Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект Зробити закладку

  
ridnamova.org →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E


ЛЮЦИПЕР

(лат. Lucifer, букв. — ранкова зоря < lux світло і fero — несу), -а, ч. Те саме, що сатана. У релігійно-міфологічних уявленнях іудаїзму та християнства — головний антагоніст Бога і всіх вірних йому сил на небі й на землі, ворог людського роду, цар пекла і володар бісів. Дарма! Ти сам на белебні живи і ці нестерпні дні благословили одним імям – Люципера чи Бога. (ЧТ:185); Цей став повісплений, осінній, чорний став, як антрацит видінь і кремінь крику, вилискує Люципера очима. (П-1:29).

В iнших словниках: знайдено 3 збіга


/Орфографічний словник української мови/
ЛЮЦИПЕР люци
ЛЮЦИПЕРОВИЙ люци

/Словник синонімів Караванського/
ЛЮЦИПЕР сатана, диявол, демон, біс, дідько, нечистий, лукавий, лихий, кн. Мефістофель; (ворог) супостат; ЛАЙ. нелюд, людожер.
Латинська транскрипцiя: [lyutsyper]
→ МІДЯНОГОРЛИЙ -а, -е, інд.-авт. Похідне від мідяний і горло. Мідяногорлим гласом сосновий мрів орган. Красо моя, окрасо, бери мене у бран. (ЧТ: 136).
← ЛОДІЯ -ї, ж., заст. Човен Боронь же, оборонь — сам Бог нас не боронить. Коханий не полонить у лодію долонь. (П-1:178).



© www.ridnamova.org - 2010