БІБЛІОГРАФІЯ МУЗИЧНА (від гр. biblio - книга і grapho - пишу) - 1. Посібники (огляди, показники, списки, каталоги тощо), які містять систематизовані відомості щодо робіт з музики (книги, журнали, рукописи і т.
БІБЛІОТЕКИ МУЗИЧНІ зібрання друкованої музичної літератури, літератури про музику та рукописів, пов’язаних з музичним мистецтвом і призначених для індивідуального і суспільного використання. Б.м. також ведуть
БІБОП = бі боп
= бі-боп
= бібап
= рібап
= мінтонс
стиль (англ. bebop) - звуконаслідувальна назва сучасного джазового стилю, який змінив свінг. Б. характеризується модернізацією старого
БІГ-БЕНД (англ. big band - великий оркестр) - великий джазовий оркестр з 17 - 20-ти музикантів. Б.-б. складається з двох груп - мелодичної (саксофони або кларнети, труби, тромбони) та ритмичної
БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (від лат. bini - два і auris - вухо) - здатність людини визначати напрям джерела звуку. Б.е. відіграє важливу роль у вокальній педагогіці та концертно-виконавській роботі співаків. БІОМЕХАНІКА (від гр. bios - життя і logos - наука) - наука про механічні властивості живого організму та його органів і систем, а також їх механічні рухи. Б. має важливе значення для наукового
БІОФІЗИКА (від гр. bios - життя і physis - природі) - наука, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища в живих організмах, їх структуру та властивості, а також вплив різних факторів на живі системи.
БІТ (англ. beat - удар) - 1. Метроритмічна структура джазового такту, спосіб акцентування такту інструментами ритмогрупи, рівномірне чергування однаково підкреслених ударів, які створюють
БАБЛЕГАМ (від англ. bubble - пузир і gum - гумка - дитяча жувальна гумка, з якої можна надути пузирі) - комерційний стиль популярної музики, що з’явився наприкінці 1960 років у США та був
БАГАТЕЛЬ (фр. bagatelle - дрібничка) - невелика, технічно нескладна та граціозна за характером музична п’єса, найчастіше для фортепіано. Цей жанр музичної мініатюри запровадив Л.В.Бетховен, до нього
БАГАТОГОЛОССЯ склад музики, заснований на поєднанні трьохі більше самостійних голосів (див. Поліфонія) або мелодії з акомпанементом чи акордовим супроводом (див. Гомофонія). В музичній практиці часто
БАДИНАЖ = бадиничі
(фр. badinage, від badinerie - вибрики, пустощі, жарти) - назва частин інструментальних п’єс, подібних до скерцо, з сюїт французьких та німецьких композиторів XVIII ст. БАДХЕН в давньоєврейському побуті професійний блазень, який на весіллях та родинних святах розважав гостей веселими та сатиричними пісеньками і куплетами. БАЗА в естрадній музиці - ансамбль або його частина, яка виконує функцію супроводу солістів - лідерів. БАЛАБАН 1. Узбецький і таджицький духовий язичковий музичний інструмент з вузьким дерев’яним стволом з сімома ігровими отворами. Звукоряд - діатонічний, діапазон - до двох октав. 2.Дагестанський,
БАЛАЛАЙКА російський народний щипковий інструмент з дерев’яним корпусом трикутної форми й трьома (раніше двома) струнами, досить поширений і в Україні. Звук видобувають брязканням, торкаючись струн
БАЛАМАН азербайджанський язичковий духовий інструмент з тутового чи абрикосового дерева з кулеподібною голівкою та дев’ятьма ігровими отворами. Звукоряд - діатонічний, діапазон досягає ундецими. БАЛАФО = балафон
= бала
= бало
ударний інструмент з родини ідіофонів, набір дерев’яних пластинок з резонатором - порожнім гарбузом. Різновид маримби, поширений в Гвінеї, Сенегалі, Судані.
