконання на духових інструментах соло, ансамблево або в складі духового оркестру. ДУХОВИЙ ОРКЕСТР оркестр, який складається з виконавців на різних духових музичних інструментах: дерев’яних (флейта, гобой, кларнет, англійський ріжок, фагот та ін), мідних (корнет, труба, альт, валторна, … ДУШКА дерев’яна деталь інструментів скрипкової родини, віол та інших. Д. має форму циліндричного дерев’яного стержня і вертикально встановлюється всередині корпуса інструмента для передачі …
| 