БАЛЕТ (фр. ballet, від лат. ballo - танцюю) - 1. Музично-хореографічна вистава, де художній зміст, думки та почуття дійових осіб розкриваються засобами музики, танцю і пантоміми. 2. Музичний
БАЛЕТМЕЙСТЕР (нім. Balletmeister - автор-режисер-хореограф, постановник балетів, танців та хореографічних сцен в операх, оперетах, драматичних виставах та концертах БАЛЕТО (іт. balletto - маленький танець) - 1. Невеликий вокальний або інструментальний поліфонічний твір танцювального характеру, подібний до мадригалу, поширений в XVI ст. 2. Камерна сюїта з
БАЛЬНИЙ ТАНЕЦЬ сучасна назва танців, призначених для масового виконання на вечорах відпочинку, танцювальних майданчиках та побутових вечірках тощо. Широкої популярності набули Б.Т. у Франції XVI - XVII
БАЛЯБІЛЬ = балабіле
(іт. ballabile - танець, балет) - 1. Загальний танець, який завершує оперу або її дію. 2. Танцювальні номери, балетний дивертисмент в опері. БАМБУЛА (англ. bambula) - 1. Ударний музичний інструмент афро-американського походження невизначеної висоти звуку з родини мембранофонів, бамбукова діжечка з шкіряною мембраною. Звук видобувають
БАНДЖО (англ. bangjo) - народний струнний щипковий інструмент американських негрів, який нагадує невеликий барабанчик з довгим грифом та 4 - 9 струнами. Різкий, гострий звук видобувають за
БАНДОЛА (ісп. bandola) - латиноамериканський струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом та 4 - 10 подвійними металевими струнами. Звук видобувається медіатором. Застосовується в
БАНДУРИСТ український народний співець, в минулому - мандрівний сліпий музикант з поводирем, який виконував, думи, народні пісні та інші твори, часто власного створення, супроводжуючи свій спів грою
БАНСУРІ = бансрі
індійський духовий інструмент, схожий на поздовжню флейту. БАНЬГУ = даньпігу
китайський ударний інструмент з родини мембранофонів, однобічний барабан. Застосовується в народній музиці, китайському оперному театрі та ансамблях. БАНЬХУ китайський двострунний смичковий інструмент з корпусом із відсіченого кокосового горіха та довгою шийкою без ладів. Стрій Б.: d2, a2. Діапазон хроматичний - від c1 до e4. Застосовується як
БАРІОЛАЖ (фр. bariolage - строкато розмальовувати) - швидке чергування двох суміжних струн - відкритої верхньої та скорочуваної(тієї, на якій виконується мелодія) під час гри на струнних музичних
БАРАБАН ударний музичний інструмент непевної висоти звуку з родини мембранофонів. Має вигляд циліндра, з двох боків обтягнутого шкірою. 1. Малий (військовий) Б. - невеликий за розміром, має високий
БАРД (англ. bard - співець) - 1. Народний співець - сказитель давніх кельтських родів, в середні віки - валійський, ірландський, шотландський професійний поет-співець, який співав у супроводі
БАРД-РОК (англ. bard - співець і рок) - широкий спектр форм року, основою якого є авторська пісня в сольному (акустичному) або груповому виконанні. БАРЕЛ-ХАУЗ (англ. barrelihouse) - виконавська манера негритянських ресторанних піаністів, яка походить від блюзу і спирається на протиставлення синкопованої мелодії гострому рівномірно - ритмічному
БАРИТОН (від гр. barytonos - грубоголосий, грубозвучний) - 1. Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом. Існують ліричні, лірико - драматичні та драматичні Б., які відрізняються за силою
БАРИТОНОВИЙ КЛЮЧ 1. Ключ з групи фа (F). Означає, що нота Фа малої октави знаходиться на третій лінійці нотного стану. 2. Ключ з групи до (C). Означає, що нота до першої октави знаходиться на п’ятій лінійці
БАРКАРОЛА (від іт. barka - човен) - пісня човняра, надзвичайно поширена у Венеції наспівна вокальна або інструментальна п’єса. Розмір 6/8. Характерний ритмічний малюнок в супроводі створює відчуття
БАРОКО (від іт. barocco - примхливий) - 1. Стиль європейського мистецтва (переважно образотворчого і архітектури) XVI - XVIII ст. Твори музичного Б. характеризуються утвердженням генерал - баса,
БАРОРЕЦЕПЦІЯ (від гр. baros - тягар і receptie - приймати) - здатність за допомогою нервових волокон відчувати звуковий тиск під час фонації. Б. є важливим складником вокального слуху. БАС (іт. basso - низький) - 1. Низький чоловічий голос значної сили та насиченого тембру. Розрізняють Б. - кантанте (високий, співучий), центральний Б. та Б. - профундо (дуже низький). В
БАС-ГІТАРА (англ. bass-guitar) - електрогітара, де замість акустичного корпусу є дошка з грифом, на якому розміщено 20 ладів. Найчастіше має 4 струни, інколи від 5 до 8. Б.-г. в джазі виконує роль
БАС-КЛАРНЕТ дерев’яний духовий музичний інструмент, різновид кларнету, який має великі динамічні можливості. Діапазон від B1 до f2, звучить на октаву вище кларнета, записується в скрипковому ключі. В
БАСЕТГОРН (нім. Bassethorn від бас та горн) - духовий інструмент з родини кларнетів, з кінця ХІХ ст. - альтовий різновид кларнету. Стрій Б. in F, інколи in Es. Застосовувався В.А.Моцартом. БАСО ОСТІНАТО (іт. basso ostinato - впертий, постійний, настирливий бас) - 1. Мелодичний рисунок, що безперервно повторюється в басовому голосі музичного твору, Особливо часто зустрічається в музиці
БАСО-ПРОФУНДОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи фа (F). Означає, що нота фа малої октави знаходиться на п’ятій лінійці нотного стану (див. Ключ та Додаток ІІ) . БАСОВИЙ КЛЮЧ ключ з групи фа (F); один з основних ключів сучасного нотопису. Означає, що нота фа малої октави розташована на четвертій лінійці нотного стану (див. Ключ та Додаток II). БАСОЛЯ (українське), басетля (бєлоруське) - народний струнний смичковий інструмент, за формою та розмірами подібний до віолончелі. Застосовується в народних інструментальних ансамблях (див.
БАСТАРДА = віола
(від іт. bastardo - гибрід) - старовинний смичковий теноровий інструмент типу гамби (див. Віоли) з 6 – 7 ігровими та кількома резонансними струнами. БАТЕРІАФОН (від англ. but - все, крім та гр. phone - звук) - електронний музичний інструмент, який імітує звуки великого і малого барабанів, маракасів, завивання вітру, постріли, шум дощу, рух потягу,
БАТУТА (від іт. battere - бити) - 1. Наголос на початковій долі такту, який поділяє час на рівні частини. A battuta - в чіткому темпі. 2. Те ж саме, що й tenuto. 3. Такт: ritmo tre battute -
БАУНС (англ. bounce - підскакування - характер виконання свінгу, коли пружний ритмічний рух в помірному темпі поєднується з акцентами на усіх долях такту, як в шафл. Б. є протилежністю джампу, з
БАХСИ каракалпацький народний співак. БАХШІ = багші
народні співці-сказителі в Туркменістані та Узбекистані, творці та охоронці витворів народного епосу - дастанів, які виконуються у власному супроводі на дутарі. БАЯТІ азербайджанські ліричні пісні народної професійної традиції. БЕГІН (англ. beguine - починати) - танець латиноамериканського походження, який має спільні риси з румбою та танго. Розмір 4/4, темп - помірний. БЕКАР (фр. beccare, дослівно - бе квадратне) - знак альтерації, що відміняє дію попередніх знаків альтерації - бемоля і діеза та їх подвоєнь, незалежно від того, де вони знаходяться - біля ключа
БЕКГРАУНД (англ. beckground - підгрунтя) - джазовий термін, який означає супровід провідного мелодичного голосу або партії соліста в бенді або комбо, який застосовується для створення мелодичного,
БЕЛЬКАНТО (іт. bel canto - прекрасний спів) - стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII - XIX ст. Стиль Б. вимагає від співака досконалої техніки володіння
БЕМОЛЬ (фр. bemol, дослівно - бе м’яке) - знак альтерації, який означає зниження ступеня звукоряду на півтон. Вимовляють після назви ноти, перед якою він стоїть - наприклад, сі-бемоль. В разі
БЕНД (англ. band - загін, оркестр) - узагальнена назва оркестру в Англії та США, де від середини ХІХ ст. розрізнюють string band- струнний оркестр та brass band - духовий оркестр. Після 1920
БЕРГАМАСКА (іт. bergamasca) - італійська танцювальна пісня XVI - XVII ст., яка походить з провінції Бергамо. Музичний розмір 4/4, темп жвавий. Б. набула особливої популярності в Італії, Англії,
БЕРЖЕРЕТА (фр. bergerette - маленька пастушка) - французька лірична пісня XVIII ст., в якій йдеться про пастушок та пастухів. БИЛИНИ давньоруські епічні пісні-сказання про героїчні подвиги богатирів та знаменні події з життя народу Руси. Билинні наспіви дуже подібні до плавної, співучої народної мови. Основа їх музичної
БИЧ-ХЛОПУШКА (іт. frusta) - ударний інструмент з родини ідіофонів - дві дощечки, з’єднані з одного боку шкіряним ремінцем. Звук Б.-х - різкий, схожий на удар батога. Застосовується в джазах, естрадних
БЛЕЗДІНГЕЛЕ (лит. blezdingele - ластівка) - Повільний, спокійний литовський танець з раптовими прискореннями. Розмір 2/4. БЛИЗЬКІ ТОНАЛЬНОСТІ тональності першого ступеня спорідненості (Див. Спорідненість тональностей). БЛОКФЛЕЙТЕ (нім. Blokflote) - 1. Різновид подовжньої флейти, циліндрична трубка з дзьобоподібним мундштуком, сімома ігровими отворами на лицевому та одним - на зворотному боці. Витіснена з оркестрів
БЛУКАЮЧИЙ БАС (англ. walking bass) - безперервне, ритмічно рівномірне, переважно поступеневе ведення лінії баса з використанням акордових та прохідних звуків. Спосіб гри, поширений у сучасному джазі. БЛУЛ вірменсько - курдський різновид подовжньої флейти, музичний інструмент пастухів-вівчарів, виготовлений з абрикосового чи горіхового дерева. Застосовується як сольний інструмент для
БЛЮ-НОУТС (англ. blue notes - блакитні зауваження) - понижені III і IV ступені натурального мажору, які утворюють характерні для блюзу інтервали малої терції та малої септими. У сучасному джазі до
БОГОГЛАСНИК збірка духовних кантів і псалмів, поширений наприкінці XVIII - початку XIX ст. в Південно-Західній Україні і вперше надрукований в Почаївській лаврі в 1790 р.. Складався з трьох частин і
БОЛГАРСЬКИЙ СПІВ один із співів православної церкви. Мелодика Б.c. - виразна, наспівна, підпорядкована системі осмогласся, але за кількістю поспівок поступається знаменному співу. Поширений з XV ст.
БОМБАРДА (іт. bombarda) - 1. Великий басовий інструмент з родини дерев’яних язичкових (контрабасові, баритонові, тенорові, альтові бомбардоне та помери, сопранові - шалмей), попередник фагота. Має
БОНАНГ індонезійський ударний інструмент з родини ідіофонів. Набір бронзових гонгів, горизонтально змонтованих за допомогою шнурів на дерев’яній підставці. М’який та наспівний звук, що поступово
БОНГИ = бонго
(іт. bongos, bongo) - латиноамериканський парний ударний інструмент з родини мембранофонів, що складається з двох маленьких барабанів, з’єднаних невеликою дерев’яною колодочкою.
БОНДАР український народний хороводний танець. БОСА НОВА (порт. bossa nova - нове почуття) - стильовий напрямок сучасного джазу, який виник після 1950 років під впливом кул-джазу на бразильську народну музику, зокрема, самбу і набув популярності
БОСТОН = вальс-бостон
(від назви м.Бостон) - американський бальний танець, ліричний до сентиментальності за характером, різновид повільного вальсу. Музичний розмір 3/4. БРАВУРНІСТЬ (фр. bravoure - хоробрість, сміливість) переможно - бадьорий характер музики. БРАС група мідних духових інструментів джазового оркестру. БРЕВІС (лат. brevis - короткий) - знак мензуральної нотації, який з XV ст. позначав відносно коротку тривалість звуку. В сучасній нотації позначає тривалість, яка дорівнює двом цілим нотам (див.
БРОКА ЦЕНТР руховий центр мовлення, який міститься в нижній лобовій звивині кори головного мозку. Порушення Ц.б. позбавляє людину здатності до мовлення. БУБОН ударний музичний інструмент непевної висоти звуку з родини мембранофонів; складається з вузького дерев’яного обруча, з одного боку обтягнутого шкірою, маленьких тарілочок, бубонців або
БУГАЙ український народний музичний інструмент, схожий на високий барабан із закріпленим на верхній площині жмутком кінського волосу. Різкий та протяжний звук видобувають, протягаючи рукою по
БУГИ-ВУГИ (англ. boogie woogie) імпровізаційна форма в джазі, один з найбільш ранніх видів негритянського блюзу на фортепіано. Б.-в. властиві остінатні басові фігури (шафл) в ритмі восьмих або
БУКВЕНІ МУЗИЧНІ ТЕМИ теми музичних творів, складені з літер прізвищ або імені композитора, напр., сі-бемоль, ля, до, сі - BACH (Бах). Цей прийом використовували Ф.Бузоні, Г.Ейслер, Ф.Ліст, А.Онеггер, М.Равель,
БУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ умовне позначення буквами (літерами) звуків, яке використовувалось ще в Давній Греції, З Х ст. у Б.П.З. застосовується латинська абетка: А(ля), В(сі-бемоль), Н(сі), С(до), D(ре), Е(мі),
БУЛЬБА (білоруською - картопля) - білоруська народна дівоча пісня-танець. Музичний розмір 2/4, характер - жвавий. веселий. БУНЧУК (тур. boncuk) - ударний інструмент турецького походження, металевий фігурний стовбур з відгалуженнями, до якого жорстко прикріплені ліра з металевими пластинками, дуга та півмісяці, а також
БУРДОН (фр. bourdon - густий бас) - 1. Безперервний, незмінний за висотою звук щипкових або смичкових інструментів, басових струн колісної ліри, басових трубок волинки. 2. Відкриті струни щипкових
БУРЕ (фр. bourre - стрибати, підстрибувати) - старовинний французький народний танець. Розмір 2/2 (4/4) з затактом на одну чверть, виконується в швидкому темпі. Зустрічається в старовинних
БУРИМА український народний масовий танець. Музичний розмір 2/4, виконується в швидкому темпі. БУРЛЕСКА (лат. Burlesca - дослівно: кумедна, смішна) - 1. Музична п’єса насмішкуватого, грубувато - комічного, химерного характеру, схожа на капричіо або гумореску. Б. зустрічається в музиці
БУТЛЕГ (англ. bootleg - недозволено) - нелегальні записи концертів популярних естрадних колективів та виконавців, які згодом переписують на диски, аудіокасети тощо. Наявність Б. свідчить про
БЮГЕЛЬГОРНИ (нім. Bugelhorn - сигнальний ріжок) - родина мідних мундштучних духових інструментів різних розмірів та діапазонів, до яких належать сопраніно in Es, сопрано in B, альт in Es, тенор in B,
|